Ілюстрація згенерована за допомогою ШІ
У сучасній війні вирішальне значення мають не лише бойові дії на фронті, а й стійкість оборонно-промислового комплексу, який забезпечує загарбницьку армію високотехнологічним озброєнням. Його ефективність напряму залежить від безперебійної роботи підприємств, що виробляють критично важливі компоненти для ракетних систем і засобів ППО. Одним із таких ключових елементів цього ланцюга постачання був завод у Воронежі.
Об'єкт удару. 22 червня 2026 року під ураження потрапив Воронезький завод напівпровідникових виробів «Сборка» (ВЗНВ-С) – одне з небагатьох російських підприємств, що спеціалізуються на виробництві спеціальної електронної компонентної бази військового призначення.
На відміну від заводів, які лише збирають ракети або бронетехніку, ВЗНВ-С виготовляв напівпровідникові модулі, мікроелектроніку та силові елементи, без яких сучасне високоточне озброєння фактично втрачає свою боєздатність. Саме тому підприємство входило до об’єднання провідних виробників російського ракетного озброєння та перебувало під санкціями США, ЄС, Великої Британії та низки інших держав.
Виробник війни. Ілюстрація згенерована за допомогою ШІ
Продукція заводу використовувалася у виробництві таких компонентів:
Для ОТРК «Іскандер»: напівпровідникові матриці для бортових цифрових обчислювальних машин БЦОМ «Заря-61М», які встановлюють на ракети 9М727
Для крилатих ракет Х-101: унікальні транзисторні збірки та матриці, без яких неможлива робота блоків наведення.
Для ЗРГК «Панцирь-С1»: діоди та транзисторні збірки для телевізійних каналів бойових машин, які відповідають за виявлення цілей.
«Начинка» ворожих ракет. Ілюстрація згенервана за допомогою ШІ
Результативність удару. Ураження Воронезького заводу напівпровідникових виробів «Сборка» стало прикладом ідеально спланованої та точної операції.
Маршрут. 22 червня 2026 року Повітряні сили ЗСУ здійснили пуск високоточних крилатих ракет повітряного базування по ВЗНВ-С. Офіційно тип ракет і літаки-носії не розголошуються.
Момент атаки. Головна відмінність цієї атаки від звичних нальотів БПЛА – екстремальна швидкість та специфічний профіль польоту. Такий складний момент знищення дає дві ключові переваги:
Раптове ураження. Через надвисоку швидкість та стрімку зміну траєкторії авіаційна ракета долає локальні системи перехоплення значно ефективніше за дрони-камікадзе. ППО просто не встигає помітити та збити ракету. У ворога немає часу на реакцію, оголошення тривоги чи евакуацію персоналу.
«Всю ППО забрали до Москви, а місцева влада замовчує кількість жертв на підприємстві».
Зі звернення місцевого мешканця у соцмережах
Знищення зсередини. Вибухова хвиля й осколки не розсіюються по вулиці, а концентруються в замкнутому просторі. Це дозволяє повністю знищити усе обладнання та верстати, мінімізувавши при цьому руйнування зовнішніх стін.
Відео: Момент потрійного удару по заводу у Воронежі
Застосованне озброєння. За повідомленнями українського військового командування, удар по підприємству у Воронежі був здійснений високоточними крилатими ракетами повітряного базування. Ця формула описує клас озброєння без уточнення конкретного типу, але вказує на застосування далекобійних авіаційних засобів ураження з високою точністю.
У низці аналітичних публікацій, зокрема Forbes, згадується можливе застосування ракет AGM-188A «Rusty Daggers», які розробляються в межах американської програми ERAM (Extended Range Air-to-Surface Munition).
Ці боєприпаси позиціонуються як:
- відносно недороге рішення для винищувачів F-16;
- засіб далекобійного високоточного ураження;
- потенційно доступна система для передачі Україні.
За оцінками журналістів, вартість однієї ракети становить близько 246 тис. доларів, що суттєво нижче за класичні західні аналоги такі як Storm Shadow, при збереженні високої точності та швидкості ураження.
Крилата ракета Rusty Dagger на винищувачі F-16. Фото: Air Force
У відкритих джерелах також розглядається можливе застосування нових українських ракетних розробок, зокрема «Фламінго» або інших перспективних систем повітряного базування. Ця версія базується на загальних ознаках:
- активному розвитку українських далекобійних засобів ураження;
- відповідності типу цілі (елементи ракетного виробництва ОПК рф) стратегічним задачам таких систем;
- відсутності деталізації в офіційних повідомленнях, що викликає різні інтерпретації.
Застосоване озброєння. Ілюстрація згенерована за допомогою ШІ
Зміна стратегії далекобійних ударів. Подія у Воронежі демонструє перехід до нового етапу ведення війни: від знищення готової техніки на фронті та складах до системного руйнування промислового потенціалу ворога.
Ураження такого специфічного підприємства, як ВЗНВ-С, запускає накопичувальний ефект, який б'є по найвразливіших місцях російського ВПК.
Ключові наслідки для російського виробництва:
Криза мікроелектроніки. Зупинка ліній створює дефіцит електронної компонентної бази (ЕКБ), що критично для виготовлення високоточного озброєння.
Технологічна залежність. Росія змушена шукати заміну внутрішньому виробництву, що посилює її залежність від контрабандного та дефіцитного імпорту.
Зрив держоборонзамовлення. Порушення виробничих ланцюжків веде до каскадних затримок у суміжних оборонних підприємствах.
Економічний тиск. Окрім прямих збитків, відновлення високотехнологічних ліній у сучасних умовах потребує колосальних фінансових і часових витрат.
Позбавити ворога можливості виробляти нову зброю значно важливіше та ефективніше, ніж знищення окремої одиниці техніки на полі бою. Це підрив воєнного потенціалу у довгостроковій перспективі.
