У кожного з нас в душі – свій Олесь Гончар

Святкування 100-річного ювілею письменника у книгозбірні

3 квітня виповнилось 100 років видатному українському письменнику, громадському діячеві, відданому сину України Олесю Терентійовичу Гончару, який присвятив їй багатство і щедрість свого таланту і свою синівську любов: «Дякую Богові, що дав мені народитися українцем». І саме в цей день великим святом «Україна славить Олеся Гончара» ми віддали шану людині, яка оспівала Херсонщину у своїх творах, яку знають в усіх куточках нашого краю, яку люблять та пам’ятають за її добрі справи, ім’я якої носить головна книгозбірня області – Гончарівка.

На свято завітали почесні гості: заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації Чабан Вадим Іванович; заступник голови Херсонської обласної ради Булюк Віталій Вікторович; директор Департаменту культури, туризму та курортів обласної державної адміністрації Думинська Світлана Віталіївна; директор державного видавництва «Мистецтво», голова Благодійного фонду «Бібліотечна країна» (м.Київ) Ігор Миколайович Степурін; почесний громадянин м.Херсона, кандидат філологічних наук, доцент Херсонського державного університету, людина, яка все життя присвятила дослідженню творчості письменника, – Павло Кіндратович Параскевич.

Голова Херсонської облдержадміністрації В.І.Чабан, відійшовши від офіційних промов, поділився з присутніми своїми найулюбленішими уривками із «Щоденників» Олеся Гончара. Він підкреслив, що багато чого письменник бачив наперед, «…навіть не вкладається у розумі, як йому це вдалося…». Вітаючи зі святом, додав: «Ми пишаємося Гончаром… З огляду на його біографію, ми мусимо любити рідну мову, як любив та відстоював її письменник, ми у справах стараємось йому відповідати».

В.В.Булюк свою промову доповнив роздумами про життєве. Віталій Вікторович навів факти та пояснив, як саме доля з’єднала письменника з нашим краєм: «Було 12 округів народних депутатів. Ці знані і талановиті люди вибирали собі місця – ті самі округи. Та залишається велике питання: чому Олесь Гончар обрав саме Херсонщину? Мабуть, це питання більше до істориків… Отже Гончар представляв Херсонщину в українському парламенті і, як депутат, дуже багато зробив для нашого краю». Як з’ясувалося, В.Булюк зустрічався одного разу з письменником, ще не розуміючи, хто ця людина.

«Приємно, що таке вшанування знаного митця, патріота України відбувається саме у Гончарівці – бібліотеці, добре відомій у нашій державі, бібліотеці, яка носить його ім’я, – справжньому мозковому, інтелектуальному центрі Херсонщини», – доповнила директор Департаменту культури, туризму та курортів обласної державної адміністрації С.В.Думинська. Це ще більш знаково тому, що Олесь Гончар надав величезну допомогу у будівництві нової книгозбірні. Виявилось, ще в студентські роки Світлані Віталіївні також пощастило зустрітися з Олесем Терентійовичем: «Назустріч йшла щира людина, сиве волосся, добра посмішка… Великий українець і митець». А ще вона поділилась прекрасною довгоочікуваною новиною: прийнято рішення назвати одну із центральних вулиць Херсона ім’ям Олеся Гончара!

Зворушливо, емоційно привітав всіх у залі Почесний громадянин м.Херсона П.К.Параскевич. Все своє життя він присвятив дослідженню творчості письменника – «відомої і знаної людини, всесвітнього інтелектуала». Павло Кіндратович і зараз продовжує спілкуватися з сім’єю Олеся Гончара. Варто додати про вихід саме до цієї події 3-го видання книги «Олесь Гончар і Херсонщина», яку продемонстрував автор.

Олесь Гончар неодноразово відвідував Херсонський педагогічний інститут (нині – ХДУ), зустрічався з викладачами та студентами. Анатолій Кичинський, Лауреат Шевченківської премії, поет, студентом бував на цих зустрічах, а пізніше листувався з Гончаром, гостював у митця. «Любов до рідного краю, патріотизм починаються з конкретних гордостей. Я пишаюся тим, що я – земляк Миколи Куліша, що Олесь Гончар полюбив саме наш Херсонський степ, що в Херсоні буде вулиця імені О.Гончара, – сказав він і звернувся до всіх присутніх: – Бажаю, щоб ви знали його творчість; почитайте його відверті, правдомовні «Щоденники». Він багато зробив для нас. Дякую, що у кожного з вас у душі – свій Олесь Гончар».

Найкращий пам’ятник геніальному майстру слова – любов читачів до його творів, які на Херсонщині дбайливо зберігає наша книгозбірня. У цей ювілейний рік ми – бібліотекарі – особливо вбачаємо сенс своєї діяльності в активізації роботи з популяризації Гончаревого слова.

З початку року в області стартували Велика літературна естафета «Гончар крокує Херсонщиною» та обласна акція «Читаємо Олеся Гончара сьогодні», покликані популяризувати його творчість в усіх куточках нашого краю; конкурс есе «Мій Гончар» та конкурс буктрейлерів на твори письменника серед молоді. Серед співорганізаторів конкурсів – Департамент культури, туризму та курортів Херсонської облдержадміністрації та управління освіти Херсонської міської ради. Партнером виступив Благодійний Фонд «Бібліотечна країна» (м.Київ). 

І саме 3 квітня відбулося підведення підсумків. Журі – І.М.Степурін (голова) та С.В.Думинська – нагородили переможців дипломами, подарунковими сертифікатами, пам’ятними ручками та книгами «Пам’ятниці предків» з автографами автора – Лесі Гончар, онуки письменника. До речі, ці книги привіз у подарунок Ігор Миколайович.

За широку популяризаторську роботу в рамках Великої літературної естафети «Олесь Гончар крокує Херсонщиною», присвячену 100-річчю з дня народження письменника, дипломи та нагороди отримали: Бериславська ЦБС (директор – Аркушенко Н.П.); Скадовська ЦБС (директор – Малашкова О.М.); Новотроїцька ЦБС (директор – Васильєва Н.Д.). До речі, Новотроїцька ЦБС отримала ще й спеціальний приз – роман-трилогію «Запороги» – від письменника, історика, заступника голови Миколаївського обласного осередку Національної спілки письменників України, лауреата Президентської премії в області літератури 2015р. саме за цю трилогію – Віталія Димитровича Рогожи.

За активну участь у Великій літературній естафеті «Олесь Гончар крокує Херсонщиною» відзначені Білозерська ЦБС (директор – Шишкіна Л.Л.) та Херсонська ЦБС (директор – Нежинська Г.В.).

Результати конкурсу есе «Мій Олесь Гончар»:

І місце – Замолотнєва Євгенія, учениця 10-го класу Херсонської ЗОШ І-ІІІ ступенів №37 ім. В. Дробота Херсонської міської ради;
ІІ місце – Філіпченко Олена, учениця 11-го класу Херсонського НВК «Загальноосвітня школа ІІ ст. – Ліцей журналістики, економіки та правознавства» Херсонської міської ради;
ІІІ місце – Піньожик Тетяна, учениця 8-го класу Гаврилівської ЗОШ І-ІІІ ст. Каланчацького району.

У конкурсі буктрейлерів за мотивами творів Олеся Гончара місця переможців розподілилися наступним чином:

І місце – Стаднік Ірина – студентка факультету філології та журналістики Херсонського державного університету;
ІІ місце – Красовська Інна, учениця Херсонського центру освіти дітей та дорослих;
ІІІ місце – Вибраний Віталій, Норець Леся, учні 10-го класу Херсонської ЗОШ №44.

В.о.генерального директора Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара Надія Іванівна Коротун привітала чудове зібрання зі святом. Особливу вдячність Надія Іванівна висловила почесним гостям за призовий фонд для переможців: «…достойні, прекрасні, оригінальні подарунки, що само по собі в наші часи – справа нелегка. Але це дуже правильно і чесно. Найкращим – найкраще!». Керівник установи нагородила фіналістів.

Фіналістами конкурсу есе «Мій Олесь Гончар» стали: Яковина Марія – учениця 11 кл. Херсонського навчально-виховного комплексу №48 Херсонської міської ради; Прядко Христина – студентка Херсонського вищого професійного училища сервісу та дизайну; Анісімова Юлія – учениця 8 кл. Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №24.

Фіналістами конкурсу буктрейлерів за мотивами творів Олеся Гончара обрані: Штепенко Тетяна – студентка факультету філології та журналістики Херсонського державного університету; Соловейко Світлана – студентка факультету філології та журналістики Херсонського державного університету; Рязанов Антон – студент 1 курсу відділення комп’ютерної та програмної інженерії Херсонського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету.

Гончар був блискучим стилістом та тонким знавцем мови, яку все життя леліяв і захищав. Він любив усе українське, а найбільше – українську пісню. Тож літературні, музичні та хореографічні номери підтримали атмосферу свята: у виконанні заслуженого артиста України, доцента кафедри вокалу факультету культури і мистецтв Херсонського державного університету Віктора Гурби звучали пісні «Різьблені ворота» (сл. Миколи Братана), «Пливе над цвітом біла наша хата» (сл. Анатолія Кичинського), концертмейстер – Марія Рассуждай; пісня про Україну «Маєш віру» у виконанні студентки 2 курсу факультету культури і мистецтв ХДУ Анастасії Корчаковської; пісня «Квітка-душа» у виконанні народного вокально-хорового колективу факультету філології та журналістики ХДУ (керівник – Галина Гук); звучали уривки з роману «Таврія» у виконанні актрис обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша – Марини Боднар та Ольги Крилової; пісні «Зозуля» та «Хтось у небо летить» у виконанні тріо бандуристів «Вільні крила» (під керівництвом заслуженого працівника культури України Наталі Мазур); танок «Василина» від хореографічного ансамблю «Алегрія» факультету філології та журналістики ХДУ (керівник – Аліна-Ангеліна Дєдушинська); пісня «Материнська любов» у виконанні Юлії Біляченко, студентки факультету філології та журналістики ХДУ.

Атмосферу присутності митця на святі створював його голос, який звучав з багатьох відеофрагментів. Ексклюзивну можливість послухати інтерв’ю з дружиною Гончара Валентиною Данилівною подарувала землякам журналістка Херсонського обласного радіо Ірина Євстаф’єва, яка напередодні ювілею до неї завітала. Дружина завжди була поряд та підтримувала чоловіка, і опублікувала його «Щоденники», що протягом багатьох років ретельно зберігала. Подиву гідна закоханість письменника в смагляву Таврію, її простори, її людей. У своєму «Щоденнику» Олесь Гончар писав: «Херсон… Я знаю і люблю його давно – і в цьому є, звичайно, свої особисті причини: декілька літ наполегливої праці я провів під його гостинним дахом». Олесь Гончар – як Дніпро, як наш степ і Придніпров’я, цілий материк у нашій літературі. Читаймо Гончара і прислухаймося душею! Цінуймо його соборне слово! Відкриваймо велику таїну, яку він залишив нам, сущим і прийдешнім, у дивному-предивному чар-слові!

Хранімо сонячно і ревно
Цей осяйний квітневоцвіт,
Оту любов на цілий світ –
Безсмертне слово Гончареве.

Цими рядками присвяти Гончару херсонського поета Валерія Кулика ми закінчили наше свято.

У творах Олеся Гончара українці знайдуть відповіді на одвічні запитання: де наша історія, яке наше сьогодення? Воно, преславне і світле, залежить лише від нас, аби ми цеглину за цеглиною вкладали у Великий український дім. Збіжать століття, тисячоліття, а над простором і часом височітиме несхитна постать нашого незабутнього Олеся Терентійовича Гончара, лунатиме його настановче слово.