Популяризація видань в бібліотеках

 

 

     Ведучи пошук інноваційних форм роботи з книгою, бібліотекарі не завжди враховують, що 80% інформації людина сприймає за допомогою зору. Живе спостереження, тобто наочне сприйняття, є початком усякого пізнання. Наочність дозволяє підвищити якість навчання, результативність освоєння матеріалу. Недооцінювати принцип наочності в бібліотечній роботі не можна.

     Виставка, як форма бібліотечної роботи, покликана та здатна найкращим чином вирішувати не тільки інформаційні завдання, але й забезпечувати в комплексі досягнення мети діяльності бібліотеки в цілому. Задум виставки, її ідея, загальний образ, що складається з багатьох фрагментів – все має значення, проте тільки в своїй неповторній єдності та нероздільності.

- за статусом - самостійні чи супроводжуючі масовий захід;

- за змістом - універсальні, галузеві, тематичні, персональні;

- за цільовим призначенням - на допомогу у навчанні, для підвищення загальноосвітнього і загальнокультурного рівня;

- за часом публікації і надходження в бібліотеку представлених на них матеріалів - нових надходжень, за різні роки, “забутих видань”;

- за місцем експонування - розташовані в бібліотеці чи за її межами;

- за термінами функціонування - постійні, тривалі, короткочасні;

- за повнотою розкриття фонду - переглядові, локальні, поличні;

- за видами видань - книжкові, інших видів видань (журнальні чи газетні та ін.), кількох видів видань одночасно (комплексні), нових носіїв інформації (CD-ROM, платівок, мікрофільмів, відеокасет та ін.);

- за конструкційними особливостями - вітринні, внутрістелажні, внутріполичні, виставки-”розвали” на столах, пересувні, “кільцеві” та ін.;

- за підставами для проведення - з ініціативи бібліотекарів, за пропозиціями читачів бібліотеки, на замовлення установ і підприємств;

- за ступенем доступності - безкоштовні і платні;

- за джерелами фінансування - бюджетні, позабюджетні.

     Проте творчість і фантазія бібліотекарів безмежні і зараз віднайдено чимало видів виставок, що не вписуються в цю схему. Після аналізу публікацій і практичного досвіду бібліотек представляється можливим виділити наступні види виставок:

- виставка-запитання: для оформлення такої виставки потрібно підібрати цікаві запитання за визначеною тематикою. На виставці розміщуються тексти запитань і книги, періодика, де можна знайти відповіді на них. Наприклад: “А у нас сьогодні гість” (про етикет);

- озвучена виставка: передбачається музичне оформлення, наявність аудіо- чи відеосупроводу. Наприклад: “Який птах як співає?”;

- виставка-тест: на подібній виставці для читачів підліткового віку і старшокласників передбачається наявність тестів і літератури, де можна знайти які-небудь поради і рекомендації з отриманих результатів тестування;

- виставка одного портрета: на виставці обов’язкова наявність портрета чи репродукції і літератури про цю людину. Наприклад: “Але красу її Боровиковський врятував...” (про М.І.Лопухіну);

- виставка-бенефіс читача: наприклад, “Кращий читач року”. Мета такої виставки - привернення уваги до книг через близькі інтереси однолітків. Обов’язкові елементи: формуляр читача, фотографія, аналіз читання (відвідування, улюблені автори, жанри, кількість прочитаних книг з різних галузей знань), звертання до інших читачів;

- виставка-гербарій припускає наявність власне гербарію і книг, періодичних видань про ці рослини. Наприклад: “Лікарські рослини ... району”;

- виставка однієї книги. Тут можливі варіанти: виставка власне однієї книги. Її обов’язково треба супроводити яскравим плакатом з рекомендаційною анотацією. В анотацію можна включити питання, що змушують більш уважно читати, міркувати, порівнювати героїв, їхні характери, вчинки, що спонукають до цілісного сприйняття твору. Проте можна представити книгу в різних аспектах: перевидання; ілюстрації різних художників; історія створення; прототипи; перші читачі; доля книги й автора; екранізації, театральні постановки; продовження, дописані іншими авторами; критика, відгуки;

- виставка-рекомендація і виставка-порада. Між ними великих розходжень немає. Подаються поради фахівців з будь-якої проблеми, наприклад, рекомендації “Як розвинути пам’ять”. Фактографічна інформація супроводжується списком літератури, що рекомендується для самоосвіти з даного питання. Список літератури складає бібліотекар, як і саму добірку для виставки;

- виставка-чайнворд: обов’язкова наявність чайнворда за темою виставки, оформлення його крупним планом і представлення літератури, де можна знайти відповіді. Виставка-чайнворд, виставка-кросворд, виставка-конкурс - усе це виставки одного ряду, близькі за формою. І хоча вони стимулюють та розвивають допитливість, підштовхують до більш уважного прочитання представлених на виставці джерел, зловживати ними не треба: адже одноманітності не люблять ні дорослі, ні діти, ні малята, ні підлітки;

- виставка-хоббі: поруч із книгами, що рекомендуються, експонуються предмети, виготовлені за порадами, рецептами, кресленнями, викройками з цих книг, а також предмети праці, за допомогою яких виготовлені ці вироби. Наприклад: “Макраме - це просто...”, “Наші руки не для нудьги” та ін.;

- жива виставка. Тут експонуються не тільки книги, статті з журналів і газет, ілюстративні матеріали, але також передбачається присутність живих істот. Це можуть бути рибки в акваріумі, морська свинка, хом’ячок і т.д.;

- виставка-знайомство. Вона організується для того, щоб познайомити читачів з будь-якою цікавою людиною (місцевий діяч, відома людина і т.д.);

- виставка-презентація (реклама, прем’єра). Це може бути презентація нової книги, журналу, газети чи незвичайне розкриття їхнього змісту з застосуванням технології рекламної діяльності, наприклад, через заголовок-наказ “Дівчатка, нова книга для вас: прочитайте!”;

- виставка-ікебана. Якщо є бажання додати інтер’єру бібліотеки художньо виразний вигляд, підсилити естетичну ауру, то треба виявити фантазію й обов’язково оформляти такі виставки. На них представляються книги з даної тематики, і обов’язкова наявність композицій із квітів;

- виставка-настрій: читачам пропонується самим поставити книги на виставку і дати відгук на них: “Я читаю цю книгу, коли мені весело...”, “Я читаю цю книгу, коли мені сумно...” і т.д. Приверне увагу тема: “Як вірно сказано...не мною...про мене”, цю виставку може організувати бібліотекар за творами класиків. Розділи виставки: “Герої сумують”, “Герої щасливі” і т.п.;

- виставка одного жанру. Представляючи книги одного жанру - детектив, фентезі, авантюрний роман, історичний роман і т.д. - можна не тільки задовольнити читацькі потреби, але й допомогти довідатися про нові книги з тією ж жанровою специфікою;

- виставка одного автора, як правило, організується до ювілеїв письменників, але може бути і постійно діючою, якщо бібліотеці привласнене ім’я письменника. Звичайно, на ній повинні бути представлені не тільки книги, але і матеріали про письменника. Читацька адреса виставки може бути різноманітною, у залежності від того, які книги, якого автора і з якою метою демонструються: первинне ознайомлення з творчістю чи поглиблення знань про творчість письменника;

- виставка-полеміка. Вона влаштовується з метою допомоги читачеві у формуванні світогляду, повідомлення його про цікавий, актуальний дискусійний матеріал. Обов’язкова наявність полемічного матеріалу, відгуків на нього, що відбивають різні точки зору. Наприклад: “Звідки беруться злочини і підлітки-злочинці?”;

- виставка-досьє: створення виставки припускає збір фактичних даних про що-небудь. Наприклад: “Родовід прапора, герба, гімну РФ”;

- виставка-експозиція, наприклад: “Так, були люди в наш час”. На виставці розміщуються репродукції картин із зображеням батальних подій, біографічні довідки, історичні повісті, розповіді і поетичні твори про учасників Вітчизняної війни 1812 р.;

- виставка-конфлікт. Це ще один з різновидів “психологічних виставок”. Необхідність таких виставок відчувають працівники бібліотек для дорослих. Основна мета виставки - допомога читачеві у вирішенні будь-якої конфліктної ситуації, допомога у пошуку можливих шляхів виходу з неї;

- виставка книжкових ілюстрацій. На виставці розташовуються розкриті ілюстровані книги на будь-яку тему, але акцент робиться на ілюстрації. Будуть цікавими виставки ілюстрацій одного художника, до книг одного жанру, з однієї теми, наприклад “Мороз і сонце” (зимові пейзажі). Виставка розвиває погляд на книгу як художню цінність, де синтез тексту й ілюстрацій створюють неповторний вигляд;

- виставка-календар. Можна оформити календар народних прикмет, календар професійних свят, календар літературних дат, дитячих свят у світі і т.п. Читацька адреса буде залежати від теми виставки і її матеріалів;

- виставка-осуд, антивиставка. На такій виставці можуть бути представлені книги зіпсовані і не повернуті читачами (білий аркуш із муляжем каталожної картки на ньому). Може бути організована виставка як засіб боротьби з читацькою заборгованістю;

- виставка-вернісаж: на виставці розташовуються книги і репродукції картин за визначеною тематикою, але акцент робиться на репродукціях. Оформляється з метою розвитку естетичного смаку у читачів;

- виставка-щоденник - це можуть бути щоденники великих людей, письменників, приватних осіб, які можна розглядати як документи епохи (“Щоденник Тані Савічевої”, “Щоденник Ганни Франк”, щоденники Ф.М.Достоєвського, К.І.Чуковського, Ю.К.Олеші та ін.). За бажанням читачі бібліотеки можуть представити і свої щоденники;

- виставки-імена. Бажано, щоб це був цикл виставок “Олександр”, “Ганна”, “Володимир” і т.д. Їхня мета - познайомити користувачів бібліотеки з історичними особистостями з такими іменами (Олександр Македонський, Олександр Невський), поетами і письменниками, літературними і біблійними героями (Ганна Ахматова, Кареніна, Керн, Онєгін, мати Діви Марії). Виставка забезпечить розвиток кругозору сьогоднішнім Ганнам, Володимирам, Тетянам, Борисам і всім іншим - адже для кожного його ім’я - особливий знак. Ці виставки доцільно організовувати до ювілейних дат, днів народження і днів ангела.

     Усього після аналізу публікацій і звітів про роботу бібліотеки було виділено 73 види виставок. Іншими видами виставок є: адресна, вітрина, гороскоп, декорація, інформація, колізія, макет, мінімузей, нетрадиційних носіїв інформації, пам’ять, плакат, свято, предмет, попередження, вітання, заклик, перегляд, протест, подорож, міркування, реквієм, реклама, стенд, творчий проект, покажчик, фантазія, фотоконкурс, фоторепортаж, хронологія.

     Характерним прикладом створення виставки-образу може служити експозиція “Мистецтво театру” створена в ЦБ Частинської ЦБС Пермської області (Росія). Традиційну виставку дуже ефектно доповнюють сценічні костюми й ескізи костюмів і декорацій до спектаклів роботи головного художника Пермського ТЮЗА.

     Виставка одного жанру - “Фентезі” - пояснювала читачам, що це за жанр, оформлені у виді замку заголовки розділів запрошували вибрати книгу, ефектно образ виставки доповнював макет замку, виконаний читачами.

     На новорічній виставці-гороскопі читачі можуть знайти пророкування і багато іншої корисної інформації.

 

Вяткина В.В. Организация книжных выставок – это наука и искусство //Шк. бібліотека. – 2004. - №15/16. – С.38-46.

 

 

 

 

 

 

     Різновидом виставок новинок є виставка нових часописів. Нові журнали підбираються за галузями знань. Бажано за кожною назвою журналу закріпити відповідне місце на вітрині.

     Виставки “забутих” книг популяризують здебільшого художню літературу. Такі виставки нагадують читачам про цікаві художні твори, які мало відомі широким колам читачів. Ці виставки збагачують уяву читача про літературу, їхня ефективність в ряді випадків навіть більша, ніж виставок новинок.

     Сюди також можна віднести і книжкову виставку, яка зацікавить читачів. Це “Лавка букініста”, для участі в якій необхідно запросити книголюбів, які демонструватимуть свої книги, поділяться своїми захопленнями.

     Виставки з назвою “Книги, що заслуговують на увагу” теж привернуть увагу читачів. На таку виставку підбираються книги, які деякий час не видавалися. Як правило, ці виставки включають 20-25 книг і відрізняються різноманітністю тем і авторів. Організація подібного роду виставок практикується в американських публічних бібліотеках досить широко.

     На виставці-дискусії, як правило, розглядається лише одне питання, а представлена література висвітлює його з різних, інколи протилежних боків. За допомогою цієї форми популяризації бібліотечних фондів варто висвітлювати теми: “Шляхи відродження ремесел – яким їм бути?”, “Відродження української культури і російська культура: що буде далі?”, “Сучасне і традиційне в народному мистецтві. Чи можливо їх окреме існування?”, “Сім’я і ринок: як вижити?” (читач може сам висловити свою думку, вклавши аркуш з рекомендаціями в кишеньку “Слово читача”).

     З метою збереження бібліотечного фонду можна оформити виставку “Слідами загублених книг” з розділами: “Цю книгу тримає боржник”, “Люди, що ви з нами зробили?” та ін.

     Виставка-вікторина ставить за мету розширити кругозір читачів і звернути їхню увагу на книги, які рідко запитуються. Необхідно написати текст звернення до читачів, тобто розкрити умови виставки-вікторини. Пропонуються запитання і книги, в яких можна знайти відповіді. Книги систематизуються по-різному: запитання – книга (підказка), запитання - книги врозкидку. Переможцю у вікторині – приз.

     Виставка-запитання. Для оформлення такої виставки необхідно провести попередню роботу по збиранню цікавих запитань, по їх систематизації. Потім підібрати книги, періодичні видання, в яких читачі знайдуть відповіді на свої питання. На виставці необхідно розмістити текст запитання, а поряд – книги, в яких містяться відпові на нього.

     Виставка однієї книги (статті) (“Книга, про яку дискутують”, “Хто правильно оцінив книгу?”), експрес-виставка нової книги, журнальної публікації – ефективний спосіб популяризації проблемної літератури і матеріалів про неї.

     Гострота та актуальність проблематики – найважливіший критерій вибору книги для такої виставки. На виставці демонструється не тільки сама книга, але й критичні матеріали, які з’явилися в пресі. Ефективним буде залучення суперечливих відгуків, протилежних оцінок одного і того ж твору, рецензій, відгуків читачів, письменників та ін.

     На виставці однієї книги читач може побачити такі написи: “Єдина книга ЦБС”, “Книга, не помічена вами”, “Читайте! Це цікаво!” Для такої виставки треба підготувати невелику анотацію.

     Виставка-реклама. Реклама бібліотеки і її можливостей буває різно­го змісту. Звичайно, це постійні або тимчасові екс­позиції публікацій про історію створення бібліоте­ки, демонстрація її раритетів, ілюстративних мате­ріалів про етапи її розвитку, відгуки читачів і гос­тей та інші матеріали. Наприклад, можна підготува­ти цикл книжкових виставок “Бібліотечний верні­саж” за темами: “Візитна картка бібліотеки” (видан­ня бібліотеки); “Тут думи, почуття, мудрість, таєм­ниці віку” (статті і рідкісні видання); “Дари безцінні” (презентація книг, подарованих читача­ми); “Хіти літератури” (книги - відкриття року); “Не книги - перлини! Пропонуємо перевидати”.

     Озвучені книжкові виставки, “звукові” виставки. “Я рассматриваю искусство не как цель, а как средство, как выразительный язык... И дело не только в литературе, как искусстве, но и в картинах, статьях, музыке...”

     Слова ці, як і сама думка про взаємопроникнен­ня різних форм мистецтва, належать Ромену Ролану і стали для бібліотекарів керівництвом до дії, коли вони вирішили замінити традиційну форму книж­кових виставок, зробивши їх озвученими. Власне, виставками в прямому розумінні слова їх тепер і не назвеш. Це, скоріше, екскурсії, виставки-огляди, де музи всіх мистецтв представлені єдино.

     Наприклад, можна підготувати виставку, присвя­чену життю і творчості П.І.Чайковського. Це Чайковський і Пушкін, Чайковський - Чехов - Левітан і т.д.

  

Зайцева Т. Простір, в якому легко орієнтуватися: Метод. поради щодо організації виставочної роботи //Шк. бібліотека.–2004.- №18. – С.6-16.

 

 

 

 

 

 

     Центральну районну бібліотеку (ЦРБ) Кіровського р-ну м.Санкт-Петербурга (Росія) серед інших виділяє її роль дослідницького полігона з виставкової роботи. Спочатку вона була базою НДР для Публічної, нині Національної бібліотеки, пізніше для Академії культури і мистецтва Санкт-Петербурга.

     Натхненником сміливих експериментів по візуальному розкриттю бібліотечних ресурсів виступав Олег Петрович Зиков. Автор декількох книг з цієї проблеми, популяризатор багатьох інноваційних ідей, творець найцікавіших моделей книжково-ілюстративних і “речових” експозицій, він провів чимало семінарів у різних куточках країни, не тільки розповідаючи, але і показуючи свої ноу-хау.

     Все почалося з експериментальних виставок, де прораховувалися ефекти візуального сприйняття книжково-ілюстративної інформації: особливості розміщення в бібліотечному просторі, світло, колірна гама, гра обсягів і ін. Пізніше співпрацівники Кіровської ЦРБ перейшли до нового типу експозицій, побудованих на сполученні книги й ілюстрації з предметно-речовим рядом.

Кожну виставку розглядали як самостійний проект із чітко вивіреною концепцією. Концепція включала не тільки ретельно відібрані експонати, а й, що не менш важливо, наголошувала на стилістичні особливості виставки. В одному випадку це була досить стримана манера з ностальгічними елементами по Срібному століттю, що минуло. В іншому, - незважаючи на серйозну тему, “сміхова” стилістика, що передбачає гумор, жарти.

     Наприклад, у такому ракурсі бібліотекарі представили експозицію про шкоду паління. Позбавлена звичної повчальності, вона була пронизана тонким гумором і навіть включала елементи гротеску. У пародійній манері тут розкривалася тема, що набила оскомину, вбитого грамом нікотину коня, приводилися жартівливі цитати письменників про особистий досвід боротьби з палінням, а візуальним центром виступав сміттєвий кошик із сигаретними пачками. Подібні прийоми приваблювали відвідувачів. Вони з задоволенням перегортали книги і статті про багатовікову історію паління в різних країнах, його руйнівні ефекти і методи рятування від шкідливої звички.

     Стелажі з книгами в різних відділах бібліотеки розташовані таким чином, щоб залишити досить простору і експозиційні площі - благо розміри приміщення дозволяють це зробити. З’являється можливість маркірувати експозицію, візуально виділяти її серед безлічі полиць із книгами, концентрувати на ній увагу відвідувача. На чому розміщають експонати? Найчастіше на звичайних стелажах, але, зверніть увагу, розставлених півколом. Як відомо, коло, овал створюють найбільш сприятливе відчуття, викликають у відвідувача почуття комфорту.

     Інший варіант - скляні вітрини з підсвічуванням. Вони - і це теж описано в професійній періодиці - вимагають іншої драматургії при експонуванні книг, статей, малюнків, предметів. Ці особливості можна простежити в ЦРБ Кіровського району. У третьому випадку використовують переносні стенди і, виділимо особливо (оскільки їх рідко можна зустріти), ширми. Мобільність і візуальна легкість останніх дозволяє бібліотекарям “грати” обсягами і світлом.

     Розташовані у вигляді анфілади приміщення бібліотеки дозволяють послідовно переходити від однієї експозиції до іншої. Цілісний візуальний ряд зустрічає відвідувача буквально з порога. При вході в бібліотеку з правого боку у формі розкритої книги вибудований стенд із початковою інформацією про ЦРБ і філії. Якщо врахувати, що бібліотека майже постійно експонує надані читачами коштовні колекції (значків, книжкових мініатюр, екслібрисів і ін.), то вже перестаєш дивуватися, побачивши у вітринах поруч із книгами унікальні предмети минулого і позаминулого століть.

Матлина С. Всего и надо, что вглядеться… //А. и Ф. Новая библиотека. – 2004. - №3. – С.20-21.

 

 

 

 

 

     Бібліотеки влаштовують безліч виставок, але чи можна їх назвати привабливими, такими, що впливають на читача? Вдалі знахідки ентузіастів-практиків виняткові, що заслуговує на їхнє оповіщення. І таку спробу розпочала ДУ “Централізована бібліотечна система Кіровського адміністративного району” м. Санкт-Петербурга (Росія). Тут уже протягом кількох років бібліотекарі шліфують свої виставки, щоб вони стали оригінальним твором бібліотечного мистецтва подібно театральним постановкам. Вони шукають нові форми, самостійно дерзають, підносять сюрпризи, сумніваються, коливаються, але діють за своєю інтуїцією і відчуттям. Але мірилом такої праці є відповідна реакція читачів. Погодьтеся, виставка повинна бути такою, щоб читачеві захотілося зупинитися біля неї, задуматися, порадіти чи розплакатися, просто відпочити. Отже, виставкова робота в бібліотеках - це мистецтво, результат творчої роботи бібліотекаря і рецептів на це немає.

     Сьогодні бібліотекарі ЦБС Кіровського району м. Санкт-Петербурга думають, міркують, шукають, активно експериментують над оформленням виставок і інтер’єрів до них. Найголовніше - виразити концепцію виставки: передати свої ідеї, втілити свій задум. Ось одна з таких виставок: “Православні ікони Богородиці”. На виставці були виставлені освячені ікони Божої Матері. Православні ікони були представлені в розділах: “Види ікон”, “Заступниця Росії”, “Петербурзькі ікони”, “Шановані ікони”. В експозиції, присвяченій іконам Божої Матері, були зібрані цікаві книги, серед них - енциклопедія “Земне життя Богородиці й опис зроблених нею чудес”, де можна знайти всі зображення Богоматері, яких у даний час нараховується більше півтисячі.

     У розділі “Види ікон” були представлені: Богоматір, Вознесенська, Що Молиться, Знамення, Розчулення, Доісусна, Переможна, Провідниця. Петербурзькі списки з ікон можна було побачити в розділі “Петербурзькі ікони”: Казанська, Іверська, Володимирська, Усіх скорбних Радість із грошиками. Ці ікони захищають Росію, оберігають її: Тихвінська -північні межі, Іверська - південні, Почаївська і Смоленська - із заходу, у центрі Російської землі - образ Божої Матері Володимирської.

     Дуже цікавим був розділ, де зібрані ікони, що мають особливі властивості і призначення - зціляти хворих і надавати допомогу в життєвих безладдях.

     Ця виставка стала справжньою радістю для читачів, а бібліотекарю принесла задоволення від зробленої роботи.

     Елементи на виставці повинні мати гранично точне призначення, справляти задумане враження. Такою була виставка “Китай - батьківщина чаю”, організована разом з Чайним клубом Центру культурних традицій “Цілий світ”. Тут представлені предмети для традиційного китайського чаювання: китайський чайний столик, набір інструментів, що використовуються для приготування чаю - щипці, пензлики, лопатка, посуд - чайник, піали, підноси, що заміняють у китайців блюдця. Крім того, виставка була доповнена китайською атрибутикою – віяло від 20 см до 1,5 м довжиною, парасолі, світильники, сувої з доброзичливими побажаннями. Все було закінчено ритуалом чаювання по-китайському.

     В основі концепції виставки повинна бути особиста позиція експозиціонера, його власне аргументоване трактування. Так з’явилася виставка “Ода новорічній ялинці”. Бібліотекар зацікавилась історією російського побуту, народними святами, всім таємничим і загадковим. Так, у розділі “Зимові сни” читачі на хвилину могли зупинити погляд на прекрасних моментах життя природи, відбитих фотоапаратом самих бібліотекарів. Наступні розділи знайомили з можливими варіантами гадання, походженням слова “гадання”, з предметами побуту: скриньками, ключиками, табакерками, дзеркалами різних розмірів, гребінцями, косметикою тих часів, гральними картами і т.д. Тут можна докладно почитати про гадання, виявити міжнаціональні корені багатьох гадань, доторкнутися до книг, в яких поети і письменники писали про це.

Соколова Н. Выставки в публичной библиотеке //А. и Ф. Новая библиотека. – 2004. - №3. – С.23-24.

 

 

 

 

 

     Серед нових форм наочної популяризації видань - книжково-ілюстративний серпантин “Бібліоревю” (Східно-Казахстанська обласна дитячо-юнацька бібліотека, Казахстан).

     Виставка була оформлена на 2-х стелажах, тому матеріал, представлений на ній, вийшов об’ємним.

     Сам заголовок був написаний великими буквами, яскраві великі обкладинки книг розташувалися у вигляді змієподібного серпантину, що іде вдалину, роздільники були оформлені у вигляді сувою.

     У першому розділі “Учися! Дізнавайся! Дивуйся!” були представлені більш захоплюючі, пізнавальні і барвисті енциклопедії, словники, довідники: “Гиннесс - Книга рекордов - 2003”, “4000 увлекательных фактов” із серії книг “Энциклопедия школьника”, “1000 чудес в мире животных”, “Что? Где? Когда?” - енциклопедія дивного і загадкового і т.д.

     Наступний розділ “Студенту і не тільки...”. Тут представлена “Книга знаний OXFORD”, “Справочник для студентов”, “Большая школьная энциклопедия”, “Справочник для студента” і інші довідники.

     У третьому розділі нашого “серпантину” - “Суперновинки” - це самі нові книги, що надійшли в читальний зал: “Великие мистические тайны XX века”, “Великие катастрофы XX века”, “Современное искусство”, “Всемирная история в лицах”і т.д.

     У розділі “Світ вічної краси” представлені найкрасивіші і великі книги - “Цветы мира”, “Бабочки мира”, “Камни мира” із серії “Самые красивые и знаменитые”, “Мода и стиль” із серії “Современная энциклопедия” і чудова книга Роберта Дж. Муре “Самые красивые места мира” (чудеса природи).

     В останньому розділі виставки “Ні дня без книги” представлена художня література: А.Олексин “А тем временем где-то...”, Е.Арсеньєва “Царица без трона”; Ірвинг Шоу, Джером К. Джером із серії “Класики XX столетия”, Ємець Д. “Таня Гроттер и Золотая Пиявка”, Т.Гудкайнд “Третье правило Волшебника”, Ганна і Сергій Литвинов “Пока ангелы спят” і інші.

     Виставка-гороскоп “Сходинки долі” викликала ажіотаж у читачів з моменту її появи. Інтерес до неї не слабшає, у зв’язку з чим працівники читального залу вирішили залишити виставку-гороскоп до Науруза - мусульманського нового року.

      Мета цієї виставки - допомогти читачеві доторкнутися до загадкової і найдавнішої науки - астрології.

     Назву виставки ліворуч прикрашає велике коло, що символізує Східний гороскоп, а праворуч - коло менше зі знаками Зодіаку. Тому що 2004 рік - рік Синьої мавпи, то і роздільники оформлені у вигляді синіх забавних мавпочок: мавпочка - астролог, читач, співрозмовник, просто бешкетна звіринка.

     У розділі “Усе про гороскопи” бажали знайти свого читача книги і журнали, що розповідають про гороскопи: китайський, друїдів, квітів, каменів і ін.

     Різні сонники знаходяться на полиці під назвою “Таємниці снів”.

     А в розділі “Астропоради” читачі одержали інформацію про те, з ким зустрічати Новий рік, де його відзначати, що подарувати, як одягтися і т.д..

     Остання полиця нашої виставки “Поворожимо?!” запропонувала гадання: на кавовій гущавині, по руці, за допомогою обручки, за буквами імені.

Кадырова Г. Новые грани книжной выставки //А. и Ф. Новая библиотека. – 2004. - №1. – С.36-37.

 

 

 

 

 

     У Всесвіту твоє обличчя. Мета даної виставки - привернути увагу читача до актуальної проблеми сучасності, спробувати вплинути на його свідомість, змусити задуматися над наслідками небезпеки, що насувається. Велика роль у реалізації цієї мети приділяється емоційному впливу, що і визначило концепцію експозиції.

     Виставка складається з трьох розділів. Один з них - “Гармонія чи катастрофа?” містить книги, журнальні статті з проблеми екології. Два інших, “працюючих” на контрасті, складаються з відсканованих репродукцій і фотографій. У розділі “У гостях у цієї краси” представлений ілюстративний матеріал, виконаний у кольорі, який передає красу навколишнього світу. І навпаки, розділ “Пейзаж з поглядом на майбутнє” складається зі вміщених у жалобні рамки чорно-білих фотографій із зображенням наслідків екокатастрофи.

     Предметні і знакові аксесуари роблять виставку “розмовляючою”. Вони активізують мислення читача, надаючи йому можливість пофілософствувати, вийти за рамки даної концепції, визначити свою точку зору на дану проблему.

 

“У гостях у цієї краси”

1. Макет земної кулі.

2. Цитата:

 

“Гармонія чи катастрофа?”

 

“Пейзаж з поглядом на майбутнє”

1. Макет земної кулі.

2. Цитата:

“Читаємо виставку”

     З погляду екологічної проблеми композиція виставки “У Всесвіту твоє обличчя” відбиває негативну динаміку в розвитку людства: від краси і гармонії до катастрофи.

     Емоційний вплив виставки досягається за допомогою представленого на ній ілюстративного матеріалу. Якщо перша його частина, що має життєстверджуюче навантаження, створює мажорний настрій і націлює читача на збереження навколишніх благ, то мінор заключної є жалобний марш усьому живому на цій планеті.

     Так само як чеховська рушниця, не залишаються в бездіяльності й аксесуари виставки, символістика яких допомагає розкрити її концепцію, а образність - закріпити у свідомості читача позитивний результат.

     Маленький скромний букетик матері-й-мачухи (підбілу) - це сонце в мініатюрі. І як один з перших весняних квітів, мати-й-мачуха символізує пробудження, зародження життя.

     Яблуко в контексті виставки використовується не тільки як символ краси і цілісності, але і як символ пізнання, розуму. А розум є не що інше, як прогрес. Однак цей розум сьогодні, на жаль, спрямований скоріше не на творення, а на руйнування.

     Прогнозуючи настільки сумний і безвідрадний фінал, автор виставки залишає за читачем право вибору, що закладене вже в самій її назві. І разом з тим підводить читача до думки про те, що прийшов час кожному з нас задуматися над творінням рук людських.

Липина Е. Учимся организации выставок //Библиополе. – 2004. - №1. – С.10-12.