Удосконалення структури бібліотек. Профілювання діяльності

     За відсутністю стабільного фінансування, бібліотеки використовують різні шляхи для збереження своїх функцій як соціально необхідних культурно-інформаційних центрів.

     Так, бібліотеки Рівненщини вирішили об’єднати публічні та шкільні бібліотеки в єдину централізовану систему.

     Попереднє вивчення існуючого досвіду діяльності Костопільської централізованої системи публічно-шкільних бібліотек, яка успішно діє з 1997 року, а також фінансові розрахунки показали, що об’єднання є і організаційно, і економічно доцільним.

     У відповідності із чинним законодавством було отримано дозвіл Міністерства культури і мистецтв України на проведення експерименту терміном на 3 роки.

     Експеримент розпочався із прийняття розпорядження голови облдержадміністрації від 22.07.2002 р. №431 “Про реорганізацію бібліотечної мережі області”. Встановлені умови реорганізації передбачають утримання централізованої системи публічно-шкільних бібліотек (ЦСПШБ) за рахунок районного (міського) бюджету в межах асигнувань, передбачених на розвиток галузей освіти і культури, шляхом перерозподілу і раціонального їх використання та коштів, отриманих від платних послуг. В районному бюджеті окремим рядком виділяються кошти на утримання ЦСПШБ .

     ЦСПШБ є юридичною особою із особистим рахунком і власною бухгалтерією. Цим же розпорядженням затверджений примірний статут ЦСПШБ.

     Статутом враховано інтереси як публічної, так і шкільної бібліотеки.

     Режим роботи бібліотеки та табель обліку робочого часу бібліотекаря погоджується з керівником відповідного закладу освіти.

Користувачі ЦСПШБ мають доступ до єдиного бібліотечного фонду через центральну бібліотеку або бібліотеку-філію.

     ЦСПШБ створює єдиний бібліотечний фонд шляхом злиття бібліотечних фондів публічних і шкільних бібліотек, в тому числі фонду підручників. Відділ освіти замовляє, фінансує, розподіляє підручники згідно з навчальними планами для шкіл району, доставляє їх у відділ комплектування центральної бібліотеки, веде контроль за надходженням підручників на місця. План роботи книгозбірні погоджується із керівником закладу освіти з тим, щоб не було порушено інтереси школи.

     Одним із позитивних моментів є те, що відповідно до статуту публічно-шкільні бібліотеки-філіали утворюються в населених пунктах, які мають 500 і більше жителів, або загальноосвітній навчальний заклад, у якому є не менше 8 класокомплектів. Це дозволило відновити бібліотечне обслуговування у 67 населених пунктах, де раніше публічні бібліотеки були відсутні, а шкільні обслуговували лише потреби навчальних закладів. Загалом реорганізація бібліотечних закладів області сприяла удосконаленню системи інформаційного обслуговування населення, раціональному використанню бюджетних коштів. Об’єднання дало можливість оптимально упорядкувати мережу бібліотек. На початок експерименту в районах області діяло 1154 бібліотеки (568 системи Міністерства культури і мистецтв України і 586 шкільних бібліотек). Станом на 1.07.2003 р. мережа бібліотек складає 598 установ.

     Зважаючи, що публічно-шкільна бібліотека може бути розміщена як в приміщенні школи, так і в іншому в залежності від технічних умов, 77 бібліотек, які мали тісні неопалювані приміщення, отримали в стінах школи значно кращі умови для роботи.

     Кошти, вивільнені внаслідок об’єднання публічних і шкільних бібліотек, направлено на збільшення відповідних посадових окладів. Так, якщо до об’єднання на повну ставку працювало 267 чоловік, то після ~ 642. Ця цифра зросла на 240%. На 0,5 - 0,75 посадового окладу залишилися працювати 413 чоловік (до об’єднання — 919). У ряді районів вирішується питання про переведення усіх спеціалістів бібліотек на повну ставку.

     Об’єднання публічних і шкільних бібліотек сприяє поліпшенню використання бібліотечних фондів, які стали доступними для всіх категорій населення. Вивільнені кошти також направлені на поліпшення комплектування бібліотек, передплату періодичних видань. Крім того, публічно-шкільні бібліотеки мають змогу використовувати періодичні видання і методичну літературу, наявну в школі.

     Звичайно, робота у публічно-шкільних бібліотеках вимагає від їхніх працівників значно глибших знань, оволодіння новими навиками, виконання багатьох, не притаманних публічній бібліотеці функцій. Доводиться враховувати специфіку роботи школи, навчальні та виховні плани і разом з тим здійснювати інформаційне обслуговування села, забезпечувати попит на книгу і інформацію усіх категорій населення.

     Проте, прослідковуються і певні проблеми. Насамперед, це складна система замовлення, отримання і розподілу підручників. В окремих випадках публічно-шкільні бібліотеки, які знаходяться в освітніх закладах, для населення недоступні у вихідні дні. Спостерігаються певні розбіжності в поглядах керівників шкіл і працівників бібліотек на впровадження платної діяльності.

Вербець М.Т. Публічно-шкільні бібліотеки Рівненщини в умовах становлення //Бібліотека і освіта: партнерство в інформаційному суспільстві. Методико-бібліогр. матеріали на допомогу б-кам. – Рівне, 2004. – С.3-6.

 

     Універсальна наукова бібліотека Красноярського краю (Росія) по-новому реалізує інформаційно-просвітню функцію, пропонуючи своїм користувачам і всім верствам населення нові форми залучення до читання. На базі бібліотеки за підтримкою програми “Читання” Мегапроекту “Пушкінська бібліотека” створений і активно працює протягом двох років Центр читання Красноярського краю. Основна мета діяльності Центру - об’єднати зусилля всіх членів книжкового співтовариства, представників освітніх установ і організацій культури краю в підтримці читання, читацької культури, підвищенні статусу книги.

     Центр Читання допоміг посилити роботу з організації широкомасштабних книжково-читацьких кампаній і акцій у краї, здатних привернути увагу до книги й читання, особливо дітей і молоді.

     У числі партнерів бібліотеки виступають крайовий краєзнавчий музей, центр народної творчості краю, крайова дитяча бібліотека, крайовий бібліотечний колектор, літературний ліцей, вищі й середні навчальні заклади краю, Красноярське відділення асоціації письменників Росії, радіо й телевізійні канали.

     Діяльність Центру читання здійснюється за наступними напрямками:

- організація книжково-читацьких кампаній, акцій, фестивалів, свят, спрямованих на підвищення читацького інтересу до книги, бібліотеки; залучення до читання нових читачів;

- організація персональних і тематичних виставок-переглядів, що розкривають красу та цінність книги, художнього слова;

- підготовка та випуск образотворчої й рекламної продукції (афіш, закладок, листівок, буклетів, календарів) із книжковою символікою, що інформує про роботу Центру, його ресурси і можливості;

- проведення конкурсів читацьких пристрастей, організація досліджень читацьких запитів і інтересів;

- створення й актуалізація власного сайту в Інтернеті з публікаціями різнопланових матеріалів про книги, читання, заходи Центру.

     Успішна дворічна діяльність Центру читання сприяє вирішенню основних проблем зниження читацького інтересу, відсутності у багатьох груп читачів орієнтирів у виборі літератури, попутно збільшує число читачів бібліотек краю, допомагає інформувати користувачів про ресурси бібліотек, проведені бібліотеками заходи. У той же час організація Центру на базі Державної універсальної наукової бібліотеки робить його авторитетним органом, що рекомендує читачам кращі зразки літератури, а також сприяє підвищенню іміджу бібліотеки в цілому.

     Центр читання відродив традицію проведення щорічного Крайового фестивалю поезії. З успіхом пройшли два фестивалі, які зібрали поетів і виконавців практично всіх літературних об’єднань краю, а також численну аудиторію слухачів. Перлиною фестивалю стала бардівська пісня, звучання якої змусило багатьох пильніше поглянути на сучасну поезію Сибіру, її поетику й проблематику.

     Приголомшуючий успіх мала рекламна кампанія Центру “Бібліотека без стін”, що вирішувала завдання залучення читачів у масові й дитячі бібліотеки, пробудження інтересу до читання у широких верств населення, у тому числі у дітей. У програмі кампанії - “книжкові розвали” універсального змісту, тематичні виставки літератури; огляди, консультації, бесіди, літературні вікторини, імпровізований концерт, театралізовані заходи, поширення рекламної продукції на багатолюдних площах і вулицях міста. Великий інтерес у жителів міста викликав рекламний бібліобус, що рухається містом із плакатами, транспарантами, присвяченими читанню, книзі.

     Особливе місце в діяльності регіонального Центру читання займає програма підтримки сімейного читання, заснована на читацькому взаємовпливі батьків і дітей. У ході реалізації проекту по створенню Центру читання була успішно проведена спільними зусиллями учасників об’єднання книжково-літературна акція “Разом із книгою ми ростемо”. Істотною особливістю літературного свята стала орієнтація її організаторів не на сформовану бібліотечну аудиторію, а на нечитаючу частину дитячого населення.

     Дійсним святом для жителів міста став весняний шопінг-фестиваль “Дозвілля й читання”, організований Центром читання. Місцем проведення був обраний Центральний парк культури й відпочинку, розташований поруч із бібліотекою. Акцію супроводжувала рекламна кампанія: у місті були розміщені плакати зі слоганом “Читання - знання, відпочинок і насолода”, учасникам акції роздавали буклети про бібліотеку, листівки. Активно висвітлювали книжкове свято засоби масової інформації. У шопінг-фестивалі брали участь всі засновники Центру читання. Організатори ставили своєю метою привернути увагу громадськості до проблем сучасної культури читання, до художньої словесності та бібліотек. Програма заходу була досить різноманітна: літературні ігри, вікторини, конкурси, виступи красноярських письменників, соціологічне опитування, роздача поліграфічної продукції про Центр читання, книжкова торгівля. Організатори фестивалю провели соціологічне опитування, присвячене проблемам читання.

     Для інформування якомога більшого числа читачів про роботу нової громадської організації був підготовлений і розповсюджений буклет, присвячений діяльності Центру читання, що розповідає про його ресурси, оформлений фотографіями, цитатами класиків про книгу й читання; виготовлені запрошення, афіші, закладки, інформаційні листки, анкети.

     Центр читання активно працює над підготовкою регіонального семінару-тренінгу “Сучасні технології залучення до читання”. У ході проведення семінару буде використаний досвід роботи Центру читання Красноярського краю. Мета семінару-тренінгу - підготувати членів об’єднання “Центр читання” до роботи в цьому громадському органі, сприяти створенню Центрів або Комітетів в інших містах і районах краю. Форма проведення занять - дискусії, робота учасників у групах.

     Головна орієнтація Центру читання Красноярського краю на довгострокові акції, здатні постійно підтримувати інтерес до літератури.

Жуковская Л.Н. Центр чтения Красноярского края: осуществленная реальность и ожидаемое будущее //Новая б-ка. – 2005. - №6. – С.32-33.