Українська література багата на скарби, скарби рідкісні та коштовні, наче діаманти. Але є у неї один скарб незбагнений, неповторний, такий, що блищить посеред інших діамантів та сліпить своїм єством. Цей особливий діамант роками точила доля своїми важками ударами, точило його й кохання, таємне, важке, заборонене, таке кохання, що валить з ніг і не дає наснаги піднятися. Точила його й душа, поетична, лірична, романтична. Точила, точила й виточила діамант настільки багатогранний, наскільки тільки може бути в природі. Ім'я цього українського скарбу – Михайло Коцюбинський.
У жовтні 2019 року світ визначає 155-річчя від дня народження цього великого письменника, який світлом своєї душі та магією свого слова продовжує притягувати до своєї творчості, наче магнітом, мільйони шанувальників.
З нагоди ювілейної дати працівники соціокультурного сектору відділу обслуговування Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара провели вечір- портрет «Осяяний сонцем», на якому розповіли про тернистий шлях письменника. Його називали Сонцепоклонником і Соняхом, бо над усе любив сонце, квіти і дітей. Аби збагнути та усвідомити творчість митця працівники книгозбірні зробили основний акцент на його дуалістичному світі. Художник слова, як назвали митця сучасники, був абсолютно неординарною особистістю в українській літературі. Адже він зміг поєднати в собі дві протилежні течії: народну творчість та європейський модерн. Ця синергія двох стихій народжувала неймовірно цікаві твори. «Intermezzo», «Fata Morgana», «Тіні забутих предків» – ці шедеври оспівували звичайний український люд та село мовою Шекспіра та Байрона.
Значна частина заходу була присвячена неймовірному коханню, що спіткало письменника у віці 38 років, одруженого та із чотирма дітьми. Його справжньою музою та джерелом натхнення стала двадцятидворічна підлегла Олександра Аплаксіна. На вечері звучали твори письменника. Затамувавши подих, присутні ловили кожне слово. Михайло Коцюбинський був не тільки розумним, а ще й дуже мудрим чоловіком. Його творчість непомітно, але неминуче допомагає людині ставати людиною. Яких би тем не торкався письменник, вони і сьогодні набирають особливого неповторного звучання правди і краси.