Організація масової популяризації видань в бібліотеці
Одним з напрямків роботи ЦБС Кіровського району Санкт-Петербурга (Росія) стала орієнтація на бібліотеку як бібліотерапевтичну установу. Девіз “До добра через книгу” - візитна картка ЦБС. Тому йде орієнтація на створення психологічної бібліотерапевтичної служби як одного з напрямків роботи з читачами. В книгозбірні проводяться індивідуальні бесіди, психологічні тести, підбирають книги за індивідуальною програмою, тобто використовують заходи, що виводять людину зі стресової ситуації.
У бібліотеці-філії №1 створений бібліотерапевтичний центр, де поряд з бібліотекарями допомогу надає лікар-психолог, проводиться тестування, організуються зустрічі, такі як “Шлях до себе”, “Основи конструктивного спілкування”, “Чи можемо ми змінити свій життєвий сценарій?” і ін. Проведене серед користувачів анкетування виявило групи читачів, що потребують реальної допомоги.
Саме групова робота найбільшою мірою відповідає бажанню людей вирішувати свої проблеми спільно.
Про цю службу працівники бібліотеки розповіли представникам муніципального округу №29, і вони підключилися до даної роботи. При бібліотеці була сформована група пенсіонерів, яких поєднувала спільність поглядів на життя. Вони щомісяця проводили в бібліотеці благодійні акції, незаможним і блокадникам надавали матеріальну допомогу, а також організовували безкоштовні виходи в театр і цирк.
У бібліотеці-філії №10 разом з муніципальним утворенням №26 створюється Муніципальний центр адаптації для людей, що вийшли на пенсію. Працює клуб прикладного мистецтва “Сударушка”. Тут проводяться заходи для пенсіонерів і незаможних, на кошти муніципального утворення їм надається матеріальна допомога.
Центральна бібліотека Кіровського району та бібліотечно-культурний комплекс працюють разом з територіальним Центром соціальної допомоги населенню при муніципальному окрузі і за підтримки Комітету захисту матері і дитини. ЦБ проводить для них цикли краєзнавчих лекцій, організовує екскурсії до міні-музею “Петергофська дорога”, що знаходиться в бібліотеці.
Наступний напрямок - організація дозвілля населення. Для інвалідів, ветеранів, багатодітних і малозабезпечених родин у ЦБС разом з органами місцевого самоврядування, товариством інвалідів “Ми разом”, за підтримки Комітету захисту матері і дитини щорічно проводяться благодійні акції, декади інвалідів, День матері, День родини, новорічні ялинки. Організуються великі святкові заходи, чаювання. На концерти запрошуються відомі артисти, виступають на них і самі інваліди, члени багатодітних родин. Всі учасники заходів одержують подарунки.
Для дітей-інвалідів проводяться благодійні відвідування театрів Петербурга; разом із благодійним товариством “Картас” організується розподіл гуманітарної допомоги малозабезпеченим і багатодітним родинам.
Усі ці заходи готують співробітники бібліотек, фінансову допомогу надають муніципальні утворення.
Крім того, Центральна бібліотека Кіровського району разом з Академією картини і муніципальним округом №27 передали в дарунок Омському дитячому будинку картини А.Чеботаря і молодих художників Академії, а також книги, іграшки, канцтовари.
Разом з муніципальним утворенням №30 ЦБС брала участь в акції “Золота книга Санкт-Петербурга” і сприяла підготовці і проведенню цього свята-вшановування ветеранів-блокадників, виступаючи як спонсори і подарувавши 30 примірників книг автора, учасниці Великої Вітчизняної війни, що пройшла крізь жах концетраційних таборів.
Співробітництво дало відчутні результати - це і грошова допомога бібліотекам району на придбання книг, і потрібна техніка (ксерокси, магнітофон), і кошти на поточний ремонт, на установку вуличного світлофора. Виділялися гроші на проведення культурно-масових заходів у бібліотеках для читачів і колективів, працівників.
| Соколова Н. К добру – через книгу: Библиотеки и социальная защита населения //Библиотечное дело. – 2004. - №3. – С.9-10. |
В житті бібліотек Росії останнім часом з’явилась нова тенденція - розвиток програмного забезпечення бібліотек з екологічної освіти населення. Причому, більшість програм відрізняється глибиною, охоплює всі основні напрямки, починаючи з формування книжкових фондів і закінчуючи участю в природоохоронних акціях. Так, понад 10 бібліотек Орловської області (Росія) працюють за цільовими комплексними екологічними програмами. Одна з кращих серед них - “Живи, Земля!” (Гуторовська сільська філія Кромської ЦБС). Її мета - підвищення екологічної культури, формування активної громадянської позиції кожної людини в справі охорони природи, раціональне використання ресурсів даної місцевості, інформаційно-правове забезпечення населення.
Програмно-цільова діяльність допомагає визначити пріоритети. Скажімо, у Хотинецької ЦБС в основному займаються екологічною освітою. У Центральній бібліотеці оформлений куточок-експозиція, присвячена Національному парку “Орловське полісся”, де знаходиться її приміщення. На всі заходи, проведені тут і в інших бібліотеках району, обов’язково запрошуються працівники цього парку.
Взаємодія зі спеціалізованими організаціями, місцевою адміністрацією, установами освіти і засобами масової інформації сприяє підвищенню статусу і соціального значення бібліотек, що дозволяє, у свою чергу, вести спільну роботу по поліпшенню екологічної ситуації в регіоні. Велику допомогу в цьому надають клуби за інтересами при багатьох бібліотеках області.
Приміром, члени одного з найстаріших в області клубів квіткарів-аматорів “Флора” Новосільської центральної бібліотеки допомогли упорядкувати територію в центрі міста. Вони проводять цікаві засідання: “Осінні фантазії природи”, “Квіткова косметика”, “Новорічна подорож у країну сонця, що сходить” і ін. Бібліотекарі разом з адміністрацією району щорічно проводять місячники по озелененню і благоустрою території: “Чистодвір”, “Мій друг, моя садиба”.
Подібні акції традиційні й у Кромському районі. Родоначальником же їхнього проведення була Федотівська сільська бібліотечна філія Кромської ЦБС, що організувала разом із сільською адміністрацією акцію “За чистий фасад та зелений палісад”. Члени Клубу вихідного дня Медведківської сільської бібліотечної філії Глазуновської ЦБС на чолі з бібліотекарем збирають матеріали про місцеві джерела, шукають і очищають їх. Співробітники Знаменської ЦБС регулярно виїжджають на благоустрій садиби В. Н. Хитрово, 125-літній ювілей якої відзначений у січні цього року.
А інформаційна діяльність! У планах роботи бібліотек області - уроки екології, тижні екологічних знань, дні бібліографії і т.д. Всеобуч під девізом: “Охороняти природу - значить любити Батьківщину” проведений разом з Голунською сільською філією Новосільської ЦБС. При Болхівській центральній бібліотеці другий рік працює Центр екологічної інформації, створений разом з Комітетом охорони земельних ресурсів і екології і Болхівським педагогічним коледжем.
Аналогічний центр при обласній бібліотеці поєднує всі зацікавлені організації й установи, забезпечує вільний доступ населенню до інформації, щоквартально випускає бюлетень “Екологія і сучасність”, що включає нові книги, статті з періодики, рекомендаційні списки літератури, методико-бібліографічний збірник “Екологія. Культура. Суспільство”, методичні рекомендації “Періодична преса в екологічній освіті”, “Екологічна інформація в Інтернеті”.
У Лівенській ЦБС діє “Школа екологічної культури”, крім того, відбувся районний огляд-конкурс з екологічної освіти населення “Бібліотека - книга - екологія”, у Глазунівській ЦБС - конкурс серед сільських філій на кращу книжкову виставку з екології. В Орловській ЦБС пройшов День екологічної освіти.
Усі працівники Хотинецької і Знаменської ЦБС, що входять у зону Національного парку “Орловське полісся”, одержали професійну екологічну підготовку в Державному природоохоронному центрі і мають достатні знання для організації екологічної освіти на природних територіях, що особливо охороняються державою.
| Сухотина Е.А. Живи, земля! //Библиотека. – 2004. - №7. – С.11-13. |
Одним з основних напрямків діяльності центральної бібліотеки Борисоглібського муніципального округу (Росія) є робота з малозабезпечени-ми групами населення: пенсіонерами, інвалідами, людьми похилого віку та ін. Більшість з них не можуть відвідувати платні видовищні заходи, придбати книги і періодику. Єдина можливість задовольняти свої культурні запити - бібліотечне обслуговування.
З урахуванням їхніх потреб і побажань будуються і напрямки бібліотечної роботи, що здійснюється за допомогою спонсорів і в тісній співпраці з територіальним центром соціального забезпечення, із товариством інвалідів.
Для людей похилого віку організований і діє вже на протязі 10 років клуб “Сударушка”. На зустрічах у клубі вони відпочивають від повсякденних турбот, спілкуються з однолітками, діляться життєвим досвідом, одержують від бібліотекарів різноманітну інформацію.
Активно працює бібліотека з читачами-інвалідами. У 2001 році з метою визначення потреб і проблем інвалідів проведена акція “В ім’я добра і надії”, яку підтримала місцева адміністрація, виділивши необхідні кошти. У ході її проведення було налагоджене співробітництво з головою товариства інвалідів, виявлена група інвалідів, що потребують допомоги вдома, знайдені шляхи і можливості надання їм бібліотечних послуг. У бібліотеці для читачів-інвалідів середнього віку і молоді регулярно проводяться вечори відпочинку, зустрічі з цікавими людьми, пізнавально-розважальні програми.
Не залишається без уваги і група читачів-безробітних. З метою їхнього інформування про ринок праці Центр зайнятості передплатив для бібліотеки свою газету. Організовано тематичну полицю “Ваш вибір”, де підібрані матеріали про вакансії, про можливість придбання інших спеціальностей і т.п.
| Капитанова В.А. Работа библиотеки с мало-обеспеченными группами населения //Сельская библиотека на путях выхода из кризиса: Сб. тез., докл. и выступлений к Меж-регион. науч.-практ. конф. (12-14 нояб. 2002 г., Санкт-Петербург). – СПб., 2002. – С.89-90. |
Основними завданнями бібліотек у роботі з родинами, на думку бібліотекарів Ленінградської області (Росія), є: відродження російської традиції сімейного читання, ознайомлення дітей і батьків із золотим фондом літератури. І в цьому допомагають бібліотечні посиденьки “У самовара я і моя мама”, години поезії, добірки матеріалів з генеалогії родин, що мешкають у селищах.
Щорічно у всіх бібліотеках Ленінградської області святкується День літньої людини. Для цих читачів проводяться бібліотечні посиденьки “Наш красень самовар”, тематичні вечори “Люди осіннього віку”, свята “Літо, що іде”, “Які молоді ми були”, “Ми відпочинок заслужили”, організовані клуби людей похилого віку “Мої роки - моє багатство”, “Призьба”. Протягом останнього десятиліття сільські бібліотеки працюють за програмою “Милосердя і книга”. Є спеціальна програма роботи з людьми з обмеженими можливостями відвідування бібліотек у дрібних населених пунктах.
Сільські бібліотеки працюють і на допомогу відродженню народної культури села, на допомогу відтворенню історії населених пунктів. Вже традиційним напрямком у цій роботі можна вважати організацію різноманітних краєзнавчих клубів: літературних, історико-краєзнавчих, дитячих. Є досвід організації бібліотеками самодіяльних театрів і музеїв (музей іжорської культури, музей історії заводу і села Торковичі).
Незважаючи на труднощі розвитку сільського господарства, в останні роки продовжується робота бібліотек області на допомогу сільськогоспо-дарському виробництву. Хочеться відзначити бібліотеки Волховського і Лодейнопільського районів, що співробітничають з РОСАГРОФОНДОМ у російсько-британському проекті “Забезпечення зайнятості і підвищення доходів сільського населення”. Районні відділення РОСАГРОФОНДУ надають консультаційні і методичні послуги на місцях, допомагають бібліотекам в оформленні передплати на періодику й у придбанні видань Фонду, в організації при сільських бібліотеках довідково-інформаційних центрів. Працівники бібліотек надають допомогу відділенням фонду у проведенні семінарів, нарад і “круглих столів”.
Концепція розвитку культури і мистецтва Ленінградської області відбита в регіональній цільовій програмі “Культура Ленінградської області в 2001-2005 р.”. Бібліотечна справа фінансується за наступними розділами: “Модернізація бібліотечної справи, збереження бібліотечних фондів”, “Інформатизація бібліотечної справи: забезпечення доступу до інформаційних ресурсів Інтернет, мультімедіа. Автоматизація бібліотек Ленінградської області”.
| Гурина А.А. Сельские библиотеки Ленинградской области: состояние и перспективы разви-тия //Сельская библиотека на путях выхода из кризиса. – СПб., 2002. – С.42-46. |
Збереження традицій і розвиток спадкоємності в сімейному читанні -один із пріоритетних напрямків діяльності Правнівської сільської бібліотеки-філії Мамонтовського району Алтайського краю (Росія), здійснюваної в рамках реалізації соціальної програми “Родина. Жінка. Діти”. Ефективність цієї роботи підтверджується більш ніж 20-річним досвідом роботи бібліотекаря і позитивним впливом бібліотеки на організацію сімейного читання завдяки створенню аматорського об’єднання “Родина”.
Мета створення об’єднання “Родина” - реалізація потреби батьків проводити вільний час з дітьми й організація сімейного читання. Девіз об’єднання - “Розважаючи - виховувати”. До складу ради увійшли: зав. філією, організатор з позакласної роботи середньої школи, голова жіночої ради. Об’єднання працює вже кілька років, його діяльність розширюється, йде творчий пошук нових форм і напрямків роботи, чому сприяє дослідницький підхід до вирішення проблем, постійний аналіз і вивчення її результативності. У своєму розвитку об’єднання “Родина”, як вся діяльність бібліотеки по організації сімейного читання, пройшла кілька етапів. Змістом і формами цієї діяльності є слідуюче:
- заняття у формі Днів сімейного відпочинку, коли запрошуються всі бажаючі батьки з дітьми. Це організація ігор-загадок “З яких ми книжок?”, конкурсів “Папа, мама, я - читаюча родина”, читання віршів, вікторин “Що, де, коли?”, прем’єри газети “Родина” і ін.;
- заняття з різновіковими сімейними парами. Вечори зустрічей, де учасники об’єднання не тільки відпочивають, але й одержують інформацію про нові книги і періодичні видання. Надовго запам’ятався, наприклад, вечір КВВ для сімейних пар працюючої молоді;
- цикл зустрічей “Що ні будинок - то доля”. Люди, що прожили багато років міцною дружною родиною, запрошують у свій будинок старшокласників. Кожна зустріч - це довірлива, щира розмова про прикрощі і радість сімейного життя, про взаєморозуміння і довіру. Такі зустрічі - естафетна паличка між поколіннями, естафета добра, працьовитості, уміння любити і радуватися життю;
- організація інформування батьків і дітей по проблемах, що їх цікавлять, на основі вивчення їхніх інтересів і запитів. Організація “Батьківських днів”: “Дітей виховують батьки. А батьків?”, “Труднощі дорослішання”, “Як допомогти дитині вчитися в школі”, “Роль книги у вихованні дитини”, “Покарання і заохочення в родині”. Організація книжкових виставок: “Інформаційне бюро для батьків”, “Час подумати про дітей”, “Тепло рідного вогнища”, “У книги не буває канікул”, “З мамою в тиху хвилину”. У першу чергу бібліотека намагається інформувати про книги, які можна прочитати вголос у сімейному колі. Дитяча пам’ять надовго зберігає атмосферу дружби, єднання з дорослими. Дорослим же книга допоможе повернутися в дитинство, відчути себе ровесниками дітей.
| Волкова М.А. Деятельность сельской библиотеки по реализации социальной программы “Семья. Женщина. Дети” //Сельская библиоте-ка на путях выхода из кризиса: Сб. тез., докл. и выступлений к Межрегион. науч.-практич. конф. (12-14 нояб. 2002 г., Санкт-Петербург). – СПб., 2002. – С.93-94. |
Перший рік роботи Садківської сільської бібліотеки Пермської області (Росія) за програмою “Бібліотека. Книга. Родина” можна охарактеризувати як підготовчий етап, що включає з’ясування читацьких інтересів, вивчення методичних матеріалів, бібліотечного і педагогічного передового досвіду організації сімейного дозвілля, участь у роботі обласного семінару з питань профілювання, поповнення фонду.
Щоб зацікавити батьків, використовувалися традиційні виставки “Що читають наші діти?”, “Почитайте дітям”, з ними проводився всеобуч, під час якого бібліотекарі виступали з бесідами, з аналізом читання дітей, допомагали вибрати книги, показували кращу дитячу літературу, складали списки книг для сімейного читання.
У 2002 р. у районі вперше відбувся конкурс соціально-культурних проектів.
Проект “Якщо ти чоловік” в номінації “Здоров’я. Творчість. Успіх” виграв грант - 43 тисячі рублів. Була піднята проблема, важлива не тільки для села: самоусунення чоловіків-батьків від виховання дітей. Адже на бібліотечних сімейних заходах, на батьківських зборах у школі велика частина присутніх - матері. Бібліотека взялася підняти авторитет чоловіків у родині через залучення їх у спільну з дітьми творчу діяльність, зуміла підключити до реалізації проекту педагогів, працівників Будинку культури.
У школі були проведені батьківські збори “Роль батька в сімейному вихованні”. З бесідою виступила директор школи. Після анкетування хлопчиків на тему “Хотів би ти походити на батька?” і їхніх батьків - “Хто вдома хазяїн?” - явно позначилися проблеми у взаємовідносинах обох груп. Були порушені проблеми становища в родині дітей, їхніх мам, морального клімату, трудового виховання.
Бібліотекар розповіла про організацію сімейного дозвілля, про книги і журнали для чоловіків, відзначила активні читацькі родини, запросила відвідати масові заходи. А потім відбулася гра “Дітки і предки” хлопчиків і їхніх батьків.
А незабаром батьків запросили на сімейний вечір-конкурс: “Папа, мама, я - дружна родина”, на який прийшли сім родин. Глядачів і уболівальників, звичайно ж, було більше - біля ста осіб.
У бібліотеці виділений відділ “Світ чоловіка”, рекламуються журнали. Для сімейних ігор придбані шашки, шахи, лото. Створено сімейну вітальню, де є зручні крісла, журнальний столик, розмальований самовар.
Разом з педагогами розроблене “Положення про рукописну книгу “Історія життя батька”. Головна мета створення цієї книги - виховання у дітей почуття гордості за батька, діда, прадіда. Зараз збирається матеріал. Планується проведення презентації книги із запрошенням її героїв.
Щоб акцентувати увагу на життєвих цінностях, виявити труднощі і радості, якими живуть читачі, розроблена анкета “Як живете, чоловіки?”. Результати анкетування і пропозиції будуть направлені до районної влади.
Щорічно організуються вечори-свята до Дня Перемоги з покладанням вінків до стели загиблим односельчанам, хвилиною мовчання, з розповіддю про живих і загиблих ветеранів війни і тилу. У фонді бібліотеки є “Книга пам’яті”. Разом з активістами сільської адміністрації складені списки загиблих воїнів Садківської землі, а також учасників Великої Вітчизняної війни, що померли в післявоєнні роки. Читачі похилого віку можуть узяти цю книгу навіть додому.
Оформлено альбом “Ось так і живемо”, що відбиває трудову діяльність наших читачів. Дуже цікаво і тепло пройшло свято людей похилого віку, під час якого було проведено конкурс “Суперпари - 2002”. Крім цього, постійно проводяться виставки: “Книги трьох поколінь”, “Що читали наші бабусі”; підготовлено огляд: “Тема родини, дому в творах російських письменників 1990-х рр. XX в.”. Так і накопичується матеріал для папки “Історія забутих сіл”.
У червні минулого року вперше з ініціативи бібліотеки і за підтримкою активістів пройшло свято День села. Нам хочеться, щоб відродження традицій сільських свят, культурного відпочинку сільської родини було не порожніми словами, а втілилося в реальні справи. Тому що культура - адже це не тільки книги. Це і те, як ми влаштовуємо свій побут, як із сусідом розмовляємо, як відносимося до старої людини.
| Николаева Е.Ф. Возрождаем деревенские традиции //Библиотека. – 2004. - №5. – С.22-24. |
Життя змушує придумувати нові, нетрадиційні форми роботи з періодикою.
Починалося усе з вікторин. Це “фірмове блюдо” бібліотеки періодики МУК “ЦБС” м.Солікамська (Росія).
“Фірмова” вікторина бібліотеки періодики. Ось перелік запитань вікторини:
Які назви журналів можна знайти на нічному небі?
Журнал, назва якого відповідає медичному терміну.
Журнал, назва якого являє собою давню зброю.
Журнали - парки, у яких не ростуть дерева.
Журнали, назви яких збігаються з назвами річок.
Журнали, назви яких збігаються з назвою міста.
Назва газети, що представляє собою 2 покоління родини.
Перелічити 8 журналів, у яких є сполучник “і”.
Назви журналів, що збігаються з назвами художніх творів
Серед нетрадиційних форм роботи з періодикою є також прес-марафон, прес-мозаїка, прес-ваги, прес-рулетка.
Прес-марафон. Учасники за алфавітом називають журнал чи газету (граючі сидять по колу). За ким залишиться останнє слово, той і одержує жетон і тоді гравці переходять до наступної букви.
Наприклад: А - “Ай-да”, “АиФ”, “А чому?”
Б - “Бумеранг”, “Бурда” і т.п.
Прес-мозаїка. Трьом гравцям видаються конверти з окремими буквами, з яких потрібно скласти назви журналів і газет. Назви підбираються так, щоб у кожній назві були схожі букви. Наприклад: “Пульс”, “Родина”, “Сам”, “Сайта”.
Прес-ваги. Гравці поділяються на дві команди. Кожній команді видається по виданню, яке потрібно “зважити”. Одна команда шукає позитивні риси журналу, інша - негативні. Перемагає та команда, що останньою пред’являє аргумент. Можна “зважувати” 2 видання.
Прес-рулетка. Гра проходить на чотирьох полях різного кольору. Чим темніше поле, тим складніше запитання, чотири поля - чотири теми.
Наприклад: 1 поле - рубрики з журналів, 2 поле - рік видання журналу, 3 поле - наклад видання, 4 поле - місцева періодика.
Для реклами газет і журналів використовуються слогани. Наприклад:
“Щоб відмінним був улов,
Читайте журнал “Риболов” і ін.
Торік робота залу періодики проходила під девізом “Урок дає газета”, цього року відзначаються свята газет і журналів.
Однією з форм роботи залу періодики є виїзний читальний зал.
| Кравченко Л. Нетрадиционные формы работы с периодикой. Работа пресс-клуба “Кругозор” //Новая библиотека. – 2004. - №4. – С.22-23. |
