Oles Honchar
Kherson regional
universal scientific library
MO-TH: 9:00-18:00
SA-SU: 9:00-18:00

МІСТО ОЛЕШКИ ХЕРСОНСЬКОГО РАЙОНУ

[1084]
(До 940-річчя з часу першої згадки)

Олешки – місто в Херсонській області, адміністративний центр Олешківської міської територіальної громади Херсонського району.

Вперше у літописах його згадують 1084 року – тоді онук Ярослава Мудрого князь Давид прибув до Олешшя й пограбував купців, що прямували до Візантії. Щоб припинити грабежі й убезпечити Київську Русь від економічних збитків, київський князь Всеволод Ярославович задобрив Давида Ігоровича, віддавши тому місто Дорогобуж на Волині (нині – село з однойменною назвою у Рівненській області).

Археолог, кандидат історичних наук Микола Оленковський у своєму дослідженні “Місто Олешшя – причорноморський унікум середньовічної історії України” пише: “Унікальним та абсолютно об’єктивним свідченням входження Нижнього Подніпров’я до складу Київської держави вже в ХІ ст. є знаходження та інтенсивне функціонування тут міста Олешшя. Було воно в дельті Дніпра – на сучасному Великому Потьомкінському острові біля Херсона. Місто літописне – неодноразово згадувалось у зв’язку з різними історичними подіями в численних письмових джерелах, причому як давньоруських, так і західних та східних, здебільш візантійських. Неодноразово у літописах згадується Олешшя як зручне місце відпочинку для князів та посольств на шляху з Києва до Корсуня та Царграда й навпаки…”.

Востаннє про населений пункт розповідалося у літописі перед битвою з монголо-татарами на річці Калка (нині – річка Кальчик, яка знаходиться у Пологівському районі Запорізької області (верхів’я) та Маріупольському районі Донецької області) у 1223 році, коли князі Русі об’єдналися з половцями під Олешшям й рушили на супротивника. Після їх поразки монголи захопили поселення і жорстоко винищили жінок та дітей, які там залишалися.

Наступні згадки про Олешшя пов’язані вже з козаками. Історія міста фактично розпочинається з нової сторінки у XVIII ст. 1709 року запорожці на чолі з кошовим отаманом Костянтином Гордієнком взяли участь у військово-політичному виступі за незалежність України разом із гетьманом Іваном Мазепою. Після поразки біля Полтави й руйнування російськими військами Чортомлицької Січі (нині – територія біля с. Капулівки Нікопольського району Дніпропетровської області) козаки перейшли у пониззя Дніпра до балки Кам’янки (нині – територія Бериславського району Херсонської області) з метою заснування Січі. Царський уряд примусив запорожців залишити Кам’янку. У 1711 році з дозволу кримського хана частина запорожців перейшла в урочище Олешки, де і засновано Олешківську Січ, яка проіснувала до 1728 року.

Отож населений пункт на майже два десятиліття перетворився на значний політичний центр козацької держави. Він підтримував стосунки з Кримським ханством, Стамбулом, Шведським королівством. Історія зберегла писемні докази столичності міста. В архівах є листи, направлені сюди королями Швеції, Польщі, Пруссії (німецьке королівство).

Олешшя завдяки своєму розташуванню відігравало важливу роль саме у торговельній діяльності. Це поселення було опорним пунктом Київської Русі на великому торговельному шляху “з варягів у греки”, значною пристанню, важливим центром риболовного промислу. У різні часи тут бували (як припускають дослідники) такі князі, як Олег Віщий, Святослав Ігорович, Володимир Великий, княгиня Ольга. Тут укладали важливі торговельні договори, саме сюди постачали товари, які потім розвозили по всій державі.

У 1784-му на місці Олешківської Січі засноване поселення Олешки, яке у 1802-му році отримало статус міста, стало центром Дніпровського повіту Таврійської губернії і деякий час паралельно називалося Дніпровськом.

У населеному пункті діяли повітове училище (з 1812 року), міське училище з ремісничим класом при ньому (з 1874 року), земські та церковнопарафіяльні школи, приватна жіноча гімназія. Спеціальну освіту можна було здобути у жіночому професійному училищі та морехідній школі.

На початку 1921 року в місті працювало 17 кустарних майстерень, 1 лікарня.

У 1923 році Олешки з повітового містечка перетворилися на районне.

У 1928 році м. Олешки перейменовано на м. Цюрупинськ.

19 травня 2016 року місту повернено назву Олешки в рамках виконання пункту 29 частини першої статті 85 Конституції України, пункту 8 статті 7 Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

12 червня 2020 року відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області” з Олешківської міської та Козаче-Лагерської, Костогризівської, Підстепненської, Раденської, Солонцівської сільських рад було утворено Олешківську міську територіальну громаду, яка 17 липня цього ж року увійшла до Херсонського району в рамках виконання Постанови Верховної Ради України “Про утворення та ліквідацію районів”. Цією ж постановою Олешківський район було ліквідовано. Місто втратило статус районного центру.

Протягом останніх десятиріч у населеному пункті успішно працювали компанія ТОВ “Цюрупинський паперовий комбінат” – єдине місце в країні, де виробляли папір для автомобільних фільтрів та завод сухих будівельних сумішей “Хенкель-Баутехнік (Україна) філія в м. Олешки”. Олешківські піски завдяки великому вмісту кварцу були ідеальними складовими для цих сумішей. У місті також діяли: ВАТ “Олешківський маслозавод”, виноробне підприємство “Вина Олешшя”, ВАТ “Олешківська швейна фабрика «Юність»”, ЗАТ “Електро” та ще багато інших підприємтв.

З першого дня повномасштабного російського вторгнення в Україну (24 лютого 2022 року) окупанти увірвались до міста. У перші дні війни вони цинічно обстрілювали населений пункт. 8 березня жителі Олешок вийшли на масштабний мітинг, де закликали росіян покинути їхнє місто. Внаслідок підриву загарбниками греблі Каховської ГЕС в ніч на 6 червня 2023 року більшу частину Олешок було затоплено, рівень води сягав до 4-х метрів. Російські війська перешкоджали евакуації жителів, здійснюючи обстріли території.

 

Література

Зміни в адміністративно-територіальному устрої України // Відом. Верхов. Ради України. – 2017. – №13. – С. 19-20.
Відповідно до Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, в т. ч. Цюрупинська міська рада Олешківського р-ну рішенням від 30 червня 2016 року перейменувала Цюрупинську міську раду на Олешківську.

Про перейменування окремих населених пунктів та районів : Постанова Верховної Ради України від 19 трав. 2016 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2016. – №24. – С. 23-32.
Відповідно до пункту 29 частини першої статті 85 Конституції України, пункту 8 статті 7 Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, Верховна Рада України постановила перейменувати окремі населені пункти та райони, в т. ч. Цюрупинський р-н на Олешківський, м. Цюрупинськ на м. Олешки.

Про утворення та ліквідацію районів : Постанова Верховної Ради України від 17 лип. 2020 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2020. – №33. – С. 7-24.
Верховна Рада України постановляє: утворити, в т. ч. Херсонський р-н (з адміністративним центром у м. Херсоні) у складі територій Білозерської селищної, Великокопанівської сільської, Виноградівської сільської, Дар’ївської сільської, Музиківської сільської, Олешківської міської, Станіславської сільської, Херсонської міської, Чорнобаївської сільської, Ювілейної сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Ліквідувати, в т. ч. Олешківський р-н.


Горностаев Е. В. История Алешковской Введенской церкви и Успенского женского монастыря / Е. В. Горностаев. – Херсон : [Б. и.], 1996. – 9 л. – Рукопись.

Край південний – Олешшя: Цюрупинську – 925 років : краєзнав. нарис / авт.-упоряд. Б. Прищепа, П. Прядка ; ред. В. Г. Піддубняк. – Київ : Просвіта, 2009. – 146 с. : фот., іл.

“Олешківська дитяча музична школа” : комун. закл. : [буклет]. – [Б. м.] : [Б. в.], [2019?]. – [1] арк. (склад. в 4 с.).

Прядка Петро Іванович. Газета про час і про себе : (від повіт. “Известий...” до район. “Вісника Олешшя”) / Петро Прядка, Борис Прищепа ; в авт. ред. – Цюрупинськ : Климус В. В., 2015. – 119 с.

Орлова Зоря Соломонівна. З історії морехідної освіти на Херсонщині (кінець XIX – початок XX ст.) : огляд фондів №№18, 190, 213 / Зоря Орлова ; упоряд. О. І. Стукалова ; Держ. архів Херсон. обл. – Херсон : Айлант, 2012. – 35 с. – (Бібліотечка архіву).
Огляд, в т. ч. фонду №213 “Олешківська двокласна морехідна школа”, який зберігається у Державному архіві Херсонської області.

 

Олешки // Малі міста України. Херсонська область : бібліогр. покажч. – Київ, 2017. – С. 115-134 : іл.


Болвачова Віра. У Олешках відкрили музей АТО / Віра Болвачова // Олешк. вісн. – 2017. – 21 груд. (№50).

В Олешках відкрили пам’ятник афганцям // Олешк. вісн. – 2017. – 10 серп. (№31).

Гаврись Наталя. Божа ласка ніколи не залишає напризволяще / Наталя Гаврись // Тронка. – 2021. – 5 серп. (№31).
Коротка інформація про Домніку Олешківську, матушку Свято-Успенського жіночого Олешківського монастиря (кінець XIX – початок XX ст.).

Голобородько Олександр Костянтинович. Літописець унікальної будови / Олександр Голобородько // Вісн. Олешшя. – 2021. – 18 берез. (№21/22).
До 80-річчя від дня народження П. П. Дерменжі, колишнього головного інженера Дорожньо-будівельного управління №59 тресту “Запоріжшляхбуд” м. Олешок Херсонського р-ну.

“Головне, Олешки – місто козацької слави” / записала Поліна Овраменко // Вісн. Олешшя. – 2019. – 5 верес. (№71/72).
Інтерв’ю з херсонським поетом О. В. Олексюком з приводу відзначення 935-річчя населеного пункту.

Коваленко Иван. “Нам дороги эти позабыть нельзя” / Иван Коваленко // Вісн. Олешшя. – 2021. – 14 січ. (№3/4).
Спогади майстра Дорожньо-будівельного управління №59 тресту “Запоріжшляхбуд” м. Олешок Херсонського р-ну про роботу підприємства (70-ті – 80-ті роки XX ст.).

Мальчіков В. З історії Олешок : (до 934-ї річниці з дня заснування міста) / В. Мальчіков // Вісн. Олешшя. – 2018. – 28 черв. (№53/54).

Медичний директор комунального підприємства “Олешківська багатопрофільна лікарня” Олешківської міської ради Василь Борисов: “Від районної – до муніципальної” / записав Анатолій Полуфакін // Вісн. Олешшя. – 2021. – 17 черв. (№47/48).
Інтерв’ю про зміни статусу лікарні в умовах децентралізації.

Овраменко Поліна. Від Олешшя – до Олешок / Поліна Овраменко // Вісн. Олешшя. – 2019. – 5 верес. (№71/72).
Гіпотези фахівців щодо визначення дати заснування (935-річчя) міста.

Овраменко Поліна. Олешки – давнє козацьке місто / Поліна Овраменко // Вісн. Олешшя. – 2019. – 18 квіт. (№31/32).
Сторінки історії населеного пункту.

Овраменко Поліна. Посміятися над собою – ознака душевного здоров’я / Поліна Овраменко // Вісн. Олешшя. – 2019. – 21 листоп. (№93/94).
У статті розповідається про Другий відкритий фестиваль гумору “Вишневі усмішки”, що пройшов на базі Олешківського районного центру культури та дозвілля ім. Т. Г. Шевченка.

Овраменко Поліна. Туристичні клейноди Олешшя / Поліна Овраменко // Вісн. Олешшя. – 2020. – 25 черв. (№51/52).

Овраменко Поліна. Усе це нашої історії рядки... / Поліна Овраменко // Вісн. Олешшя. – 2021. – 27 трав. (№41/42).
Інформація про роботу Олешківського краєзнавчого музею.

Овраменко Поліна. Центр, який дарує надію / Поліна Овраменко // Вісн. Олешшя. – 2020. – 31 груд. (№103/104).
Автор статті розповідає про роботу інклюзивно-ресурсного центру міста.

Олешківський ЦПМСД став школою передового досвіду // Вісн. Олешшя. – 2020. – 27 лют. (№17/18).
Інформація про участь Центру первинної медико-санітарної допомоги у програмі “Розбудова закладів первинної медичної допомоги, як центрів передового досвіду” в рамках проєкту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) “Підтримка реформи охорони здоров’я”.

Память об изобретателе // Ключи. – 2019. – 11 сент. (№37). – С. 2.
Про відкриття бюсту винахіднику Ф. А. Піроцькому в м. Олешках Херсонського р-ну.

Піроцький в Олешках // Вісн. Олешшя. – 2019. – 12 верес. (№73/74).
Інформація про відкриття оновленого скверу ім. Ф. А. Піроцького.

Пітоєв Олександр. Нові окружні прокуратури / Олександр Пітоєв // Новий день. – 2021. – 17 берез. (№11). – С. 2.
Автор повідомляє про відкриття, в т. ч. Олешківської окружної прокуратури.

Подгайный Михаил. Олешки: история слова / Михаил Подгайный // Вісн. Олешшя. – 2019. – 5 верес. (№71/72).
Про походження назви міста.

Полуфакін Анатолій Олександрович. “Віснику Олешшя” – 103 роки / Анатолій Полуфакін // Вісн. Олешшя. – 2021. – 25 лют. (№15/16).
З історії газети.

Полуфакін Анатолій Олександрович. Смерть в кредит, або Ціна однієї помилки / Анатолій Полуфакін // Вісн. Олешшя. – 2018. – 19 квіт. (№33/34).
Сторінки біографії винахідника Ф. А. Піроцького, який похований в м. Олешках Херсонського р-ну.

Прищепа Борис Онуфрійович. Олешки достойні градоначальників такого рівня / Борис Прищепа // Вісн. Олешшя. – 2021. – 12 серп. (№63/64).
Публікація про родину М. М. Панкеєва, повітового земського діяча і благодійника з міста Херсонського р-ну.

Профессия в руках // Ключи. – 2019. – 11 сент. (№37). – С. 2.
Повідомлення про відкриття навчально-практичного центру на базі Олешківського професійного ліцею.

Радімов Віктор. З історії Цюрупинського волейболу / Віктор Радімов // Вісн. Олешшя. – 2019. – 18 лип. (№57/58). – С. 7.

Реуцький Іван. Націоналісти в Олешках / Іван Реуцький // Вісн. Олешшя. – 2019. – 17 жовт. (№83/84).
Автор інформує про роботу районної організації Української республіканської партії в 90-х роках XX ст.

“У кожній людині є сонце, тільки дайте йому світити” / записала Світлана Шендрик // Олешк. вісн. – 2017. – 12 січ. (№1).
Інтерв’ю з В. Г. Ткаченком, директором Олешківської районної Станції юних техніків про специфіку роботи закладу.

Утворено Олешківське об’єднане управління Пенсійного фонду України // Олешк. вісн. – 2017. – 6 квіт. (№13).

Фельдман Євген. Олешшя на сторінках мережі Інтернет : іст.-краєзнав. довідка / Євген Фельдман // Вісн. Олешшя. – 2019. – 1 серп. (№61/62).
Сторінки історії населеного пункту.

Шинкаренко Ольга. Відколи на світі існує музика... / Ольга Шинкаренко // Вісн. Олешшя. – 2019. – 3 жовт. (№79/80).
До 55-річчя з часу заснування Олешківської дитячої музичної школи.

Яновський Сергій. Зелені насадження у таврійському степу рятують разом / Сергій Яновський // Голос України. – 2019. – 2 листоп. (№210). – С. 9.
Про вирощування дерев для лісосмуг у розпліднику державного підприємства “Степовий імені В. М. Виноградова філіал Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького” м. Олешок Херсонського р-ну.

Художні твори про місто

Мордович Владимир Григорьевич. Моё раннее детство : короткие рассказы / Владимир Мордович ; [ред. В. Хмель]. – Херсон : ХГТ, 2020. – 99 с.
Автор у формі коротких оповідань розповідає про своє раннє дитинство у Херсоні та Олешках Херсонського р-ну.

Реуцький Іван Васильович. Вишневі світанки Олешок : оповідання / Іван Реуцький ; [в авт. ред.]. – Херсон : Айлант, 2020. – 67 с.


Косач Юрій. Корсар із Олешок / Юрій Косач // Слава праці. – 2021. – 1 лип. (№26).
У оповіданні йдеться про Д. Якимовського, капітана корвету “Країна квітів” (1812 р.).

Calendar

      1
2 3 45 6 78
910 11 12 13 14 15
16 17 18 19202122
23242526272829
3031