Популяризаторська робота бібліотек
В 2005 р. Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій і установ (ІФЛА) випустила буклет, де були відзначені 11 кращих світових досвідів діяльності бібліотек і в тому числі у забезпеченні доступу до правової інформації в Обласній універсальній бібліотеці імені А. Т. Твардовського (м. Смоленськ, Росія).
Сьогодні вона, по суті, єдина установа соціально-культурної сфери в області, доступна для всіх. Її колектив завжди в пошуку нових форм роботи. Тому було цілком логічним створення в червні 1998 р. першого в Росії Публічного центру правової інформації (ПЦПІ).
Його нинішня ефективна діяльність була б неможлива без існуючих баз даних правової інформації: "Спецзв'язок Росії", "КонсультантПлюс", "Гарант", "Кодекс". Всі вони - справжні провідники у світі права й закону. З їхньою допомогою кожний може ознайомитися з російським і регіональним законодавством. Із цими власниками правових баз даних СОУБ уклала угоди про спільне співробітництво й щотижневе відновлення власної правової бази.
З огляду на соціальну незахищеність пенсіонерів, ПЦПІ щорічно проводить акцію "Нехай буде теплою осінь життя", присвячену Дню літньої людини. Її учасники зустрічаються в бібліотеці із представниками місцевого самоврядування Смоленської області, Пенсійного фонду, соціальних служб. Під час цих зустрічей пенсіонери мають можливість напряму задати хвилюючі їх запитання й почути відповіді з перших вуст.
З ростом кількості запитів споживачів у сфері права з'явилася необхідність спільних дій фахівців бібліотеки й управління щодо споживчого ринку й розвитку підприємництва адміністрації міста.
Центр споживчої освіти функціонує в бібліотеці із серпня 2000 р. Його основні завдання - підвищення правової культури споживача, надання реальної допомоги у вирішенні конкретних проблем. Координує його діяльність начальник відділу із захисту прав споживачів адміністрації м. Смоленська. Центр проводить щомісяця заняття з фахівцями даного управління, а також працівниками торгівлі, побутового обслуговування, ЖКГ, підприємцями, юристами.
На цих заняттях розглядаються питання, що виникають у них у повсякденному житті: "Правила продажу лікарських засобів", "На прийомі в офтальмолога", "Щасливого шляху, пасажир", "Споживач у супермаркеті", "Споживачеві про комунальні послуги", "Захисти себе на ринку" і ін. Юрист ПЦПІ допоможе правильно оформити претензію, пояснить, кому її пред'явити, як повернути неякісний товар і як захистити свої споживацькі права.
Щомісяця в ПЦПІ експонуються виставки для молоді. Їхня тематика завжди актуальна: "Служба в Російській армії: правові аспекти призову", "Інвалід: про нього й для нього", "Правова підтримка родини", "Права й обов'язки неповнолітніх", "Молодь у сучасному суспільстві", "Правова культура молоді", "Діти і їхні права", "Право знати", "Захисти себе сам" і ін.
Ермакова Т. "Защити себя сам"/Т. Ермакова,
В. Трохова //Библиополе. – 2008. - №10. – С.26-28.
Практика Центру соціальної й ділової інформації Канашської ЦБ (Чувашська республіка, Росія) спрямована на формування фонду правових документів, надання доступу населення до правової й соціально значущої інформації, поширення юридичних знань, виховання правової культури, удосконалення механізму взаємодії бібліотеки з органами влади.
У центрі формуються інтегровані ресурси правової й ділової інформації для студентів, економістів, юристів, муніципальних службовців, представників малого й середнього бізнесу. Вони представлені довідковими правовими системами "КонсультантПлюс", ІПС "Законодавство Росії", Інтернету, компакт-дисками, власними базами даних "Підприємства міста Канаша", "Підприємець", "Ділова культура", "Соціальне довідкове бюро", бізнес-довідниками й іншою діловою літературою. Триває формування фонду офіційними документами РФ, ЧР, опублікованими й неопублікованими матеріалами місцевого самоврядування, ведеться електронна повнотекстова база "БПА міста Канаша". Протягом 2008 р. отримано 691 примірник матеріалів місцевого самоврядування. Бібліотека має також ресурси краєзнавчого фонду, що містять ділову, соціальну інформацію: про місцевий бюджет, податки, стан навколишнього середовища і його захист, споживчий ринок міста, у тому числі про підприємства харчування, торгівлі, побутового обслуговування, про заклади освіти, охорони здоров'я, документи громадських організацій, які діють на території Канаша.
Досвід показує, що органи муніципального управління мають свої власні інформаційні системи для внутрішнього користування. Проте муніципальні службовці мають потребу у відомостях широкої тематики. І одним з важливих напрямків діяльності бібліотек є інформаційне забезпечення фахівців місцевої адміністрації, відділу культури, територіальної виборчої комісії. Із практики очевидно, що інформація, отримана представником місцевої влади від бібліотекаря, працює насамперед на бібліотеку, підвищує її престиж і затребуваність.
На запит муніципальних службовців відслідковується й аналізується матеріал з різних тем: кадрова політика в органах місцевого самоврядування, інноваційні форми й методи роботи органів влади з населенням, правові основи діяльності міста й району, організацій культури в нових умовах. Бібліотекарі намагаються підбирати для них вітальні тексти до професійних свят, цитати, слогани для оформлення загальноміських стендів і баннерів, фактографічні матеріали до пам'ятних дат і т.п.
На основі вивчення потреб користувачів здійснюється обслуговування в режимі "Запит - відповідь". Їм надаються книжкові добірки, ксерокопії статей, списки книг, фактографічні відомості і т.п. Раз на квартал для місцевої влади випускаються інформаційні списки й дайджести: "Канаш у російській і республіканській пресі", "Нове в періодиці з питань місцевого самоврядування".
Потреба у відомостях, пов'язаних з поняттям "місто", постійно зростає, і більшість запитів його жителів носить характер муніципальної інформації. Особливим попитом користуються дані про статут міста, про місцевий бюджет і податки, працевлаштування, муніципальну власність, приватизацію, ЖКГ, місцеву геральдику і т.п. На читацькі запити зібрані тематичні досьє: "Міський бюджет", "Міські програми", "Муніципальні службовці. Права й обов'язки", "Житлово-комунальні послуги", "Юридична консультація - молоді". Крім того, функціонує стенд "Населенню про муніципальне життя", де також представлена вся ця й інша інформація.
З 2001 р. ведеться картотека "Місцеве самоврядування", де матеріал систематизується за розділами: "Накази й постанови голови міста", "Рішення міських зборів депутатів", "Бюджет міста", "Освіта", "Охорона здоров'я", "Житло" і т.д. Всі вони містять адресні й фактографічні відомості про діяльності місцевих організацій і установ.
З метою інформування й консультування городян з соціально-економічних процесів, що проходять у РФ і ЧР, і роботу місцевого самоврядування в 2008 р. відбулися шість телефонних "прямих ліній" на наступні теми:
- "Дайте книгу скарг, або Покупець завжди правий?" за участю заступника начальника відділу управління споживнагляду ЧР у м. Канаші;
- "До виборів – з оптимізмом" за участю секретаря виборчої комісії м. Канаша;
- "Повернення до джерел" за участю священнослужителя отця Серафіма церкви Всіх скорбних Радість;
- "Місто наше спортивне" за участю директора ДЮСШ № 1 і директора фізкультурно-оздоровчого комплексу "Локомотив";
- "У центрі уваги - пожежна безпека" за участю заступника начальника відділу Держпожнагляду м. Канаша й Канашського району;
- "Комунальні послуги й благоустрій міста" за участю головного інженера МП УЖКГ, провідного спеціаліста і головного фахівця відділу будівництва, архітектури й природокористування адміністрації м. Канаша. У ході телефонної "прямої лінії" надійшли 74 дзвінка й 98 запитань. Такий безпосередній зв'язок дає можливість вести оперативний діалог між представниками місцевої адміністрації, керівниками окремих служб і городянами, обговорювати актуальні проблеми життєзабезпечення Канаша.
Багато подій, які викликають суспільний резонанс і інтерес ЗМІ, проводяться в бібліотеці. Більшість заходів проходять за участю муніципальних службовців, фахівців Центру зайнятості, соціального захисту, управління Пенсійного фонду й ін.
Жвавий інтерес у всіх викликала книжкова виставка "За що платимо гроші?", де була представлена постанова Уряду РФ "Про порядок надання комунальних послуг громадянам", "Правила надання комунальних послуг", газетно-журнальні статті на дану тему. Багато учасників, особливо пенсіонери, захотіли докладно ознайомитися із представленою інформацією й одержати роздруки документів, які їх цікавлять.
З 2007 р. у ЦБ і її філії №2 діють консультаційні пункти управління Пенсійного фонду. На початку кожного місяця його фахівці дають докладну консультацію й приймають заяви від літніх громадян Канаша. Для населення організована й постійно діюча виставка "Нове в пенсійному законодавстві", де представлені нормативні акти, брошури, буклети "Майбутнім пенсіонерам", "Працюючим пенсіонерам", "Материнський капітал", "Про управління пенсійним страхуванням", "Страхувальникам" і т.д.
Сьогодні Центр соціальної й ділової інформації опікується формуванням позитивної суспільної думки й інформаційним супроводом пріоритетних національних проектів і соціальних програм. Для цього використовуються традиційні форми, які доповнюються актуальним змістом: тематичні виставки "Споживач у законі", "Наш вибір - наше майбутнє", "За що платимо гроші?"; прес-папки, дайджести "Всеросійський перепис населення-2010", "Нацпроекти в реальному часі", "Якість споживчих товарів і послуг - проблема ХХІ століття", "Щоб послуги не були тягарем"; правова година "Ти обираєш свій завтрашній день", урок-консультація "Закони вашого успіху", інформаційна година "Ресурси бібліотеки із проблем місцевого самоврядування й муніципальної інформації" і т.п.
Бібліотека бере активну участь у роботі з населенням і під час виборчої кампанії: організовує виставки, випускає буклети, пам'ятки "Абетка молодого виборця", путівник "У центрі уваги - політичні партії" і т.д.
Як показує досвід, центр активно затребуваний городянами й вимагає подальшого розвитку. Для цього передбачається вдосконалювати програмне забезпечення, ефективно використати й нарощувати наявні ресурси, поліпшувати якість надаваних послуг; із залученням юристів-волонтерів є намір надавати безкоштовні юридичні консультації, а також підвищувати кваліфікацію працівників бібліотеки.
Феклина Н. Потребитель в законе: ресурсы муниципальных
библиотек по вопросам местного самоуправления
/Наталия Феклина //Библиополе. – 2009. - №4. – С.39-41.
Сутність і основи функціонування особливого різновиду бібліотек-музеїв, а саме — так званих "меморіальних бібліотек" обґрунтовані С. Г. Матліною. Нею виділені три головні соціальні фактори появи в наш час подібних установ культури. Серед них: посилення інтересу людей до власних історичних коренів, зокрема - до бібліотечного краєзнавства; виникнення інтегрованих моделей культурних установ, обумовлене особливостями сучасного етапу розвитку культури; тенденція самоідентифікації культурних інститутів, що яскраво проявляється у прагненні бібліотек знайти власне унікальне обличчя. У числі відмітних рис меморіальної бібліотеки називаються, насамперед, незвичайні ресурси (сполучення бібліотечних і музейних фондів у приміщенні, пов'язаному з історичною пам'яттю), а також комплексні дослідницькі форми роботи, що включають загальні наукові, бібліотечні й музейні методи. В умовах меморіальної бібліотеки, що дуже важливо, книга стає системообразуючим елементом музейної колекції й, на відміну від документа у звичайній бібліотеці, покликана грати кілька ролей: музейного раритету, експоната предметно-речового ряду, джерела інформації й предмета вивчення. Природно, що при формуванні концепції меморіальної бібліотеки, як і інших її функцій, враховуються особливості її найближчого соціального оточення - культурні й економічні завдання території, яку вона обслуговує. У даному зв'язку кожний напрямок діяльності являє собою синтез традиційних і принципово нових елементів. При цьому важливо, щоб музейні й бібліотечні елементи розглядалися в контексті єдиного проекту зі створення й розвитку меморіальної бібліотеки. Основними факторами успішного створення бібліотечної структури нового типу є участь у цьому процесі креативних співробітників і соціальне партнерство, засноване, у тому числі, і на рекламі бібліотеки.
Змістом меморіальної діяльності публічних бібліотек все частіше стає їхня власна історія. Поетапно створений і розвивається, наприклад, музейний комплекс у складі Центральної бібліотеки м. Куйбишева Новосибірської області - найстарішої бібліотеки Західного Сибіру (Росія). Ідея організації музею виникла ще в 1992 р., але офіційне його відкриття відбулося тільки в листопаді 2001 року. Основою формування музейної колекції й експозиції стала документація, що відбиває діяльність бібліотеки на різних етапах її розвитку: щоденники, звіти, плани, почесні грамоти й поздоровлення, листи, альбоми, фотографії, читацькі формуляри, бібліотечна техніка, краєзнавча література. Бібліотека веде свою історію із середини XIX сторіччя. У колекції музею зберігаються кілька раритетних видань кінця XIX - початку XX століття. Крім архівних і книжкових документів, у меморіальній експозиції виставлені деякі зразки меблів, бібліотечний інвентар і побутові предмети: програвачі, магнітофони, фільмоскопи, друкарські машинки. У штат бібліотеки введена посада завідувача музеєм. На базі музейного комплексу проводяться наукові дослідження й культосвітні заходи краєзнавчого змісту (бесіди про архітектуру міста, зустрічі зі старожилами, зустрічі школярів з ветеранами Великої Вітчизняної війни). У роботі з дошкільниками використаються ігрові форми: у фойє дітей зустрічає королева Книга, а в музеї - домовичок Кузя. Примітно, що, на відміну від правил традиційних музейних установ, експонати дозволяється торкати руками.
Викулова В. П. Мемориальная деятельность
публичной библиотеки /В. П. Викулова
//Библиотечное дело. ХХІ век. – 2008. - №2. – С.45-61.
В Центральній міській бібліотеці МУ м. Липецька (Росія) відкрився молодіжний комп'ютерний клуб, що одержав назву "Компас".
На організаційних зборах були присутні більше 50 осіб, роботу вирішено було організувати в трьох групах, які одержали назву: "Компопузики", "Next" і "Сиріус".
Заняття проводили працівники центру інформації й маркетингу. Мета клубу - формування інформаційної культури підлітків і залучення їх у сучасне інформаційне середовище. А головними завданнями клубу стали:
• сприяння розкриттю здібностей підлітків;
• профорієнтація старшокласників;
• організація дозвілля підлітків.
Статут клубу свідчить, що його членом може стати будь-який читач Центральної міської бібліотеки у віці від 14 до 18 років. Членство в клубі було платним і оплачувалося один раз на рік. Вартість абонемента не перевищувала вартості читацького квитка. До того ж машинний час у дітей був пільговим і становив 50% від вартості.
Заняття проводилися двічі на тиждень протягом години. Діти одержували домашнє завдання, яке повинні були виконати до наступного заняття.
Кожного підлітка чекала маса цікавих занять. Нескладні завдання допомогли освоїти кілька програм. Крім того, кожний регулярно пробував свої сили на інтелект-тренажері, вирішував логічні завдання, розвивав творче мислення й навіть проводив психологічне тестування.
По закінченні першого навчального року керівники клубу перевірили знання своїх підопічних. Був оголошений "Великий турнір" комп'ютерних лицарів. Програма комп'ютерного двобою містила в собі складні теоретичні й практичні завдання. Призом для переможців стало пільгове навчання комп'ютерній графіці у фірмі "Континент".
Новий набір "компасівців" збігся з рядом змін у роботі клубу.
По-перше, навчання стало повністю безкоштовним, заняття тепер проводяться один раз на тиждень протягом години.
По-друге, членом клубу може стати будь-який читач бібліотеки, незалежно від віку.
Змінився й план занять.
При складанні нового плану занять враховувалися побажання членів клубу: чим би вони хотіли займатися, що б хотіли довідатися.
План роботи став більш розширеним, до того ж у ньому з'явилися нові розділи. Збільшилася кількість годин для вивчення Word, на про-хання дітей були розроблені заняття зі створення електронних публі-кацій, презентацій, з допомогою графічного редактора Photoshop CS.
Сам план занять розрахований не на один навчальний рік, як колись, а на два роки. Він включає кілька тематичних блоків занять. Головним критерієм у вивченні матеріалу був і залишається індивідуальний підхід: враховується рівень підготовки кожного члена клубу і тільки виходячи з його знань і вмінь йому дається те або інше завдання.
Для дітей були створені конспекти, що містять короткий виклад досліджуваної теми й завдання. По закінченні певного часу (відповідно до плану) проводяться перевірочні заняття. Завдяки ігровій формі, у якій вони проходять, юнаки без напруги й спокійно виконують завдання, відповідають на запитання.
Як і раніше, всю організаційну роботу клубу виконують самі працівники відділу інформаційних технологій.
Була поставлена мета навчити членів клубу:
• користуватися текстовим редактором (набирати на комп'ютері й редагувати текст), організовувати зберігання текстів у зовнішній пам'яті (диск, дискета, флеш-карта) і виводити їх на друк;
• користуватися простим графічним редактором (будувати просте зображення за допомогою редактора);
• звертатися із запитами до баз даних, виконувати основні операції з даними;
• мати уявлення про телекомунікації, різного типу телекомунікаційні мережі (локальні, Internet);
• мати уяву й уміти користуватися мультимедійними технологіями;
• вміти самостійно виконувати на комп'ютері просте завдання, використовуючи основні функції прикладних програм.
Одне із завдань клубу - розширити знання дітей в галузі інформатики. І тут клубна форма роботи дуже зручна з організаційної точки зору, крім того, вона дозволяє підліткам удосконалювати свої знання в невимушеній обстановці.
У клубі використовуються різні форми організації занять: ведеться групова, колективна й індивідуальна робота. Так, навчання навичкам роботи на ПК доцільніше проводити в індивідуальному порядку. Але активно застосовуються й колективні види діяльності. Наприклад, при вивченні баз даних доцільно вирішувати поставлені завдання колективно, всією групою, тому що при цьому слухачі вчаться відстоювати свою думку, приводити аргументи в її захист, ділитися своїми знаннями з іншими і т.д.
Було сформовано ще дві групи. Перша - для підлітків, які освоїли основні навички роботи з комп'ютером і готові вирішувати творчі завдання. Ця група вивчає графічний редактор Photoshop CS. На початку підлітки вчаться оформляти оголошення, створювати афіші, буклети, запрошення - все те, що називають друкованою продукцією. Найбільше їм подобається метод комп'ютерного моделювання. Така робота сприяє розвитку творчого мислення. Діти самі придумують собі завдання, і потім їх виконують, змагаючись між собою.
А друга група, "Компас 1.2" вивчає основи програмування. Заняття проводить програміст відділу інформаційних технологій. Ця група була створена спеціально для підлітків, які освоїли навички роботи на комп'ютері й хотіли б вивчати щось більш серйозне, чим створення рекламної продукції, буклетів і робота в графічному редакторі Photoshop CS. Навчаються вони двічі на тиждень по вівторках і п'ятницях. Незважаючи на те, що основним видом діяльності є вирішення завдань, заняття проходять дуже цікаво й весело.
Необхідно сказати й про те, що не тільки підлітки, але й читачі більш старшого покоління приходили на заняття й тепер є членами клубу.
Закінчення навчального року члени клубу відзначили проведенням імпровізованої презентації своїх творчих робіт, які створювалися протягом усього року. Кожний створив свою презентацію, що містила докладний звіт про проведену за цей період роботу (листівки, публікації, малюнки й т.д.).
Алексеева Т. А. Обучение навыкам работы
с новыми информационными технологиями в клубе "Компас"
/Т. А. Алексеева //Новая библиотека. – 2008. - №11. – С.27-30.
