80 років із часу написання В. М. Сосюрою поезії «Любіть Україну!»

Любіть у труді, у коханні, в бою, 

Володимир Сосюра

Подано за першою публікацією 1944 року

Творчість багатьох українських письменників пронизує глибока самовіддана любов до Батьківщини, прагнення зберегти і примножити славу рідного народу. Одним із таких був Володимир Сосюра – український письменник, який пройшов крізь усі катаклізми ХХ століття – творче буяння 1917-го і українізацію 1920-х років, репресії 1930-х років, Другу світову і недовгий час відлиги 1950–1960-х.

Романтичний голос Донеччини, пейзажист, співець кохання, блискучий імпровізатор... І в той самий час – партійний письменник, кавалер двох орденів Леніна і лавреат Сталінської премії. Боєць Армії УНР під проводом Петлюри, а згодом – військовий Червоної армії.

Його вірш «Любіть Україну!» став візитівкою сучасної України, і в той же час зазнав ідеологічної інквізиції, якої світ доти не бачив.

Вірш «Любіть Україну!», відомий для більшості українців ще зі шкільного підручника, Володимир Сосюра написав у травні 1944 року у визволеному від фашистів зруйнованому Києві. «Повний щастя перемоги і радості повороту на Україну, я 1944 року написав вірш "Любіть Україну!", який студенти просили по кілька разів читати їм на літвечорах», – згадував поет. Поезію він присвятив приятелеві – декану філологічного факультету Київського університету Юрію Кобилецькому, який згодом також зазнав утисків із боку влади.

Вірш линув від серця поета, він – емоційний, схвильований, романтично-піднесений, із яскравими епітетами, метафорами, порівняннями.

Твір і тоді, й згодом високо оцінювали письменники та літературознавці. «Щоб належно оцінити значення вірша Володимира Сосюри "Любіть Україну!", треба тільки взяти до уваги, що вірш було написано в несвобідних умовах жорстокої сталінської диктатури, своїм вістрям скерованої протягом десятиліть, насамперед, проти України. Може, саме тому цей вірш такий сильний, сильніший за будь-коли написаний на еміграції», – так відгукувався Іван Багряний.

Відомий літературознавець Сергій Гальченко, якому пощастило працювати з архівом Володимира Сосюри, згадує: «…ще в студентські роки, у другій половині шістдесятих, ми мало не з-під поли читали твори Володимира Сосюри ("Любіть Україну!", "Юнакові"). Деякі поезії вже ходили по руках, поширювалися в списках». «Вірш В. Сосюри "Любіть Україну!", як і багато інших творів поета, не народився просто із його творчої уяви, а був наслідком багатолітніх переживань за долю України, її історію, культуру, мову і, найголовніше, за її незалежність...».

А докторка філологічних наук Ніна Бернадська так оцінює поезію: «У цьому вірші поєдналися пристрасть поета-патріота і ніжність поета-лірика, що дало йому змогу виразити найзаповітніші думки, почуття й переконання людської душі… Простота художніх засобів і їхня довершеність, непідробна щирість і схвильованість інтонацій дали поетові змогу втілити глибокий загальнолюдський зміст: люби рідну землю, шануй інші народи, будь щедрим серцем на добро, добрі вчинки – цим ти звеличиш і прославиш своє ім'я, свою Україну у віках». 

2 липня 1951 року радянська газета «Правда» засудила вірш українського поета Володимира Сосюри «Любіть Україну!», який з’явився в журналі «Звезда» в перекладі російською. Переклад з власної ініціативи зробив російський поет Олександр Прокоф'єв, якого одразу ж засудили за те, що не порадився з редколегією. Проте найбільше постраждав сам автор. На нього спрямувався шквал критики від радянських письменників та дописувачів періодичних видань.

Стаття «Проти ідеологічних перекручень в літературі» за підписом заступника голови Ради міністрів СРСР Лазаря Кагановича, у якій розгорнули цькування вірша, вийшла друком в газеті «Правда». Потім, за партійними приписами, публікацію передрукували «Радянська Україна» й інші республіканські газети, 4 липня – обласні й міські. За кілька днів розгромну статтю «За ідейну чистоту літератури проти націоналістичних рецидивів» написав Андрій Малишко, зазначивши в ній, що Сосюра «виступав з рядом занепадницьких, безідейних віршів, а то й прямо ворожих, як вірш "Любіть Україну"».

Услід за пленумом письменників СРСР у Києві відбувся IV Пленум Правління Спілки письменників України, на якому, починаючи з 30 липня чотири (!) дні обговорювали один тільки вірш Володимира Сосюри. Зрозуміло, всі одностайно його засуджували під уважним наглядом працівників управління пропаганди й агітації ЦК КП(б)У. Усі наче забули, що цього патріотичного вірша Сосюра написав ще 1944 року, і з тих пір його не раз друкували та передруковували і навіть перекладали. 

Голова правлiння Спiлки письменникiв України Олександр Корнiйчук запитав у Володимира Сосюри: «За який нацiоналiстичний грiш ви продалися?..» І далі: «Слiд вiдзначити, що не в одному вiршi "Любiть Україну!" звучать одверто нацiоналiстичнi мотиви. У вiршi "Уся в квiтках" Сосюра трактує своє перебування пiд час Великої Вiтчизняної вiйни серед рiдних росiйських братiв, як перебування на чужинi, скаржиться, що вiн там "наче i не жив". У нього вiдсутня туга за так само рiдною росiйською землею, i це дивує та обурює кожного громадянина, вихованого партiєю Ленiна-Сталiна в дусi братерства народiв. Ідеологiя його вiршiв наскрiзь ворожа нам, нацiоналiстична».

У газеті «Правда» у статтi «Важливе завдання радянської лiтератури» за 16 серпня 1951-го року і взагалі відверто зазначається «провина» автора: «В стихотворении В. Сосюры нет образа, безмерно дорогого для каждого настоящего патриота – образа Великого Сталина, с именем которого неразрывно связано становление нашей социалистической Родины – Советского Союза, как нет и символов величественных претворений в Советской Украине – сталинских пятилеток, Днепрогэса, стахановского движения, колхозного строя, который принес трудящимся Украины счастливую и обеспеченную жизнь. Наоборот, стихотворение Сосюры пестрит идейными срывами, ощутимыми пережитками национализма».

Зрештою працівники бібліотек і книгарень отримали наказ «вилучити» – і вирізали сторінки з віршем. А в народ пішла правдива пародія:

Любіть Україну, як хочте любіть,
Як вітер, як трави, як води,
Та тільки мовчіть і про це не кажіть,
Бо вб'ють вас при першій нагоді.

Важко повірити, але всього за чотири роки до цькування збірку Сосюри «Щоб сади шуміли» (1947) з віршем «Любіть Україну!» (1944) нагородили орденом Леніна і Сталінською премією І ступеня. На тлі боротьби з «великим ворогом» у Другу світову комуністи крізь пальці дивилися на прояви любові до України, а скінчилася війна – бути патріотом зась.

Коли «щирі партійці» вчиталися в рядки як слід, Сосюрі, «націоналістові» й «бандерівцю», стало непереливки. Закидали те, що у вірші «відсутні гнівний осуд під’яремного ладу в минулому та яскравий опис соціалістичного життя українського народу, яке стає світлішим і кращим». Й те, що він «оспівує якусь одвічну Україну. Поза епохою, без сталінських п’ятирічок, без колгоспного ладу… Під такою творчістю підпишуться Петлюра, Бандера…». Під час цькування у 1951-му прізвище Сосюра почали знову римувати з Петлюрою. Не допомогло і те, що поет змушений був переробити вірш на догоду владі, замінивши найбільш «націоналістичні» рядки ідеологічно «правильними».

Наступного разу вірш вийшов друком тільки після смерті Сталіна, у 1958 році – з недбало притороченими латками. Наприклад, рядки про Україну «Без неї – ніщо ми, як порох і дим, розвіяний в полі вітрами…» замінили на «Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками…». Викреслено було навіть оспіваний в українських піснях колір очей: замість «Для нас вона в світі єдина, одна, як очі її ніжно-карі…» стало «Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі…». Така версія і знайома більшості читачів. Нижче наведено перший варіант, без цензури, в якому Володимир Сосюра щирий і емоційний, а його заклик «любіть Україну!» – на часі як ніколи.

Фото вірша з помітками Володимира Сосюри

Вірш увійшов до шкільних хрестоматій, правда, вже у переробленому вигляді з «електровогнями» та «братніми народами» і без «для нас вона в світі єдина, одна…».

У 1998 році літературознавці та перекладачі Борис і Костянтин Хоменки видали, а в 2003 році перевидали зібрані переклади вірша «Любіть Україну!» 69 мовами народів світу.

Поезія Володимира Сосюри  зміцнює наші патріотичні почуття та надихає на нові звершення. Ми неодмінно маємо здійснити його мрію: всім серцем, всіми своїми ділами любити Україну!

Слава Україні!

             Використані джерела:

• Котубей-Геруцька О. «Любіть Україну!»: історія складних виборів письменника Володимира Сосюри [Електронний ресурс] // Суспільне культура : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/culture/650330-lubit-ukrainu-istoria-skladnih-viboriv-pismennika-volodimira-sosuri/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 06.01.2024. – Дата перегляду : 25.12.2024.

• «…iдейно порочний нацiоналiстичний вiрш В. Сосюри "Любить Україну"» [Електронний ресурс] : [Україніка] // Бібліотека Дніпровської обласної універсальної наукової бібліотеки : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.libr.dp.ua/?do=ukrainica&lng=1&id=2&idg=57. – Назва з екрана. – Дата публікації : 18.09.2022. – Дата перегляду : 25.12.2024.

• Ліцкевич О. 70 років тому заборонили вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну» [Електронний ресурс] / Ольга Ліцкевич // Суспільне культура : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/culture/144143-70-rokiv-tomu-zaboronili-virs-volodimira-sosuri-lubit-ukrainu/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 02.07.2021. – Дата перегляду : 25.12.2024. 

• Рудяченко О. Володимир Сосюра. Вона в світі єдина, одна [Електронний ресурс] / Олександр Рудяченко // Укрінформ : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3055251-volodimir-sosura-vona-v-sviti-edina-odna.html. – Назва з екрана. – Дата публікації : 02.07.2020. – Дата перегляду : 25.12.2024.

              Відеоматеріали:

• Такої з біографії Володимира Сосюри і його найвідомішого віршу ви ще не чули! [Електронний ресурс] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=6mm_4SpIWBs. – Назва з екрана. – Дата публікації : 03.07.2024. – Дата звернення : 25.12.2024. 

• Любіть Україну. Володимир Сосюра. 1944 рік. Аудіовірш [Електронний ресурс] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=XycZNspuPqA. – Назва з екрана. – Дата публікації : 24.08.2022. – Дата звернення : 25.12.2024.

• Вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну» – поетичний код кожного українця. Інтерв’ю-дослідження вченого-літературознавця Сергія Гальченка  [Електронний ресурс] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=1gz1bnVz2uU. – Назва з екрана. – Дата публікації : 22.08.2024. – Дата звернення : 25.12.2024.

• Буктрейлер до поезії В. Сосюри «Любіть Україну» [Електронний ресурс] / [автори: Зеленська О., Морозов Є.] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=UuhBmYWPqxU. – Назва з екрана. – Дата публікації : 12.03.2017. – Дата звернення : 25.12.2024.