Програми на підтримку книги і читання
З 2007 року бібліотеки Нижньоілімського району (Іркутська обл., Росія) працюють за цільовою комплексною програмою "Приілім'я читає". У програмі виділені головні ідеї, які можна розглядати як основні принципи національної політики в галузі читання, так і програм для підтримки, захисту, стимулювання, "терапії читання". До їхнього числа відносяться:
- Усвідомлення проблеми читання населення Нижньоілімського району як національної проблеми, що має величезну важливість;
- Створення в районі певної суспільної думки про необхідність і важливість читання, підвищення інтересу до книги, культури, освіти, бібліотеки;
- Залучення до участі в програмі громадськості (різні організації, індивідуальні учасники);
- Залучення до читання функціонально неписьменних і інших груп із "зони освітнього ризику".
Мета й завдання програми:
- Створення Центру читання при центральній бібліотеці м. Железногорська-Ілімського;
- Залучення населення Нижньоілімського району до читання за допомогою проведення комплексу заходів, по пропаганді книги й читання. Усталення в жителів району соціально-значущого образу бібліотеки;
- Посилення ролі бібліотек району як центрів читацького розвитку;
- Підвищення статусу читання у свідомості підростаючого покоління;
- Пропаганда творчості видатних авторів за допомогою індивідуальної та масової роботи.
Очікування від роботи з даної програми:
- Створення Центру читання при Центральній бібліотеці м. Железногорська-Ілімського;
- Створення ефективної системи заходів щодо просування книги й читання;
- Підвищення престижу бібліотек серед населення району;
- Створення стійкого попиту на послуги, надавані ЦБС.
12 програм з розвитку читання увійшли в одну загальну програму "Приилим'я читає". Ось деякі з них:
"Дотик до класики" - робота центральної бібліотеки щодо пропаганди класичної літератури. У межах даної програми для учнів старших класів загальноосвітніх шкіл і студентів професійного коледжу бібліотекарі проводять літературно-музичні композиції, поетичні вечори, літературні уроки та ін.
"Читаючи майстрів закордонної прози" - програма центральної дитячої бібліотеки. Розрахована на вивчення юними читачами у віці 13-15 років кращих зразків закордонної художньої літератури XIX-XX вв., здійснюване за допомогою електронних версій творів, що є і зручним, і сучасним.
"Школа альтернативного читання" - програма підвищення престижу читання найбільш сприйнятливої частини дитячої аудиторії 9-12 років. Залучення їх до кращих творів світової дитячої літератури, не акцентованим у шкільних програмах. За даною програмою працює центральна дитяча бібліотека.
"Літо. Книга. Творчість" - програма залучення дітей до читання й розвитку читацької культури дітей і їхніх батьків. Робота за програмою здійснює Бібліотека сімейного читання.
Василенко, С. А. "Читающее Приилимье" /С. А. Василенко //Новая библиотека. – 2008. - №2. – С.15-20.
Зменшення інтересу до читання – проблема і великих міст, і маленьких сіл. Бажання змінити цю ситуацію у своєму районі спонукало працівників Корткероської ЦБС Республіки Комі (Росія) на створення та реалізацію програми "Читаємо разом!"
Фахівці ЦБС уже накопичили досвід популяризації книги й читання. Протягом 2005-2006 р. велася робота з реалізації районної програми "Книга. Час. Ми". Її підсумки - підвищення культури читання, зроблені перші кроки систематичного комплектування фонду кращими виданнями сучасної художньої літератури. Використовуються в ЦБС і інтерактивні форми просування книги. Тому й для реалізації програми "Читаємо разом!" була поставлена мета: залучити до читання й користування бібліотеками тих хто малочитає й тих хто зовсім нечитає, а охоплення жителів бібліотечними послугами довести до 57 відсотків.
Завдання проекту:
- Впровадження інновації в бібліотечну роботу із залучення до читання.
- Об'єднання зусиль і можливостей фахівців у галузі освіти, культури, засобів масової інформації, керівників району для залучення населення до книги й читання.
- Створення умов для якісної зміни діяльності бібліотек у просуванні читання й книги.
Методи реалізації проекту:
- розробка технологій і методів залучення до читання;
- проведення навчальних заходів для бібліотекарів;
- активне залучення населення до читання;
- впровадження нових послуг у практику;
- організація спільних акцій і кампаній з просування читання;
- партнерство в проведенні творчих конкурсів;
- цілеспрямоване комплектування фондів;
- вивчення запитів і інтересів цільових читацьких груп;
- реконструкція внутрібібліотечного простору;
- використання інформаційних технологій.
Впровадження інноваційних способів просування читання вимагає високої кваліфікації працівників. Для цього були організовані навчальні заходи: практикум "Ознайомлення із сучасними технологіями та способами просування читання"; тренінги "Використання психологічних методів на допомогу у просуванні читання".
Реалізація проекту розпочалася з його презентації перед головами адміністрацій сільських поселень, керівниками району, представниками громадських організацій - саме від активної участі партнерських організацій у ключових заходах залежить виконання наміченої програми. Рекламні буклети про неї були передані в сільські адміністрації й у навчальні заклади. З цією ж метою були замовлені ручки, стікери, значки, футболки з логотипом програми. У всіх бібліотеках розміщені стенди з інформацією про просування проекту. У районній газеті відкриті щомісячні рубрики: "Книга місяця" (рецензії на кращі твори сучасної прози), "Читач року".
Кращими зразками видання із вітчизняної й закордонної літератури представляються в найбільш зручних для огляду місцях: - біля кафедри видачі, у сфері відкритого доступу, біля читацьких аудиторій. У всіх бібліотеках протягом року облаштовуються книжкові виставки "Пори року із книгою".
Щоб зробити молодих активними помічниками в просуванні читання, бібліотекарі запропонували їм написати відгуки про прочитані твори. Тепер у кожній бібліотеці ведеться зошит відкликань "Раджу прочитати". Нове видання, що надійшло у фонд, супроводжується листком повернення, де читачеві пропонується поставити оцінку й поділитися враженнями про прочитане.
Школярі стали співавторами серії "Бібліотечна закладка". Кожна з таких закладок - це думка читача про книгу й інформація про її автора. При оформленні закладок використаються малюнки й оригінальний текст читача.
Відомо, що більшість при виборі книги для читання (особливо підлітки) прислуховується до рекомендацій друзів. Ця психологічна особливість була взята за основу акції "Бібліотечна пошта". Були надруковані й поширені через бібліотеки листівки з текстом: "Я думаю, що тобі сподобається книга... тому що..." У них були також вказані адресат і відправник.
Програмою була поставлене й завдання по залученню до читання тих, хто мало читає - сільської інтелігенції, молоді, юнацтва. Для них була організована акція "Бібліотечний десант", що пройшов у переддень Загальноросійського дня бібліотек. Його мета - вийти за межібібліотеки, максимально наблизитися до потенційних читачів.
Бібліотекарі "десантувалися" на підприємства й в організації району (усього 30). Протягом 15-20 хвилин вони проводили там огляд новинок сучасної прози, їхні слухачі довідалися про бібліотечні послуги, їм були вручені запрошення до бібліотеки, що дають право на позачергове одержання новинок літератури.
Підсумок десанту: вся запропонована в огляді література була затребувана, до бібліотек записалися нові читачі, а також відновили відвідування ті, хто не бував у книгозбірнях за різними причинами вже кілька років. Для успішного проведення цієї акції потрібна серйозна підготовка: психологічний настрой, ерудиція, знання книжкових фондів.
Найяскравіше втілення програми "Читаємо разом!" відбулося на початку січня. Першому немовляті нового року і його батькам ще в пологовому будинку були вручені комплект книг на допомогу у вихованні, книги для малюка й іграшки.
Акція "Рости із книгою, маля" охопила й майбутніх мам. Огляди літератури для сімейного читання систематично проводяться колегами в пологовому будинку. У жіночій і дитячій консультаціях розміщенібібліотечні плакати, методичні допомоги з виховання дітей для майбутніх мам.
Жителі району залучені до участі й у творчих конкурсах: дитячого плаката - "Читаємо разом!", поетичних робіт - "Я - читаю, я - пишу", фотоконкурсі "З життя тих, хто читає". Творчі роботи, а також всі етапи реалізації проекту висвітлюються в районній газеті. На її сторінках про заходи зможуть прочитати 1600 передплатників. Жителі району стали учасниками й іншої акції - "Книга - кращий подарунок". У результаті цієї акції зібрані кошти для придбання книг, а також прийняті в дарунок нові видання. Дарувальники одержали значки й стікери з емблемою проекту, а найактивніші - дипломи.
Челпанова, С. В проекте участвовали и пользователи, и волонтеры /Светлана Челпанова //Библиополе. – 2008. - №7. – С.8-10.
На думку Миколи Рубакіна, читацьку діяльність можна розглядати як творчість життя. Мало хто не хоче бути успішним, здатним до творчої діяльності й серйозних здійснень. В 2007 році Нижньогородська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. В.І.Леніна (Росія) ініціювала обласну акцію "Читання як фактор соціального успіху" під девізом "Людина, яка читає - людина успішна".
Обласна акція "Читання як фактор соціального успіху" покликана була не тільки розбудити в людях бажання читати, але й розбудити в них бажання читати гарні книги.
Було проведене опитування "Книжкові пристрасті успішних людей".
За матеріалами опитування був складений "Заповітний список для читання", покликаний служити своєрідним орієнтиром у виборі книг. Він складається із чотирьох розділів: "...Виходить, потрібні книги ти в дитинстві читав", "На повороті долі випадкових книг не буває" (книги, що вплинули на вибір життєвого шляху), "Читайте багато, але не все підряд" (автори, книги, які регулярно перечитуються), "Варто прочитати кожному".
Дані, отримані в ході інтерв'ювання, лягли в основу наступних заходів. До їхнього проведення були залучені комітети у справах молоді, сільські адміністрації, ЗМІ, навчальні заклади.
Бібліотекарі оформили інформаційно-рекламні стенди, книжкові виставки, організували фотовернісажі, створили електронні презентації, видали закладки, буклети "Увага! Авторитетна думка", "Золота полиця", "Лідер який читає", "Впливові люди про впливові книги", "Успіх із книгою". Їхній зміст викликав непідробний інтерес у населення.
Програма акції в Тоншаївському районі включала: фотоконкурс "Людина, яка читає" і конкурс есе "Слово про улюблену книгу" спільно зі ЗМІ (кращі фотографії й відгуки, опубліковані в місцевій пресі); рейтинг-опитування "Краща книга - улюблена книга"; презентацію електронної книги інтерв'ю "Лідер, який читає". Серед бібліотекарів проведений конкурс творчих робіт "Що ви читаєте сьогодні?". Програма акції передбачала заходи, що стимулюють читацьку діяльність і самих бібліотекарів. Адже тільки захоплений книгою бібліотекар здатний "достукатися до читача", прищепити смак до якісного читання, до читацької рефлексії, навчити розрізняти чтиво й літературу.
У Ковернинському районі великою популярністю у населення користувалися книжкова виставка "Світ, побачений крізь книгу", година-суперечка для підлітків "Що читає мій кумир", презентації улюблених книг земляків.
Помітну роль у місцевому співтоваристві стали відігравати сільські бібліотеки - Центри читання, створені в Нижньогородській області. Бібліотека селища Буревісник Богородського району провела опитування жителів "Книга в спадщину" (рекомендації до читання молодому поколінню), "У якому віці Ви зрозуміли, що книга є невід'ємною частиною Вашого життя?", вечори-зустрічі, дискусії із творчою інтелігенцією селища "Сьогодні книга - завтра доля".
У Нижньому Новгороді організоване опитування "Чиновник, який читає". Його підсумки опубліковані на сторінках місцевої преси. Одностайне побажання працівників адміністрацій бібліотечним фахівцям - регулярно інформувати їх про новинки літератури.
Істотною відмінністю акції 2007 року (книжково-читацькі кампанії проводяться в обласній бібліотеці щорічно з моменту утворення регіонального Центру читання) є значне збільшення її PR-складової. Для спілкування з населенням бібліотекарі виходять за межі бібліотеки, всі заходи в підтримку читання проводяться в партнерстві зі ЗМІ, з молодіжними організаціями, місцевими адміністраціями. З'являються елементи фірмового стилю: девізи, листівки, календарі, запрошення, візитки, афіші, закладки, буклети "Кинь все й читай", "А ти записався до бібліотеки?", "Книги - лауреати", "Інтелектуальна література", "Десять причин, що надихають тебе взяти книгу". Вони поширюються в навчальних закладах, громадських місцях, розміщаються в Інтернеті. Так, на головній сторінці сайту адміністрації Черваківського району можна знайти анкету "Світ, що читає, про доброту читання: про читацькі переваги жителів селища".
Закриття акції проходило з розмахом. Відбулися презентації довідників "Заповітний список", інтерв'ю "Лідер, який читає", творчі зустрічі "Книжкові пристрасті успішних людей" і ін. У місті Бор бібліотеки разом з телерадіокомпанією "Лівий берег" і молодіжною громадською радою провели загальноміську акцію "Молодь на захист читання". На вулицях проводилися опитування "Що для вас читання?", по радіо пролунали репортажі, на сторінці місцевої газети "Борінфо" пройшли дискусії. До уваги аудиторії були представлені відгуки читачів, огляди книжкових новинок.
В Урене відбувся театралізований фестиваль "Молода Росія читає", присвячений до Дня міста. Молодь прямувала містом з гаслами "Ми вибираємо читання", "Читай поки молодий".
Аналіз проведеної роботи підтвердив: із закритої системи бібліотека перетворюється в соціальний інститут, здатний брати активну участь в житті суспільства, а бібліотекарі позиціюють себе як ведучі спеціалісти з формування читацької, інформаційної компетентності громадян.
Буничева, Л.Ф. Как стать лидером: "Чтение как фактор социального успеха" /Любовь Федоровна Буничева //Биб-лиотечное дело. – 2008. - №15. – С. 14-16.
"Агітаційний" тролейбус" - одна з нових форм соціальної реклами, спрямованої на просування читання. Основна мета проекту "Тролейбус, який читає" - стимулювання громадського інтересу до книги й читання, підкреслюючи лідируючу роль бібліотек у просуванні до цієї мети; сприяння підвищенню грамотності і освіти челябинців, залученню дітей і молоді до читання.
Ініціатором цього проекту виступила Центральна бібліотека імені О.С.Пушкіна м. Челябінська (Росія). Реалізований сміливий задум адміністрацією міста разом з МУК "Централізована бібліотечна система" і "Централізована система дитячих бібліотек" і "Челябинськ-трансом".
Унікальність і своєрідність проекту - у його комплексності, де зовнішня реклама читання (зовнішній вигляд тролейбуса - яскраво-червоний із символікою Року читання й закликом "Відкривайте нові світи - читайте!") підтримана внутрішнім змістом. Вся інформація, що є в салоні, присвячена читанню, книгам, бібліотекам. Замість звичної реклами - під стелею яскраві розтяжки із закликами: "Челябінськ, час читати! Бібліотеки міста чекають вас!" "Читання - це пошук. Шукай себе, поки не зустрінеш", "Читання - свято душі. Зроби собі свято".
Інформація із залучення до читання в тролейбусі представлена декількома циклами.
Інформаційний цикл включає плакати й пам'ятки про читання, про бібліотечні послуги, мапу Челябінська із вказівкою адрес і номерів телефонів бібліотек міста, афішу масових бібліотечних заходів. Представлені відомості дозволяють більшості челябинців дізнатися багато цікавого про читання, книги, бібліотеки міста як центри читання. У салоні розміщені яскраві кишенькиз написом "Візьми із собою". У кишеньках - буклети з координатами бібліотек, переліком надаваних ними послуг, проспекти з рекламою нових книг, тематичні списки літератури. Тут же пасажири можуть залишити свої відгуки, пропозиції про роботу незвичайного тролейбуса.
Цикл "Право на читання гарної літератури. Книги, які можуть стати супутниками життя" звертає увагу на якісну класичну й сучасну літературу, у якій присутня особистість письменника, на книги, у яких - саме життя. Тут представлені: Костянтин Паустовський, Габріель Гарсіа Маркес, Людмила Улицька, Ричард Бах, Павло Бажов, Юрій Коваль, Валентин Распутін, Василь Шукшин, Олександр Солженіцин, Віктор Пелевін... Основою для анотацій послужили бібліографічні посібники й огляди бібліотекарів.
Блок матеріалів "А Ви читали?" радить познайомитися із книгами сучасних авторів: Д.Рубіної, Е.Гришковця, О.Слаповського, О.Славнікової, А.Герасимова й інших.
У розділі "Сучасна література для дітей і їхніх батьків" представлені книги для сімейного читання. "Батьки, які читають" добре розуміються на дитячу літературу, досить небагато. Більшість мам і пап традиційно дотримуються звичайного життєвого принципу: "Дітям треба читати". А що саме читати, коли і як - часто не знають. Класична російська, закордонна література, література радянського періоду як і раніше актуальні. Цю літературу ми більш-менш знаємо. Коли ж справа доходить до книг, написаних сьогодні, все виглядає трохи інакше. Сучасних авторів, що пишуть для дітей, не знають через неінформованість. Частково цей пробіл і намагаються заповнити, рекомендуючи чудові книги О.Кургузова, А.Усачова, С.Сєдова, С.Георгієва та інших. В основному ці книги мають позначки "для читання дорослим дітям". Є невеликі виключення, наприклад, книга Д.Пеннака "Як роман", що адресований дорослим, які прагнуть відновити втрачений зв'язок між дитиною й книгою.
Цикл "Вірші в подарунок". Задум "поезії-у-русі", тобто ідея розміщення листівок з поетичними текстами в суспільному транспорті, ідея того, що поезію потрібно зробити доступною для читача, а не чекати, поки той сам її відкриє, належить Йосипу Бродському. Саме він придумав програму посилення ролі літератури в житті сучасного суспільства - вірші в метро (у вагонах наклеювали вірші провідних національних поетів).
За спостереженнями й опитуваннями реклама помітна, необхідна, пасажири звертають увагу на інформацію, читають вірші, беруть буклети. Інформація про книги являє собою аркуш із рекомендованим текстом, ілюстраціями й відривними корінцями з ім'ям автора й представленими творами.
Маршрут для був "Тролейбуса, який читає" не випадково. Він найбільш протяжний, проходить через чотири райони міста й популярний у студентів. Уздовж цього маршруту розташовані 8 міських бібліотек.
Робота за проектом триває. У найближчих планах зустріч "Тролейбуса, який читає" на зупинках, які перебувають поруч із бібліотеками, та з роздача інформаційних і рекламних матеріалів.
Актуальність нового тролейбуса ще і у тому, що він несе соціальну інформацію, спрямовану на просування читання у місті для всіх категорій громадян: для тих, хто навчається та працює.
"Тролейбус, який читає " став помітною подією в культурному житті міста, що піднімає престиж читання як важливого інструменту підвищення інтелектуального потенціалу нації й повернення читання в число державних і суспільних пріоритетів.
Беляева, И. Езда по ненакатанной дороге /Ирина Беляева //Библиотека. – 2008. - №4. – С.40-42.
В 2007 р. у Новосибірську пройшов бібліотечний форум "Читання молоді: тенденції й проблеми". У його роботі взяли участь більше 100 фахівців юнацьких бібліотек централізованих бібліотечних систем не тільки з Новосибірська й області, але й з інших регіонів Росії. На форум прибутку представники Кемерова, барнаула, Горноалтайска, Самари, Бєлгорода, Санкт-Петербурга.
Деякі делегати вказували на інноваційні форми бібліотечної роботи. Були названі:
• "День життєрадісного читання" - захід у межах акції з профілактики наркоманії;
• "Велике книжкове дефіле" (показ книжкової моди, одяг героїв книг Муракамі, Коельо та інших авторів);
• "Тиждень радісного читання" - цикл заходів;
• "Смачне читання, або Бібліо-гурманія" - буклети, пам'ятки, закладки;
• бенефіс читача.
Як метод залучення молоді в бібліотеку можна використати так звану "культову книгу". Надалі вона може послужити містком до серйозного читання. Дана ідея прекрасно втілилася в реальність у Самарській обласній юнацькій бібліотеці. У бібліотеці реалізується програма підтримки інтелектуального читання молоді "Відкрита книга". У її межах були організовані:
• клуб аматорів російської культури "Е+Ф";
• Воок-салон (наукова книга);
• обласні дельфійські ігри;
• літературний музей "Відбиття";
• акція "Це моя бібліотека".
Метою акції "Це моя бібліотека" було виявлення тенденцій і пріоритетів читання сучасної молоді. Вона "підказала" найбільш виграшну тему для залучення читачів до розмови про книгу й російську культуру - романи Бориса Акуніна. Цей письменник виявився одним з тих, хто гідний називатися "культовим" для більшості представників покоління Next.
На основі виявленого у юних читачів інтересу до історії й культури Росії XIX-XX ст. і книг Бориса Акуніна був розроблений проект Клубу аматорів російської культури імені Ераста Фандорина "Е+Ф", що розшифровується як "Естетика + Фантазія". Виявляючи потенційних учасників клубу, бібліотекарі додатково провели анкетування. Хоча приводом для створення об'єднання стали книги Бориса Акуніна, організатори не ставили завдання популяризувати творчість письменника (вона й так достатньо популярна). Твори Акуніна стали своєрідною "дороговказною ниткою" у світі російської історії, класичної культури. Його книги можна назвати цікавим і гарним, дещо інтригуючим обрамленням вільної бесіди про складний і різноманітний світ російської культури. Свідчать про це заходи, що пройшли в клубі:
• "Росіянин дендізм" - культурологічний екскурс;
• "Росіянин бомбізм" (екстремізм у житті й літературі) - літературно-історичний диспут;
• "Обломов проти Штольца" - літературна дискусія;
• "Етикет часів Ераста Фандоріна" - культурно-історичний калейдоскоп;
• "Від Пікової Дами до Пікового Валета" - сеанс літературної магії;
• "У вихорі бального світла" (бал, салон і інші розваги російського дворянства XIX ст.) - літературно-історичний серпантин;
• "Я до вас пишу..." - бенефіс епістолярного жанру.
Монина, В. Как привлечь молодежь? /Вера
Монина //Библиотека. – 2008. - №1. – С.8-9.
Програма "Одна книга, один Чікаго", реалізована Чиказькою публічною бібліотекою при активному сприянні чиказького муніципалітету, стимулює доросле населення міста й молодь одночасно прочитати й колективно обговорити одну ту саму книгу в родинах і на роботі, із друзями й знайомими, у бібліотеках, навчальних закладах, книгарнях, релігійних організаціях, у кафе й в інших громадських місцях, тим самим перетворюючи місто в єдиний клуб книголюбів.
Ідея загальноміського свята читання, присвяченого одній книзі, була запропонована Центром книги Публічної бібліотеки Сієтла - великого міста на північно-заході США, у штаті Вашингтон. Метою акції, уперше проведеної в 1998 р. під девізом: "Якщо весь Сієтл прочитає одну книгу", були пропаганда читання й зміцнення громадського єднання жителів Сієтла. Згодом подібні заходи проходили в інших містах - наприклад, у Буффало й Рочестері.
У Чікаго підтримка грамотності й читання є одним із пріоритетів мера міста Річарда Дейлі. Сприятливий клімат для розвитку культури читання створюється спільними зусиллями міської адміністрації, культурно-просвітніх і благодійних організацій і місцевого ділового співтовариства.
У жовтні 2000 р. Чіказька публічна бібліотека координувала проведення першого міського фестивалю "Тиждень книги в Чікаго - місті аматорів читання", у межах якого пройшли презентації книг з публічними обговореннями й виступами авторів, а також семінари, екскурсії й інші заходи.
У квітні 2001 р. у Чіказькій публічна бібліотеці відбувся Круглий стіл із проблем читання за участю місцевих і запрошених фахівців, а незабаром газета "Чікаго трибьюн" опублікувала статтю із закликом до мерії й керівництва Чіказької публічної бібліотеки піти прикладу Сієтла в організації загальноміської кампанії.
У Чіказькій публічній бібліотеці була створена робоча група з планування програми "Одна книга, один Чікаго". Завданням першорядної важливості було сформулювати критерії для вибору книги, читання якої могло б захопити й об'єднати населення великого й багатоликого міста.
Розглядалися книги:
• що відображають універсальні проблеми, з якими повсякденно зіштовхуються люди, у тому числі жителі Чикаго;
• наявні в достатній кількості в бібліотеках і книгарнях;
• різноманітні в жанровому відношенні (не обов'язково бестселери або художня література);
• цікаві для дорослих і молоді;
• будь яким чином пов'язані із Чікаго (бажано, але не завжди здійсненно);
• легко "вбудовувані" у культурно-масові заходи, що піддаються інсценіцації, що існують у вигляді екранізацій, електронних копій, і т.п.;
• стимулюючі дискусії.
До обговорення були запрошені фахівці довідкової служби бібліотеки, яким було запропоновано, ґрунтуючись на розроблених критеріях, рекомендувати книгу для загальноміської кампанії. У результаті був обраний відзначений Пулітцерівською премією роман американської письменниці Харперлі (р.н.1926) "Убити пересмішника" (1960). Хоча книга не відповідає всім перерахованим вище вимогам, вона ставить важливі проблеми расизму й толерантності, актуальні для сучасного Чікаго й для всього світу.
У підготовці заходів брали участь багато структурних підрозділів Чіказької публічної бібліотеки, у тому числі відділи обслуговування, культурних програм, маркетингу, автоматизації, комплектування й каталогізації, довідково-бібліографічний і фінансовий.
Акцію вирішили приурочити до проведення другого щорічного міського літературного фестивалю - Тижня книги в Чікаго. Цікаво, що до оголошення про початок кампанії інформація про вибір книги трималася в таємниці від громадськості й навіть від більшості співробітників Чиказької публічної бібліотеки - по-перше, щоб внести елемент несподіванки й, по-друге, щоб виключити передчасне підвищення попиту на книгу в бібліотеках і магазинах.
У головному будинку бібліотеки й в 77 її філіях уже було 1200 книг. Крім того, додатково було замовлено ще дві тисячі примірників, у тому числі іспанською (200) і польською (300 пр.) мовами. Після оголошення про початок кампанії багато книгарень також поповнили свої запаси й, на прохання бібліотекарів, улаштовували виставки книги.
Для підвищення інтересу до кампанії фахівці бібліотеки підготували різноманітні рекламно-інформаційні й методичні матеріали. Було розроблено методичне керівництво обсягом 16 сторінок на допомогу організації вивчення й колективного обговорення твору, що містили інформацію про роман, його автора та про історичний контекст його створення, а також звернення мера Чикаго, автора книги й актора Грегорі Пека - виконавця головної ролі у фільмі "Убити пересмішника" (премія "Оскар", 1962 р.).
Брошура включала програму заходів, присвячених книзі, рекомендації і запитання для обговорення, список літератури, передрук рецензії з "Чикаго трибьюн" 1960 р. і форму для оцінки успішності ініціативи. Це керівництво було передане в усі філії Чиказької публічної бібліотеки й у книгарні міста. Первісний тираж - 25 тис. примірників - виявився недостатнім, тому було додруковано ще 15 тис.
Інформація про програму "Одна книга, один Чикаго" була включена в рекламу Чиказького книжкового тижня, для чого були видрукувані: брошура "Тиждень книги в Чикаго" (наклад 75 тис. пр.), плакат "Тиждень книги в Чикаго" (2 тис. пр.), Календар подій Чиказької публічної бібліотеки на майбутній місяць (30 тис. пр.). Крім того, спеціально були виготовлені значки (40 тис.), плакати (300 пр.) і рекламні листівки (3 тис. пр.) з написом "А ти читаєш "Пересмішника"?", які поширювалися в громадських місцях.
Був створений спеціальний веб-сайт, присвячений Чиказькому книжковому тижню й кампанії "Одна книга, один Чикаго". Діяла "гаряча лінія", куди можна було звернутися за інформацією телефоном й електронною поштою. Фінансова підтримка спонсорів забезпечила можливість розміщення реклами в газетах і журналах, на телебаченні й в Інтернеті. Звернення директора бібліотеки із запрошенням взяти участь у кампанії були розіслані на дві тисячі адрес - у газети, в організації громадського й приватного секторів, у департаменти місцевого уряду. У результаті багато відділів муніципалітету й комерційні організації провели обговорення книги у своїх колективах.
Обговорення книги під керівництвом бібліотекарів Чиказької публічної бібліотеки або запрошених фахівців пройшли в 14 бібліотеках системи, а крім того, у кав'ярнях мережі Starbooks (там збираються книголюби, щоб обмінятися думками про "книгу місяця"), причому фірма за свій рахунок надала учасникам каву з печивом і надрукувала рекламні листки, які поширювалися у всіх її магазинах у Чикаго. 12 заходів по обговоренню твору в школах з передачею в дарунок 300 пр. книги спонсувалися благодійним фондом Майкла й Хуаніти Джордан.
У бібліотечному центрі імені Гарольда Вашингтона (головному будинку Чиказької публічної бібліотеки) відбулася лекція Клаудії Дурст-Джонсон, фахівця із творчості Харпер Лі, що написала дві книги про роман "Убити пересмішника".
При сприянні Чиказької колегії адвокатів у приміщенні окружного суду в центрі Чикаго була проведена інсценівка одного із ключових епізодів роману - судового засідання, після чого юристи, які виконували ролі суддів, і аудиторія говорили про значення книги й проблеми, що піднімають у ній.
Цю інсценівку показали повторно для 200 учнів середніх і старших класів, які попередньо одержали завдання прочитати книгу. У програму заходів увійшов дводенний кіномарафон з публічним показом фільму "Убити пересмішника" у шести бібліотеках.
Підготовка й проведення кампанії зайняли період біля півроку, а її бюджет склав більше 37 тис. доларів. Протягом семи тижнів проведення кампанії десятки тисяч чиказьців прочитали й обговорили роман "Убити пересмішника". Про успішність ініціативи свідчать значне зростання числа книговидач і продажів видання в книгарнях, висока відвідуваність заходів, що проводилися в межах програми, і позитивні відгуки громадян.
За цей час наявні в бібліотеках системи 3678 пр. книги видавалися 6500 разів, тоді як у звичайних умовах, за оцінками бібліотек, вона була б видана 140 разів. З початку й до кінця дії програми цей роман був у десятку бестселерів у книгарнях Чикаго і його пригородів. Інтернет-магазини також повідомили про значне зростання продажів електронної версії книги. В обговореннях, організованих Чиказькою публічною бібліотекою, брало участь в 2-3 рази більше людей, чим в аналогічних заходах, що регулярно проводить бібліотека протягом року. Лекцію професора Дурст-Джонсон відвідало близько 120 осіб. У книжкових клубах при кав'ярнях Starbooks число учасників обговорень у групах становило від 5 до 17 чоловік. Бажаючих продовжити зустрічі в бібліотеках і в кав'ярнях виявилося так багато, що акцію вирішили продовжити. Інсценівки сцени суду й кіномарафон також пройшли з аншлагом.
Співробітники бібліотеки, що опікуються зв'язками із громадськістю, разом із прес-службою мерії складали прес-релізи й організовували інтерв'ю з мером і директором бібліотечної системи Мері Демпсі. Кампанія "Одна книга, один Чикаго" широко висвітлювалася в ЗМІ. Привертанню уваги місцевих, національних і навіть закордонних ЗМІ сприяв один випадковий збіг: у той самий день, коли Чиказька публічна бібліотека оприлюднила інформацію про свій вибір книги для колективного обговорення, одна зі шкіл у штаті Оклахома виключила цю книгу зі списку обов'язкового читання для старшокласників. Програма одержала суспільний резонанс у масштабах всієї країни. Жителі великих міст і малих населених пунктів стали висловлювати бажання провести подібні читання й почали звертатися в Чиказьку публічну бібліотеку за консультацією. У Чикаго було схвалене рішення проводити загальміські заходи за програмою "Одна книга, один Чикаго" двічі на рік: навесні - під час Національного бібліотечного тижня й восени - одночасно з Тижнем книги в Чикаго.
У фокусі книжкових фестивалів були наступні твори: Елі Візель "Ніч"; Лоррейн Хенсберрі "Ізюминка на сонці" (п'єса); Тім О'брайен "З повним викладенням"; Стюарт Дайбек "Берег Чикаго" (збірник розповідей); Хулія Альварес "У часи метеликів". Про суспільну значимість проекту свідчить і той факт, що Університет Де Статі в Чикаго розробив новий, розрахований на 10 тижнів навчання курс "Одна книга Чикаго: проблеми й перспективи".
Золотова, Н. Одна книга, один Чикаго /Наталья Золотова //Библиополе. – 2008. - №8. – С.18-19.
