Цільові програми розвитку бібліотечної справи в регіоні

 

        Тяжке матеріальне становище, в якому опинились книгозбірні останнім часом, вимагає від бібліотечних працівників активізації пошуку джерел отримання додаткових коштів.

         Розробки проектів (або грантів) як спосіб отримання додаткового позабюджетного фінансування за рахунок спонсорів (благодійних фондів) – один з актуальних та найперспективніших напрямків роботи вітчизняних та зарубіжних бібліотек.

        Кожен проект містить конкретну програму, під яку і залучаються кошти. Є об’єктивні вимоги до написання грантів.

        Саме тому в додатку вміщені рекомендації бібліотекам “Написання проектів (грантів)”. Бібліотеки Росії накопичили певний досвід розробки та реалізації цільових програм, найбільш цікаві з них представлені в даному розділі.

 

        Авторський колектив ЦБС Городецького району Нижегородської області (Росія) розробив програму “Бібліотека – ресурсний центр з інформаційно-рекламного просування провінційного туризму”.

       Програма передбачає створення системи забезпечення населення повноцінною інформацією про сучасний туризм; проведення активної рекламної діяльності, направленої на формування іміджу міста як розвинутого центру провінційного туризму; створення умов для консолідації зусиль усіх організацій, підприємств та установ міста і району для розвитку цього напрямку. Один з кінцевих результатів – підвищення інтересу населення, і в першу чергу молоді, до культури та історії краю.

        На протязі ряду років співробітники ЦБ беруть участь у розробці туристичних екскурсій по рідному краю, складають сценарії маршрутів. Підвищенню якості роботи бібліотек в даному напрямку сприяє співробітництво ЦБС з краєзнавчим музеєм та Центром народних промислів, ремесел та туризму.

         Заходи Програми передбачають проведення наукових досліджень з історії району. В 2002 р. найбільш масштабним стало дослідження “Городчани про рідне місто”, проведене колективом ЦБС за соціальним замовленням районної адміністрації. Було проаналізовано 530 анкет (вікові рамки респондентів – від 14 років і більше, найстарішому респондентові було 83 роки). Практично всі респонденти (95,6%) відмітили необхідність розвитку міста як історико-культурного центру, що свідчить про глибоке розуміння історичного значення рідного міста. Респонденти обмінювались своїми міркуваннями про те, що і як треба зробити для збереження та відтворення історичних пам’ятників та пам’ятних місць.

        Бібліотеки ЦБС вже мають певний досвід роботи за проектами. ЦБ працює за проектом “Взаємодія бібліотек з установами культури, освіти, соціального захисту, засобами масової інформації у розповсюдженні краєзнавчих знань”, дитяча бібліотека №5 - “Бібліотека і виховання підростаючого покоління у дусі моралі та патріотизму” (на матеріалах історії рідного краю) та інші.

        Враховуючи те, що ЦБС повністю готова взяти участь в реалізації загальнорайонної програми “Розвиток в’їзного та внутрішнього туризму в Городецькому районі на 2003-2007 р.р.”, авторський колектив ЦБС розробив програму “Бібліотека – ресурсний центр з інформаційно-рекламного просування провінційного туризму” (на 2003-2005 р.р.). Її мета – удосконалення діяльності бібліотек ЦБС з інформаційно-рекламного просування провінційного туризму у рамках районної програми.

Програма включає наступні задачі:

- провести діагностичний аналіз сукупного фонду ЦБС за темою “Історико-краєзнавча література та література з питань туризму”;

- проаналізувати потреби користувачів бібліотек ЦБС в інформації історико-краєзнавчого характеру;

- створити базу даних з визначеної теми в електронному та картковому вигляді;

- використати підключення до мережі Інтернет для вивчення досвіду роботи по просуненню туризму на території району та встановлення контактів з іншими зацікавленими організаціями та установами, забезпечити швидкість отримання інформації за допомогою електронної пошти;

- створити систему інформаційного забезпечення усіх зацікавлених осіб з питань сприяння провінційному туризму;

- відпрацювати механізм взаємодії бібліотек усіх систем та відомств району з питань інформаційно-рекламного просування провінційного туризму.

Для вирішення цих завдань бібліотекарі передбачають провести ряд заходів:

- випуск рекламно-інформаційних листівок, присвячених пам’яткам історико-культурної спадщини;

- публікація циклу статей в газеті “Городецький вісник” про наявні у фонді ЦБС видання даної тематики;

- участь у розробці сценаріїв екскурсійних маршрутів, самостійне проведення екскурсій;

- проведення навчального семінару на тему “Діяльність бібліотеки з інформаційно-рекламного просунення туризму” для працівників бібліотек усіх систем та відомств;

- підготовка до видання путівника “Старовинний Городець” (на основі фондів ЦБС);

- розробка співробітниками сільських бібліотек матеріалів на допомогу проведенню екскурсій;

- проведення дослідження “Малий Кітеж” (ІІ етап дослідження “Городчани про рідне місто”);

- проведення міжрайонної науково-практичної конференції “Городець на туристичних маршрутах Росії”.

        За підсумками реалізації Програми буде розроблено план комплектування бібліотек необхідною літературою; створена електронна база даних, що дозволить підвищити якість обслуговування користувачів бібліотек; розроблена система інформування населення району та гостей міста про його історичне минуле, знатних земляків, історичні місця, народні промисли та ремесла та ін.

Успішна діяльність бібліотек району у цьому напрямку стане помітним явищем не лише в місцевому товаристві, але й доброю підтримкою для бібліотек інших малих міст Росії, що розвиваються як центри провінційного туризму.

Павловская Н.П. Родной земле на пользу: Городецкие библиотеки и развитие туризма/Надежда Павловна Павловская //Библиотечное дело. – 2003. - №9. – С.27-28.

 

 

 

 

 

  

        Сільгоспвиробники стали тією основною категорією користувачів, на яку направлено новий міжвідомчий регіональний проект “Інформаційне поле орловського аграрія”, що розроблений та реалізується Орловською обласною публічною бібліотекою (Росія) при підтримці Міністерства культури РФ, адміністрації області, управління культури та мистецтв. Учасниками проекту є: Центральна наукова сільськогосподарська бібліотека Россільгоспакадемії (м. Москва), Орловська обласна публічна бібліотека ім. І.А. Буніна, центральні районні бібліотеки. Мета проекту – створення першої в країні системи дистаційного обслуговування працівників аграрного комплексу на базі діючої інфраструктури орловських бібліотек.

        В 2001-2002 р.р. Орловська обласна публічна бібліотека ім. І.А.Буніна провела анкетне опитування „Бібліотеки та АПК: реальність та перспективи взаємодії”. Було підготовлено два варіанти анкет: для спеціалістів сільського господарства та для працівників бібліотек. Багато питань в обох варіантах співпадали, що надало можливість розглянути проблему з різних боків та порівняти думки різних груп респондентів. Анкетування показало, що спеціалісти аграрного сектора є одними з найактивніших користувачів сучасної виробничої інформації (75 відсотків працівників аграрного сектора постійно потребують інформацію; 19 відсотків інколи). Проте можливості наявних інформаційних ресурсів у вигляді існуючих фондів сільських бібліотек, враховуючи періодику, дуже обмежені.

        Засоби покращання системи інформування бібліотеками аграріїв вони самі та бібліотекарі бачать майже однаково: комп’ютеризація, організація доступу до Інтернет, покращання комплектування, в тому числі періодикою; поповнення фондів довідкового літературою з сільського господарства. Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що за останній час погляди і користувачів, і самих бібліотекарів щодо функції та завдань бібліотек змінилися. Усі респонденти визначили, що інформаційна функція є однією з основних і повинна розвиватися надалі. Впровадження комп’ютерних технологій стає нагальною потребою, без якої ні перші, ні другі не можуть на належному рівні виконувати свої професійні обов’язки.

        Працівники Орловської ОПБ ім. І.Буніна дійшли висновку щодо необхідності створення при обласній бібліотеці інформаційного центру з сільського господарства, який засновано за електронними технологіями.

        Даний проект передбачає створення першої інформаційної (телекомунікаційної) мережі на основі впровадження нових комп’ютерних технологій. Його впровадження дозволить на базі відділу екологічної інформації та сільськогосподарської літератури ООПБ створити дистанційний філіал ЦНСГБ, який буде просувати інформаційні продукти (ресурси) цієї та інших бібліотек у регіоні, а також забезпечувати інформаційну, консультативну допомогу ЦРБ щодо організації на їх базі центрів аграрної інформації, навчати бібліотекарів, учасників проекту використанню новітніх технологій.

         Досягнення цієї мети можливе лише за умовою тісної взаємодії з органами влади.

Рішенням експертної комісії культури РФ проект комісії включено до федеральної програми „Культура Росії ” (2001-2005 р.р.) та підтримано розпорядженням колегії адміністрації Орловської області.

        В межах обласної наради керівників сільгосппідприємств під керівництвом губернатора області проведено День інформації „Сучасні бібліотечні ресурси - АПК”. Складовою частиною заходу було засідання „круглого столу” на тему „Сучасні можливості інформаційного забезпечення АПК бібліотеками області”.

        Учасники обговорили широке коло питань інформаційного забезпечення АПК області, потреби спеціалістів аграрного сектора в інформації на традиційних та нетрадиційних носіях, сучасний стан ринку книжкової продукції з сільського господарства в країні та регіоні, перспективи співробітництва бібліотек з агропідприємствами та установами в межах реалізації проекту „Інформаційне поле орловського аграрія”.

       Проект “Інформаційне поле орловського аграрія” неможливо реалізувати силами однієї бібліотеки. Вся програма розрахована на чотири роки.

Сухотина Е. Информационное поле орловского агрария /Елена Сухотина//Библиополе.- 2003. - №2.- С. 18-22.

 

 

 

 

 

        Проект “Екологічний резонанс” здійснюється за підтримки обласного фонду охорони навколишнього середовища Рівненської області, державного управлінням екології та природних ресурсів в Рівненській області.

        Програма Рівненської державної обласної бібліотеки направлена на виконання Національної програми по збереженню біорізноманіття України, підвищення рівня інформованості населення з цих питань, а також активізацію участі громадян у діяльності по збереженню навколишнього природного середовища.

         Проектом передбачено створити інформаційну базу даних з екологічних та природоохоронних питань, яка включатиме документи на традиційних та нетрадиційних носіях, видані в Україні та за рубежем.

Електронна довідково-інформаційна та повнотекстова БД включатиме:

- Законодавчі документи Україниповний текст

- Рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування

- Організації, що займаються питаннями екології і охорони довкілля - державні та громадськіфактографічні дані

- Екологічну мережу Рівненщиникарта-схема

- Стан атмосфери

- Земельні ресурси Текст, карта

- Грунти

- Надра

- Водний басейн

- Рослинність

- Тваринний світтекст

- Біологічні ресурси

- Дані про збір, обробку, зберігання, захоронення, знешкодження, утилізацію техногенних відходівтекст

- Дані про охорону природи

- систему державного моніторингутекст довкілля регіону

- екологічну безпеку

- вплив забрудненог довкілля на здоров’я населення

- дозвільну діяльність, нормування гранично-допустимого впливу на довкілля

- Запатентовані наукові винаходи

- Міжнародне співробітництво у сфері охорони довкілля

- Дані про охорону довкілля та екобезпеку в зарубіжних країнахтекст

- Бібліографію наявних в РДОБ інформаційних ресурсів

- Віртуальну бібліотеку

        Накопичені інформаційні ресурси використовуватимуться для систематичного навчання користувачів різних рівнів (від загальноосвітніх шкіл до вищих учбових закладів); сприяння підготовці дипломних проектів, конкурсних робіт, менеджмент-планів, регіональних програм екологічної інформації серед населення тощо.

Проектом передбачено:

- Створити робочі місця, обладнані комп’ютерами, для формування та використання довідково-інформаційних та повнотекстових баз даних на електронних носіях, оперативного пошуку та зчитування інформації, користування системою Інтернет.

- Розробити спільно з державними та громадськими організаціями, установами програму просвітницької та інформаційної роботи серед різних груп населення.

Реалізацією проекту буде досягнуто:

- нового рівня повноти і оперативності задоволення потреб громадськості і суспільства в цілому у достовірній екологічній інформації;

-прозорості рішень місцевих органів та управлінь, громадських об’єднань з екологічних питань;

- участі громадян області у прийнятті рішень, що стосуються довкілля;

- піднесення рівня виховання екологічної культури населення серед різних верств населення, що суттєво вплине на збереження та захист довкілля.

/Екологічний резонанс: Метод.-бібліогр. матеріали на допомогу б-кам/Рівнен. держ.обл. б-ка. – Рівне: Волинські обереги. – 2001. –44 с.

 

 

 

 

 

  

        Активізація інноваційної діяльності стає не тільки девізом, але й керівництвом до дії для працівників бібліотек Псковської області (Росія). Розширення спектра роботи з кадрами на місцях виявляється в орієнтації бібліотекарів на підготовку авторських (цільових) комплексних програм, що свідчить про перехід на більш високий щабель в організації праці. Ці програми орієнтовані на визначену групу населення або на більш глибоке вивчення якої теми, або на різні напрямки діяльності.

        Цільові комплексні програми отримали фінансову підтримку місцевих бюджетів: “Муніципальна бібліотека – центр правової інформації” (Островська ЦБС), “Милосердя та книга” (Печорська ЦБС), “Нам жити та пам’ятати” (Стругокрасненська ЦБС), “Природа та краєзнавство” (Невельська ЦБС). Більшість ЦБС Псковської області активізували роботу з російською класичною літературою за програмою “Національні духовні надбання. Класика”.

        Особливістю діяльності сільських бібліотек останніх років стала стратегія взаємодії з владою, перехід такої взаємодії на рівень ділового партнерства. Про підвищення ролі бібліотек говорить кількість акцій та заходів, в яких книгозбірням делегується найвідповідальніша та найпочесніша роль за ініціативою влади. Виступи бібліотекарів на зборах волосного значення (Сорокінській ЦБС надана особлива повага – їй виділена постійна тема виступу “Бібліотека на допомогу…”), ініціювання та благоустрій військових поховань, участь у мітингах, організація та проведення проблемних “круглих столів” з керівниками адміністрацій, публічні презентації книг місцевих авторів, рейди по подвір’ях на визначення “Кращого подвір’я”, “Кращого квітника” – ці та інші акції говорять про те, що бібліотекарі, фактично, становляться соціальними помічниками сільських керівників.

        Сільські бібліотеки – постійні учасники свят та оглядів-конкурсів районного значення. Наприклад, екологічна акція Стругокрасненського району “Нас зібрала одна турбота” з очищення місць організованого відпочинку на березі водоймів була підтримана та висвітлена у засобах масової інформації працівником місцевої книгозбірні.

        Характер заходів, що проводяться бібліотеками спільно з іншими організаціями та установами різноманітний. Це зустрічі для людей похилого віку, обрядові свята, сімейні вечори, акції зі збору пісень своєї місцевості, відеозаписи місцевих талантів, конкурси-ігри “Як ми спілкуємось”, “Що? Де? Коли?”.

        На відміну від європейської та американської концепції PR (паблік рілейшинз) розвиток зв’язків з громадськістю у сільській місцевості області обумовлено, як правило, родовою “включеністю” сільських колег в розвиток обслуговуваних ними територій.

        У чому виявляються контакти бібліотек з громадськістю? Перш за все, це відгук сільських бібліотек на усі важливі події громадського значення. Традиційно в книгозбірнях проходять заходи до Дня людей похилого віку, Дня Перемоги, Дня молоді, Дня визволення району, селища від фашистських загарбників, Дня знань тощо. Бібліотекарі беруть участь також в організації, підготовці та проведенні свят села, готують проблемні виступи на сільських зборах громадян. Громадська корисність бібліотекаря на селі виявляється також і в підтримці починань самого місцевого співтовариства. Наприклад, бібліотекар Петрівської філії взяла участь у підготовчій роботі по відкриттю церкви на селі. Бібліотекарі часто проводять заходи на замовлення трудових колективів, регулярно відвідують лікарні з проведенням літературних, музичних вечорів, організують фестивалі народної творчості.

        В умовах, коли сільська бібліотека не може виконувати переважно інформаційні функції, у ряді населених місць тільки бібліотека стає гарантом її виживання.

        Однією з головних тем у змісті діяльності сільських бібліотек є збереження культурної спадщини Псковської області. Цю діяльність можна поділити на два великих блока: організація заходів з озвучення “живої пам’яті” поколінь та літописна робота по закріпленню “зникаючої” історії села.

        Кожна сільська бібліотека створила краєзнавчий куток, навіть музей. Деякі філії використовують мобільні, легко переміщувані стенди-виставки для забезпечення доступу найбільшій кількості користувачів.

        Що стосується збереження спадщини (ведення “Літописів села”, альбомів “Історії бібліотеки” та ін.), то цей напрямок діяльності поширений в багатьох філіях. Опитування місцевого населення “Записано зі слів…” перетворені у своєрідну акцію збереження народної пам’яті. В багатьох філіях ведуться картотеки народних умільців для того, щоб таким чином зберегти для майбутнього імена своїх сучасників-земляків.

        Оскільки в сільській місцевості немає установ, що виконують архівні функції, багато бібліотек вийшли на проекти створення “Центрів збереження національної культури села на базі сільських бібліотек” через формування фактографічних банків даних на довговічних, легко розмножуванних носіях. Проблема інформаційного обслуговування сільської молоді може вирости в проект створення “Web-сайту сільської бібліотечної молоді”.

       Деякі перспективи зближення місцевого співтовариства та сільських бібліотек відкриває реалізація концепції сільської бібліотеки Псковської області як центру громадянської, неформальної освіти для жителів регіону. На практиці ці ідеї становляться проектами суспільних громадянських форумів населення; тренінговими програмами для покращання спілкування користувачів - дорослих та дітей, тренінгів для батьків, навчальних семінарів для адміністрації та членів багатодітних родин, людських ресурсів розвитку територій, проекту дистаційного інформаційного обслуговування інвалідів усіх груп.

        Чим частіше бібліотечні системи будуть говорити про себе як про єдиний колектив та вести себе як єдиний колектив, тим більший інтересу населення району вони будуть викликати, тим вдалішим буде формуватися їхній імідж.

Митрофанова Н. Маленькая Родина все равно большая/ Наталья Митрофанова //Библиополе. – 2003. - №2. – С.11-14.

 

 

 

 

        Один з головних напрямів розвитку Калінінської ЦБС (Санкт-Петербург, Росія) – спеціалізація філіалів, для чого була розроблена спеціальна програма.

        Кожна філія ЦБС має пріоритетний напрямок роботи, який доповнює основні види діяльності, характерні для масової бібліотеки.

        Центральна бібліотека ім. В.Г.Бєлінського та центральна дитяча бібліотека керують роботою Центру слов’янської писемності та культури.

       Дитяча бібліотека – філія №10 „спеціалізується” на темі „Брати наші менші”. Тут проходять книжкові виставки, бесіди, лекції, виставки тварин.

    При дитячій бібліотеці-філії №11 створено Інформаційно-бібліографічний та культурно-просвітницький центр з питань профорієнтації та освіти. А основним напрямком масової роботи дитячої філії №8 стало військо-патріотичне виховання.

        Специфіка бібліотек для дорослих виявляється як при комплектуванні фондів, так і в масовій роботі. Наприклад, бібліотека-філія №2 основним напрямком своєї роботи обрала популяризацію здорового способу життя. Тут створено „Залу здоров’я”, де організуються виставки, консультації, лекції косметологів, лікарів, провізорів та інші подібні заходи. При бібліотеці – філії №4 працює „Центр народних ремесел та промислів”, що має свою власну виставкову залу.

        Робота бібліотеки-філії №5 носить соціальну направленість. Її співробітники не тільки проводять масові заходи для пенсіонерів, інвалідів, ветеранів, але й приділяють більшу увагу індивідуальному обслуговуванню цієї групи користувачів. А бібліотека-філія №14 організує різноманітні заходи для садівників. Вона також цікава тим, що це „сімейна бібліотека”: для дорослих, але з дитячим відділенням.

Читачам надається вся інформація про специфіку бібліотек-філій. Програма спеціалізації дозволяє частково вирішити проблему з комплектування бібліотек – ядро книжкового фонду залишається спільним, але кожна філія додатково комплектується виданнями вибраного напрямку.

        В сучасних умовах масовим бібліотекам доводиться вести власну комерційну діяльність.

Зараз ЦБС пропонує користувачам кілька видів платних послуг: бліц-абонемент, попереднє замовлення літератури, складання списків літератури, ксерокопіювання та сканування документів, передача документів по факсу, оренда комп’ютера, прокат CD. З „нетрадиційних” бібліотечних послуг можна назвати самостійні заняття на фортепіано (ціна на цю послугу – 10 руб. на годину (1.70 грн.).

        Нововведенням в ЦБС стало відкриття Відділу рідкісної книги, який складається з видань, „рідкісних не за змістом, а за доступністю”. Це література, що користується підвищеним попитом: новинки, бестселери, альбоми з мистецтва. Користування ними платне – 5 руб. на тиждень (0,85 грн.).

Славгородская Н.А. Первопроходцы: централизованная библиотечная система Калининского района Санкт-Петербурга/ Наталья Алексеевна Славгородская //Библиотечное дело. – 2003. – №1.- С.37-39.