Естетична направленість популяризаторської роботи бібліотек

 

     Виховання засобами мистецтва вважається однією з суттєвих складових системи естетичного виховання. Бібліотеки традиційно працюють у цьому напрямі, накопичили цікавий досвід, здобули певні навички і форми роботи. Особливо цікаво працюють ОУНБ, де створені спеціалізовані відділи, а головне – існують багаті фонди літератури з питань мистецтва. В ЦБС умови для роботи значно скромніші. Як правило, фонди літератури з мистецтва тут бідні, наявна велика кількість відмовлень читачам, та й сама робота з популяризації мистецтва вважається чимось другорядним, пов’язується лише з допомогою в організації дозвілля.

     Слід відмітити, що не всі можливості ЦБС вичерпані у вирішенні завдання підготовки ерудованого, культурного читача – глядача – слухача, хоч завдання є цілком реальним для будь-якої бібліотеки, якщо підключити невикористані резерви. Головне при цьому – глибоке знання та активне використання наявної літератури, в тому числі художньої; не стільки пошук якихось нових форм популяризації мистецтва (всьому є межа), скільки удосконалення нових, несподіваних аспектів популяризації творів літератури та мистецтва.

     Естетичне виховання – справа творча і не може будуватися по шаблону. Необхідно дати можливість кожній бібліотеці створити власний варіант з урахуванням культурних, соціальних, демографічних та інших особливостей регіону. Тому останнім часом бібліотеки все частіше спеціалізуються в тому чи іншому напрямку роботи. Так практичне втілення в бібліотеках отримали: бібліотеки-центри дозвілля, бібліотеки – естетичні центри, бібліотеки – центри відродження народних традицій, бібліотеки – виставкові зали, бібліотеки – музеї тощо. Активізувалась робота бібліотек за цільовими програмами мистецької спрямованості: “Мистецтво України”, “Незнайомі сторінки українського мистецтва”, “Образотворче мистецтво”, “Мандрівка у світ мистецтва” тощо.

Діяльність бібліотек у сприянні естетичному вихованню особистості повинна бути пов’язана з діяльністю усіх державних, громадських та владних структур, які безпосередньо вирішують ці питання. Перш за все, це центри народної творчості, музеї, спеціальні учбові заклади, культосвітні установи.

     Останнім часом з’являється багато різних об’єднань, асоціацій, недільних шкіл, клубів не лише при державних культосвітніх установах, а й фінансово незалежних, самостійних, які зобов’язані своїм народженням та існуванням чиїйсь благодійності. Радимо в своєму регіоні виявляти такі структури, взяти їх на облік і вести з ними спільну роботу. Ці об’єднання мають на меті стати центрами популяризації національного мистецтва.

     Ефективній популяризаторській роботі книгозбірень естетичного спрямування значно сприятиме добре сформований бібліотечний фонд.

     Основними принципами формування фонду бібліотеки з мистецтва мають стати такі: відмовлення від його універсальності, орієнтація на все населення мікрорайону, обслуговування незалежно від віку, освіти, спеціальності, багатовидовий склад.

     За умов, коли у фондах бібліотек з питань мистецтва є великі прогалини, а сучасний економічний стан не дозволяє належно їх формувати, особливого значення набувають періодичні видання. Це, в першу чергу, часописи “Наука і культура”, “Образотворче мистецтво”, “Музеї України”, “Народне мистецтво”, “Музика”, “Київська старовина”, “Пам’ятки України: історія і культура”, “Обличчя України”, “Українська культура”, “Український театр” тощо.

     Велике інформаційне і довідкове значення має державна газета “Культура і життя” та недержавні - “Світ про Україну”, “Слово Просвіти”, “Вісті з України”.

     Змістовно доповнити роботу бібліотеки можуть літературно-художні журнали “Березіль”, “Віче”, “Всесвіт”, “Вітчизна”, “Дзвін”, “Донбас”, “Київ”, “Радуга”, “Сучасник” тощо.

     Як бібліотекаря, так і читача зацікавлять, на нашу думку, такі російські видання: “Искусство”, “Мир музея”, “Юный художник”, “Изобразительное искусство”, “Музыкальное обозрение”, “Молодежная эстрада”, “Культура”, “Клуб”, “Встреча”, “Народное творчество” тощо.

     Організація фонду з питань мистецтва здійснюється за систематичним принципом з виділенням крупних тематичних зон:

- Історія і теорія мистецтва (книги з історії, теорії, техніки, по видах та жанрах образотворчого мистецтва, архітектури, музики, танцю, театру, цирку, кіно, телебачення).

- Персоналії (біографічна література, книги та альбоми про творчість діячів культури й мистецтва: художників, архітекторів, музикантів, композиторів, виконавців, акторів та ін.).

- Культурний туризм (книги, путівники, мапи, листівки з історії краєзнавства, країнознавства, про пам’ятки культури, мистецтва, пам’ятні місця, музеї України, Росії, світу).

- Прикладне мистецтво (книги з історії та техніки декоративно-прикладного та народного мистецтва, ремесел, моди, дизайну, оздоблювального мистецтва та інтер’єру).

- Художня література та літературознавство (українська, зарубіжна проза, поезія; обов’язкове виділення розділу “Драматургія”).

     Добре зарекомендували себе створені в бібліотеках ізотеки або фототеки. До них входять естампи, репродукції, листівки, плакати, фотографії, альбоми. В сучасних умовах бібліотеки самі збирають репродукції. Перш ніж списувати застарілі журнали, вони вирізують наявні в них репродукції та фотоматеріали з мистецтва, а потім систематизують їх та зберігають в спеціальних папках.

     Останнім часом в фондах бібліотек створюються:

- відеотеки (українські та зарубіжні художні фільми, відеозаписи театральних, оперних, балетних вистав, учбові, ігрові, анімаційні фільми);

- дискотеки (музичні аудіокасети, компакт-диски, платівки; українська та зарубіжна інструментальна та вокальна класика, народна, духовна, естрадна музика, джаз, рок, авторська пісня);

- медіатеки (мультимедійні енциклопедії, учбові диски, електронні книги з мистецтва; бази даних; Інтернет).

     Робота з популяризації літератури естетичного напрямку вимагає диференційованого підходу до читацької аудиторії. Доцільно визначити такі групи користувачів:

- фахівці-мистецтвознавці, працівники музеїв, галерей, художніх салонів, центрів народної творчості та культурологічних центрів;

- викладачі спеціальних дисциплін та народознавства вищої школи та середніх спеціальних учбових закладів, вчителі середніх шкіл, вихователі училищ, малих академій, ліцеїв, дитячих садків тощо;

- керівники гуртків та аматорських об’єднань;

- народні майстри та аматори;

- широке коло користувачів.

     Ці категорії користувачів, кожа за своїм фахом, у більшій чи меншій мірі причетні до естетичного виховання і допомога їм з боку бібліотеки сприятиме подальшому розвитку естетичних смаків особистості.

     Викладачів спеціальних дисциплін та народознавства вищої школи, вчителів середньої школи, спеціальних учбових закладів, вихователів училищ, малих академій, ліцеїв, дитячих садків, керівників гуртків та аматорських об’єднань, перш за все, цікавлять видання з історії та сучасного стану культури, мистецтва, розвитку окремих його видів та жанрів, література з питань педагогіки, естетики, дитячого виховання та психології тощо.

     Високий фаховий рівень працівників культурно-освітніх закладів - центрів народної творчості, будинків культури, музеїв, галерей – потребує особливої відповідальності в роботі з ними. Їм потрібна індивідуальна інформація, пошук якої вимагає дуже копіткої роботи.

     Народні майстри та аматори цікавляться літературою з технології виготовлення ужиткових речей. Їм потрібна інформація про технологію конкретного народного промислу чи виду мистецтва та досвід, набутий їх колегами.

     Для популяризації літератури слід використовувати всі існуючі форми бібліотечної роботи, серед яких чільне місце посідає візуальна (наочна) популяризація.

     Традиційно в бібліотеках організуються книжкові виставки, полиці, перегляди літератури “Квітуче мистецтво” (розділами якої можуть бути окремі види сучасного мистецтва), “Українська культура: історія, традиції, сучасність”, “Творчість – це мова душі творця”, “Від книги – до творчості”, “Кіномистецтво мільйонів”, “Кам’яна музика”, “Архітектурні скарби світу” тощо. Окремі виставки можна присвятити певному виду мистецтва. Прикладом може бути досвід обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара (додатки 1,2).

     Останнім часом в роботі з естетичного напрямку бібліотеки використовують нетрадиційні нові форми наочної популяризації видань: виставка-вікторина “Ювілейна мозаїка року”, виставка-зустріч “Добрих рук майстерність”, виставка-вернісаж “Красота – скороминуща, мистецтво – вічне”, виставка-панорама “Шедеври світового мистецтва”, “Вікно української духовності”, виставка-стенд “Світ наших захоплень”, виставка-експозиція “Шлях до прекрасного”, “Вічна тема в мистецтві”, виставка-подорож “Тисяча років української культури”, “Музеями світу”, виставка-калейдоскоп “Духовні скарби нашого мистецтва”, виставка-кросворд “Запрошує Мельпомена” тощо.

     За допомогою виставки-дискусії варто висвітлювати теми “Шляхи відродження народного мистецтва – якими їм бути?”, “Відродження української культури і російська культура: що буде далі?”, “Сучасне і традиційне в мистецтві. Чи можливе їх окреме існування?”

     Набули широкого розповсюдження такі форми роботи, як музичні та літературні салони та вітальні, клуби любителів поезії, фантастики, естетичні та літературні читання, альманахи, дні культури, місячники й декади популяризації естетичних знань.

     Добре зарекомендували проведені в книгозбірнях уроки, години естетичної спрямованості: уроки мистецтва “Культура людства”, “Прекрасне породжує добро”, години мистецтва “Частина вічного”, художня година “Шедеври українського мистецтва”, година здивування “Ах, вернісаж, ах, вернісаж!”, година естетики “Писанковий всесвіт”, урок шляхетності “Екскурсія до театру”, музичні, історико-мистецькі години “Класична музика в нашому житті”, “Життя просте, як велич музики”, година живопису “Майстри українського живопису”, уроки музики “І прадіди в струнах бандури живуть”, мистецька година “Духовна музика: спів краси і гармонії”, урок естетики “Джерело гармонійної краси”, “На цих картинах вся душа моя”, година духовності “Чари театру”, година історії “Пам’ятки слов’янської культури”, урок краси “Що є краса – поезія чи проза? Що є краса – розлука чи життя?” тощо.

Зацікавлять користувачів організовані бібліотеками: вечір-сюрприз “Спасибі вам, квіти, за красу”, літературно-історичний калейдоскоп “У дзеркалі духовних орієнтирів”, етнографічний вернісаж “Україна в музичних і художніх образах”, вечір-шоу “В пісні, танці – широта душі”, літературно-мистецький вернісаж “Мальовнича Україна”, заочна подорож “В світ мистецтва”, мистецький ринг “Така незвичайна звичайна класика”, вечір українського романсу Краплини з чистої криниці”, музично-пізнавальна програма “Я в музиці” купаюся, як в морі”, вечір-зустріч “Дорога вічна до краси”, “Незрівнянний світ народної пісні”, ретро-вечір “Улюблені мелодії”, “Чарівні звуки давнини”, літературно-музичний вечір “Лише душа, лише краса, возродить нас із попелища…”, “У пісні є своя весна”, “Його величність ТАНГО”, театралізована конкурсна програма “Все проходить, а мистецтво – вічне”, вечір бардівської пісні “Поети завжди повертаються”, цикл поетично-мистецьких альбомів “Озирнись навкруги”, вечір-вернісаж “Подорожуючи по ермітажу”, музичний серпантин “Українські композитори: невідоме про відоме”, день дозвілля “Який чудовий цей світ”, калейдоскоп “Духовні скарби нашого народу”, вечір етнографії “Рушник, що вміє промовляти” тощо.

     Популяризація серед населення видань з образотворчого мистецтва є одним з найдоступніших засобів прилучення людини до мистецтва, виховання у неї бачення красивого й досконалого у навколишньому середовищі. Є у масових бібліотеках джерело образотворчих документів, що набуває особливого значення в умовах зростання труднощів з фінансуванням, комплектуванням, подорожчанням альбомів. Це книги, в яких є справжні скарби – книжкові ілюстрації.

     Можна організувати своєрідні виставки “однієї книги”, “унаочнити” різні інтерпретації знаменитих творів. Матеріали для подібних виставок знайдуться в будь-якій бібліотеці. Скільки, наприклад, існує графічних прочитань О.Пушкіна, М.Лермонтова, М.Гоголя, Л.Толстого, Ф.Достоєвського, А.Чехова, М.Горького, Т.Шевченка, Л.Українки, П.Мирного, О.Кобилянської, І.Франка, М.Коцюбинського та ін.!

     Можна присвятити виставку творчості окремого майстра – організувати персональні покази робіт В.Фаворського, Ф.Константинова, Д.Бісті, О.Сластьона, І.Труша, К.Трутовського, С.Адамовича, А.Базилевича, О.Данченка, М.Дерегуса, В.Єрмілова, Н.Лопухової, В.Меллера, Г.Нарбута, Г.Якутовича та ін. Доцільно організувати персональні виставки робіт художників, які працюють в одній техніці. Прикладом можуть бути роботи В.Фаворського, Ф.Константинова, Д.Бітсі, В.Перевальського, яких об’єднує техніка – гравюра на дереві.

     Можна запропонувати інші теми: “Книжкова ілюстрація творів Т.Шевченка”, “Сучасна література у дзеркалі графіки”, “Краєвиди Києва та Дніпра” тощо.

     Генеральна конференція ЮНЕСКО на XXV сесії в Парижі (1989 р.) прийняла спеціальну Рекомендацію державам – членам про збереження народної культури. Згідно з цими Рекомендаціями традиційна народна культура включає мову, літературу, музику, танці, ігри, міфологію, обряди, звичаї, ремесла, архітектуру, інші види художньої творчості.

     Постійна тематична полиця “Від книги – до творчості” стане для читачів своєрідним джерелом інформації про нові надходження з питань народного традиційного мистецтва.

     Зосередити увагу користувачів на проблемах сучасного стану народної культури можна шляхом влаштування книжкових виставок-експозицій та полиць за матеріалами періодичних видань – “Увага! Ремісницький анонс!”, “Самі собі годувальники”, “Пісні неспалених дерев”, “Живе дерево ремесел” тощо, бібліографічних оглядів та переглядів літератури, вечорів запитань та відповідей, зустрічей з майстрами та мистецтвознавцями, виставок-презентацій, проведення часів цікавих повідомлень.

     У пошуках нових форм популяризації літератури про народну культуру бібліотеці слід активніше втручатися у проблеми соціального життя, яке висуває сьогодення. Наприклад, разом з центрами працевлаштування бібліотека може допомогти людині опанувати навичками професії, ставши посередником або організатором влаштування курсів малих академій, ліцеїв народної творчості на зразок любительських об’єднань. Це можна реалізувати у такий спосіб: бібліотека звертається до районного чи міського центру працевлаштування з пропозицією скласти списки людей, схильних до ручної праці з елементами творчості і надає їм своє приміщення для проведення занять по виготовленню виробів з соломки, плетінню з лози, макраме тощо. Центри працевлаштування – це структури, які мають кошти і цілком можуть фінансувати лекційну і практичну роботу.

     Крім забезпечення необхідною літературою бібліотека матиме змогу формувати у слухачів художній смак, сприяти пробудженню інтересу до творчості.

     Як для слухачів, так і для користувачів бібліотеки буде цікавою дискусія “Що ти шукаєш для себе в народній творчості?”

 

Приклади запитань

     1. Як Ви розумієте зв’язок народної творчості з життям? У чому, на Ваш погляд, полягає комунікаційна роль цього мистецтва?

     2. Чи поєднуються, на Вашу думку, предмети декоративно-прикладного мистецтва та мораль?

     3. Яким, на Ваш погляд, має бути народне мистецтво у наш час: стилізованим під сьогодення чи витриманим у традиціях старих народних зразків?

     4. Чи має майбутнє цей вид матеріальної і духовної культури?

     5. Як Ви вважаєте, чи має право на існування так званий “кич” в українському мистецтві?

 

     Можна організувати в бібліотеці вечір народного мистецтва “Корінням у життя, віттям – у мистецтво”, присвячений народній вишивці. Захід можна розпочати розповіддю про різні види вишивок: селянську, релігійну, світську, а також про значення народної символіки, що в ній використовувалась. Особливої емоційності слід надати розповіді про рушник як візитну картку українського традиційного мистецтва.

     При наявності літератури частину вечора бажано присвятити унікальному явищу в українській культурі – релігійній художній вишивці.

     Окрасою вечора стане показ виготовлених вишитих сорочок, серветок, скатертин, подушок, декоративних панно, рушників тощо. Фонограми із записами українських пісень нададуть заходу національного колориту.

      Аналогічні заходи можна присвятити українській писанці, гончарству, живопису тощо.

     Особливі можливості естетичного виховання відкриваються перед бібліотеками в їхній роботі з краєзнавства. У масштабі області та району, міста повинна бути виявлена повна картина художнього життя регіону, як у минулому, так і сьогодні. Художники (у найбільш широкому значенні цього слова), що народилися та жили на Херсонщині, їхні твори, або твори про край інших – не місцевих художників та скульпторів, архітектурні пам’ятки краю, місцеві художні промисли та інше – знання про все це повинні постійно популяризуватися бібліотеками у визначеній послідовності та системі.

      Мистецька нива Херсонщини – це творчі спілки письменників, художників, музикантів, які об’єднують в своїх лавах переважну більшість професійно зорієнтованих, талановитих митців, для яких література, живопис, музика стали засобом вияву свого хисту, голосом сумління, способом творчого життя, громадською трибуною.

     Добре зарекомендували себе організовані в бібліотеках виставки-перегляди творів місцевих поетів та письменників “Провінції в мистецтві не буває”, виставка-автограф “Літературна панорама Херсонщини”, мистецький календар “Митці-ювіляри”, презентація виставки робіт місцевих художників “На хвилях Чорного моря”, виставка прикладного мистецтва “Любов у серці і на полотні”, виставки-експозиції “Гордість нашої землі”, “Народні художні промисли нашого краю”, виставка-вікторина “Культурні пам’ятки Херсонщини”, виставка репродукцій херсонських художників “Палітра краю” тощо.

     Варто влаштувати в бібліотеці художньо-мистецькі виставки “Херсон сьогодні і завтра”. На них можуть бути представлені картини юних, самодіяльних та професійних художників, фотохудожників тощо.

     Як доводить практика, користувачів книгозбірень найбільш цікавлять краєзнавчі заходи, в тому числі естетичної спрямованості. Це літературно-художні вечори, вечори книги, вечори портрети, зустрічі з майстрами. Прикладом можуть бути вечір-зустріч з людиною цікавої долі “Доля, щедра талантами”, літературна світлиця “Таланти живуть поруч”, літературно-музичне свято “Народні таланти нашого села”, літературно-музичний вечір “З народного напившись джерела” тощо.

     Добре було б провести у місті чи районі конкурс-фестиваль “Місто майстрів”. Організатором його має стати управління культури та туризму райдержадміністрації. Такий захід вимагає об’єднання зусиль всіх творчих організацій - бібліотек, музеїв, центрів народної творчості, преси, радіо тощо. Бажано залучити спонсорів.

     Слід розробити та узгодити програму конкурсу, визначити форми його проведення та завдання кожного учасника. Доцільно включити до нього демонстрацію різних видів народного мистецтва, зокрема передбачити тиждень (день) кераміки, художніх виробів з дерева, скла, металу, шкіри, рогу, ткацтва, килимарства, вишивки, плетіння, розпису тканин тощо. Експозиції, які будуть влаштовані у клубах, вітальнях, крамницях, супроводжуватимуться виступами народних умільців, показом їх виробів. До цих експозицій бібліотеки готують перегляди, виставки літератури, бібліографічні огляди, проводять бесіди за обраною тематикою.  Оргкомітет визначить призові місця по кожному виду творчості.

     В бібліотеці можна влаштувати експозицію виробів народних майстрів некорінної національності (росіян, німців, поляків та ін.) і організувати захід “Творчість майстрів, які мешкають у нашому регіоні (районі, місті, селі)”. У цьому випадку корисною буде спільна робота з відповідними культурологічними товариствами.

     Навіть при рекомендації літератури з туризму користувачам слід пропонувати водночас літературу та матеріали з образотворчого мистецтва відповідного регіону – це може бути пейзажний живопис, архітектура, література про місцеві художні промисли, фотоальбоми тощо.

     Естетичне виховання користувачів бібліотек неможливе без постійної художньо-естетичної освіти самих працівників книгозбірень, зміст якої – в розкритті жанрів і стилів українського та світового мистецтва, своєрідності вітчизняної художньої культури в контексті культуротворчих процесів людства, у вивченні основ естетичних знань тощо.

     Радимо організувати в централізованій бібліотечній системі факультатив “Запрошуємо у світ мистецтва” за прикладом Херсонської ЦБС (додаток 3).

     Наріжним принципом, що має визначити напрям естетичного виховання в умовах незалежної України, повинно стати врахування кращого культурно-мистецького досвіду минулого, його коректне використання у межах принципово нового періоду історії. Відчуття належності до культури великої країни, що вписана в європейський контекст, є результатом естетико-патріотичного виховання, інтелектуальним потенціалом незалежної України. Саме цей підхід сприятиме формуванню всебічно розвиненої особистості, яка має жити і працювати в умовах третього тисячоліття.

     Наша мета – не експлуатація великомасштабних резонансних заходів, а організація постійної, щоденної роботи бібліотек з розвитку і відродження в усіх її зрізах – від культури побуту до культури найвищих мистецьких осяянь людського генія. Бо українська національна ідея зможе панувати в серцях і умах громадян тільки через широку просвітницьку роботу.

 

 

- Бісерні переливи

- Художні вироби зі шкіри, металу, лози, паперу

- Краса українського розпису

- І стане дерево піснею

- Ви чули, як співає глина?

- Дивне плетиво ниток

- Сонячні барви килимів

- Узори, народжені серцем

 

- Народження анімалістики

- Реальність, створена художником

- Пошуки української мультиплікації

- Пластика скульптурних тварин

- Грані комічного

- Легенди та життя Уолта Діснея

 

- Жартівлива скульптура

- Музиканти посміхаються

- Гумор у живописі

- Шарж та карикатура

 

- Старі матеріали – нові форми

- Квіти ростовської фініфті

- Чарівність емалі

 

- Романтика перемагаючого добра

- Ангел чистого світла

- Чародій танцю

- Симфонія життя Маріса Лієпи

- Легкий подих: Катерина Максимова

 

- Вітражні переливи

- Розпис на склі

- Пластика сучасного скла

- Мистецтво скла в Україні

- Подорож у минуле

- Дзвін кришталевий, дзвін печальний

- Сучасні технологічні можливості скла

 

- Ой, що ж бо це за село,

Що в ньому так весело?

- Віночку мій польовий,

Держись близько голови

- Як на небі місяць ясний,

Так на столі коровай красний…

- Ой хто буде спати,

Будемо йому та постіль слати…

- Сяду, паду ластівкою

Перед сінечками,

Перед своєю матінкою

Із своїми дружечками

 

- Сватанню – час, весіллю – пора

- Друга Пречиста дощем поливає,

негаразди змиває

- Ой снопе, снопе,

снопе вусатий,

Несеш достаток у кожну хату

- Ой, матінко Божа,

Царице небесна,

Покрий нас

Покровом святим…

- Багряний лист,

Пожовклі трави –

Мелодій осені краса

 

- Співає дощ ласкаву пісню літню,

І ніжиться під нею виноград.

І стиглим персиком рожево-світлим

Духмяно пахне біля хати сад.

- Прийди, прийди до мене,

неділенько зелена...

- Літає, мов пір’я,

в народі повір’я,

що папороть, навіть,

і та зацвіла.

- Розімліле літо

розсипа намиста,

В черешневі коси

бурштином впліта

 

- В небі перша зійде зірка,

Заблищать в хатах зірки,

Колядують нам святочно

Під вікном колядники.

- Діва Пречиста в церкву ходила,

Діва Пречиста Бога любила,

Діва Пречиста Сина родила –

Нарід від смерті ним заступила.

- Різдвяна ніч

засяяла над нами,

Предвічними

казковими зірками.

- Погас учора день,

Заплакав рік старенький,

Сьогодні вже до нас

Сміється молоденький.

 

- Відкриваючи мистецтво

- Краса - то найглибша криниця, з неї століття черпають життя

- Святий дух краси

- Для творчості немає перешкод

- Цей багатобарвний мистецький світ

- Мистецький вінок України

- Канон краси

- У світі романтики і краси

 

- Легка крилатість пензля і різця

- Шепіт вітру, підслуханий пензлем

- Мереживо осінніх барв

- Магія слова та пісні

- Цей героїчний, палкий і трагічний світ балади

- Пізнай світ поезії і добра

- Життя і пісня в долю заплелись

- Поетичні голоси століття

- Із пісні встає Україна моя

- Українська пісня - злет душі людської

- Забуті перлини української духовної музики

- Любов, оспівана в піснях

- Король на ім’я “Джаз”

- Наша улюблена кіномузика

- Музика проти наркотиків

 

- Скарби народів і часів

- Наші обереги

- З народного напившись джерела

- І на тім рушникові оживе все знайоме до болю

- Рушники сміються і тужать хрещатим барвінком

- Руками створена краса

- Символіка українського орнаменту

 

- Художні постаті Херсонщини

- З Таврійських джерел

- Творча душа Херсонщини

- Мистецький вернісаж Херсонщини

- Таврійські пастелі творчості

- Перли мистецтва Таврії

- Херсонщина - мистецький край квітучий

- Співці Таврійської землі

- Таврійська мозаїка

- Багатий умільцями рідний край

- Місцеві Рафаелі та Шишкіни

- Мистецькі голоси рідного краю

 

- ... Камінь не стане храмом, поки його не зведемо ми

- З Різдвом Христовим, Україно!

- Великдень - земне причастя небом

- Пасхальна веселка

- Благословення сходить із небес: Великдень

- Писанкові очі Всесвіту

- Різдвяна казка

 

Зима     Весна       Літо   Осінь

- Ваша величність, зима... - Спускається протяг зимовий - Біла зимонька прийшла - саньми свята привезла - Весни дерева вінчають - Весна свічки каштанів запалила - Довкола квітнуть вишні, гудуть хрущі - Стояла я і слухала весну - Стояло б літо в холодку - Прилетіло літечко на рожевих квіточках - Осінній сум березами почавсь - Згубилось літо золоте у глибині старого саду - Двори стоять у хуртовині айстр - Співає осінь на усіх дорогах - Ходила осінь й одягала у жовті шапочки ліси - Багрянець осені у водоспаді звуків

 

 

  

  

- Вишивальний світ

- Мистецтво, народжене вогнем

- Чого шука в житті душа жива

- Жіноча доля, вишита нитками

 

- Детектив очима жінки

- Образ - Обличчя - Доля - Книга

- Таємниці планети фантастики та пригод

- Поетів сяючий гурток

- Думки у слові стверджують себе

- Сім сонат для щастя (поезія)

- Жіночі голоси у вітчизняній літературі

- Країна мрій та фантастики

- “До нас завітав Коломбо” (детектив)

- Історичний калейдоскоп

 

 

- Артист благословенної долі (Д.М.Гнатюк)

- Безкорисливий Дон Кіхот (М.Г.Гринько)

- Гордість вітчизняної культури (Д.Г.Левицький)

- Дарую людям пісню (Д.О.Луценко)

- Поет і філософ екрана (Ю.Г.Іллєнко)

- Невтомний трудівник у мистецтві (Б.С.Ступка)

- Натхненної музики творець (М.Д.Леонтович)

- Зодчий скарбів нетлінних (І.М.Гончар)

- Чистота духовного польоту (Лесь Курбас)

- Ясність стежини та шляху (А.М.Роговцева)

- Пісенна слава України (П.І.Майборода)

- Актор ідеї (К.П.Степанков)

- Театр був його долею (Г.Юра)

- Заново відкритий митець (І.І.Падалка)

- Митець національного відродження (М.Г.Дерегус)

- Одержимий правдошукач (Ф.Ф.Манайло)

- Покликання душі – пісня (Г.Г.Вірьовка)

- Віртуоз барв (О.О.Мурашко)

- Багатогранний талант (Б.М.Лятошинський)

- Чародій української музики (О.О.Кошиця)

- Поетеса української сцени (Н.М.Ужвій)

- Голос, який з’являється раз у віки (О.Петрусенко)

- Батько українського театру (М.Л.Кропивницький)

- Співак, чий тенор – голос серця (К.Д.Огневий)

- Гордість і слава української музики (М.В.Лисенко)

- Композитор за покликанням серця (К.Г.Стеценко)

- Срібно-дзвонний соловейко (А.Б.Солов’яненко)

- Чарівниця з Богданівки (К.Білокур)

- Виразність вокальних барв (Б.Руденко)

- Із забуття – на царину рідної культури (І.М.Шульга)

- Берегиня української пісні (Р.О.Кириченко)

- Щедрий на талант (О.О.Шовкуненко)

- З вірою в серці (Д.М.Ревуцький)

- Вічний мандрівник, прикутий до мольберта (І.С.Марчук)

- Майстер веселого пензля (А.Д.Базилевич)

- Чародій пісні (І.Н.Шамо)

- Майстер української хореографії (П.П.Вірський)

- “Гетьман” української музики (Ю.С.Михайлів)

- Досі незнаний світові (В.Г.Костенко)

- Фундатор української сценографії (А.Г.Петрицький)

- Співець рідної природи (С.І.Васильківський)

 

 Додаток 3

 

     Мета факультативу – розширити мистецтвознавчий кругозір бібліотекарів та допомогти їм орієнтуватись у світі мистецтва, пізнавати його через культуру, духовність.

 

 

Склала   Сватула Т.,зав. науково-методичним відділом ОУНБ ім. Олеся Гончара, заслужений працівник культури України