Організація системи просування книги в бібліотеці
“Читай! Насолоджуйся! Розповідай друзям!” - такий слоган супроводжував рух “Бібліомобіля” по місту Омську. “Бібліомобіль” - пересувна колекція нових книг і журналів, створена в межах акції “Кидай все й читай!”. Ініціатором і організатором акції виступила Молодіжна Рада “ЦСМБ м. Омська”. Лідери Молодіжної Ради чітко визначили мету акції: просування в читацьке середовище нових видань високого літературно-художнього й поліграфічного рівня виконання. Колекція включала 200 книг і 115 журналів. Проект підтримали сім книготорговельних фірм міста.
Керівники фірм підійшли до створення колекції за принципом: “Більше книг - гарних і різних”. З гарних і різних книг фахівці бібліотек організували велику виставку під загальною назвою “Омськ, читай!”. Видання були представлені в розділах: “Корисні книги”, “Для розуму”, “Для відпочинку”, “Дітям”, “Зручні книги”, “Журнали на будь-який смак”. У колекції “Бібліомобіль” свою книгу міг знайти будь-який читач.
Протягом року “Бібліомобіль” побував в 11-ти муніципальних бібліотеках м. Омська і пройшов 87 кілометрів шляху.
Кожна з бібліотек знаходила свій варіант просування книг з колекції до читача. Хтось акцентував зусилля на індивідуальній роботі, хтось на презентаційній діяльності. У бібліотеках представлялися колекції як у цілому, так і окремі розділи, тематичні огляди, індивідуальні й групові бесіди, голосні читання, прем’єри книг та ін. “Не будь аутсайдером - читай!”, “Бібліомобіль робить улюблену книгу ближче!”, “Читайте з радістю!”, “Будь в авангарді - читай!”, “Читання теж імідж” - далеко не повний перелік заходів, проведених у межах акції “Кидай все і читай!”.
Кожний читач, що знайомився з колекцією, одержував рекламні матеріали магазинів, у яких книги з “Бібліомобіля” можна придбати для домашньої бібліотеки, їхні адреси, телефони; “закладку-автомобіль” із цитатою про читання; маршрутний аркуш із позначенням всіх пунктів зупинки “Бібліомобіля”. На мікроділянці обслуговування кожної бібліотеки розміщувалися яскраві листівки з інформацією про прибуття “Бібліомобіля”. Таким чином, муніципальні бібліотеки Омська розгорнули цілу кампанію з просування книг до читачів.
| Чернявская Н.Л. Yes! Омский маршрут пройден //Молодые в библиотечном деле. - 2006. - № 2/3. - С. 250-253. |
2005-й у Приволзькому федеральному окрузі (Удмуртія, Росія) був оголошений роком мережі культурних столиць Поволжя, куди увійшли вісім міст, що носили у різний час це звання. Іжевськ також взяв участь у Сітковому марафоні культурних подій - 2005, а Центральна міська бібліотека імені М.О.Некрасова відкрила акцію святом для всіх небайдужих до книги й читання з незвичайною назвою “Книжковий джем”. Довгий час вважалося, що Росія - найбільш читаюча країна у світі, на цьому будувалися інтелектуальний престиж націй і висока самооцінка. Чи має право на існування подібний “бренд” сьогодні? Що і як читають жителі міста, яку роль книга відіграє або відіграла в житті кожного? Відповіді на ці питання й стали головним змістом “Книжкового джему”.
Слово “джем” тут сходить до традиції рок-музичних тусовок, коли музиканти збираються змішаним складом і грають для душі. Бібліотечний “джем” - свого роду “солодка” зустріч літературних “гурманів”, що віддають перевагу “читанню зі смаком”.
“Книжковий джем” - це смачно! Під таким девізом пройшла реалізація всього проекту, що включав декілька частин. Початок акції відбувся у вересні в день відкриття Сіткового марафону культурних подій.
Величезну роль в успішній реалізації проекту зіграло оформлення. Над ним трудилися бібліотечні дизайнери й художники. Експозиція фотовиставки з портретами й висловленнями про читання була оформлена на вікнах, що виходять на центральну вулицю міста.
Оригінальністю відрізнялися й оформлення читального залу бібліотеки, де проходила основна дія, “Джемової кімнати” у Каміновому залі, і фойє, а всіх гостей зустрічали співробітники бібліотеки у футболках з написом “Читаючий Іжевськ”.
“Ізюминкою” “Книжкового джему” стала солодка дегустація в “Джемовій кімнаті”, де були представлені сімейні джеми й варення, оцінити які змогли всі бажаючі.
Наступний етап проекту - “Ляльковий джем” - відбувся в Центральній міській дитячій бібліотеці імені М. Горького.
У клубі “Подорож дилетантів у російську словесність”, що працює в Бібліотеці імені М.О.Некрасова, пройшов ще один “Книжковий джем”. Його постійні члени ділилися враженнями про прочитане, декламували власні поетичні добутки або рядки авторів, що сподобалися. Кожний виступ супроводжувався музикою, це сприяло створенню особливої, камерної атмосфери. Багато хто із присутніх - музиканти - талановиті люди, самі пишуть й виконують свої пісні.
У жовтні на “Бабусин книжковий джем” у Бібліотеку імені М.О.Некрасова запросили ветеранів бібліотечної справи. 3а чашкою чаю із незмінним атрибутом усього проекту - джемом - читали вірші О.Пушкіна, розповідали про прозаїків, що запам’яталися, і поетах, що бентежать, презентували власні поетичні твори.
У межах проекту Бібліотека імені М.О.Некрасова проводить також конкурси фотографій “З життя читаючих”, на яких жителі міста зображені із книгою в руках. Наприкінці року підводять підсумки конкурсу, переможці одержують нагороди.
За результатами анкетування видається дайджест “Читання - справа персональна”. Інформаційний бюлетень складається з фотографії анкетова-ного і його розповіді про книгу, що найбільш сильне вразила, хоча вона й не завжди, може бути, улюбленою.
“Книжковий джем” модернізує соціокультурний простір життя місцевих жителів, роблячи читаючу людину національним надбанням. Проект здійснюється за підтримки та участю адміністрації міста.
| Лапина Т. Дегустируем “Книжный джем” //Библиотека. – 2006. - №2. – С.69-70. |
“Відкриваючи книгу - відкриваєш світ” - під таким девізом 2 квітня 2006р. у місті Петрозаводську (Росія) відбувся перший загальноміський День читання, ініціатором проведення якого стала Муніципальна установа культури “Централізована бібліотечна система”.
Серед заходів до Дня читання - конкурси, анкетування, зустрічі з письменниками, розважальні заходи. На залучення громадськості й жителів міста був спрямований конкурс “Книга в моєму житті”, що проходив по чотирьох номінаціях:
- “Книга і я - друзі” - конкурс творів, віршів і малюнків про улюблені книги для дітей;
- “Книга в моєму житті” - конкурс творів, міркувань про роль книги і читання для дорослих.
Без вікових обмежень:
- “Досліджуйте нові світи: читайте!” - конкурс реклами читання;
- “З любов’ю про бібліотеку” - конкурс есе, нарисів про роль бібліотеки в сучасному світі.
Для залучення уваги жителів міста до конкурсу і Дня читання був організований цикл радіопередач про читання: як захопити дитину книгою, які книги читають сьогодні, які проблеми вирішують шкільні, муніципальні бібліотеки.
Петрозаводчанам пропонувалося взяти участь у міні-анкетуванні “Моя улюблена книга” - для дітей і дорослих, також була запропонована анкета “Моя улюблена книга в дитинстві” для дорослих.
У всіх бібліотеках пройшли Дні читання: зустрічі з письменниками, презентація книг Букеровської премії, вечори-діалоги читачів про книги - “Співрозмовник на всі часи”, літературний десант по торговому домі “Столиця”, дитячі літературні свята.
Для учасників Дня читання була підготовлена літературна програма: літературні герої Тетяна Ларіна і Євгеній Онєгін запропонували аматорам поезії позмагатися в знанні віршів про любов, Маленький принц - вгадати авторів крилатих слів із творів російської класики, Листоноша Печкин, кіт Матроскин, Незнайка проводили вікторини та ігри для дітей, вікторини, аукціони і т.д. Дорослі й діти з великим задоволенням брали участь у бліц-турнірі “Десять найулюбленіших книг петрозаводчан”, де за описом пропону-валося вказати автора й назву самих улюблених жителями міста книг.
Кульмінацією свята стала програма “Віват, книга!”, у ході якої була представлена книжкова історія міста Петрозаводська з XVIII по XXI століття з використанням слайд-шоу за темою. Програму виступу прикрасили творчі колективи міста. Під час святкової програми були вручені дипломи та призи переможцям конкурсу.
За підсумками загальноміського Дня читання був організований круглий стіл з усіма учасниками заходу, під час якого була дана висока оцінка заходу й ухвалено рішення про щорічне проведення Дня читання в місті Петрозаводську.
| Некрасова Н.В. Первый общегородской день чтения в Петрозаводске //Новая библиотека. - 2006. - № 6. - С. 19-21. |
Бібліотеки завжди були посередниками між світом книжкової культури та читачами. Велика кількість творів, що виходять з друку, непорівнянні за значенням, естетичними та моральними цінностями, особливо гостро піднімають проблему популяризації знань у галузі художньої літератури.
Своєчасною стала ідея створення в Бібліотечно-інформаційному центрі МУ “Бібліотека” (Росія) циклу інформаційно-бібліографічних посібників “Літературні підсумки року”, основна мета якого - регулярно знайомити користувачів бібліотек з новинками сучасного літературного життя, талановитими авторами й книгами, що одержали визнання читачів.
Серед різноманітних форм бібліографічних посібників перевага віддається дайджесту, що дозволяє надавати користувачам розгорнуту інформацію про літературні явища.
Коло явищ художньої літератури в сучасному суспільстві сьогодні надзвичайно широке і різноманітне. Тому видання представлені за наступними серіями:
- Літературні премії року;
- Книгосвіт - визнання, лідери рейтингів, бестселери;
- Подія року - автор.
Незмінний інтерес користувачів викликають щорічні випуски дайджестів “Лауреати й книги. Літературні премії року”.
Дайджест “Лауреати й книги” знайомить із творчістю відомих і молодих прозаїків, поетів, драматургів, з творами, відзначеними літературними нагородами.
Всі випуски бібліографічних видань бібліотекарі активно використовують у своїй роботі, знайомлячи з ними читачів, підвищують свою професійну культуру. Передбачаючи читацькі запити, намагаються оперативно придбати літературу, відображену в посібниках. Організують книжкові виставки, проводять переконливу презентацію названих творів.
| Мошкина Т. Литературные итоги года: о том, что стоит сегодня читать //Новая библиотека.– 2006. - №8. – С.16-17. |
В сучасній суспільно-культурній ситуації загострилося значення книги як засоба виховання, зв’язку між культурами різних поколінь. В цьому відношенні актуалізувалося питання спілкування за допомогою книги батьків та дітей, і, особливо - мати та дитини.
Сьогодні є необхідність говорити про те, що відродження традиції материнського читання як культурної норми розвитку дитини - одне з актуальних бібліотечних завдань.
В зміст материнського читання як соціально-культурного явища входить: по-перше, власно процес читання матері дитині; по-друге, читання жінкою-матір’ю педагогічної, медичної літератури для здійснення виховання й догляду за дитиною; по-третє, діяльність матері з організації самостійного читання дитини (рекомендація йому книг, їхнє придбання, одержання з бібліотеки, бесіди про прочитане та ін.).
Головним завданням бібліотек у напрямку підтримки материнського читання є інформаційно-методичне забезпечення процесу читання матері дитині й сприяння освіті матері у виконанні її обов’язків з виховання дитини.
Діяльність досвідчених у даному напрямку роботи бібліотек, зокрема, муніципальної публічної бібліотеки м. Трьохгорного (Челябінська обл., Росія), показує, що для реалізації подібного завдання бібліотеки мають (або створюють і розвивають у зв’язку з новим завданням) відповідну інформаційно-документальнуу базу, в яку входять:
- фонд дитячої літератури;
- фонд довідкової й науково-популярної літератури з сімейної педагогіки, дошкільної і шкільної педагогіки, дитячої психології, догляду за дітьми, освіти дітей, організації їхнього дозвілля;
- фонд “материнської” періодики: журнали “Материнство”, “Наш малыш”, “Мой кроха и Я”, “Няня”, “Мой ребенок”, “Аистенок”, “Лиза”, “Счастливые родители”, “Игра и дети”, журнали Видавничого будинку “Карапуз”, газета “Родина” і ін.;
- фонд на нетрадиційних носіях інформації: відеокасетах (“Детский массаж”, “Домашний логопед”, “Уроки рисования” і ін.), аудіокасетах (“Антології колискових пісень”, “Мамині колискові”, “Казки”), компакт-дисках (“Здоров’я й виховання дітей: бесіди з доктором Споком”, “77 дитячих пісень”, “Ніжна й романтична мелодія для малят” і ін.);
- документи й матеріали з сімейного законодавства, регіональних пільг для батьків з дітьми.
Практично бібліотечне сприяння материнському читанню здійснюється в наступних напрямках:
- зміцнення у свідомості матерів престижу, авторитету бібліотеки як значущої інформаційно-освітньої установи в реалізації їх материнського статусу і як освітньо-дозвільної установи в житті їх дитини;
- безпосередня інформаційно-освітня діяльність деяких бібліотек на допомогу матерям як керівникам дитячого читання;
- інформаційно-просвітительська діяльність бібліотек у відношенні загальної материнської “грамотності” жінок.
У багатьох дитячих бібліотеках Росії склалася традиція проведення різних “маминих” заходів. Запровадження в Росії в 1998 р. Дня матері активізувало цю роботу. Саме ньому присвячується величезна кількість бібліотечних заходів: “За все спасибі, мама”, “Здрастуй, мама”, “Ми зігріті твоїм теплом”, “Загляньте в мамині очі”, “Прекрасна жінка з дитиною на руках” і ін. Особливо популярні подібні заході в бібліотеках сімейного читання.
Спостерігаючи, що, як правило, саме мами супроводжують дітей на бібліотечні заходи, багато бібліотекарів стали активно використовувати цю обставину, залучаючи матерів до участі в них. На практиці застосовуються такі форми, як бібліотечні КВВ “Дочки-матері”, конкурси “Бабуся - мама - онучка”, вечора-зустрічі трьох поколінь матерів “Здрастуй, мама”, літературні вечори “Книги з дитинства мами”, книжкові виставки “Коли ще мама була маленька”, книжково-предметні виставки “Іграшки з маминого дитинства”, виставки дитячих малюнків “Мами всякі потрібні, мами всякі важливі”, вітальні тести “Як поздоровити маму”, конкурси аматорських фотографій “Моя мама”, творів про маму, кулінарних варіацій “Мамині секрети” і т.п.
Цікавим у плані стимулювання маминого приходу в дитячу бібліотеку є приклад створення в ній “Маминих полиць” (як правило, з любовними романами, популярними детективами): спочатку й це може виступити своєрідною “принадою”. Наприклад, “щоб мами-папи не нудьгували, очікуючи малюків” філія № 10 ЦДБС м.Магнітогорська, пропонує їм періодику - 88 назв газет і журналів.
Свідомо в плані ненав’язливого, “природного” залучення матерів у бібліотеку працює Пермська ОДБ. Поки дитина зайнята переглядом книги в залі для дітей до 7 років, мама або інші дорослі члени родини знайдуть цікавий матеріал на столах інформації: ксерокопії статей з періодичної преси з актуальних тем - поради фахівців (лікаря, юриста, педагога, психолога), опис ситуацій, історії родин великих людей і т.п.
У напрямку диференціації жінок-матерів найбільшу популярність має, судячи з публікацій, робота з вагітними жінками. Батьками й бібліотекарями сьогодні усвідомлено: чим раніше почнеться залучення дитини до книги, тим успішніше буде здійснюватися розвиток малюка. Багато дитячих бібліотек сприймають майбутню маму як свого читача й працюють із нею. Наприклад, Пермська ОДБ видає популярні серед майбутніх молодих матерів дайджести; Самарськая ОДБ розробила спеціальну програму для майбутніх батьків, що органічно вписалася в роботу жіночих консультацій; у ЦДБ м.Лісового Свердловської обл. співробітниками відділу природничо-наукової й технічної літератури реалізується напрямок “Родина: материнство й дитинство” з метою інформування жіночої консультації й кабінету грудного вигодовування з питань репродуктивного здоров’я жінок і планування родини, підготовки інформаційних буклетів для вагітних жінок; з осені 2004 р. масштабна програма творчого розвитку й читання малят від народження до 1 року “Разом із книгою ми ростемо” здійснюється в муніципальному об’єднанні бібліотек Єкатеринбурга. Подібні приклади можна привести по багатьом бібліотекам країни.
Досить явно “проступає” у сучасній бібліотечній діяльності робота і з іншою категорією - матерями дітей раннього віку. Так, у Самарі в перший рік життя дитини мами одержують індивідуальні консультації та допомогу у підборі літератури за конкретними запитами: про розвиваючі ігри, про книжки для самих маленьких, про різні підходи до виховання, про загартовування тощо. Коли малятам виконується 2 роки, їх запрошують у гурток “Кроха”, де бібліотекар-педагог проводить із ними розвиваючі заняття, розповідає й читає дитячі книги, а в цей час мами спілкуються з психологом і одержують консультації з питань дитячого читання. В інших бібліотеках для матерів дітей раннього віку практикуються диспути “Мама чи дитячий садок?”, розробляються буклети “Пограємо разом з мамою”, створюються тематичні полки “Пора колискових і забавок” і ін.
Слід зазначити, що в роботі з жінками-матерями багато бібліотек прагнуть використати сучасні форми й види документів і нові інформаційні технології. Так, Пермська ОДБ за програмою “Читання до народження” планує створити медіатеку для майбутніх батьків. У планах ЦМБ м. Озерська (Челябінська обл.), де здійснюється програма “Я народився, я - читач”, - створення тематичної електронної бази даних “Книги для крихітки”.
Бібліотечні форми роботи з матерями дітей дошкільного віку
- Інформаційні “Дні мами”;
- материнські збори “Книги в родині”;
- психолого-педагогічні практикуми “Чи знаєте Ви свою дитину”
- полемічні виставки типу “Чи завжди не права дитина, чи завжди права мама?”;
- дискусії типу “Мама або дитячий сад?”, “ Чи потрібна нам нянька?” і ін.;
- бібліографічні огляди типу “ Чи легко бути дитиною?”;
- материнські клуби й школи: “Мамина школа”, “Школа материнського читання”, “Клуб молодих батьків”, “Школа раннього розвитку дошкільнят” та ін.;
- інформаційні листки типу “Як прищепити дитині любов до читання!”, “Ростимо енциклопедиста” (науково-пізнавальні книги для дітей), “Оточим дитину книгами”;
- дайджести, що подібні створеним Пермською ОДБ: “Дошкільник як читач”, матеріал у якому розташований за розділами: “Коли і як учити дитину читати”, “Які вони - наймолодші книголюби”, “Якщо дитина не любить читати”, “Бібліотеки - вашим малятам”; “Дитячі ігри й іграшки”, що складається з розділів “Дитячі ігри”, “Іграшки й ігрові матеріали” і підрозділів “Гра - справа серйозна”, “Навчальні ігри”, “Діти в грі” і ін. Це видання допомагає дорослим усвідомити важливість ігор для всебічного розвитку дитини й удосконалювання його особистості;
- програми залучення до читання дошкільників (наприклад, програма Міської дитячої бібліотеки м. Кушви Свердловської обл. за назвою “Матусин довідник”; програма читацького розвитку “ Матусин клас” для матерів дошкільників і молодших школярів);
- бесіди про значення літературного розвитку дитини і необхідності її залучення до читання (“Чи потрібні книжки дівчиську й хлопчиськові?” - про бібліотеку для дитини в родині); проведення циклів бесід по радіо “Дитяче читання для серця й розуму”;
- тематичні виставки (наприклад, “Сто книг Вашій дитині”);
- консультації для матерів (наприклад, “Якщо дитина не хоче читати”, “Як прочитати книгу разом з дитиною”);
- практичні посібники (наприклад, “Читаємо разом з мамою”, “Для талановитих дітей і турботливих батьків” - навчання цікаво й розумно проводити з дітьми у вільний час: грати з ними, разом майструвати, готовити, спілкуватися);
- тести “Ваша дитина в дзеркалі читання”.
Бібліотечно-бібліографічні форми сприяння розвитку культури материнства
Цілеспрямовані тематичні заходи із запрошенням дитячих фахівців різного профілю;
- інформаційно-бібліографічні списки з питань материнства й дитинства;
- буклети (про розвиваючі ігри, як організувати свято для дитини в родині, по догляду за дітьми та ін.);
бібліографічні картотеки (наприклад, “Дозвілля дитини”, “Здоров’я дитини”);
- школи материнства (наприклад, програма подібної школи під назвою “Здорове покоління” у бібліотеці № 53 м.Москви охоплює проблеми прав сімейних обов’язків, здоров’я, виховання дітей, психології сімейних відносин, сімейної творчості й відпочинку);
- психолого-педагогічна програма припускає проведення лекторіїв типу “Дитина у родині”, “Психологічний клімат у родині”, “Дитина йде до школи”, що передбачає лекції, заняття, консультації психолога, лікарів (окуліста, педіатра, логопеда), досвідчених педагогів.
| Сокольская Л.В. Создадим культ материнского чтения //Молодые в библиотечном деле.- 2006.- № 1. - С. 14-23. |
Акція “Студент, що читає”, що пройшла в Нижньому Новгороді в березні-квітні 2005 року, проводилася з ініціативи Нижегородської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.І.Леніна разом із щотижневиком “Біржа плюс кар’єра”.
Метою акції були:
- створення в молодіжному середовищі іміджу “Людина, що читає - зразок для наслідування”;
- формування смаку до читання “культурного спрямованого на саморозвиток, самовиховання - “Читання як захоплююча праця”.
Для цього було вирішено скласти рейтинг книг, газет і журналів, найбільш популярних у молодіжному середовищі, розробити систему заходів, спрямована на заохочення книжкового читання і читацької мотивації молоді, створити умови для обміну думками про прочитане.
Керівники регіонального Центру читання в числі інших ставили завдання виявити ефективні способи пропаганди читання й поширення інформації про книги серед бібліотек області. Були обрані наступні засоби проведення акції:
- анкетування студентів у вузах, у бібліотеках міста й області, опитування за допомогою інтерактивних засобів;
- дискусії про роль читання;
- літературно-творчі конкурси.
Акція тривала два місяці. За цей час відбулися:
- відкриття акції в Білій залі обласної бібліотеки;
- анкетування “Краща книга - улюблена книга”, “Краща газета - улюблена газета”, “Кращий журнал - улюблений журнал”;
- конкурс-есе “Слово про улюблену книгу”;
- опитування “Голосуємо за книгу” за допомогою SMS-повідомлень”;
- дискусія “Людей, що читають” на форумі бібліотечного сайту;
- опитування “Письменники-лідери інтернет-форуму”;
- заключний захід - бібліотечна “тусовка” у Міжнародний День книги й авторського права 23 квітня.
Інформація про акції (умови проведення заходу, конкурси й нагороди) публікувалася щотижня протягом усіх двох місяців у газеті “Біржа плюс кар’єра”, звучала по радіо, розташовувалася на бібліотечних сайтах, у фойє бібліотек, вузів, шкіл і просто на вулиці. Слогани в листівках і оголошеннях були такі: “Створи своє майбутнє - читай!”, “Читати - це модно”, “Людина читаюча - цінність XXI століття”, “Сьогодні книга - завтра доля”.
У бібліотеках були видані: інформ-реліз “Літературні премії року”, серія буклетів “Славетні імена в літературі” (Д.Браун, X.Мураками, Р.Бах, А.Перес-Реверте й ін.), організовані зустрічі з нижегородськими письменниками, виїзні засідання читацького клубу аматорів фантастики “Паралакс”, що працює при обласній бібліотеці.
Усього в акції взяло участь більше 2,5 тисяч студентів і старшокласників міста й області. За підсумками анкетування “Краща книга - улюблена книга”, “Краща газета - улюблена газета”, “Кращий журнал - улюблений журнал” був складений рейтинг переваг студентів.
Популярні книга: 1. М.Булгаков, “Майстер і Маргарита”; 2. П.Коэльо “Алхімік”; 3. Л.Толстой “Війна і мир”; 4. Ф.Достоєвський, “Злочин і покарання”; 5. М.Митчел “Віднесені вітром”; 6. Дж.Толкієен “Володар кілець”; Ш.Бронте “Джейн Ейр”.
Популярні автори: 1. Д.Донцова; 2. А.Дюма (батько); 3. Б.Акунін; 4. С.Кінг; 5. X.Муракамі.
Популярні газети: 1. “Біржа плюс кар’єра”; 2. “Комсомольська правда”; 3. “Телесім”; 4. “Аргументи і факти”; 5. “Моя сім’я”.
Популярні журнали: 1. “Вокруг света”; 2. “Лиза”; 3. “Cosmopoliten”; 4. “Geo”; 5. “Cool girl”
Неможливо сьогодні говорити з молоддю, ігноруючи її улюблені засоби спілкування: мобільний зв’язок і Інтернет. Організатори зважилися на експеримент -провести опитування серед студентів за допомогою SMS-повідомлень. Потрібно було проголосувати за одну книгу (твір іноземноїї літератури) з десяти. Бажаючі проголосувати повинні були відправити повідомлення з відповідною цифрою за номером, наданому каналом компанії мобільного зв’язку TELE 2. Прийшло 56 SMS-повідомлень. Перше місце розділили: “Планета людей” А.Сент-Екзюпері, “Чайка Джонатан Левінгстон” Р.Баха й “Парфумер” П.Зюскінда. Друге місце зайняв роман “Тріумфальна арка” Е.-М.Ремарка, третє - “Прощавай, зброє!” Е.Хемінгуея, четверте - “Ніч ніжна” С.Фіцджеральда, п’яте - “Гра в бісер” Г.Гессе, шосте - “Сто років самітності” Г.Маркеса та “Кафка на пляжі” X.Муракамі, - усього 9 творів.
Одним із центральних заходів акції став конкурс есе “Слово про улюблену книгу”.
Кращими визнані есе, присвячені творам К.Кастанеди, А. Сент-Екзюпері (“Маленький принц”), Л.Толстого (“Воскресіння”), О.Памука (“Червона книга”), X.Джебрана (“Пророк”), Г.Маркеса (“Сто років самотності”), Ф.Достоєвського (“Злочин і покарання”).
Для старшокласників була заснована номінація “Пролог”. Читацьку увагу майбутніх студентів привернули: Й.Ґете “Фауст”, С.Лук’яненко “Хлопчик і пітьма”, Н.Перумов “Кільце пітьми”, Н.Дар’ялова “За межею відчуження” і ін.
У спеціальній номінації “Перемозі присвячується” відзначені автори, що писали про твори Б.Васильєва (“А зорі тут тихі...”, “У списках не значився”), Ю.Бондарева (“Беріг”), у номінації “За вибір” - про твори Н.Фонвізіна (“Недоліток”), Г.Щербакової (“Вам і не снилося”), про оповідання С.Довлатова.
На закритті акції були представлені результати різних опитувань. Аудиторія блискуче відповідала на запитання вікторини “Рядки з улюблених книг”, були нагороджені активні учасники акції й переможці конкурсу есе “Слово про улюблену книгу”. На заключну зустріч були запрошені “новачки” - члени читацьких клубів однієї з бібліотек області. Книги, про які йшлося на заходах, потім протягом усього літа запитувалися в цій бібліотеці.
|
Акція “Студент, що читає” - перша для регіонального Центру читання з проведених широких книжково-читацьких кампаній.
Буничева Л.Ф. Акция “Читающий студент” //Библиотечное дело. – 2006. - №1. – С.25-28.
|
