Помилка…тривога… страх…паніка… вибух.
26 квітня 1986 р. о 01:23 відбувся вибух на Чорнобильській АЕС. Прип'ять припинила своє існування як місто.
Як це сталося? Адже електростанція не мала поломок, на підприємстві працювали компетентні співробітники і все, начебто, здійснювалося точно за планом.
25 квітня 1986 р. – запланована зупинка 4-го енергоблоку для чергового обслуговування.
26 квітня 1986 р. о 1:23:04 – початок експерименту.
О 1:23:40 – натиснута кнопка аварійного захисту.
О 01:25 з інтервалом у кілька секунд – прогриміли два вибухи.
На той момент у приміщенні перебувало 17 людей. 4-й енергоблок було повністю зруйновано. Здійнявся вогонь, який гасили до 5:00 ранку. Кількість людей, що брали участь у гасінні пожежі на ЧАЕС, становила 240 тис. осіб.
27 квітня 1986 р. – урядова комісія ухвалила рішення про негайну зупинку 1-го і 2-го енергоблоків та евакуацію населення Прип’яті.
28 квітня 1986 р. – рівень радіації на 3-му і 4-му енергоблоках становив 1000-2600 мікрорентген на секунду. Сумарна радіація ізотопів, викинутих у повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30-40 разів вищою, ніж при вибуху атомної бомби в Хіросімі.
1 травня 1986 р. – радіаційний вітер почав свій напрямок у сторону Києва. У цей час в столиці проводили масштабний парад, в якому брали участь тисячі людей, хоча рівень радіації там уже перевищував фоновий у кілька десятків разів. Усвідомивши масштаб трагедії, евакуацію все-таки розпочали. Людям говорили, що це – тимчасовий захід, і вони дуже швидко зможуть повернутися. Але більшість із них, насправді, назавжди залишали на отруєних територіях своє колишнє життя.
2 травня 1986 р. – було прийнято рішення про евакуацію населення з 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської атомної станції. Із зони відчуження було вивезено 115 тисяч осіб.
Причини аварії:
1. Невірно спроєктований реактор, небезпечний для експлуатації.
Незначні перешкоди могли легко завадити роботі реакторної установки. Робітники енергоблоку знехтували правилами, у ході чого ще до початку експерименту обладнання було несправним. Якщо взяти до уваги висновки експертизи, проведеної 1991 р., можемо дізнатися, що сама система захисту спланована невірно. Через деякий час Міжнародне агентство з атомної енергії винесло звинувачення в сторону влади СРСР щодо дезінформації.
2. Проведення експерименту за будь-яку ціну.
Робітники електростанції грубо порушили правила уставу. А.С. Дятлов (заступник головного інженера з експлуатації Чорнобильської АЕС) наголошував на тому, що всі дії були виконані виключно через рекомендацію начальника зміни блоку Акімова. Тому заступник головного інженера прийняв це рішення, адже подібної заборони щодо потужності реактора не було.
3. Спроба скрити масштаби аварії.
Іван Заєць (заступник голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з 26 грудня 2007 р.): «Вони чекали вказівок із Москви. Це була влада, яка мало що розуміла як влада незалежна, – наголошує український політик. – І тому ясно, що можна було зі значно меншою шкодою провести усі ці процеси, якби вчасно були прийняті рішення, якби тодішня влада не оглядалася на Москву».
Офіційне повідомлення про трагедію СРСР змусила зробити міжнародна спільнота, оскільки вже наступного після катастрофи дня у різних державах світу почали фіксувати аномальне підвищення радіації. Першою на сполох тоді забила Швеція.
Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 р. зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». Із міркувань безпеки 15 грудня 2000 р. роботу Чорнобильської АЕС було припинено. У 2016 р. 4-й енергоблок був накритий новою аркою. Об’єкт «Укриття-2» або Новий безпечний конфайнмент (НБК) будувався з 2007 р. Він став найбільшою рухомою наземною конструкцією.
Події цього дня стали однією з наймасштабніших трагедій людства. Вибух, який зруйнував життя тисячам людей і утворив багатокілометрову зону відчуження, назавжди закарбувався в пам’яті не одного народу.
Через 35 років після аварії, з огляду на відсутність людей, на цій території утворився умовний заповідник. У Чорнобильській зоні знайшла притулок безліч видів тварин та птахів, серед яких все частіше можна зустріти рідкісні.
До зони відчуження нерідко організовують екскурсії, й бажаючих неймовірно багато. А журнал «Forbes» навіть включив це місце до переліку найекстравагантніших туристичних місць.
Якщо ви бажаєте дізнатися, як висвітлювалися ці події на сторінках херсонських газет, запрошуємо вас до відділу краєзнавства (ІІ поверх бібліотеки).
Більше можна дізнатися, звернувшись до документів із наших фондів:
Аккерман, Галя. Пройти крізь Чорнобиль [Текст] / Галя Аккерман ; пер. з фр. Петра Таращука ; [голов. ред. С. Головко ; авт. передм. О. Пахльовська]. - Київ : Либідь, 2018. - 167 с. : іл., карти. - (Програма сприяння видавничій справі "Сковорода" Посольства Франції в Україні). - Бібліогр. в підрядк. прим.
Барановська, Наталія. Чорнобильське досьє КҐБ: Суспільні настрої: ЧАЕС у поставарійний період: Збірник документів про катастрофу на Чорнобильській АЕС [Текст] / Н. Барановська, Ю. Шаповал // Український історичний журнал : наук. журн. - 2020. - N 1. - С. 203-210 : іл.
Мова, Олег. Розсекречені архіви: під час зведення ЧАЕС допустили чимало порушень технічного регламенту [Текст] / О. Мова // Пожежна та техногенна безпека : всеукраїн. наук.-вироб. журн. - 2019. - N 9. - С. 39-41.
Плохій, Сергій Миколайович. Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи [Текст] / Сергій Плохій ; [пер. з англ. В. Махоніна, Є. Тарнавського ; худож.-оформ. О. А. Гугалова-Мєшкова] ; [Укр. культ. фонд]. - Харків : Бібколектор, 2019. - 395, [1] с., [4] арк. фот. - Бібліогр. у прим.: с. 356-394.
Фея, Олег. Переддень апокаліпсису [Текст] / О. Фея // Український тиждень. - 2019. - N 27. - С. 48-49.
[Також пропонуємо вам ознайомитися з матеріалом «Дихає Чорнобиль… у слові літератора (відображення Чорнобильської катастрофи в українській художній літературі)»
та
інформ-досьє «Чорнобиль у віртуальній реальності»].
