21 березня
ГОШКЕВИЧ ВІКТОР ІВАНОВИЧ
[1860–1928], археолог, краєзнавець,
засновник Херсонського обласного краєзнавчого музею
(До 165-річчя від дня народження)
Гошкевич Віктор Іванович народився у Києві, в родині Івана Антоновича Гошкевича (1824–1871) – викладача духовної семінарії та протопресвітера і настоятеля церкви Святих Костянтина та Олени (ще відома як Царекостянтинівський храм). Вищу освіту Віктор Іванович почав здобувати у Київській духовній семінарії. Закінчивши духовне навчання у 1881 році, вступив до фізико-математичного факультету Університету Святого Володимира. Але на другому курсі змінив спеціальність та перейшов на історико-філологічний факультет.
Фактично з початку навчання Гошкевич увійшов до так званої «київської школи істориків» Володимира Антоновича (1834–1908).
У 1880-ті роки В. І. Гошкевич набув досвіду створення музеїв. Він був співзасновником та творцем «Музею Церковно-Археологічного товариства» у Києво-Печерській Лаврі.
У 1880–1883 роках Віктор Іванович працював обчислювачем університетської астрономічної обсерваторії Університету Святого Володимира, а з 1882 року – позаштатним кореспондентом кількох київських газет.
У 1890 році Віктор Гошкевич переїхав до Херсона, де паралельно з науковою та просвітницькою роботою у березні 1898 року розпочав видання першої приватної щоденної газети «Юг», яка виходила до 25 лютого 1907 року. Пізніше друкувався у різних місцевих виданнях під літературним псевдонімом «Голянец».
З 1890 року Віктор Іванович обіймав посаду секретаря Херсонського губернського статистичного комітету. За 15 років роботи в комітеті підготував 11 статистико-економічних оглядів Херсонської губернії. Серед статистичних праць вченого особливої уваги заслуговує «Список населенных мест Херсонской губернии и статистические данные о каждом поселении» (1896 р.).
За активну громадську діяльність 6 грудня 1897 року В. І. Гошкевича було нагороджено орденом святого Станіслава ІІІ ступеня.
У 1890 році започаткував прообраз першого херсонського музею. З роками Археологічний музей перетворився з особистої колекції археолога в солідну музейну, котру поповнювали й дарунки від місцевих жителів та колекціонерів.
31 травня 1898 року відбулося офіційне відкриття експозиції Губернського археологічного музею, зберігачем якого на громадських засадах став В. І. Гошкевич. 29 травня 1908 року члени Херсонської губернської вченої архівної комісії одноголосно вирішили передати археологічний музей у дарунок м. Херсону. Це рішення того ж дня затвердила Херсонська міська дума. З цього часу музей отримав і нову назву – Херсонський міський музей старожитностей і витончених мистецтв (1909–1923). З 1896 року В. І. Гошкевич – дійсний член Товариства історії та старожитностей. А 1 серпня 1911 року відбулося офіційне відкриття музею на вулиці Говарда, в будівлі колишнього нічного притулку Фальц-Фейна (нині – проспект Незалежності, 16).
Основні археологічні здобутки в Херсонській губернії В. І. Гошкевич описував у науковому періодичному виданні «Літопис музею». Всього під редакцією вченого вийшло сім випусків цього видання: перший – 1910 року, а останній – 1916 року.
З 1914 року – член-кореспондент Московського археологічного товариства. У 1917–1920 роках дослідник збирав матеріали цієї доби – газети, плакати, листівки різних партій, фотографії, зразки зброї, картини, інвентар дореволюційної в'язниці.
Справою життя вченого став підбір матеріалу для задуманої ним археологічної карти Херсонщини. Але видати роботу вчений не встиг. Через голод 1921–1923 років стан здоров’я археолога значно погіршився. Справу батька у виданні археологічної карти продовжила й успішно завершила його донька, Ірина Фабриціус.
У 1922 році Віктор Іванович Гошкевич був нагороджений званням Героя Праці.
У 1924 році при музеї було засновано Товариство вивчення Херсонщини (Херсонське краєзнавче товариство).
У вересні 1925 року В. І. Гошкевич вийшов на пенсію. За офіційною версією, його рішення було добровільним, але співпало з розгортанням в Україні кампанії репресій проти відомих вчених, серед яких було й ім’я В. І. Гошкевича.
Пішов із життя Віктор Іванович 2 березня 1928 року, похований на міському цвинтарі. Нині могила знаходиться на території Херсонського обласного краєзнавчого музею.
У 2016 році одну з вулиць у центрі Херсона було названо на честь визначного краєзнавця Віктора Івановича Гошкевича.
Джерела
Про життя та діяльність
Костенко А. В. Дослідження Віктором Гошкевичем археологічних пам'яток Чорнобаївки / А. В. Костенко // Таврійські історичні наукові читання : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 27-28 січ. 2017 р., [м. Київ]. – Київ, 2017. – С. 101-105.
Лопушинський А. І. В. І. Гошкевич – дослідник Запорозьких Січей / А. І. Лопушинський // Пам'ятки козацтва на Херсонщині. – Херсон, 2016. – С. 22-26.
Відомий вчений мешкав у Голій Пристані // Тронка. – 2020. – 2 квіт. (№14).
Захаров Александр. Улица Виктора Гошкевича / Александр Захаров // Гривна - СВ. – 2016. – 23 июня (№26). – С. 14.
Костенко Антон Віталійович. Археологічний музей В. І. Гошкевича (1890–1898 рр.) / А. В. Костенко // Археологія. – 2015. – №2. – С. 137-147.
У статті показана визначальна роль археолога та історика в започаткуванні та розвитку Археологічного музею (зараз – Обласний краєзнавчий музей) в м. Херсоні наприкінці XIX ст.
Костенко Антон Віталійович. І. В. Фабриціус (1882–1966 рр.): археолог та музеєзнавець / А. В. Костенко, А. В. Шевченко // Археологія. – 2016. – №2. – С. 122-133.
На основі невідомих раніше архівних джерел та опублікованої літератури відтворено життєвий шлях та наукову діяльність Ірини Василівни, в т. ч. у м. Херсоні, де вона займалась вивченням археології під керівництвом вітчима В. І. Гошкевича та працювала директором Історико-археологічного музею (зараз – Обласний краєзнавчий музей).
Інтернет-ресурси
Гошкевич Віктор Іванович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Гошкевич_Віктор_Іванович. – Назва з екрана. – Дата публікації : 24.12.2023. – Дата перегляду : 22.08.2024.
Електронні аналоги друкованих видань
Костенко Антон. Виктор Гошкевич и его мир : семья, окружение, древности [Электронный ресурс] / Антон Костенко, Анастасия Шевченко. – Херсон, 2017. – 116 с. – Режим доступа : https://shron1.chtyvo.org.ua/Kostenko_Anton/Vyktor_Hoshkevych_y_eho_myr_semia_okruzhenye_drevnosty_ros.pdf. – Электрон. версия печат. изд. – Загл. с экрана. – Дата просмотра : 22.08.2024.
Шевченко Анастасія Віталіївна. Рід Гошкевичів у соціокультурному житті України : дис. … на здоб. ступеня д-ра філософії [Електронний ресурс] / Анастасія Віталіївна Шевченко. – Запоріжжя, 2021. – Електрон. дані (док. Microsoft Word, 436 с., з іл. дод.). – Режим доступу : https://shron1.chtyvo.org.ua/Shevchenko_Anastasiia/Rid_Hoshkevychiv_u_sotsiokulturnomu_zhytti_Ukrainy.pdf?PHPSESSID=a1277n5anvbr1iiu6ng2uon0s0. – Електрон. версія друк. вид. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 22.08.2024.
Костенко А. В. Нарис історії археологічного музею Херсонського губернського статистичного комітету (1890–1898) [Електронний ресурс] / А.В. Костенко // Питання історії науки і техніки. – 2015. – №2. – С. 48-55. – Режим доступу : https://shron1.chtyvo.org.ua/Kostenko_Anton/Narys_istorii_Arkheolohichnoho_muzeiu_Khersonskoho_hubernskoho_statystychnoho_komitetu.pdf?PHPSESSID=s32a86o3duvc9dikrctp985nd0. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 22.08.2024.
Костенко Антон. «Одного роду, але не одного з тобою класу» : сприйняття жовтневого перевороту родом Гошкевичів [Електронний ресурс] / Антон Костенко, Анастасія Шевченко // Краєзнавство. – 2017. – №1-2. – С. 62-72. – Режим доступу : https://shron1.chtyvo.org.ua/Kostenko_Anton/Odnoho_rodu_ale_ne_odnoho_z_toboiu_klas_spryiniattia_zhovtnevoho_perevorotu_rodom_Hoshkevychiv.pdf. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 22.08.2024.
