Створено за допомогою ШІ
Павло Загребельний – український письменник, Герой України, лауреат премії ім. Т. Шевченка, учасниик 2-ї світової війни, в’язень німецьких та радянських концтаборів. Пройшовши довге, але нелегке життя, він зумів створити справжні літературні шедеври. У творчому доробку письменника 20 романів, кілька повістей, десятки оповідань, публіцистичних та літературно-критичних статей, есе, п’єси, кіносценарії. Їх загальний тираж оцінюють у близько 15 млн. книжок, що перекладені 23 мовами.
Особливої популярності набула історична проза романіста. Неперевершеними за своїм змістом, багатоплановістю, образністю є романи «Диво», «Смерть у Києві», «Роксолана», «Євпраксія», «Я, Богдан», «Первоміст» та інші. Ці твори по праву вважаються літературним скарбом українського народу.
До життєвої долі Роксолани зверталося чимало митців, намагаючись переосмислити її, ввести неповторний образ української дівчини та турецької султани у свої твори. Павло Загребельний теж звернувся до образу Хюррем. У результаті світ побачив чудовий роман під назвою «Роксолана».
Роман «Роксолана» Павла Загребельного – це захоплююча історична епопея, що переносить читача у XVI століття, до османського двору, де розгортається доля однієї з найвпливовіших жінок того часу. Письменник зробив спробу проникнути у складний внутрішній світ своєї героїні – Роксолани – Анастасії Лісовської, доньки українського священика з Рогатина, яка, потрапивши до гарему турецького султана Сулеймана, незабаром стала його улюбленою дружиною.
Змалював його в розвитку, від самого дитинства дівчини, показавши, в якій сім’ї виростала вона, якими були її батьки, що впливало на формування її як особистості. У результаті Роксолана постає перед читачем не просто турецькою султаною, а українкою, що досягла такого високого становища.
*****
Роман «Роксолана» – це історія боротьби нікому незнаної дівчини й жінки за свою особистість, за те, щоб уціліти, зберегти і вберегти себе, а тоді вознестися над оточенням, може, й над цілим світом… Навіть у каторжників на турецьких галерах, здається, було більше вільного часу, ніж у цієї жінки, нестерпно самотньої, виснаженої змаганням за своє життя, за свою індивідуальність.
Павло Загребельний
В образі Гюррем письменник втілив найкращі риси не тільки українських жінок, а взагалі – українського народу. Маючи велику владу в Османській імперії, найбільшу, що мала колись жінка в цій державі, Гюррем скористалася нею на благо рідної землі. Вона подарувала Батьківщині 40 вільних років, коли Україна могла повноцінно розвиватися і квітнути. Вона сприяла відбудові міст, церков у рідному краї, забезпечувала мир у своїй Вітчизні.
Павло Загребельний повернув із легенди в історичний часопростір полонянку Роксолану, яка досягла вершини султани, котра в деякій мірі трансформувала безправне становище жінки, що було традиційним для мусульманського світу.
Письменник так говорив про свою книгу: «Як пташка клює, так і письменник по крихті збирає звідусіль інформацію. Я намагався написати роман, максимально наближений до дійсних подій. Роман рецензувався в Москві, все було перевірено, життєвий фактаж достовірний. А взагалі мені епоха Сулеймана Пишного нагадує Кремль».
Надихнула Павла Загребельного на написання історичного роману про Роксолану книга ученого-східнознавця Агатангела Кримського «Історія Туреччини», де Роксолані було присвячено близько 20 сторінок, а також тритомний твір московського академіка Гордлевського про турецьку історію. Загребельний особисто їздив у Туреччину, відвідував Рогатин. Знайомився з архівними документами. Для втілення ідеї роману письменник два роки вивчав літературу та традиції мусульман, Коран та закони шаріату, аби розповісти історію української дівчини близько до реальних подій.
За чотири з половиною століття образ султани обріс такою кількістю чуток, легенд, суперечливих оцінок, що, як зазначають історики, вже неможливо розгледіти справжню подобу цієї жінки. Павло Загребельний із цього приводу писав: «Не маючи точних свідоцтв, не сподіваючись на встановлення істини, іноземні посли, мандрівники, літописці, полемісти гарячково хапалися за будь-які чутки, ставали жертвами малозначних і не дуже достовірних пересудів. Так з невизначеності, таємничості, пліток і наклепів, якими дуже щільно була оточена фігура Роксолани під час її життя, вже для сучасників, особливо ж для нащадків, ця жінка явилася не лише всемогутньою, мудрою і незвичайною в своїй долі, але і злочинною, отакою леді Макбет з України. Цьому сприяли неперевірені, а деколи і просто вигадані донесення з Царьграда венеціанських послів Наваджеро і Тревізано, листи австрійського посла Бусбега, повідомлення французького посла у Венеції де Сельва, позбавлена якого б то не було наукового значення компіляція бургундця Миколи Моффанського, видана у Франкфурті-на-Майні в 1584 році, і ілюстрована праця Буасарда «Життя і портрети турецьких султанів» (Франкфурт-на-Майні, 1596). Ми не дивуємося з османських істориків Алі-Челебі (XVІ ст.), Печеві і Солак-заде (XVІІ ст.), які вільно і просторікувато переказують неперевірені чутки про підступність Роксолани, тому що не в традиціях мусульманських компіляторів було дошукуватися істини тоді, коли йшлося про жінку, та ще і чужоземку. Відомо ж, що коли складається яка-небудь традиція, ламати її вже ніхто не хоче...».
Княгиня Ольга, Анна Ярославівна, королева Франції, Гальшка Єлизавета Острозька, Хасекі Гюррем Султан… Є безліч славетних українок, які залишили свій помітний слід в історії, мистецтві, літературі нашої держави та за її межами. Восьмикутна кам’яна могила Роксолани-Гюррем, єдиної султанки в тисячолітній історії могутньої Османської імперії, стоїть у Стамбулі вже майже 400 років. Роксолана-Гюррем – єдина жінка, яка за всю історію країни, удостоїлася такої честі, і жінка, до якої турки досі мають особливе ставлення. При дворі її називали Хасекі Гюррем (Радісна дружина або розсміяна), а європейські сучасники знали її під іменами Росса, Русса, Роса, Роксолана, тобто українка (Роксоланія – це ще одна з прадавніх назв України). Весь світ дивується, як скромна українська дівчина досягла такого високого становища в могутній на той час Османській імперії. Її ім’я стало легендою та увійшло в світову історію.
У 2005 році світ побачив переклад роману «Роксолана» турецькою мовою. Після цього роман перевидавався вже двічі. Перекладач роману Омар Дерменджі вже тривалий час мешкає в Києві, викладає філологічні дисципліни на факультеті сходознавства Інституту філології КНУ ім. Шевченка, чудово володіє українською мовою, а турецьку викладає в університеті. У 2009 році «Роксолана» була опублікована французькою.
У 1996-2003 роках на кіностудії «Укртелефільм» режисером Борисом Небієрідзе був знятий телесеріал «Роксолана». Сценарій серіалу базувався на історичних романах про Роксолану Павла Загребельного та Осипа Назарука. Серіал складається з трьох частин, загалом 50 серій.
Роман «Роксолана» стане цікавим як для тих, хто любить історію, так і для читачів, які захоплюються драматичними особистими історіями на тлі великих історичних подій. «Роксолана» – це книга, що відкриває нові горизонти і допомагає зрозуміти минуле крізь призму людських переживань та амбіцій, мотивує до глибшого пізнання історії, закликає задуматися про роль особистості в історичних процесах та надихає на роздуми про силу людського духу та волі.
*****
Ніхто не має права мовчати, а надто письменник.
Це моє кредо, я сповідував його все своє життя. Я
не шкодую, що я так жив – чесно та справедливо.
Оце все, що я мав вам сказати. Все решта написано
в моїх книжках.
Павло Загребельний
Використані джерела:
-
Загребельний П. Роксолана [Аудіокнига] / Читає Галина Довгозвяга. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://4read.org/1175-zagrebelniy-p-roksolana.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 27.06.2025.
-
Кульчинський О. Кому був вигідний образ Роксолани – українцям, туркам чи Речі Посполитій? [Електронний ресурс] / Інтерв’ю з Омаром Дерменджі / Провів Олесь Кульчинський // АРАТТА : [український національний портал. 2006-2025 ]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=2297. – Назва з екрана. – Дата публікації : 16.02.2012. – Дата перегляду : 28.06.2025.
-
Павло Загребельний – патріарх української літератури [Електронний ресурс] / Бібліографічний нарис до 95-річчя від дня народження П.Загребельного // ЦБС Деснян-кого р-ну м. Києва Центральна районна бібліотека ім. П. А. Загребельного. – Київ, 2019. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://desnabib.kiev.ua/images/images/2019/12_09_2019/zagreb95.pdf. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 28.06.2025.
-
Сивак І. Образ Роксолани в українській літературі (за романом П. Загребельного «Роксолана») [Електронний ресурс] / І. Сивак, 15 р., зош І-ІІІ ст.,с.Ятранівка, Черкаська обл. // Міжн. конкурс учнів. та студ.молоді «Мій рідний край» : літературознавство, мовознавство та фольклор. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://mij-kraj.com.ua/literaturoznavstvo-movoznavstvo-ta-folklor/obraz-roksolany-v-ukrainskii-literaturi. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 27.06.2025.
Ілюстративний матеріал:
- Загребельний, Павло Архипович. Роксолана: роман / П. А. Загребельний. – Харків: Фоліо, 2006. – 685 с.;
- Роксолана - невідомий художник, XVI століття. «Giovane, ma non bella»;
- Омар Дерменджі (ліворуч) разом із Павлом Загребельним. Фото: АРРАТА.
