Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

140 років з часу написання (1883) М. П. Старицьким п’єси «За двома зайцями»

30.05.2023 12:22

«З перших кроків самопізнання
на полі народнім
я загорівся душею і думкою
послужить рідному слову,
огранувати його, окрилити красою і дужістю…»
М. Старицький.

Михайло Петрович Старицький увійшов в українську літературу як прозаїк, поет, драматург, видавець , перекладач, актор і режисер, організатор реалістичного професійного театру, громадський діяч, меценат. Додамо до цього ще й такі особистісні характеристики Михайла Петровича як чудовий читець-декламатор, співак, художник, шахіст. Драматурга Михайла Старицького пам’ятають за переклад на українську “Гамлета” Вільяма Шекспіра, за вірш «Виклик», покладений на музику М. Лисенком, який став народною піснею «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна» та п’єсу “За двома зайцями”, екранізація якої стала улюбленим народним хітом.

Микола Лисенко

Старицький брав сюжети чужих прозових творів, що стали популярними та «переносив» їх на сцену. Головною причиною, яка спонукала письменника створювати переробки, була заборона у 1863 році на написання п’єс українською мовою, а переробки формально не підлягали забороні.

П’єса «За двома зайцями» – це переробка з «міщанської комедії» Івана Нечуя-Левицького «На Кожум’яках», яка вважалася малопридатною для постановки. Однак під пером Старицького ідея Нечуя-Левицького зазнає осучаснення та починає відповідати тогочасним «сценічним віянням». У листі (від 17 березня 1883 р.) Нечую-Левицькому Старицький писав: “Дорогий і вельмишановний Іване Семеновичу! Драматичний комітет мені доручив переглянути Ваші “Кожум’яки” і виробити план, як би їх пририхтувати до сцени. Я зробив це і читав свій план, і його дуже хвалили: отож тепер засилаю його до Вас на санкцію. Будьте ласкаві, прочитавши, найшвидше його повертайте назад з відповіддю”.

Михайло Старицький хотів, щоб на афішах зазначали двох авторів («щоб було написано: “Комедія Левицького-Старицького”»). Автор «На Кожум’яках» погодився і вже у 1890 році текст п’єси, що мав подвійну назву («Панська губа, та зубів нема (За двома зайцЯми)»), надрукували у збірці «Малороссийский театр», вказавши двох авторів: «скомпонували Старицький і Левицький». Проте пізніше видавці проігнорували такий варіант авторства й публікували тексти «Кожум’як» і «Зайців» лише з прізвищами Нечуя-Левицького і Старицького відповідно.

У листопаді 1883 року перероблена п’єса була дозволена цензурним комітетом до постановки театральною трупою М. Старицького. Однак називалася вона тоді “по-модньому” (але не «по-хряньцюзькому-по-загряничному») – «Панська губа, та зубів нема». Тоді й справді модно було використовувати для називання драматичних творів народні прислів’я.

Після її прем’єри 4 листопада того ж року в Києві комедія мала великий успіх та популярність і вже не сходила з репертуару українського театру та залишається такою ж донині.

А додало популярності твору екранне втілення. За нього взявся режисер кіностудії імені Довженка Віктор Іванов, що раніше працював на студіях Свердловська, Вільнюса, Каунаса, а в Києві на той момент він знімав лише кілька років. Митець поділився з начальством ідеєю про екранізацію відомого українського водевілю. І хоч Іванов – випускник майстерні Сергія Ейзенштейна (ВДІК), але те засумнівалося, бо не було певне, що режисер та одночасно й автор сценарію, впорається, бо це класика, все ж таки! Та й сюжет, що грунтується на походеньках «шлюбного афериста», вважався малоперспективним. Тоді Іванов пішов на хитрість, знаючи, що в країні починали активно боротися зі «стилягами», він сказав, що хоче показати їх у сатиричному плані.

Віктор Іванов

«Стилягами» називали молодих людей, що наслідували американський спосіб життя, чужий для громадян СРСР (аполітичність, яскрава зовнішність, нехтування радянської моралі, особливий сленг, захоплення закордонною музикою і танцями). Ця субкультура виникла й набула поширення у великих містах Радянського Союзу, починаючи з кінця 40-х і закінчуючи початком 60-х років минулого століття.

У 1960 року зйомки почалися та відбувалися вони як у павільйонах кіностудії, так і на Андріївському узвозі. Епізодичні ролі «виконують» також Андріївської церква, Житній ринок, Контрактова площа, Володимирська гірка.

На екрани країни фільм вийшов 21 грудня 1961 року. Характерно, що виконавці головних ролей – росіяни, проте зіграли вони українців досить переконливо. Саме цей фільм зробив Олега Борисова (народився в Івановській області) відомим на весь Радянський Союз. Маргарита Криницина (народилася у Свердловській області), закінчила ВДІК, студенткою вийшла заміж за українського сценариста Євгена Онопрієнка і пізніше опинилася в Києві.

Радянські кінокритики визнали картину «За двома зайцями» «найгіршим фільмом 1961 року». Скромна ІІ категорія, яку Держкіно надало фільму, означало творчу невдачу знімальної групи. Фільми цієї категорії мали обмежену територію та маленькі місця демонстрації – будинки культури та заводські клуби УРСР. До того ж кількість копій виготовили невелику. Однак цю непривабливу ситуацію різко змінили глядачі, які безперервним потоком йшли на сеанси. Це стало причиною того, що київську кінокомедію переозвучили російською і вона вийшла на всесоюзний екран, де на неї чекав приголомшливий успіх, а репліки героїв розлетілись на цитати. Зрозуміло, що якби фільм не дублювали, він не одержав би «всесоюзної» популярності. Але тут є одне але. Українськомовний варіант озвучування фільму довгий час вважався втраченим. Його випадково знайшли 2013 році в Маріуполі.

Зараз автентичний, українськомовний варіант «За двома зайцями» є у вільному доступі в мережі Інтернет.

Час диктує свої вимоги, а комедія завжди лишається живою та актуальною і досі.

Джерело: URL: https://uain.press/blogs/351364-351364 (дата звернення 23.05.2023)

Пам'ятник Проні Прокопівні та Свириду Голохвастову –
героям п'єси М.Старицького «За двома зайцями» в Києві.

Відеоматеріали

  • Лекція «За двома зайцями» Михайла Старицького: п’єса, фільм і мюзикл» для вчителів від Літературної лабораторії Мистецького арсеналу «Література на межі дисциплін».
    Лекцію читає Ростислав Семків, к. ф. н., доцент кафедри літературознавства НаУКМА.
    https://www.youtube.com/watch?v=9N85z1MSNas

  • Художній комедійний фільм. "За двома зайцями"( українською мовою). Режисер, сценарист В. Іванов. Україна, Київська кіностудія імені Олександра Довженка, 1961.
    https://www.youtube.com/watch?v=QOrkGlz-3tg

  • Де знайшли оригінал "За дома зайцями"?
    https://www.youtube.com/watch?v=3HHpNoin4oo

  • Буктрейлер Михайло Старицький "За двома зайцями"
    https://www.youtube.com/watch?v=C8_b4-cjw2c

Матеріал підготувала Пінчук О.А.

Календар подій

      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23242526272829
3031