Популяризація видань в бібліотеці

 

        Роль бібліотек як інформаційних, культурних і освітніх центрів у регіоні помітно зросла. Більшість бібліотечних установ удосконалюються, впроваджують передові технології, міняють характер своєї діяльності, роблять її більш різноманітною, що відповідає сучасним вимогам. Сьогодні вони стали воістину центрами місцевого співтовариства. Це добре розуміють бібліотеки Псковської області (Росія).

       Головні напрямки, що визначають особливості бібліотеки та її значущість в місцевому товаристві, наступні: програмно-цільова діяльність; організація роботи з органами місцевої влади; розвиток інформаційних технологій; діяльність по просуванню читання.

       В 2006 році бібліотеки працювали по 207 програмам, в тому числі СБ – по 59. Це наглядна можливість продемонструвати їх роль та місце в житті кожного конкретного села чи селища. Багато цільових програм бібліотек входять складовою частиною до районних програм розвитку територій.

Робота з органами місцевої влади здійснюється по двох напрямках: інформаційна підтримка влади й населення; розвиток території через освіту/просвіту дорослих.

        У СБ проходять Дні депутата, головам сільських поселень надається інформація про досвід роботи в межах нового закону про місцеве самоврядування. У деяких установах проходили суспільні слухання за проектом змін статуту муніципальних утворень і їхніх бюджетів. Рішення засідань зборів депутатів районів передаються в ЦРБ для ознайомлення з ними населення. Протягом року в Псковському центрі правової інформації (ПЦПІ) діють постійні виставки документів місцевого самоврядування "Муніципальна влада й місцеве самоврядування".

        В багатьох СБ представлені статуту поселень і протоколи сесій депутатів для ознайомлення із цими документами жителів і внесення ними пропозицій. Практика по інформаційній підтримці розвитку місцевого самоврядування показала:

- бібліотеки можуть і готові допомагати органам влади всіх рівнів у вирішенні завдань, що стоять перед ними, - вони надають необхідну допомогу для прийняття кваліфікованих управлінських рішень і забезпечують інформування населення про діяльності влади;

- ЦРБ, СБ стали центрами інформаційного забезпечення населення й органів місцевого самоврядування, допомагаючи кожному зацікавленому мешканців брати участь у розвитку території, попередньо одержавши об'єктивну й найбільш повну інформацію про всі рішення й діяльність місцевої влади;

- визначальне значення для посилення ролі муніципальних бібліотек (МБ) як інформаційних і просвітительських центрів з питань місцевого самоврядування стають їхнє взаємопорозуміння й їхні взаємини з органами місцевої влади;

- бібліотеки з кожним роком удосконалюють інформаційно-довідкове обслуговування населення з питань місцевого самоврядування й надають інформаційну підтримку владі, виявляючи потенційних споживачів, прагнуть поставити на індивідуальне обслуговування керівників і фахівців сільських адміністрацій.

        Зміцнення зв'язків, ділове співробітництво з органами влади, громадськістю, безсумнівно, піднімають престиж МБ, дозволяють їм стати незамінною складовою місцевого співтовариства.

       Для того, щоб співробітничати з односельцями, одного бажання допомагати людям виявляється недостатньо. Принципово важливим представляється освоєння професійно значущіх умінь, до яких відносяться інтерактивні методи навчання, що дозволяють активізувати позицію самого учня, змінити його відношення до себе, до оточуючих, прояснити життєві орієнтири, а також освоєння на практиці демократичних цінностей і осмислення власних ресурсів на базі вивчення свого життєвого й професійного досвіду з урахуванням місцевих традицій і культури.

        З цією метою по сумісному проекту із Псковською регіональною асоціацією освіти дорослих у всіх РБ створені інформаційні центри освіти. Коло користувачів цих центрів досить різноманітне: бібліотечні й клубні фахівці, вчителі, учні коледжу культури й мистецтва, студенти-заочники Псковської філії Санкт-Петербургського державного університету культури, а також співпрацівниками районних і волосних адміністрацій, безробітні, пенсіонери.

        Опочецька районна бібліотека реалізує проект, за яким вона прагне надати допомогу з проблем освіти дорослих - голі волостей, керівників установ і організацій району, співпрацівників районної адміністрації, фахівців у сфері культури і т.д. У результаті діяльності за проектом, фінансованим Німецькою асоціацією народних університетів, створена й офіційно зареєстрована Опочецька громадська організація - Опочецький центр освіти дорослих. Свою місію нова організація вбачає у розвитку місцевого співтовариства через освіту й творчість, а першочерговою метою ставить для себе об'єднання зусиль всіх зацікавлених осіб і структур в створенні ефективної системи освіти дорослих у районі, що відповідає суспільним, професійним, культурним, соціальним і моральним вимогам особистості в сучасному суспільстві. Подальша діяльність за проектом передбачається в роботі з депутатами.

        В 2005 р. за підтримкою Міжрегіональної асоціації ділових бібліотек здійснений проект "Створення комп'ютерних бібліотек у сільських районах і організація на їхній базі віртуального довідково-інформаційного обслуговування населення" у двох районах області - Великолукському і Печерському. Одним з його завдань стало створення на сайтах РБ віртуальної інформаційно-краєзнавчої служби "Запитай бібліотекаря".

        Служба діє в режимі "запитання-відповідь". Запитання може задавати будь-який користувач і одержати відповідь протягом доби, якщо не знадобиться звертатися за консультацією до інших фахівців, включаючи районну й волосні адміністрації. Тематика запитів найрізноманітніша: про Псковську область, про власний район, про історію, економіку, освіту, культуру, екологію, а також питання права, соціального захисту населення і т.ін. Відповіді надаються на основі книжкового фонду, ресурсів Інтернет, друкованих і електронних матеріалів.

        Завдяки такій службі МБ знов-таки виступають об'єднуючою стороною - місцевого співтовариства, починаючи з органів влади, які одержують можливість спілкування з віддаленими користувачами, населенням, що активно застосовує дану службу в роботі, навчанні, у відпочинку і т.д.

        Ще один проект, що реалізується з використанням інформаційних технологій, - "Бібліотечне кільце літературної Псковщини" - новий інтерактивний інформаційний ресурс для місцевого співтовариства, туристів і бібліотекарів-професіоналів.

(Акинфиева О. Единение: Создание программ, ориентированных на интересы местного сообщества //Библиополе. – 2007. - №7. – С.12-14.)

 

 

 

 

 

 

        У регіонах Росії є чимало прикладів успішного ділового співробітництва редакцій газет, теле- і радіопрограм з місцевими бібліотеками. Таку практику намагаються розвивати у Республіці Марій Ел.

        Не дуже давно розмова про це відбулася на конференції "Світ читання й читаюча Марій Ел", що проходила в Національній бібліотеці імені С. Г. Чавайна. Поряд з бібліотекарями в дискусіях взяли живу участь і працівники місцевих ЗМІ. І ті, і інші висловлювали глибоку стурбованість станом читання в республіці, ділилися досвідом і однаково тривожними як журналістське, так і бібліотечне співтовариство, спостереженнями (читати люди стали менше, незважаючи на друковане різнобарв'я). На форумі, що плавно перейшов у фестиваль локальних проектів, була схвалена резолюція, основними положеннями якої є розробка й реалізація регіональної програми читання.

        Йдеться про спільний проект марійського радіо і Національної бібліотеки імені С. Г. Чавайна - передачу "Зі світу по рядку, або Читати не шкідливо!" Варто сказати, що виник він не на порожньому місці, співробітництво бібліотеки з радіокомпанією розвивалося й раніше. Першою постійною "бібліотечною" передачею в марійському радіоефірі стала програма "Дитяче питання". Потім одержали путівку в життя великий радіоцикл про російську музичну культуру "Вічні сучасники", передача "Філософські казки". Щотижневі ранкові програми, що випускають також при участі бібліотеки, виявилися "довгограючими". Передача "Вічні сучасники" транслюється аж з кінця XX в. (з 1999 р.) і дотепер зберегла свою аудиторію, залишаючись однієї із самих рейтингових. Не менш популярній радіопрограмі "Зі світу по рядку, або Читати не шкідливо!" виповнилося вже 4 роки.

        Із самого початку разом з журналістами було визначено її концепцію. За останні десять-п'ятнадцять років книжковий світ, проблеми й люди в цьому світі - усе змінилося. А як саме? І хто, і який образ? І, нарешті, що із цього вийшло? Цими за питаннями можна окреслити тематичне коло радіопередачі "З миру по рядку, або Читати не шкідливо!" Спочатку в програмі були лише найвідоміші імена, найпопулярніші новинки. У даному контексті умовно можна виділити наступні напрямки: персона, бестселер, жанр, премії, екранізації.

        Головними персонажами програми спочатку були наші співвітчизники, імена яких у багатьох на слуху: Л.Уліцька й С.Лук'яненко, Т.Толста й Б.Акунін, В.Пелевін і Д.Рубіна, О.Марініна й С.Довлатов, В.Токарєва й М.Шишкін... Серед закордонних авторів - Дж. Роулінг і У. Еко, П.Реверте й Д.Д.Селінджер, А.Сент-Екзюпері й А.Ліндгрен, Р.Бредбері й П.Коельо, Дж. Р.Р.Толкієн і Д.Остін...

        Потім тематичний ряд був розширений і з'явилися програми, у яких піднімалися актуальні питання читання й проблеми бібліотек. Були розповіді про історію бібліотек, про домашні бібліотеки, давали поради батькам з метою прилучення дітей до читання книг, висвітлювали самі цікаві події бібліотечного життя республіки. Стали традиційними святкові передачі до Загальноросійського дня бібліотек.

        Всі перераховані теми легко вписуються у формат передачі з назвою "Зі світу по рядку, або Читати не шкідливо!" Програма позиціюється як інформаційно-приваблива (йдеться, звичайно ж, про залучення до читання) і не претендує на особливу фундаментальність, повноту й глибину розкриття теми (адже її час в ефірі - усього вісім хвилин). При цьому автор завжди прагне уникнути повчальності, намагається "пролунати" легко й динамічно.

        Мета радіопроекту - допомогти слухачам довідатися про сучасні тенденції в літературі, зробити читання доступним і модним, а також сформувати у місцевого співтовариства позитивний імідж бібліотеки, підвищити престиж нашої професії.

       Проект одержав своєрідний розвиток у науково-технічній бібліотеці Марійського державного технічного університету. Тут він став уже реалізовуватися на друкованих рядках. У вузівській газеті "Інженер" з'явився постійний розділ "Зі світу по рядку, або Читають всі!" Тут також публікуються відгуки на книги, тематичні вікторини, до Дня Університету опубліковано велику статтю про саму бібліотеку. На черзі - бібліографічні огляди, розповіді про популярних літераторів і модні книжки, поради читачам, які готуються за участю працівників університетської бібліотеки.

        І відома на всю республіку радіопередача "Зі світу по рядку, або Читати не шкідливо!", і газетна рубрика у вузівській багатотиражці, також, як і багато подібних до них спільних акцій ЗМІ й бібліотек, допомагають читачам (та й бібліотекарям) орієнтуватися в зливі продукції, коли ринок здається перенасиченим насамперед художньою літературою.

(Токаренко Е. "Внимание, Вы в эфире!" //Библиотека. – 2007. - №3. – С.47-49.)

 

 

 

 

 

        В останні роки діяльність бібліотечних установ Оренбурзької області (Росія) в сфері інформування населення з екологічних проблем носить більш системний комплексний характер.

        Багато в чому цьому сприяє програмне планування, у межах якого чітко окреслюються головні проблеми, конкретні заходи, шляхи, способи й форми роботи, спрямованої в остаточному підсумку на те, щоб допомогти читачам глибше усвідомити свою відповідальність перед навколишнім світом живої природи. Перевага такого планування в тім, що воно дозволяє вибудовувати цілісну систему екологічного виховання бібліотечними засобами, що містить у собі:

- формування фондів;

- формування ДБА;

- інформаційну діяльність;

- планування індивідуальної й масової роботи;

- спільну роботу із природоохоронними організаціями.

        Обласна універсальна наукова бібліотека імені Н.К.Крупської успішно реалізувала цільову комплексну програму "Екологічна освіта в бібліотеках Оренбуржжя", розраховану на 1999-2003 р.

         Протягом 2005 р. бібліотека здійснювала підготовчу діяльність по розробці програми дій на період 2006-2010 р. "Бібліотека - центр екологічної інформації та культури", до здійснення якої приступилися із січня 2006 р.

I. Бібліотека - центр єдиного інформаційно-екологічного простору місцевого суспільства.

II. Бібліотека - центр додаткової екологічної освіти.

III. Масова робота бібліотек як гуманітарна частина екологічної освіти населення.

IV. Обласна бібліотека імені Н.К.Крупської - бібліотеки області: розвиток партнерських відносин.

V. Фінансове забезпечення програми.

         У ході реалізації проекту здійснюється комплекс заходів щодо створення і розвитку в регіоні єдиного інформаційного поля з метою повного задоволення потреб користувачів екологічною інформацією. Цьому сприяють впровадження в практику роботи бібліотек області нових інформаційних технологій; тісна взаємодія всіх зацікавлених організацій і установ. Серед партнерів бібліотеки - Комітет із природоохоронної діяльності та моніторингу навколишнього середовища адміністрації Оренбурзької області, органи місцевого самоврядування, громадські організації, промислові підприємства, ЗМІ.

        Підвищенню соціальної значимості бібліотек, знаходженню свого місця в системі екологічної освіти населення сприяють обласні конкурси по природоохоронній освіті, проведені щорічно з ініціативи ОУНБ імені Н.К.Крупської і при фінансовій підтримці Комітету із природоохоронної діяльності та моніторингу навколишнього середовища адміністрації Оренбурзької області. Подібні змагання за п'ять років свого існування виробили новий зміст. У ньому відбилася всебічна діяльність бібліотек по розробці та реалізації екологічних програм, що надають роботі системний, комплексний характер.

Серед реалізованих проектів:

- "Бібліотека й екологічна освіта: від досягнутого до нового" (НМВ ОУНБ імені Н.К.Крупської), що передбачає методичне забезпечення діяльності бібліотек області по формуванню екологічної й інформаційної культури населення. Результатом стало помітне підвищення екологічної грамотності бібліотекарів області, активізація їхньої участі в розробці інноваційних програм по екологічній освіті населення з використанням нових форм і методів діяльності по збереженню системи цінностей природної і культурної спадщини, заснованої на дбайливому відношенні до природи.

- "Жива планета" (Переволоцька ЦРБ) - проект, що передбачає створення сектора екологічного профілю, у якому накопичується переробляється досвід роботи бібліотек інших регіонів і проводиться навчання з працівниками ЦБС з даного напрямку.

- "Школа екологічної освіти" (філія № 7 Бузулукської ЦМБС);

- "Бібліотека - інформаційно-екологічний центр" (Бугурусланська ЦМБ), проект, що передбачає створення при ЦМБ Центру екологічної інформації, що забезпечує інформаційну підтримку державних установ і громадських організацій, здійснює доступ до інформації з екології на будь-яких носіях, у тому числі через Інтернет;

- "Екологічне виховання та освіта в умовах дитячої бібліотеки" (Гайська ЦБС) - проект, що містить план створення Екоцентру з виховання та освіти дітей і юнацтва спільно зі станцією юних натуралістів м. Гаю.

- "Школа добрих чарівників" (філія № 7 Новотроїцької ЦБС), мета і завдання - екологічна освіта підростаючого покоління, виховання любові та небайдужого ставлення до природи.

        Невеликі гранти, отримані переможцями конкурсів, дозволили бібліотекам поповнити книжкові фонди довідковою та навчальною літературою, розширити репертуар періодичних видань екологічної спрямованості, придбати технічні засоби, нетрадиційні носії інформації - компакт-диски.

        Відмінною рисою конкурсу "Еколідер-2006" стала участь у ньому окремих фахівців і цілих колективів бібліотек всіх типів, незалежно від їхньої організаційно-правової форми та відомчої приналежності.

        Які критерії відбору і вимоги до конкурсних робіт? Останнім часом особлива увага приділяється таким показникам, як створення індивідуального стилю бібліотеки, наявність проектів і програм спільної діяльності із громадськими організаціями по вихованню екологічної культури населення, розвиток краєзнавчої діяльності. І, звичайно ж, немаловажний критерій, багато в чому окреслюючи успіх всієї роботи, - забезпечення бібліотек літературою екологічної спрямованості, періодичними виданнями, оргтехнікою.

        Якщо підводити головні підсумки обласного огляду-конкурсу, то до них з повним правом варто віднести:

- підвищення соціальної значущості бібліотек;

- використання новаторських рішень, у тому числі - створення в структурах бібліотек відділів екологічної культури;

- можливість широкого обміну досвідом роботи з метою його подальшого використання;

- реалізація творчого потенціалу бібліотекарів по формуванню екологічної культури населення.

(Скробот И. Знание – сила спасительная //Библиотека. – 2007. - №4. – С.30-32.)

 

 

 

 

        "Бібліотека - територія толерантності" - таке її визначення можна почути часто в останні роки, хоча нічого нового в її нинішній діяльності немає.

        Адже багато читачів нинішньої сільської бібліотеки - пенсіонери, ветерани, інваліди. Ці люди особливо потребують підтримки та допомоги. Їх хвилюють питання пенсійного забезпечення, медичного та соціально-побутового обслуговування, документів про права і пільги. Але їх ще цікавлять і книги з рибальства, консервування, журнали "Будь здорова", "Наша усадьба", "Сельская новь", газети "Лечитесь с нами", "Делаем сами" і інші видання.

        Крупська СБ (Печерський район Псковської обл., Росія) глибоко усвідомила свою нову функцію й розробила спеціальну програму: "Доброта приносить людям радість".

        Цьому відповідають завдання й напрямки нашої програми. Її девізом стали слова Л. Татьянічевої: "У старых силы не те, дней непрожитых малый запас, берегите старых людей, без которых не было б нас".

       Програма спрямована на відродження кращих вітчизняних традицій добродійності, а також на розвиток ініціативи по наданню допомоги соціально незахищеним верствам населення: старим людям, ветеранам і інвалідам, дітям-сиротам.

Практика реалізації проекту передбачає:

- постійне спілкування з незахищеними групами населення, інвалідами, що перебувають тільки в стінах свого будинку;

- оточення турботою й увагою, надання конкретної допомоги самотнім, старим і інвалідам;

- організацію та проведення концертних програм, зустрічей, посиденьок для даної групи користувачів за темою "Зігріємо долоні, розгладимо зморщечки";

- дні віддяки "Дай серця твого торкнутися серцем";

- спілкування з дітьми-інвалідами, запрошення їх на свята, ігрові і конкурсні програми, до участі у виставках образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва за темою "Ти знаєш - я поруч".

        Щорічно в бібліотеці проходять вечори, присвячені літній людині: "Свято нашої душі", "Нам роки не лихо, коли душа молода", "Над нами не вільні роки й негоди". Стало традицією зустрічати "новоспечених" пенсіонерів гімном "Побажання молодому пенсіонерові". Вони беруть участь у конкурсах: "Скатертина-самобранка" - кращі кулінарні шедеври, "Жовтці-квіточки в мене в садочку" - конкурс осінніх букетів, "Кілограми й пуди зняли з овочевої гряди" - дарунки землі осіннього сезону.

        З огляду на інтерес користувачів до народних і християнських свят, духовної літератури, бібліотека проводить православні бесіди на теми: "Не судіть та не суджені будете", "Дорога до храму", на які запрошується священнослужителі. З особливим інтересом пенсіонери слухали консультації соціального працівника за темою "Усе про пенсії й пільги", брали участь у вечорі запитань і відповідей "Осінь життя треба вдячно сприймати" і в обговоренні публікацій про лікарські рослини, цікаві рецепти "Життєві сили - організму милі"

        Щорічно, у Міжнародний день інвалідів, разом з адміністрацією волості, фольклорними групами ("Лийся, пісне", "Лебідонька", клубом "Добре серце") проводяться виїзні вечори зустрічей "Нехай наша доброта зігріє ваші душі". Щоб підняти настрій і життєвий тонус людей з обмеженими можливостями, для них звучать гумористичні вірші, веселі пісні, розігруються сценки, а голова волості вручає пакети з продуктами від органів соціального захисту. До Дня інвалідів в бібліотеці був оголошений Тиждень за назвою "Калейдоскоп добрих справ". Підлітки взяли шефство над людьми з обмеженими можливостями, надавши допомогу в господарських і домашніх справах.

        Для читачів-інвалідів книга - це не тільки друг і порадник, але й добрий співрозмовник, і лікар, а слово "читати" рівносильне поняттю жити. Тому в бібліотеці є адресна бібліотечна послуга: обслуговування користувачів з обмеженими можливостями (будь-якого віку) вдома. Свої заявки вони можуть передати через сусідів, знайомих, а завдання бібліотекарів - їх вчасно й у короткий строк виконати. На 2007 рік складена програма "Душу зцілить добро", що передбачає систему заходів щодо роботи з молодими інвалідами, включаючи дітей-інвалідів.

        Останнім часом бібліотека намагалася проводити спільні заходи із залученням користувачів з обмеженими можливостями. Така форма обслуговування дуже потрібна інвалідам, тому що ці люди більше уразливі, гостріше мають потребу в простому людському спілкуванні, елементарній увазі. Тому заходи найчастіше стають святом душі. Особливо вдалими були літературно-музичне свято до Дня святого Валентина "Любов'ю дорожити вмійте!" і поетичний вечір "Осінь листя збирає в золоту зграю", де молоді інваліди брали активну участь у конкурсах і демонстрували свою поетичну творчість. Такий вид дозвілля дає їм можливість швидше адаптуватися в сучасному суспільстві, відчути себе рівноправними особистостями.

(Крайняя Е. Библиотекарь на дому //Библиополе. – 2007. - №6. – С.67-69.)

 

 

 

 

        Сільська філія № 28 МУ "Кримська МРБ" селища Саук-Дере Краснодарського краю (Росія) за підсумками районного огляду-конкурсу бібліотек на кращу організацію обслуговування літніх і соціально незахищених верств населення визнана переможцем.

        Пріоритетними напрямками програми діяльності бібліотеки є: психологічна підтримка, організація культурного дозвілля, поліпшення якості життя людей похилого віку, а також створення умов для більш широкого доступу до культурних цінностей, просвітительських, інформаційних ресурсів.

        Всю діяльність по їхньому обслуговуванню книгозбірня веде в тісному співробітництві з управлінням соціального захисту населення, Первинним товариством інвалідів, Радою ветеранів.

        Бібліотекарі ведуть тематичні папки-накопичувачі: "Оплата послуг ЖКГ: тарифи, правила, субсидії", "Правова невідкладна допомога", "Усе про кубанські пільги", "Здоровішай душею й тілом", "Коли старість у радість" і ін.

        У бібліотеці практикується така форма роботи, як обслуговування вдома. Користуються нею більше 25 чоловік. Причому, читачі не тільки обмінюють книги таким чином, але й одержують, не виходячи з будинку, різного роду інформацію: ділову, дозвіллєву та ін.

        Щорічно з 3 по 12 грудня бібліотека бере активну участь у декаді інвалідів. Стало доброю традицією в ці дні влаштовувати в бібліотеці вечори-спогади, тематичні зустрічі, дні милосердя, години корисних порад, уроки доброти, посиденьки.

        Але справжнім центром духовного спілкування, дозвілля, освіти став для селян клуб "Завалинка", що діє з листопада 1988 р.

        Протягом року в межах клубу "Завалинка" відбулася серія великих масових заходів. Серед них: "Різдвяні посиденьки" (тематичний вечір), "Бережіть чоловіків" (літературно-музична композиція), "Эх, шлях доріжка фронтова" (літературно-музичний вечір), "Свято російської хустини" (фольклорне свято), "Золоті руки жінки" (до Дняматері). Загальне число учасників заходів - більше 300 людей.

        На поточних засіданнях клубу проводяться зустрічі із цікавими людьми, влаштовуються "вогники", вшановування, відзначаються дні народження, сімейні урочистості. "Зустріч людей сильних духом" була присвячена Дню інваліда. Такі заходи допомагають людям з обмеженими фізичними можливостями підбадьоритися, забути про свої проблеми, відчути себе потрібними. Головними героями цієї "Зустрічі..." стали інваліди ВВВ і праці. Для них звучали проникливі вірші та пісні, для них танцювали солісти хореографічного колективу "Кубанушка".

        Членами клубу оформлений ілюстрований альбом "Завалинка". У ньому зібрані фотографії засідань, сценарний матеріал, замітки з місцевих газет про діяльності об'єднання. Зберігаються відеоматеріали про діяльності клубу. На сьогоднішній день в архіві налічується вже 14 відеокасет.

(Король Г.Н. Влечет, манит к себе "Завалинка" //Библиотека. – 2007. - №5. – С.2-3.)

 

 

 

 

        Останнім часом у Росії набули поширення соціальні проекти, різноманітні огляди, конкурси та гранти, благодійні програми. Багато з них дають бібліотекам можливість отримати додаткове цільове фінансування, покращати свою матеріально-технічну базу, здійснити творчі ініціативи.

        Активно використовують позабюджетні кошти працівники Бібліотечно-інформаційного центру (БІЦ) №3 МУ "Централізована бібліотечна система міста Липецька" (Росія).

        Найбільшу віддачу БІЦ одержав від участі в Загальноросійському конкурсі соціальних проектів "Наші батьки". Змагання носило відкритий характер і було спрямоване на забезпечення гідного життя громадян Росії. Девізом його стали слова: "Підтримуємо реальні справи!"

        Усього в цьому конкурсі взяли участь 1926 громадських організацій, муніципалітетів, бізнес-структур і фізичних осіб з усієї країни.

       На федеральний рівень Загальноросійського конкурсу соціальних проектів "Наші батьки" від Липецька пройшов проект Бібліотечно-інформаційного центру № 3 "Золотий вік", представлений у номінації "Активне життя".

       Мета і завдання його завжди визначалися як соціально значущі: поліпшити якість організації культурного дозвілля людей літнього віку, втягнути їх у сферу творчої і соціальної активності, підтримати життєдіяльність Клубу цікавих зустрічей і спілкування ветеранів війни і праці, створеного при бібліотеці з ініціативи Обласної ради ветеранів ще в 1992 р.

        Бібліотека допомагає старшому поколінню вирішити проблему організації культурного дозвілля, надає можливість зустрітися із цікавими людьми, поспілкуватися в невимушеній обстановці, знайти нових друзів, реалізувати свої творчі задуми. Відвідування бібліотечних заходів, читання книг і періодики скрашують життя людей похилого віку, роблять його повноцінним й насиченим подіями. Адже з'являється багато вільного часу, а провести його з користю захопленням допоможе бібліотека, Клуб цікавих зустрічей і спілкування ветеранів війни й праці.

        Форми роботи клубу - самі різні. Проводяться літературні та музичні вечори, зустрічі із творчою інтелігенцією міста, прозаїками, поетами, публіцистами, акторами. Тут відзначаються свята, вшановуються ювіляри, поздоровляють іменинників, обговорюються нові книги й публікації, відвідуються разом театральні прем'єри й концерти.

        Досить різноманітна, як і коло інтересів ветеранів, тематика засідань Клубу. Наприклад, відбулася зустріч зі священнослужителем "На початку було Слово!"; були організовані вечір-портрет "Покоління переможців", літературно-музичний альманах "Панорама" (культура рідного міста), святкова зустріч, присвячена Дню Перемоги, "Пам'ятає серце, не забуде ніколи...", читацька конференція "Книга в моєму житті"(присвячена Дням слов'янської писемності і культури).

        У межах реалізації проекту "Золотий вік" відбувся літературно-музичний вечір "Під звуки музики минуле встає..." , яким відзначили День людей похилого віку. Був організований бенефіс ювілярів "Нам роки не біда", творчий вечір члена Клубу ветеранів, липецького поета С.М.Іванова "Зрілі роки мої". Відзначили День матері, провели хвилюючу святкову зустріч "Прекрасний світ любов'ю материнською". А "Сюрпризи новорічного вечора" дотепер ветерани згадують як найдорожчий й задушевний подарунок.

        За роки роботи Клубу в його програмі виступили багато міських професійних і самодіяльних колективів (причому концерти ці завжди влаштовуються безкоштовно).

        У спілкуванні з людьми похилого віку працівники бібліотеки не обмежуються тільки клубними формами. Ведеться велика індивідуальна робота із читачами цієї вікової групи. У бібліотеці постійно проводяться заходи для людей похилого віку тощо.

         Робота БІЦ №3, проект "Золотий вік", що є його органічною частиною, - скромний внесок бібліотеки у величезну діяльність місцевого співтовариства міста Ліпецька у вирішення проблеми організації культурного дозвілля ветеранів війни і праці, людей старшого покоління.

(Двуреченская Т. "Гранты, мы вам рады!" //Библиотека. – 2007. - №4. – С.48-51.)

 

 

 

 

        В бібліотеці-філії №10 м. Бердники Пермського краю (Росія) було проведене дослідження з метою виявлення видів різних конкурсів, їхнього соціального значення, визначення критеріїв для їхньої класифікації й аналізу практичного досвіду їхнього проведення в бібліотечній сфері діяльності.

        Конкурс - це форма діяльності, що ставить за мету виявити кращих учасників або їхньої роботи. Конкурси є надзвичайно популярною формою проведення заходів.

        У конкурсній діяльності людині надаються широкі можливості для тренування й прояву кмітливості, спритності, винахідливості. Конкурси вимагають гнучкості ума, творчої вигадки. Обстановка змагань активізує творче мислення.

        Це не тільки засіб рятування від утоми, але й засіб нейтралізації й компенсації негативних сторін повсякденного способу життя, елементів монотонності й твердих стереотипів. Конкурси відрізняються високим рівнем емоційної насиченості. Це завжди процес, що підвищує загальний тонус особистості, повертаючи йому життєву рівновагу.

        Конкурси є складовою частиною свята, і тому для розробки типології конкурсів можна модифікувати класифікацію свят за типом святкової ситуації. Класифікація конкурсів є багатоаспектною, тому вона є фасетною. Пропонується наступна класифікація конкурсів.

1. Загальні конкурси

1.1. міжнародного масштабу

1.2. загальноросійського масштабу

2. Локальні конкурси

2.1. окремих націй, народностей

2.2. різних категорій трудящих

2.3. окремих вікових груп

2.4. професійні конкурси

2.5. конкурси, присвячені ювілейним датам міст, сіл, трудових колективів, навчальних закладів

3. Особистісні конкурси

3.1. конкурси, присвячені окремій особистості

3.2. конкурси, присвячені родині

3.3. конкурси, присвячені групам людей

Диференціація конкурсів у бібліотечній сфері, використовуючи ці вихідні критерії, може прийняти цілком конкретний вид.

I. За типом спілкування

1.1. За масштабністю й місцем проведення:

1.1.1. міжнародні

1.1.2. всеросійські

1.1.3. регіональні

1.1.4. обласні

1.1.5. місцеві

1.2. Конкурси бібліотечної майстерності

II. За фактором учасників і місцем проведення

1. Конкурси серед бібліотек

1.1. Бібліотека року

1.2. Огляди-конкурси серед бібліотек, що носять ім'я Павленкова "Павленківська бібліотека" (регіональні)

1.3. Огляди-конкурси на кращу бібліотеку за актуальними темами (загальноросійські)

1.3.1. правова освіта населення

1.3.2. екологічна освіта населення

2. Конкурси серед бібліотекарів

2.1. Кращий бібліотекар

2.2. Кращий бібліограф

2.3. Кращий дитячий бібліотекар

3. Конкурси серед студентів бібліотечних факультетів

3.1. Конкурси наукових праць

III. За формами роботи бібліотек

1. Конкурси виставок

2. Конкурси сайтів бібліотек

3. Конкурси на одержання грантів

4. Конкурси рацпропозицій

5. Конкурси бібліографічні

6. Конкурси на кращу екскурсію

7. Конкурси на кращу бібліотечну рекламу

8. Конкурси на кращий масовий захід

9. Конкурс "Фірмовий стиль бібліотеки"

IV. За змістом

1. персональні

2. тематичні

3. краєзнавчі

4. жанрові

5. комплексні

V. За призначенням

1. професійні

2. читацькі

VI. За віком

1. дошкільники

2. молодші школярі

3. юнацтво

4. молодь

5. працездатне населення

6. пенсіонери

VII. Для захисників Батьківщини й охоронниць домівки

1. для дівчаток, дівчат, жінок

2. для хлопчиків, юнаків, чоловіків.

        Таким чином, виділивши принцип розподілу, можна представити видове різноманіття конкурсів, що проводяться у бібліотеках.

        Більш докладно зупинимося на професійних конкурсах бібліотечної майстерності. Кожний з видів має загальні й індивідуальні риси, які ми спробуємо визначити.

Конкурси за фактором учасників і місцем проведення можна розділити в такий спосіб:

1. Конкурси серед бібліотек

2. Конкурси серед бібліотекарів

         У бібліотеках проводиться безліч конкурсів, метою яких є: визначення найбільш значущих успіхів у діяльності бібліотек, кращого за професією, виявлення всього самого цінного в досвіді бібліотекарів. Багато професійних конкурсів проводяться в межах методичної діяльності бібліотек по підвищенню кваліфікації бібліотечних працівників. Серед ефективних форм підвищення кваліфікації - творчі звіти, конкурси професійної майстерності, ярмарки творчих ідей.

        Конкурси бібліотек проводяться на різних рівнях, починаючи з міжнародного рівня й закінчуючи місцевим, якщо розглядати їх з погляду масштабності. Ці конкурси ставлять за мету виявлення кращих бібліотек Росії, краю, області, міста.

        Бібліотеки - це організації, що динамічно розвиваються, які пройшли кілька еволюційних стадій розвитку. Відповідно конкурси в професійному середовищі є феноменом культури, які змогли модифікуватися з урахуванням змінених умов розвитку суспільства.

        При вирішенні завдань дослідження були розглянуті традиційні конкурси "Бібліотека року" і "Бібліотекар року". А також виявлені нетрадиційні види конкурсів (сайтів, на змагання грантів). У ході дослідження були розглянуті пріоритетні напрямки конкурсної діяльності (правова й екологічна освіта населення, видавнича діяльність бібліотек).

        При аналізі публікацій було виявлено 9 форм роботи, за якими можна провести диференціацію професійних конкурсів. З них найменш розробленими є конкурси сайтів, тому що це новий вид конкурсної діяльності. При його організації виникло багато проблем, які довелося вирішувати організаторам конкурсу.

Найбільш популярними видами конкурсів є конкурси виставок, бібліографічні й на кращий масовий захід.

Заслуговує на увагу фахівців досвід проведення конкурсу рацпропозицій у Національній бібліотеці Чуваської Республіки, які можна проводити не тільки у великих бібліотеках, але й у центральних бібліотеках серед відділів і фахівців.

(Емельяненко О. Превзойти друг друга в мастерстве //Библиотека. – 2007. - №6. – С.65-67.)