Каланчацький район
Каланчацький район розташований на півдні області, у її степовій зоні, омивається водами Каркінітської та Джарилгацької заток Чорного моря. Територією району протікає річка Каланчак та Північно-Кримський канал. Межує зі Скадовським, Цюрупинським, Чаплинським районами Херсонської області та Красноперекопським районом АР Крим.
Каланчацький район належить до дуже посушливої, помірно жаркої агрокліматичної зони з м’якою зимою. Пересічна температура січня -2,6˚С, липня +22,9˚С. Період з температурою понад +10˚С становить 186 днів.
Район заснований у 1939 році. Загальна площа становить 0,9 тис. км2. Населення району: 22 тис. осіб станом на 2012 рік (за даними Головного управління статистики у Херсонській області). Районний центр - смт Каланчак, засноване у 1794 році.
З кінця XVIII ст. розпочинається заселення каланчацьких степів. Та розквіт цієї місцевості пов'язаний з діяльністю відомої землевласниці - меценатки Софії Богданівни Фальц-Фейн, яка заснувала 1897 року на березі Каркінітської затоки перлину Таврійського краю, місто-мрію Хорли з портом та підприємствами, що ще сто років тому успішно співпрацювали з найбільш передовими країнами... Сьогодні селище Хорли - унікальний оазис цілющого, рекреаційного та туристичного потенціалу півдня України. Тут полюбляють відпочивати туристи з різних куточків України та ближнього зарубіжжя.
Цікавою історичною пам’яткою є могила чорноморського козака - Данила Вовка, яка збереглася у селі Привілля Каланчацького району.
Місцем у раю є літній оздоровчий табір «Дивосвіт» села Роздольного Каланчацького району. Це гарна місцевість для відпочинку дітей. Табір розташований в екологічно чистій зоні з низьким рівнем радіації. Морське повітря збагачене йодом, а екологічно чисті продукти харчування сприяють покращенню здоров’я та підвищенню імунітету. Територія табору становить 2,5 гектарів. Навкруги паркова зона із віковими деревами, висадженими ще у XVIII столітті. Море знаходиться за 200 метрів від місця проживання.
Каланчацьке Примор'я - це 35 кілометрів пляжів, уздовж добре прогрітих сонцем пологих мілин Джарилгацької і Каркінітської затоки. Це живописні селища, що мають свою незвичайну і романтичну історію, щедра та багата на врожай земля.
Природа подарувала цьому приморському краю, крім родючих ґрунтів, ще й чимало курортологічних ресурсів. Саме повітря тут є цілющим. Настояне на іонах брому і йоду, ароматах степових трав і садів, добре прогріте сонцем, якого в цих місцях майже 300 днів на рік, воно сприяє лікуванню хвороб верхніх дихальних шляхів, бронхіальної астми, гіпертонії, атеросклерозу і багатьох інших захворювань. Також тут є чимало покладів лікувальних грязей, які, за даними Одеського науково-дослідного інституту курортології, мають неабиякий ефект при лікуванні артритів, тромбозів, ревматизму, радикуліту та інших хвороб.
Жодна ділянка Північного Причорномор'я не має такої величезної кількості придатної для вживання мінералізованої води, яка, у цих місцях то тут, то там потужними джерелами виривається на поверхню.
Джерела:
1. Каланчацький район // Географія Херсонщини: навч. посіб. - Херсон, 2007. - С. 199.
2. Каланчацький район // Херсонщина запрошує [Изоматериал] = The Kherson region invites you: фотоальбом. - Херсон, 2008. – С. 242-243.
3. Каланчацький район // Херсонщина - колиска дитячого оздоровлення, відпочинку та туризму. - Херсон, [2013]. - С. 10-11.
