"Благословен священним іменем на світанкову даль, на висоту"
Вечір-зустріч до 60-річчя від дня народження Валерія Павловича Кулика
Епіграф: "...Мій скорий поїзд вирушає
в осінь, а за вікном - серпнева благодать"
Книжкова виставка "Степові самоцвіти Валерія Кулика"
На вечір-зустріч запрошені: В.П.Кулик, М.П.Тимошенко, Н.В.Бартощак. У сценарії використані вірші В. П.Кулика.
Звучить мелодія -диск "Музика рідного дому"
Учень 1:
Тиха молитва до тебе лиш звернена,
Земле прекрасна ранкова моя.
Сплеском небес над твоїми озерами
Даль журавлина і в сні промовля...
Радий я стати сліпим твоїм лірником,
Тільки б не вмерла бунтарська струна.
Дай мені слова, щоб жити і вірити,
Сонце стрічати й любити сповна.
Світ мій світає в тобі, Українонько!
Буйним цвітінням святкує бджола...
Скільки страждань над твоїми руїнами
Зранена Прип'ять до сердця взяла!
Шлях же Чумацький в мені перезорює,
Сняться баштани, сади і лани...
Дихає степ мій вітрами прозорими,
Сивим серпанком сріблять полини.
Дзвонить колосся добірними зернами,
Промінь ранковий у вікнах сія.
Тиха молитва до тебе лиш звернена,
Земле казкова, чудова моя....
("Світ мій світає в тобі, Українонько")
Ведучий 1: Чудова, казкова таврійська земля подарувала нам славного українського літератора і митця, нашого земляка Валерія Павловича Кулика, який сьогодні відзначає поважний ювілей - 60-річчя від дня народження.
Ведучий 2: 5 серпня 1948 року на світ з'явився цікавий хлопчик, який ще з дитинства проявив свій талант. Вірш "Чаплинці" присвятив Валерій своїй малій Батьківщині, де він народився.
Ти на карті - пилинка,
А на серці - як світ.
Ти і туга, Чаплинка,
Ти і радість, і світ.
Ведучий 2: Перші вірші, можливо, були не зовсім досконалі. Юнак зрозумів, що треба вчитися. Закінчивши десятирічку, пішов на філологічний факультет Херсонського педагогічного інституту. Невдовзі став учителем, як і його батьки. Працював у школі в Асканії Новій, яка зачарувала його ліричну натуру.
На всі літа заручений з тобою,
Хай святяться в мені твої дива!
Іду в цей світ за радістю й журбою,
Любов моя , - Асканія Нова.
("Асканія")
Ведучий 2: Служив Валерій Кулик на Балтійському флоті. З 1967 року працював на різних посадах у районних газетах "Радянська Таврія", "Шляхом Леніна" (Цюрупинськ), "Нова Каховка", кореспондентом обласної газети "Наддніпрянська правда", головним редактором Білозерської районної газети "Придніпровська зірка". Журналістська доля закидала його аж на Чукотку, де був заступником головного редактора газети "Огни Арктики".
Ведучий 1: Та де б не був Валерій Кулик, він завжди багато читав поезії різних авторів різних епох і лишав на полях, буйно зеленіючі життям і дзвенячі зерном ліричної і філософської думки, віршовані рядки. Поетичне обдарування Валерія виявилось дуже рано, ще за шкільною партою він пробував писати вірші. Перші його поезії були опубліковані в районній газеті в 1961 році.
Ведучий 2: Одна з перших збірок Валерія Кулика мала назву дещо несподівану, але природну для уродженця й співця степу та степовиків -"Озимина", яка вийшла в 1961 році. Поет змолоду оспівував свого прадіда, що шукав для односельців воду, сказав бентежне слово про турбаївців, про батька-матір.
Ведучий 1: Найяскравішими у творах поета є образи рідного краю, саду, материнської хати, за допомогою яких автор прагне ствердити ідеали добра, і краси, гуманності і благородства, любові до рідної землі, до тих місць, де народився - до рідного села.
Читець 1: Благословенна степова земля...
Осіння даль...
Чаплинські небокраї...
Як бачу вас, то серце завмирає -
Така безмірна радість промовля.
У цім краю так радісно душі
І світло так...
Тут сонця пребагато.
Тут з нами вічне і безкрає свято,
Тут завжди легко пишуться вірші.
("Благословенна степова земля")
Ведучий 2: Вірші пишуться легко і відверто, тому що вони йдуть від самого серця. Збірка "Трояндове вино" має глибоко інтимний характер і відтворює розмаїту гаму ліричного світу поета. Збірка сповнена мотивів ніжності, любові, щирості, суму, пошуків світла у прожитому й пережитому.
Читець 2. Я так тебе люблю.
До серця пригортаю...
Цвітуть мої чуття на золотій межі.
Я так люблю тебе,
Я так тебе кохаю...
Холоне спомин мій на дальнім віражі.
За вікнами – зима
з морозами й вітрами,
Та пломінь на душі іще не відгорів...
Мовчать нічні степи розлукою між нами,
І тужать небеса
у кронах яворів.
В саду моїх надій
ще світло і вербово:
Очей не відведу –
така красива ти...
Благаю, порятуй
мене, моя любове!
В дорозі до весни світи мені, світи!
("Я так тебе люблю")
Ведучий 2: Валерій Кулик пише не лише вірші та сонети, а й чудові, душевні пісні. Третя збірка ліричних пісень композитора Валентина Плаксєєва та поета Валерія Кулика " Повернення в юність" (2001) - це вокальні твори. Пісні, які увійшли до цієї книжки, виконуються як майстрами мистецтв, так і самодіяльними колективами. А твір "Мамине поле" представляв мистецтво Херсонщини на Всеукраїнському огляді мистецьких та аматорських колективів у столичному Палаці "Україна".
(Звучить пісня на слова В.Кулика, музика Валентина Плаксєєва "Мамине поле").
Ведучий 1: Сьогодні заслуговує на увагу будь-яка шляхетна спроба прилучити нас до цілющих джерел класики. Валерій Кулик уже давно відомий читачам не лише як обдарований поет і тележурналіст, а й як талановитий перекладач. Витончена книга його літературних перекладів російсько-класичного сценарію "Світився гранями сонет" довела, як переконливо звучить російська класика співучою, солов'їною українською мовою.
Ведучий 2: Читаючи переклад "Я зачарований сонетом: сто поезій з російської літературної класики", складається враження, що створено переклади і легко, і піднесено - на єдиному подиху, бо випромінюють вони сонячність таврійських степів, грають ароматом, немов трояндове вино, бентежать душу і окрилюють інтелект.
Ведучий 1: До вашої уваги переклад Валерія Кулика "Сонет до форми" Валерія Брюсова.
Є тонка сув'язь, як завжди, наразі
Між контуром та запахом цвітка.
Отак брильянт душі не обпіка,
Аж поки грань не заживе в алмазі.
Так образність розмірених фантазій,
Що, як хмарина, небо обпіка,
Закам'янівши , зоріє в віках
У вивіреній, злотокрилій фразі.
І хочу я, щоб всі мої світи,
Порвавши в слові навісні тенета,
Знайшли себе в обіймах висоти.
Нехай мій друг розкриє том поета,
Нап'ється з нього чіткості сонета
І чистих літер дива-красоти!
Ведучий 2: У передмові до збірки "У мареві мальв" читаємо слова Валерія Павловича ніби сповідь: "Поезія - це та жар-птиця, за якою віками полюють майстри слова, при побаченні з якою завмирає серце творця. А найголовніше - з літами не міліє бездонна криниця прагнень, котра і підштовхує автора на нові пошуки істини. Упродовж 45 років поетичної творчості доводилося бачити і відчувати всього, однак завжди брало верх щире зачарування світом."
А нас, читачів, поезія Валерія Кулика продовжує чарувати і через край переповнювати наші емоції, духовно збагачуючи кожного з нас.
Ведучий 1: Ми горді тим, що маємо можливість сьогодні спілкуватися з поетом, творчість якого - це "чистих літер дива-красоти". Валерію Павловичу, розкажіть, будь ласка, як вам вдалося досягти такої висоти?
(Слово надається члену Національної спілки письменників України, поету , журналісту, нашому земляку Валерію Павловичу КУЛИКУ )
Ведучий 2.: Світла поезія нашого ювіляра-земляка склалася вже в чималий доробок. Його надруковані книги поезій "Відстані", "Озимина", "Дорога до тебе", "Трояндове вино", "Відлуння любові", "Уста твої ніжніші за корали", "Сонце моєї матері", "Свіча кохання", "П'ятдесят сонетів різних літ", "Колодязь у степу", "Алегорії вересневого саду", "Планета сонета", переклади "Світився гранями сонет", "Я зачарований сонетом", та збірки пісень "Кришталева любов", "Калинові мости", "Повернення в юність", "Зоря над покосами" розчулено торкаються струн душі читача.
(Слово надається голові районного літературно-мистецького об'єднання " Кришталеві роси" Миколі Петровичу Тимошенку)
Ведучий 2: Про творчі здобутки Валерія Кулика радо відгукуються його колеги.
Херсонський композитор Валентин Плаксєєв говорить:
"Орфей торкнув розчулену струну,
Яку лиш ми з тобою можем знати...
Не випадково пригадалися ці рядки з сонета Валерія Кулика. Хочеться, щоб іще не один рік, чудова лірика поета торкалася моєї душі та сприяла створенню нових пісень".
Ведучий 1: Заслужений артист України Харіс Ширінський завдячує долі за знайомство з поезією Валерія Кулика і за можливість виконувати пісні на його вірші.
Адже твори ці - натхненно відкриті, без остороги говорять людям про любов поета і виконавця до жінки, до матері, до отчого дому...
Ведучий 2: Літературний критик Лада Федоровська пише: "Твори Валерія Кулика - це поезія довіку закоханої душі. Його вірші значущі й несподівані за авторським світобаченням, співучі за формою. Природжений лірик - це, мабуть, найпосутніше визначення."
Ведучий 1: Всі присутні щиро вдячні Валерію Павловичу за гарну зустріч. Його колегам за ремеслом теж висловлюємо щиру вдячність. А завершити вечір ми хочемо віршами Миколи Петровича Тимошенка, які він присвятив члену Національної спілки письменників України , поету, журналісту, другу, земляку Валерію Кулику з нагоди його 60-річчя від дня народження.
Читець: Таврія для нього - це криниця,
З якої він натхнення попива,
Яке у віршах золотом іскриться,
Мов пшеницями нива степова.
Тож скорий поїзд хай собі рушає,
А за вікном - серпнева благодать.
І море сонця й небо геть безкрає
-їх, як належить, треба оспівать.
Отож дерзай, як в юності, дружище!
Таланту крила в тебе молоді.
Злітай у світ поезії найвище,
-3 життєвих бур, завій і холодів.
Здоров'я зичу в творчому польоті,
Удачі в нім щоліта й щозими.
Завжди люби: у радості й скорботі
Таврійських піль барвисті килими.
("Таврія для нього – це криниця")
Звучить мелодія - диск "Музика рідного дому"
Склала Н.П.Чиркова, методист Чаплинської ЦБС