Методичне забезпечення бібліотечної справи

     У Сормовській ЦБС (м.Нижній Новгород, Росія) для працівників, що не мають фахової освіти, освоєння азів бібліотечної справи є обов’язковим. Із цією метою на базі Центральної районної бібліотеки ім. 1 Травня під керівництвом методичної служби з 1994 р. діє школа молодого бібліотекаря «Пошук», що в 2003 р. була перейменована в бібліокласи «Перспектива». Бібліоклас є своєрідною планкою, яку необхідно побороти тим, у кого немає спеціального диплома, але хто хоче стати професіоналом і працювати в бібліотеці.

     Навчання в бібліокласі проводиться за трьохрічним циклом. За 10 років його існування навчання завершили два випуски (21 чоловік), сьогоднішня група (11 чоловік) навчається другий рік. Заняття бібліокласу проводять провідні спеціалісти ЦРБ, люди з великим професійним досвідом, які щедро діляться своїми знаннями з починаючими колегами.

     У роботі бібліокласу можна виділити 4 основні напрямки: теоретичні й практичні заняття; виїзди в бібліотеки системи для ознайомлення зі специфікою їхньої діяльності; конкурси серед тих, хто навчається, для виявлення їхнього творчого потенціалу; зустрічі із цікавими людьми бібліотечної професії.

     Програма занять будується від простого до складного, від азів освоєння професії до одержання знань фахівця високого рівня. Теми занять охоплюють всі напрямки бібліотечної діяльності:

- Організація роботи. Первинні документи;

- Бібліотечний фонд і робота з ним;

- ДБА бібліотеки;

- Довідково-бібліографічне обслуговування користувачів;

- Сучасні вимоги до масової роботи і т.д.

     Відгукуючись на вимоги часу, у програму були включені такі теми, як «Основи бібліотечного маркетингу», «Електронні ресурси сучасної бібліотеки».

     Майже кожне заняття складається із двох частин: теоретичної й практичної, під час якої закріплюються знання, отримані в першій частині. Так, наприклад, на занятті «Виконання бібліографічних довідок» спочатку була дана консультація про види довідок і алгоритм їхнього виконання, а потім бібліотекарям доручили виконати бібліографічну довідку. Дуже часто учні одержують домашнє завдання. Так, прослухавши консультацію про методику оформлення книжкової виставки, бібліотекарі повинні були самостійно розробити й оформити виставку у своїй філії. Під час наступного заняття учні бібліокласу об’їхали бібліотеки й змогли оцінити представлені експозиції. За такою ж схемою пройшло заняття - конкурс з організації кращого масового заходу. Проведення конкурсів серед слухачів стало вже традицією. У рік 205-річчя О.С.Пушкіна відбувся конкурс на кращу роботу (виставку, огляд, дослідження і т.д.) про життя і творчість письменника; до 60-річчя від дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні пройшов конкурс бібліотечних плакатів «Тим, хто переміг смерть, присвячується». Нагородження переможців проходить завжди дуже врочисто, у присутності всіх працівників ЦБС.

     Великою популярністю у слухачів користується така форма занять, як майстер-клас, який проводять для них фахівці ЦБС, люди цікаві й неординарні. Майстер-клас проходить у неформальній обстановці, іноді за чашкою чаю. Крім розповіді про свій професійний шлях, ведучий має бути ще й яскравою, самобутньою особистістю, представити своє хобі.

     Для зворотного зв’язку з слухачем в межах бібліокласу проводяться анкетування, тестування, опитування: “Грані професії”,”Бібліотекар ХХІ століття”, “Запитаємо в колеги”, “Як тобі працюється, молодий бібліотекар?” і ін.

     Будь-яке навчання - школа, інститут, академія - припускає по завершенні курсу іспит і випускний бал. Працівники ЦБС дотримуються цієї традиції. Трирічний цикл закінчується підсумковим заняттям, що проводиться в активній формі (наприклад, творча лабораторія «Моя професія»). Випускникам пропонується представити й захистити яку-небудь роботу (за своїм бажанням): виставку, картотеку, фрагмент масового заходу, бібліографічний огляд, якісний аналіз фонду й ін. Захист проходить в урочистій святковій атмосфері. На завершення випускники у вільній формі дають оцінку організації процесу навчання, якості навчального матеріалу й одержують диплом про закінчення бібліокласу.

     Крім спеціального курсу починаючі бібліотекарі запрошуються на різноманітні методичні заняття. З метою розширення світогляду й інтелектуального розвитку бібліотекарів у ЦБС працює Літературний факультатив університету культура на його заняттях слухачі познайомилися із творчістю таких сучасних письменників як Буйда, Пелевин, Толста, Петрушевська. В 2004 році при ЦБС відкрилася Школа мистецтв, заняття якої проводить старший науковий співробітник Нижегородського державного художнього музею. Із цього ж року всі бажаючі запрошуються пройти електронний курс “Практичний Інтернет для бібліотекарів”.

Цирулева И.М. Введение в профессию:адаптационное обучение начинающих сотрудников //Новая б-ка. – 2005. - №6. – С.14-15.

 

 

 

 

 

 

     На думку працівників Борської ЦБС Самарської області (Росія), дизайнерське оформлення методичного кабінету має відповідати його прямому призначенню: бути творчою лабораторією для сільських бібліотекарів.

     Саме тому тут створені:

“Куточок методиста”, де крім “Грамот”, “Листів подяки” на адресу методиста розташовані плакати: “Мистецтво бути методистом”, “Ти - методист, а це значить...”, зошит відгуків і побажань “Як слово наше відгукнеться?!”, службові картотеки “Фактори успіху” і “Наповнимо ідеї конкретним змістом”.

     Вітрина “Справи бібліотечні”, де поряд з корисною для роботи інформацією розташовані матеріали з історії бібліотечної справи в районі. Тут же поличка “Бібліотечна перерва” - альбоми, святкові буклети до Дня бібліотек, гумор на бібліотечну тему та література для читання в годину дозвілля.

     Велика увага приділяється документознавству й діловеденню методичного кабінету. Оформлено нові папки: “Бібліотечна співдружність” (відповідаємо на листи); “Досвід. Теорія. Практика” (матеріали, що відображають роботу з підвищення професійного й творчого потенціалу бібліотечних працівників); “Вчимося писати проект” (методичні поради), “Серце в майбутньому живе!” (зустрічні плани заходів до ювілейних дат); “Давайте зустрічатися один з одним” (інформація з останнього семінару); “Ох, вже ці газетні справи!” (дружба з місцевою газетою й не тільки) та ін.

     З урахуванням побажань відвідувачів знову оформлені картотеки:

- “Чим розважити гостей?” (на допомогу проведенню ювілейних, сімейних торжеств, календарних свят);

- “Фонотека методичного відділу”;

- “Пишемо сценарії самі” (на допомогу починаючому сценаристові);

- “Заохочуємо творчу думку!” (нове, цікаве - у практику бібліотек).

     У відділі оформлена й має успіх постійно діюча виставка періодичних видань “Перегортаючи номери” з підрозділами:

- Презентація (нові назви у світі професійної періодики);

- Пошта журналу “Библиотека”;

- Фуршет-інформ (газети й журнали на всі випадки життя);

- Борська ЦБС на сторінках професійних видань;

- Подаруємо один одному “Свято” (журнал “Свято” - бібліотекареві).

     Правду кажуть: “Старий друг краще нових двох”. Так, при підготовці до зустрічі гостей народилася ідея оформити в куточку літератури з бібліотечної справи “Ретро-вітрину”, що відразу була помічена всіма без винятку бібліотекарями ЦБС. Її сторінки:

- “Корисне чтиво: головна бібліотека Самарської області” (Самарська обласна наукова бібліотека: роки розвитку й становлення);

- “Роки й книги” (історія книги);

- “Ваш друг і помічник на всі часи” (журнал “Библиотека”: 1958-2004р.).

     На окремих планшетах оформлено головний стенд методичного відділу “Борська ЦБС: пропонуємо інформацію систематичну, цікаву, актуальну”. “Люди. Події. Новини”, “Поради методиста”, “Вільний політ фантазії”, “Посперечаємося? Обговоримо? Розповімо!” - все це розділи названого інформаційного куточка.

     Методичний кабінет, як було сказано, це творча лабораторія для сільських бібліотекарів. На допомогу їм оформлені спеціальні полички: “У вас проблеми? Вирішимо разом!”, “Маркетинг для вас” і “Книга й молодь: як підняти престиж читання?”

     Ведеться більше 15 тематичних альбомів. Їм присвячена вітрина “Так ми працюємо: альбомний варіант”. Заведено книгу-альбом “ Да не оскудеет рука дающего” - колективний портрет дарувальників, жертвувателів, борських меценатів. Регулярно поповнюються спеціальні папки “Друкована продукція: обов’язковий примірник” і “Досьє: авторські сценарні роботи методиста” (обов’язковий примірник). А зовсім недавно народилася ідея завести “Книгу літопису бібліотечних справ: хроніка подій”, куди відтепер і назавжди для нащадків заносяться особливо значущі події.

Несмеянова В.В. Люблю свой кабинет //Библиотека. – 2005. - №2. – С.81-83.

 

 

 

 

 

     У 1996 р. Комітетом адміністрації Алтайського краю по культурі й туризму (Росія) було ухвалене рішення щорічно проводити конкурс на кращу бібліотеку року. Його пріоритетним завданням було визначено підтримку розвитку бібліотечного обслуговування населення. Засновниками конкурсу стали Комітет адміністрації Алтайського краю по культурі й туризму та Алтайська крайова універсальна наукова бібліотека ім. В.Я.Шишкова. Співорганізаторами виступили Алтайське бібліотечне товариство, Алтайська крайова дитяча бібліотека ім. Н.К.Крупської, Алтайська крайова спеціальна бібліотека для сліпих і тих, що недобачають. До складу оргкомітету увійшли керівники органів керівництва культурою, директори крайових бібліотек. До складу журі - керівники структурних підрозділів, провідні спеціалісти крайових бібліотек. Розгляд робіт і їхню оцінку журі проводило відповідно до розробленої бальної системи. Переможцям вручалися дипломи та матеріальне заохочення у вигляді призу або грошової премії. Фінансування конкурсів здійснювалося за рахунок коштів організаторів. Найцікавіші роботи були опубліковані й увійшли до складу різних виставок.

     У конкурсі могли брати участь всі публічні бібліотеки краю. Велика кількість учасників, складність визначення переможця серед бібліотек різного рівня привели організаторів до рішення з 2000 р. проводити конкурс окремо для кожного типу бібліотек. Перший такий конкурс пройшов для сільських бібліотек. Його метою було привернути увагу громадськості, представників влади до проблем книгозбірень, виявити досвід обслуговування користувачів і творчий потенціал сільських бібліотекарів.

     Конкурс проводився в три тури. У першому турі розглядалися авторські програми обслуговування читачів, а також інформація про діяльність бібліотек. У другому турі до розгляду приймалися творчі роботи з номінацій: «Мій фонд - моє багатство» (робота з поточного комплектування); «Красна хата кутами» (дизайн бібліотеки); «Ізюминка моєї бібліотеки» (специфічний напрямок діяльності); «Село моє непомітне» (краєзнавчий напрямок). Третій тур проходив у вигляді науково-практичної конференції “Роль і місце сільських бібліотек в сучасному суспільстві” за участю лауреатів конкурсу з 29 районів краю. Переможець конкурсу за пропозицією крайової бібліотеки значно підвищила свій розряд за ЄТС.

     Практично у всіх бібліотечних системах краю щорічно проходять професійні конкурси. Серед них можна виділити:

- загальні конкурси, на яких оцінюється діяльність бібліотек з усіх напрямків («Краща бібліотека року»);

- індивідуальні конкурси, що розвивають творчі здібності співробітників, що сприяють підвищенню кваліфікації («Кращий бібліотекар року»);

- конкурси, спрямовані на поліпшення матеріальної бази бібліотек - на кращий дизайн, кращу рекламу («На кращу підготовку бібліотеки до роботи в осінньо-зимовий період»);

- тематичні й галузеві конкурси - на кращий сценарій, кращу книжкову виставку, кращу публікацію в засобах масової інформації про діяльність бібліотеки.

     Ще один аспект використання елементів змагання - це спеціальні премії. У Тальменському районі заснована Тальменська щорічна премія мистецтв, що присуджується кращим працівникам культури й мистецтва, у тому числі по номінації «Кращий бібліотекар».

     У ЦБС м.Барнаула створена щорічна премія «Бібліотечні зірки», присвячена загальноросійському Дню бібліотек. Підставою для її вручення є високі трудові досягнення, високий рівень професійної кваліфікації, наднормативна діяльність, безперервний стаж бібліотечної роботи.

     Премія “Бібліотечні зірки” присуджується за наступними номінаціями: “За інноваційну творчу діяльність, за високий професіоналізм та ерудицію”; “За високу культуру обслуговування”; “За багаторічну відданість бібліотечній справі”; “За кращу організацію й ефективне керівництво колективом бібліотеки”; “За багатогранність бібліотечних дарувань”.

Дмитриева Е.В. Использование элементов соревнования в системе повышения квалификации библиотекарей Алтайского края //Библиотечное дело – XXI век: Науч.-практ.сб. – 2004. – Вып.1(7). – С.145-150.

 

 

 

 

 

 

 

     Краєзнавчий сектор Саткинської центральної районної бібліотеки (Челябінська обл., Росія) працює над створенням музею ЦБ. Збереження й розвиток кращих традицій бібліотек немислиме без звернення до історії й, зокрема, історії бібліотеки, що свідчить про культурний рівень і інтереси читачів, про соціально-економічну ситуацію різних історичних періодів. Звертаючись до минулого своєї бібліотеки, бібліотекарі прагнуть показати її значимість, продемонструвати її давні традиції. Бібліотека завжди була важливим культурним і просвітительським центром міста й району.

     У музеї будуть експонуватися:

- книги (дореволюційні видання, мініатюрні видання, книги з автографами й дарчими написами);

- бібліотечні документи (перші формуляри, устав бібліотеки, дані звітів і планів);

- фотодокументи (інтер’єр бібліотеки, виставки, бібліотекарі й читачі);

- експозиції творчості читачів і бібліотекарів.

     Планується створити «Алею зірок». Дуже важливо зібрати спогади найстарших жителів міста. Стаж деяких читачів наближається до 70 років, вони почали приходити в бібліотеку ще дітьми й зараз, незважаючи на свій похилий вік, відвідують її.

Лузина Т.В. Центральная библиотека в системе краеведческого информирования //Библиотечное дело – ХХІ век: Науч.-практ.сб. – 2004. – Вып.1(7). – С.173-177.