Удосконалення структури бібліотек. Профілювання діяльності
Одинадцять років тому в Єкатеринбурзі (Росія) була створена бібліотека, метою якої стало забезпечення на муніципальному рівні інформаційної взаємодії між населенням міста та місцевими органами влади – Бібліотека голови Єкатеринбурга.
Сьогодні Бібліотека голови Єкатеринбурга - це відомий у Свердловській області інформаційний, культурний, громадський центр. Її стратегічний план містить у собі три складові.
Бібліотека голови Єкатеринбурга (БГЄ) - це міська публічна бібліотека, що обслуговує все населення міста й надає повний набір традиційних бібліотечних послуг. Вона має чотири філії в районах міста, кожний з яких - це БГЄ в мініатюрі. Оскільки вони наближені до місця проживання громадян, то на них лягла основна робота з реалізації програми соціального інформування й консультування жителів Єкатеринбурга. Саме філії стали провідними інформаційно-консультативними службами БГЄ.
Соціальне інформування й консультування бібліотеки-філії здійснюють за допомогою органів місцевого самоврядування й громадських організацій. Пріоритет віддається обслуговуванню незахищеної й малозабезпеченої частини населення міста. Серед населення популярні щомісячні Дні інформації: зустрічі за участю керівництва районних адміністрацій, фахівців міської адміністрації, депутатів Міської думи, представників соціальних установ. Така форма роботи дає можливість міським чиновникам побачити реальні проблеми жителів, а жителям - одержати відповіді на їхні запитання в бібліотеці, без ходіння по кабінетах чиновників.
Які питання хвилюють громадян найбільше? Пенсії, пільги, субсидії, працевлаштування, проблеми ЖКГ і охорони здоров'я, військова служба, захист прав споживачів, екологія й багато чого іншого. Ведеться й індивідуальне консультування населення.
Завдяки програмі "Соціальне замовлення міста" бібліотека стала центром спілкування населення й влади, а її філії - центрами місцевого співтовариства. Мета програми - забезпечення інформаційної взаємодії між населенням міста й місцевими органами влади, створення системи соціального консультування й інформування громадян Єкатеринбурга, задоволення їхніх потреб у правовій і соціально значимій інформації. Підпроект програми "Бібліотека й влада, грані взаємодії" спрямований на пропаганду російської державності, формування поважного відношення до влади. Ведеться робота з підтримки становлення й розвитку місцевого самоврядування. Бібліотека інформує жителів про проблеми міста, про цілі і завдання, реалізовані міською адміністрацією. БГЄ - центр, де зосереджена інформація про теорію й практику місцевого самоврядування, де здійснюється відкритий доступ населення до фонду офіційних документів виконавчої й законодавчої влади.
За статусом БГЄ одержує обов'язковий примірник документів: постанови й розпорядження глави Єкатеринбурга, рішення Міської думи, а також аналітичні й статистичні матеріали соціальних досліджень. Є у фонді бібліотеки й особисті книги голови міста. Особливий розділ цієї колекції - книги про різні міста Росії й світу, які мер одержав у дарунок від почесних гостей міста або під час своїх візитів в інші міста й країни.
Бібліотека намагається забезпечувати безпосередній діалог влади й населення, організовує зустрічі представників адміністрації й громадських організацій з різними категоріями населення.
У центральній будівлі бібліотеки раз на чотири місяці Міжрегіональний центр з прав людини проводить день відкритих дверей: прийом ведуть правозахисники, адвокати. Крім того, співробітники БГЄ виконують роль соціальних консультантів, підбирають нормативні документи, роз'яснюють їхні основні положення, при необхідності дзвонять у різні інстанції. Найбільш висока активність громадян у період виборчих кампаній.
Останнім часом у регіонах Росії активно розвивається територіальне громадське самоврядування (ТГС), створюються органи ТГС за місцем проживання в мікрорайонах міста. БГЄ стала важливим помічником органів ТГС, забезпечуючи інформаційний супровід їхньої діяльності за договором про співробітництво. Для оперативної допомоги громадянам у бібліотеці існує Соціальна телефонна довідкова служба (СТДС). У рік надходить більше 20000 запитів (до речі, забезпечує роботу СТДС один бібліотекар). Найчастіші запитання: що робити в екстремальній ситуації, як допомогти близьким, як відстояти свої права, до кого звернутися зі своєю проблемою. Чимало запитань адресних. Бібліотека має велику електрону базу соціально-побутової інформації про місто, що систематично поновлюється.
Здійснювати соціальне інформування населення допомагають партнерські відносини з некомерційними організаціями (НКО): БГЄ забезпечує інформаційну підтримку їхньої діяльності, а їхні фахівці (психологи, юристи, адвокати) надають безкоштовну консультативну допомогу громадянам у стінах бібліотеки.
У рамках підпроекту "Суспільна думка" здійснюється інформування органів місцевого самоврядування про стан суспільної думки в місті, пропозиції і побажання городян. Анкетування різних груп населення, що проводиться з ініціативи бібліотеки або за дорученням міської влади, дозволяє виявити проблеми й перспективи стратегічного розвитку міста.
У центрі уваги підпроекту "Міські околиці" - нестаціонарні бібліотечні пункти в селищах та селах, де немає муніципальних бібліотек.
Метою підпроекту "Світ без кордонів" є подолання психологічної й інформаційної ізоляції громадян з обмеженими можливостями здоров'я. Здійснюється бібліотечне обслуговування вдома й у соціальних установах (будинках ветеранів, пансіонатах, притулках інвалідів, людей похилого віку, підлітків). Один з напрямків програми - "Розмовна книга" - обслуговування аудіокнигами вдома й у соціальних установах даної категорії користувачів.
В останні роки підсилюється інтерес жителів до геральдики й символіки Єкатеринбурга, історії міста, до долі видатних земляків. Про це свідчать результати опитувань, численні запити, телефонні дзвінки, матеріали конкурсів. Девіз бібліотеки - "Відкривайте місто з нами". Реалізуються численні авторські соціокультурні проекти:
• "Книга року" - щорічний міський видавничий конкурс, що поєднує книговидавців, поліграфістів, читачів.
• "Преса року" – представлення місту всього спектра ЗМІ Єкатеринбурга (їх близько 250). Це й виставка, і конкурс на кращу журналістську роботу, і опитування з метою виявлення найбільш популярних серед городян ЗМІ, у тому числі електронних. Проект сприяє поглибленню взаємодії між суспільством, владою й ЗМІ, допомагає привернути увагу журналістів до особливо актуальних питань, проблем, подій міста.
• "Будемо пам'ятати" - історико-меморіальний проект, метою якого є збереження пам'яті про видатних громадян міста, що внесли значний внесок в історію розвитку Свердловська - Єкатеринбурга.
• "Визнання" - публічне вшановування відомих, знаменитих громадян-ювілярів року.
• "Ровесники століття" - присвячений 100-літнім громадянам Єкатеринбурга (щорічно таких набирається 10-15 осіб).
• "Культурна спадщина Єкатеринбурга в приватних колекціях громадян" - виставочний проект, що поєднує колекціонерів міста.
• "Уральські самородки" – найбільш народний проект, що представляє громадянам творчість непрофесіоналів: художників, поетів, письменників, композиторів, майстрів прикладного мистецтва. Бібліотека не тільки дає їм можливість заявити про себе, але й створює умови для подальшої творчої самореалізації.
• "Відкритий архів" - у рамках цього проекту здійснюється видавнича діяльність. В основу друкованих книг, буклетів, альбомів і каталогів лягають зібрані в ході реалізації проектів ексклюзивні матеріали - спогади учасників і героїв проектів, анкети, фото, архівні документи. По одному примірнику кожного видання передається в муніципальні й Свердловський державний архіви.
Лакедемонская Н. Н. Площадка для диалога:
библиотека главы города как новый ресурс
/Н. Н. Лакедемонская //Библиотечное дело.
– 2009. - №7. – С. 33-35.
28 грудня 2007 року Дума міста Ангарська (Іркутська обл., Росія) прийняла муніципальну цільову програму "Розвиток муніципальних бібліотек міста Ангарська як центрів дозвілля інформаційних інтелект-центрів на 2008-2010 роки". Усього на три роки в неї закладено 67610 тисяч крб. додатково до основного бюджету.
Основна мета муніципальної цільової програми - це вдосконалювання й функціональне розширення діяльності муніципальних бібліотек міста Ангарська як інформаційних, культурних і освітніх інтелект-центрів для різних категорій населення, що сприяють створенню умов підвищення інтелектуального рівня громадян. Основою діяльності такого центру є надання доступу до інформації й знань, організація максимально зручного середовища для розвитку інтелекту. Інтелект-центр - це сполучення традиційної бібліотеки й медіацентру, а також спеціалізованих служб (психологічної, правової і т.д.). Його фонди складаються із широкого спектра класичної й сучасної літератури, відео- і аудіоматеріалів, електронних носіїв інформації, мережних ресурсів.
Реалізація програми дозволить муніципальним бібліотекам міста Ангарська:
• Зайняти гідне місце в інформаційному просторі й соціокультурному середовищі міста Ангарська.
• Створити базу даних "Електронний каталог документів Ангарської централізованої бібліотечної системи" з можливістю його використання в єдиній корпоративній мережі й на сайті МУК "Централізована бібліотечна система".
• Модернізувати й реорганізувати основні бібліотечні процеси обслуговування всіх груп населення; підняти роботу бібліотек на якісно новий рівень. Очікується досягнення 100% охоплення читанням дітей міста Ангарська, збільшення числа відвідувань муніципальних бібліотек на 2% (2006 рік - 534 460; 2010 рік - 545 450).
• Розвинути мережу бібліотек як дозвільних, інформаційних інтелект-центрів для жителів міста Ангарська; додатково створити в муніципальних бібліотеках 10 клубів за інтересами.
• Підвищити роль бібліотек в інформаційному забезпеченні користувачів муніципальних бібліотек міста Ангарська.
Реалізація програми йде повним ходом - ремонтуються приміщення бібліотек; придбаються меблі й техніка; поповнюються фонди: надходить нова сучасна література, електронні видання, періодика.
Населення міста повинне знати, що бібліотеки міста Ангарська можуть виконувати функції інформаційно-аналітичної служби, стати центрами соціальної ділової інформації, освітніми й культурними центрами.
Для досягнення цієї мети МУК м. Ангарська традиційно проводить заходи міського масштабу, що мають великий суспільний резонанс у місті. Так, у 2008 році ними стали акція "Рекламна весна" і Форум бібліотечних працівників "Бібліотеки міста на шляху до співробітництва й взаєморозуміння".
Форум "Бібліотеки міста на шляху до співробітництва й взаєморозуміння".
Перший в Ангарську Форум бібліотечних працівників "Бібліотеки міста на шляху до співробітництва й взаєморозуміння" було вирішено провести для того, щоб консолідувати зусилля бібліотек міста для підтримки й розвитку престижу читання населення, для вирішення проблем, пов'язаних зі створенням єдиного інформаційного простору міста.
28 травня 2008 року в Палаці творчості дітей і молоді зібралося близько 200 бібліотекарів міста, щоб визначити подальші напрямки розвитку бібліотечної діяльності в Ангарську, познайомитися з досягненнями бібліотек міста, з особливостями розвитку бібліотек різних відомств. Головна мета форуму - створення в Ангарську єдиного інформаційного простору шляхом об'єднання зусиль всіх бібліотек. У перспективі створення єдиної корпоративної мережі, що поєднує бібліотеки муніципальні, шкільні, технічні, бібліотеки училищ і технікумів, вузів і підприємств.
Традиційно у загальноросійський День бібліотек у всіх книгарнях проходить акція "Рекламна весна", що привертає увагу жителів міста до діяльності ангарських бібліотек. Необхідність у проведенні такої акції виникла давно. Використати рекламу для залучення нових читачів, для розвитку методів роботи з постійними відвідувачами, для формування привабливого іміджу бібліотеки - це завдання ставили перед собою організатори акції.
У цей день із самого ранку на вулиці перед кожною бібліотекою було жваво й галасливо: виносилися столи, виставкові стелажі, розвішувалися прапорці й кульки, гасла й баннери, встановлювалися стенди, плакати-курені, звучала музика. Це бібліотекарі Ангарська готувалися зустріти своїх читачів. І в кожної бібліотеки було щось своє, незвичайне.
Різноманітними буклетами, закладками, візитками, оголошеннями про послуги бібліотеки зустрічали перехожих на вулиці працівники ЦМБ, бібліотек - філій. Бібліотекар у костюмі Карлсона ЦДБ ім. А. П. Гайдара роздавала буклети про бібліотеку, пам'ятки для батьків, закладки на зупинках, у крамницях та трамваях.
Барвиста вітринна реклама прикрашала зовнішній вигляд бібліотек. Візитною карткою історичної бібліотеки "Джерела" № 5 стала виставка-реклама "Наша бібліотека - джерело історичних знань". Особливістю дизайнерського рішення виставки стало використання декоративних коробок, різні форми й розміри яких відбивали зміст розділів виставки.
Яскраві обкладинки дитячих книг, герої улюблених книг з виставки "Малюємо книгу самі", задерикувате запрошення в бібліотеку, віршована реклама відділів бібліотеки привертає увагу до вітрини дитячої бібліотеки ім. Алли Стародубової.
Віконна реклама зазиває читачів у ЦМБ (абонемент), ЦДБ, бібліотеки-філії: "У будинку без книг як без вікон - темно", "Книга - таємниця, книга - скарб. Книга - друг для всіх хлоп'ят", "Дружок, тут твоя бібліотека".
Вуличну рекламу у вигляді планшетів, плакатів-куренів, стендів, щитів, об'ємних фігур задіяли в бібліотеках.
Бібліотечні плакати "Моя улюблена бібліотека", "Ми йдемо в бібліотеку", "27 травня - день бібліотек", "Любить книгу вся наша родина", "Все добре, а з бібліотекою краще", "Ти записався в бібліотеку?" у всіх бібліотеках рекламували не тільки самі бібліотеки, але й процес читання.
Традиційними стали в акції "Рекламна весна" конкурси малюнків на асфальті "Моя улюблена казка", "Обкладинки улюблених книг", "Казкова країна".
Ідею всіх рекламних кампаній відображали різні слогани, розташовані на стінах, вікнах, вітринах бібліотек. "Хто багато читає, той багато знає", Читати - це модно", "Книга кращий друг", "Я люблю читати, а вам слабко?", "Читати круто", "Всією родиною в бібліотеку", "Житло без книг - що будинок без вікон", "Я знаю, як пройти в бібліотеку", "Здивуй батьків - прочитай книгу" і т.д.
Всілякі виставки на вулицях створювали позитивний образ ангарських бібліотек: виставки "Золота полиця", "Творчість дітей", "З особистого архіву В. Алексєєва"; виставка виробів клубу "Полум'я"; виставки "Читаємо всією родиною", "Ці книги ви нам подарували"; виставка малюнків "Мій улюблений герой", виставка дитячих журналів "Журнали для дівчат і хлоп'ят", "Вибери свій журнал".
Масові заходи - це найефективніша реклама бібліотеки. Тому в цей день всі бібліотеки запросили своїх читачів взяти участь у конкурсах, вікторинах, іграх, посиденьках. Бібліотечне шоу з танцями й театралізованими елементами "Подорож в історію бібліотек" і вікторину "З'єднай правильно назву книги й автора" провела для своїх читачів у читальному залі ЦМБ. Парад сімейного читання "Читай, живи й перемагай" пройшов у культурно-дозвільному центрі "Ветеран".
На вулиці біля дверей бібліотеки провели посиденьки "Із книжкою на ослоні", конкурс "Розумники й розумниці", літературно-пізнавальну гру "Чому ж?", "Ярмарок бібліотечних привілеїв", літературно-музичну композицію "На, дружище, почитай".
Підводячи підсумки акції "Рекламна весна", можна зробити висновок, що сьогодні в бібліотеках реклама стала не тільки невід'ємною частиною професійної діяльності, але й засобом для залучення населення до читання, розкриття можливостей бібліотеки й формування її позитивного іміджу.
Дайнеко Г. Ф. Заявляем о себе!
/Г. Ф. Дайнеко //Новая библиотека.
– 2008. - №12. – С.32-39.
Проблема модернізації сільських бібліотек була вперше поставлена Фондом "Пушкінська бібліотека" (Росія) в 2001 році й традиційно почалася із проекту з комплектування.
За 2001-2008 роки в сільські бібліотеки надійшло більше 60 тисяч базових комплектів книг (це більше 7,5 млн. пр.), які склали ядро бібліотечного фонду.
Про значимість проекту "Модельні сільські бібліотеки", що стали сьогодні одним із пріоритетних напрямків розвитку бібліотечної справи в Росії, говорить той факт, що з 2006 року він увійшов у Федеральну цільову програму "Культура Росії (2006-2010 роки)". "Пушкінська бібліотека" стала виконавцем Державного замовлення на проект "Модельні сільські бібліотеки", реалізованого Міністерством культури РФ.
У чому зміст поняття "модельна" бібліотека? Мається на увазі сільська бібліотека, яка б за своїми функціями, змістом й оснащенням відповідала міжнародним і вітчизняним стандартам, що стала своєрідним зразком, еталоном для інших. При цьому модельні установи, навіть створювані в одному організаційно-технологічному форматі, як правило, змістовно відрізняються одна від одної ресурсами, пріоритетними напрямками роботи, дизайном і ін. Кожна з них має "власне обличчя", що допомагає їй підтримувати свій високий статус у місцевому співтоваристві.
Головною метою проекту стало створення умов для вирівнювання доступу до культурних цінностей і інформаційних ресурсів сільського і міського населення. Було обрано два "ударних" напрямки: відновлення книжкових фондів і вдосконалення обслуговування читачів із залученням новітніх комп'ютерних технологій. Одне з надзавдань проекту його ідеологи позначили як активізацію регіональних ресурсів, привернення уваги до проблеми з боку місцевої влади, спонсорів, представників різних структур. Було важливо, щоб влада усвідомила відповідальність за модернізацію культурно-інформаційної структури села, що базується насамперед на бібліотеці. Крім того, передбачалося, що здійснення проекту спонукає до активних дій і самі бібліотеки, починаючи з регіональних методичних центрів і закінчуючи сільськими установами культури.
Не випадково провідну роль у здійсненні проекту зіграли ті регіони, які протягом останніх десяти років не просто підтримували й розвивали ініціативи, спрямовані на збереження й підтримку сільських бібліотек, а самостійно розробляли й здійснювали регіональні програми по їхній модернізації. Найбільш яскравий приклад - програма створення модельних сільських бібліотек у Республіці Чувашія, у результаті якої протягом 2003-2007 р. було модернізовано 500 сільських бібліотек.
У завдання федерального проекту (2006-2010 рр.) входить модернізація 200 сільських бібліотек. Він здійснюється з умови часткового фінансування МК РФ, регіональних і муніципальних органів влади.
Чи легко сільській бібліотеці стати модельною?
Уже в 2006 р. проектом було охоплено 18 регіонів: Республіка Башкортостан, Татарстан, Комі, Бурятія, області, розташовані в різних куточках країни. Результат - модернізація 33 бібліотек. В 2007 р. було модернізовано ще 46 сільських бібліотек в 15 регіонах. До кінця 2008 р. планується відкрити 44 бібліотеки.
На перший погляд наведені дані здаються мізерними. Але для того, щоб оцінити витрачені зусилля, варто представити, яка колосальна праця стоїть за цими цифрами. Почнемо з того, що перетворити в модельну звичайну сільську бібліотеку з її, м'яко кажучи, слабкими ресурсами, неможливо без ремонту й спеціального оснащення приміщення. Це не тільки власне перетворення приміщення, але й установка охоронної й протипожежної сигналізації, підключення до виділеної телефонної лінії й мережі Інтернет. Спеціально потрібно відзначити, що ремонт і оснащення приміщень модельних сільських бібліотек здійснювалися за рахунок коштів місцевого бюджету
Наступний етап перетворень пов'язаний з поставками бібліотечних і комп'ютерних меблів, техніки, книжкових і електронних видань. За рахунок коштів федерального бюджету для модернізації кожної сільської бібліотеки було поставлено сучасне устаткування й інформаційні ресурси.
Третій етап - це проведення навчальних семінарів для бібліотекарів - безпосередніх учасників проекту. Навчальні семінари для співробітників сільських бібліотек, модернізованих в 2006-2007 р., були організовані в Москві. Навчання й проживання учасників фінансувалося за рахунок коштів федерального бюджету.
Програма семінарів включала як теоретичні, так і практичні заняття, які підкріплювалися знайомством з досвідом роботи московських бібліотек. Лекції були присвячені сучасним формам і методам обслуговування читачів, ознайомленню з мультимедійними й інтернет-ресурсами, основами проектної діяльності, сучасними методиками просування книги й читання й ін. У рамках семінарів були організовані екскурсії в провідні федеральні й муніципальні бібліотеки, а також у книгарні для ознайомлення із сучасним книжковим репертуаром.
Крім відпрацьованої технології модернізації сільських бібліотек, можливостей успішно сполучати форми часткової участі в ній федерального й місцевого бюджетів, проект виявив чимало інших соціальних ефектів. Один з них - усвідомлення регіональною владою необхідності системно підходити до вирішення завдань. Підсумком нового підходу до розвитку культури на селі стали регіональні програми розвитку бібліотечного обслуговування жителів села. Сьогодні вони діють у Челябінській, Рязанській, Курській, Пензенській та інших областях.
Аналіз роботи з реалізації проекту створення модельних сільських бібліотек свідчить, що найбільш уразливою ланкою залишається система безперервної освіти бібліотекарів. Мало дати співробітникові модернізованої бібліотеки стартові знання - важливо стимулювати постійне відтворення цих знань, використовуючи із цією метою всі освітні ресурси - федеральні, регіональні й місцеві. Фонд "Пушкінська бібліотека" має намір приділяти особливу увагу моніторингу проекту й розширенню його освітньої складової.
В 2008 році Фонд приступає до реалізації освітнього проекту "Школа бібліотечного лідерства: бібліотеки як центри стійкого розвитку місцевих співтовариств Росії", що став одним з переможців конкурсу на одержання державних грантів Президента Російської Федерації в номінації "Культура й освіта". Проект буде здійснюватися в очно-заочній формі й буде сприяти активізації лідерського капіталу бібліотечного співтовариства, удосконалюванню сучасних професійних навичок бібліотекарів. Фонд сподівається, що проект дозволить розвивати сільські бібліотеки як центри місцевого співтовариства, навчить колег ефективно використати нові соціальні технології.
Матлина С. Г. "Модельная" – значит образцовая…:
проект "Модельные сельские библиотеки"
/С. Г. Матлина //Библиотечное дело.
– 2008. - №18. – С.19-20.
