20 жовтня

20 жовтня

ДНІПРОВА ЧАЙКА
[1861-1922]

прозаїк, драматург
(До 150-річчя від дня народження)

Дніпрова Чайка (дівоче прізвище Людмила Олексіївна Бере-зіна) народилася в с. Карлівці Ананьївського повіту Херсонської губернії (тепер Миколаївська область) в родині сільського священика. Дитячі роки її пройшли у с. Збур’ївці Голопристан-ського району. Закінчила приватну гімназію в Одесі, працювала у сільській школі.
Першим друкованим віршем письменниці була епітафія „На смерть Тургенєва”, вміщена в газеті „Одесский вестник” від 27 вересня 1883 року за підписом Л. Березіна. Дебют 22-річної поетеси в одеській періодиці лишився мало поміченим.
Надалі її твори друкувались під псевдонімом Дніпрова Чайка.
Вперше українською мовою поетеса виступила в одеському альманасі „Нива” (1885), опублікувавши в ньому вірші „Вісточка” та „Пісня” („Закувала зозуленька …”). Працюючи у приватній гімназії, вона зближається з демократично настроєною інтеліген-цією, з представниками Одеської та Херсонської громад, зокрема з українським бібліографом, критиком і фольклористом М. Ф. Комаровим та українським фольклористом, етнографом і громадським діячем О. О. Русовим.
Після одруження з публіцистом та істориком Ф. Василевським Дніпрова Чайка живе в Херсоні, де протягом 1885-1887 р.р. написала чимало поетичних і прозових творів. У 1886 році в белетристичному збірнику „Степ”, що вийшов у Херсоні, надруковані два її вірші: „На лимані”, „Зірка”. У Херсоні подружжя активно займалося громадською роботою. Вони були активними членами Херсонської громади – гуртка ліберальної української інтелігенції, популяризували твори Т. Г. Шевченка, передових російських письменників.
У 1903-1904 р.р. Дніпрова Чайка брала активну участь у роботі херсонської організації допомоги політичним в’язням, зберігала вдома заборонену літературу.
У 1905 р. її було заарештовано за пропаганду антиурядової літератури, конфісковано рукописи. З 1908 року вона мешкає у м. Києві, де включається в роботу київської культурно-освітньої громадської організації „Просвіта”, підтримує дружні зв’язки з Оленою Пчілкою, Б. Грінченком, А. Кримським, зустрічається з М. Коцюбинським.
М. Лисенко на її лібретто написав дитячі опери „Коза-дереза”, „Пан Коцький”, „Зима і весна” та інші, поклав на музику її вірші „Я вірую в красу”, ”Хіба тільки рожам цвісти”, „Єрихонська рожа”.
Найбільшу популярність Дніпровій Чайці принесли її поетичні мініатюри – поезії в прозі. Багато з них становлять романтично-символічні мініатюри на „морську” тематику: в них обов’язково присутній образ моря в тій чи іншій варіації. Ряд поетичних мініатюр письменниця присвятила своїм товаришам по творчій праці – М. Лисенку („Кобза”), Б. Грінченку („Дисонанси”), Ганні Барвінок („Вінки”).
У всіх цих поезіях вона проводить думку про те, що справжнє мистецтво виростає лише на грунті зв’язків митця з народом, у процесі служіння митця інтересам народу.
У 1919-1920 р.р. в Києві побачив світ двотомник творів Дніпрової Чайки.
Померла Дніпрова Чайка у 1927 році. Поховано її у Києві на Байковому кладовищі.
Літературна спадщина Дніпрової Чайки невелика за обсягом, але вагома за своїм змістом, демократичними ідеями.


Твори

ТВОРИ / Дніпрова Чайка; вступ ст., впорядкув., підгот. текстів та прим. О. В. Килимника. – К.: Держ. вид-во худож. літ., 1960. – 510 с.: іл., 1 л. портр.

ВИБРАНІ твори / Дніпрова чайка; упорядкув., підгот. текстів, передм. та прим. М. О. Вишневської; худож. В. В. Руденко. – К.: Дніпро, 1987. – 278 с., 1 л. портр.

ДІВЧИНА Чайка: казка / Дніпрова Чайка; худож. С.Караффи-Корбут. – Л.: Каменяр, 1969. – 17 с.


Література про життя і творчість

НЕМЧЕНКО І. В. Казка про Чайку Дніпрову: худож. оповіді: для дітей мол. і серед. шк. віку / Іван Немченко; худож. Т. Дяченко. – Херсон: Айлант, 1998. – 16 с.

НЕМЧЕНКО І. Поезія Дніпрової Чайки: монографія / Іван Немченко. – Херсон, 2002. – 130 с.

БИЧКО В. Незабутній символ Таврії / Вікторія Бичко // Виши-ванка. – К.; Херсон, 2007. – Число 1. – С. 15-16.

ГОЛОБОРОДЬКО Я. Інтонаційно-стильові особливості твор-чості Дніпрової Чайки / Ярослав Голобородько // Південний архів: філол.науки. – Херсон, 2001. – Вип. X. – С. 78-82.

ГОЛОБОРОДЬКО Я. Ю. Літературний процес Таврійського краю: навч.-метод. посіб. / Ярослав Голобородько; ХДПУ. – Херсон: Айлант, 2000. – 128 с.
Дніпрова Чайка, с. 9-20.

ГОЛОБОРОДЬКО Я. Світ Таврійських письменників. Імена та долі: експерим. підруч.- хрестоматія / Ярослав Голобородько. – Херсон: „Персей”, 2001. – 423 с.
Дніпрова Чайка, с. 43-75.

ГОЛОБОРОДЬКО Я. Херсон у житті відомих і визначних постатей / Ярослав Голобородько // Голобородько Я. Ю. Письмен-ники і Херсон / Ярослав Голобородько. – Херсон, 2003. – С. 15-55.
Дніпрова Чайка, с. 25-27.

ГОЛОБОРОДЬКО Я. Художній розвиток Дніпрової Чайки / Ярослав Голобородько // Голобородько Я. Ю. Хронологія слова. Письменники українського півдня: навч. посіб / Ярослав Голобо-родько. – Херсон, 2001. – С. 5-27.

ГОЛОБОРОДЬКО Я. „Я” – концепції Дніпрової Чайки: [файли долі та творчості] / Ярослав Голобородько // Голобородько Я. Південний ареал. Консорціум літературної Таврії: роман-монографія / Ярослав Голобородько. – К., 2007. – С. 33-48.

КОДЛЮК Я. П. 120 розповідей про письменників: довід. для вчителя почат. кл. / Ярослава Кодлюк. – К.: Наш час, 2006. – 203 с. – Бібліогр.: с. 195-199.
Дніпрова Чайка, с. 38-40.

НЕМЧЕНКО І. Дніпрова Чайка як драматург / Іван Немченко // Південний архів: філол. науки. – Херсон, 2003. – Вип. 23. – С. 278-284.

НЕМЧЕНКО І. Метрика поезій Дніпрової Чайки / Іван Дем-ченко // Південний архів: філол. науки. – Херсон, 2002. – Вип. 19. – С. 93-98.

НЕМЧЕНКО І. „Пропагувала українство, як могла” / Іван Нем-ченко // Історія „Просвіти” Херсонщини. – К.; Херсон, 2002. – Т.1. – С. 99-103.

НЕМЧЕНКО І. Рання поема Дніпрової Чайки „Галина кри-ниця” / Іван Немченко // Вишиванка – К.; Херсон, 2008. – Число 2. – С. 22-24.

НЕМЧЕНКО І. Світло надії: драм. поема / Іван Немченко. – К.; Херсон: Просвіта, 2007. – 15 с: портр.

ПІНЧУК В. Г. Дніпрова Чайка: життя і творчість / Володимир Пінчук. – К.: Вища шк., 1984. – 119 с.

ДНІПРОВА Чайка [справж. – Василевська Людмила Олексі-ївна; 20. X (1.XI) 1861, с. Карлівка, тепер Зелений Яр Дома-нівського р-ну Миколаїв. обл. – 13.III 1927, с. Германівка, тепер Красне Друге Обухів. р-ну Київ. обл.] – укр. письменниця, перекладачка // Українська літературна енциклопедія: В 5-ти т. – К., 1990. – Т. 2. – С. 74-75.

УКРАЇНСЬКА література у портретах і довідках: давня література – література XIX ст.: довідник. – К.: „Либідь”, 2000. - 358 с.
Дніпрова Чайка, с.88-89.

ВОЙТЕНКО В. Чайка над Дніпром / В. Войтенко // Слово просвіти. – 2006. – 23 лют. ( № 8). – С. 12.

ГОЛОБОРОДЬКО Ю. К. Тривожні дні Дніпрової Чайки: докум. худож. оповід. / Юрій Голобородько // Вивчаємо укр. мову та л-ру. – 2005. - № 2. – Січ. – С. 18-22.

ГОЛОБОРОДЬКО Я. Доля і пошуки Дніпрової Чайки / Ярослав Голобородько // Укр. мова та л-ра. – 2003. - № 10. – Берез. – С. 39-41.

ГОЛОБОРОДЬКО Я. Поетична тональність Дніпрової Чайки / Ярослав Голобородько // Укр. л-ра в загальноосвіт. шк. – 2001. – № 6. – С. 47-53.

ГОЛОБОРОДЬКО Я. Твори і герої Дніпрової Чайки / Ярослав Голобородько // Дивослово. – 2004. - № 11. – С. 72-76.

ІСТОМІНА С. Дніпрова Чайка / С. Істоміна // Вісн. Олешшя. – 2006. – 2 листоп. – С. 8.

КАМІНЧУК О. Поетеса у прозі, прозаїк у поезії / О. Камінчук // Укр. мова й л-ра в серед. шк., гімназіях, ліцеях… - 2005. - № 3. – Квіт. – С. 150-154.

МАРУЩАК О. Дніпрова Чайка. Я вірую в красу… / Олена Марущак. – Ковчег. – 2001. – 13 квіт.

НЕМЧЕНКО І. В. Драматичні казки Дніпрової Чайки / Іван Немченко // Степ.- 2004.- № 13.- С. 244-255.

НЕМЧЕНКО І. В. З любов’ю до дітей / Іван Немченко // Степ. – 2007. – № 15. – С. 22-28.
ДНІПРОВА Чайка // Знаменні і пам’ятні дати Херсонщини на 2006 рік: бібліогр. покажч.- Херсон, 2005.- С. 43-48.

ДНІПРОВА Чайка: літ розвідки, бібліогр. нариси / склад. А. Крат, О. В. Лянсберг, Г. П. Мокрицька, Ю. Слущенко. – Хер-сон, 1996. – 56 с. – (Літературно-краєзнавчі студії).

ДНІПРОВА Чайка // Письменники радянської України. 1917-1987: біобібліогр. довід. – К., 1988. – С. 190.

Календар подій

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день