Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

Археологія

27.02.2024 16:06

Археоло́гія – галузь історичної науки, що вивчає давній побут і культуру людського суспільства на підставі речових пам'яток минулого від палеоліту до пізнього середньовіччя включно і реконструює за ними давню історію суспільства. Речові джерела – рештки поселень, могильники, знаряддя праці, посуд, зброя, твори мистецтва – вивчаються спеціалістами-археологами шляхом розкопок, а також їхнього лабораторного дослідження. На завершальному етапі роботи археолог виступає як історик, котрий використовує для своїх висновків і речові, і писемні джерела.

Археологія значно розширила просторові й часові горизонти історії. У
1-й половині 19 ст. завдяки виявленню й розшифруванню єгипетських ієрогліфів і вавилонського клинопису писемна історія стала нараховувати 5000 років. Усю інформацію про дописемну історію людства здобуто завдяки саме археологічним дослідженням.

В Україні ще в епоху Київської Русі приділялась увага археологічним пам'яткам. Літописці у своїх працях посилалися на давні городища й кургани. Одними з перших археологічних розкопок в Україні можна вважати розкопки Десятинної церкви в Києві (зруйнована татаро-монголами 1240), що були здійснені Петром Могилою в 30-х роках 17 ст. з метою будівництва на її місці нової церкви під тією ж назвою.

Т. Г. Шевченко називав археологію «матір'ю історії»

З 1919 р. археологічні дослідження відбуваються за державної підтримки. У системі Української академії наук (тепер Національна академія наук) була створена Комісія з укладання археологічної карти України, котрій доручили не лише досліджувати пам’ятки старовини, а й охороняти їх. Упродовж наступного століття здійснено масштабні розвідки пам’яток, їхнє картографування й реєстрацію, найвизначніші з них зараховано до числа об’єктів, що охороняються державою. На багатьох з них проведено стаціонарні розкопки.

За час розвитку археологічної науки зусиллями вчених багатьох країн вироблено загальну періодизацію пам’яток археології. У кожному великому районі Європи вона, однак, має деякі відмінності, особливо щодо пізніх археологічних періодів.

Науковий журнал «Археологія» є офіційним друкованим органом Інституту археології НАН України, в якому публікуються наукові здобутки в галузі археології та давньої історії науковців Інституту, України і зарубіжжя.

Основний друкований орган Інституту археології АН УРСР був заснований 1947 р. і до 1970 р. видавався як щорічник, (за цей час вийшло 24 випуски), з 1971 почав виходити один раз на квартал. За 56 років існування видання в ньому було опубліковано понад 1,5 тисячі статей і повідомлень. Окремі номери журналу присвячувалися видатним постатям в археологічній науці або ювілейним датам: ювілею початку дослідження пам'яток трипільської культури, Ольвії, 10-річчю Міжнародної асоціації Академій наук, 85-річчю діяльності Національної Академії наук України та ін. Статті в журналі публікуються двома мовами: українською й англійською. У сучасному форматі видання виходить з 1989 року, а з 1990 р. це видання зберігається у фондах Гончарівки.

Головний редактор журналу – член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук Віктор Петрович Чабай (керівник та співкерівник багатьох історико-археологічних проєктів).

Заступник головного редактора – історик, академік НАН України, член Президії НАН України Петро Петрович Толочко. (Зробив вагомий внесок у розв'язання актуальних проблем історії східних слов'ян, Київської Русі та українського середньовіччя. Він автор близько 400 наукових праць).

Завдання наукового журналу «Археологія» – розказати та показати історію людства на території нашої держави з давніх часів до початку цивілізаційних процесів на Чорноморському узбережжі.

У журналі вміщуються статті з проблем давньої історії та археології України від первісності до ранньомодерного часу, розглядаються різні теоретичні питання з археологічних досліджень і суміжних дисциплін, публікуються нові матеріали і результати досліджень археологічних пам'яток на території України та за кордоном, розміщуються біографічні матеріали та розвідки з історії археології, друкуються рецензії на наукові праці та хроніка наукового життя Інституту археології та інших археологічних установ України.

Уже 2 роки як війна охопила всю Україну, та незважаючи на російську агресію і завдяки ЗСУ редакція журналу продовжує працювати. У світлі російських наративів щодо походження України й росії, а також намагання росіян привласнити собі історію Київської Русі, називатися спадкоємцями її культури, археологічні дослідження та їх висвітлення на сторінках наукового видання набувають нового, більш важливого виміру.

Календар подій

1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
2930