То море плещет, ценный дар скрывая,
Все капли в нём – как бы вода живая.
Его равняют с царскою казной,
«Сокровищницей мыслей» называя.
Алішер Навої (перс. علیشیر نوایی, узб. Alisher Navoiy) (Нізамаддін Мір Алішер Навої) (9 лютого 1441, Герат - 3 січня 1501, там же) – видатний поет Сходу, філософ суфійського напрямку, державний діяч тімурідського Хорасана. Під псевдонімом Фані писав мовою фарсі, однак головні твори написав під псевдонімом Навої (мелодійний) літературною чагатайською мовою, в розвиток якої зробив вагомий внесок. Його творчість дала потужний стимул еволюції літератури на тюркських мовах, в особливості чагатайської та узбецької.
Ось уже не одне століття геній великого Навої і блискуче сузір'я філософів, поетів, художників, каліграфів, орнаменталістів, що творили поруч із ним і створили чудові твори, хвилюють уми дослідників, творців і цінителів мистецтва. Їх творчість назавжди залишилася в анналах світової художньої культури. Вони створили свої школи, напрямки, у них з'явилися свої послідовники, імітатори, інтерпретатори.
І сьогодні, на початку XXI століття, – століття інформатизації, комп'ютеризації, іншими словами, швидкісної динаміки техногенної цивілізації, ми звертаємося до спадщини Алішера Навої і його епохи, тим самим не тільки вшановуючи основоположника узбецької мови і узбецької літератури, а скоріше знаходячи в його творах відповіді на вічні питання людського буття: про сутність людини, її пошуки гармонії у взаєминах із природою, суспільством, про прагнення до духовності, краси.
Відтворити історичний портрет Алішера Навої членам Об'єднання вільних художників «Ракурс», чергова зустріч яких і була присвячена 570-му ювілею від дня народження поета, допоміг художній фільм Ташкентської кіностудії «Алішер Навої» 1947 року випуску (режисер-постановник Каміль Ярматов), який став органічним доповненням до усних розповідей про життя і творчість митця. Відкрити для себе художню силу поетичного слова Навої присутні змогли, прослухавши газелі у виконанні членів об'єднання. Адже саме в ліриці поета тюркський вірш досяг досконалості. Він вражає філігранною обробкою деталей, віртуозною відповідністю формальним правилам, семантичною грою, свіжістю образів, алегорій та метафор.
