Екологопросвітницька діяльність бібліотеки
Важливим засобом розумного та стабільного розвитку регіону є екологізація мислення та формування екологічної культури населення. Помітну роль у цьому складному та тривалому процесі відіграють бібліотеки, які вважають природоохоронний вектор одним з пріоритетних напрямів своєї діяльності.
Лідируючу позицію в екологічному русі на Тамбовщині (Росія) займає Центральна міська бібліотека імені Н.К.Крупської, де протягом декількох років успішно реалізується комплексна програма "Збережемо живою планету", метою якої є створення комплексної системи екологічної просвіти й освіти, формування екологічної культури у жителів міста. Цей стратегічний документ був відзначений дипломом на фестивалі екологічних програм у місті Брянську.
Діючим інструментом розвитку креативного мислення у співробітників ЦБС стала багаторівнева програма безперервної бібліотечної освіти "Професіонал", відзначена дипломом лауреата третього Всеросійського конкурсу "Сучасні тенденції в обслуговуванні читачів".
Модель багаторівневої системи підвищення кваліфікації являє собою піраміду, головним елементом якої є Центр бібліотечної освіти "Професіонал". Його робота базується на чотирьох основних напрямках:
- науково-дослідна діяльність;
- автоматизація методичної служби;
- формування професійного середовища, що розвиваеться;
- організація соціальних технологій.
Базисні вектори Центру створюють сприятливе середовище для функціонування спеціалізованих професійних навчальних об'єднань:
• Бібліокласу "Збагнення майстерності", створеного для бібліотекарів- початківців та тих, хто не має спеціальної освіти;
• Школи творчості "Талант", спрямованої на формування активної творчої особистості бібліотекаря й створення на базі бібліотек-новаторів виробничо-експериментальних навчальних майстерень, лабораторій, майстер-класів для трансляції бібліотечного інноваційного досвіду;
• Школи керівника "Лідер", покликаної підвищувати кваліфікацію управлінської ланки ЦБС.
У ході реалізації програми "Професіонал" були розроблені й впроваджені в практику цікаві освітні технології, локальні курси й модульні програми нового покоління. Це дозволило зробити навчальний процес полем моделювання й апробації ефективних нововведень, що викликали якісні зміни в бібліотечному обслуговуванні населення, у тому числі в екологічному вихованні й освіті.
Наприклад, методичний проект "Магія успіху, або Психологія для бібліотекарів" допоміг фахівцям книжкової справи розширити обрії пізнання на тему "Екологія душі", розкрити таємниці самовдосконалення, життя в гармонії із собою й природними ритмами. Ефективному здійсненню проекту сприяв новий підхід до формування навчальної моделі, що базується на поєднанні освоєння теоретичних знань і досвіду із пріоритетом інноваційних компонентів і активних форм навчання.
Завдяки освітньому модулю "Маркетингові дослідження в бібліотечній справі" у ЦБС реалізовано більше 20 дослідницьких проектів екологічної тематики. Аналітичний матеріал, отриманий у ході наукової діяльності, дозволив оцінити реальний стан бібліотечного обслуговування жителів міста і намітити тенденції для подальшого розвитку. У результаті на базі філії № 10 з'явилася міська спеціалізована екологічна бібліотека, у ЦМБ імені Н.К.Крупської відкрився екологічний клуб "Джерело" і створюється Центр екологічної культури "Планета", у філії № 9 запрацювало клубне об'єднання "Добродії".
У межах модуля професійного навчання "Проектний розвиток бібліотек", на ярмарку проектів "Конструюємо майбутнє по власних лекалах" перемогла дитяча бібліотека імені А. Гайдара. За розробку оригінального проекту "Діти. Екологія. Майбутнє", спрямованого на створення електронної інформаційної продукції, розширення спектра сервісних послуг, відкриття міського екологічного центру для дітей, проект "Здоров'я для всіх" дозволив бібліотеці імені О.С.Новікова-Прибоя стати дипломантом ярмарку. Мета проекту - підвищення освітнього рівня жителів міста як фактор поліпшення здоров'я людей. Для успішної реалізації програми тут створений інформаційно-пізнавальний центр "Здоровий спосіб життя", відкрита "Школа здоров'я".
Універсальною формою професійного розвитку працівників системи став фестиваль бібліотечної творчості "Веселка". Він дозволив стимулювати професійну активність фахівців книжкової справи, створити цікаву колекцію фестивальної продукції, досягти нового рівня організації освіти взагалі, і екологічної зокрема. Так, працівники філії № 7, активно використовуючи ідеї, підказані популярними телевізійними програмами, провели в бібліотеці гру "Екологічний марафон на ГРТ". ЦМБ імені Н.К.Крупської запропонувала своїм читачам інноваційну виставку-контраст "Землі моєї лице живе - стогін Землі". У дитячій бібліотеці імені А. Гайдара працювали "Театр-експромт" і сатиричний театр охорони природи "СТОП".
З успіхом у ЦБС пройшла бібліотечна рекламна кампанія, що допомогла по-новому поглянути на роль реклами в сучасній бібліотеці, сприяла відновленню професійного дизайну, відкрила нові засоби й канали поширення реклами і - як наслідок - підвищила соціальну, творчу значимість міських установ культури.
Велику увагу працівники системи приділили екологічній рекламі. Наприклад, у філії № 10 з'явилася нова модель бібліотечного простору, сконструйована за законами екодизайну, уперше в стінах установи на радість дітворі почав працювати бібліотечний зоопарк "Природи лик натхненний".
Вдала фітодизайнерська знахідка дозволила у філії №14 відкрити міні-садок у вигляді бонсай. Рукотворні острови природи - "Казкове озеро" і "Озеро Надії" - з'явилися у філіях №9, №20. Порадувала жителів міста оригінальна бібліотечна друкована продукція екологічного змісту: листівки, закладки, афіші, буклети та ін.
Курс менеджменту "Соціальні технології в бібліотечній справі" дозволив керівній ланці системи значно розширити соціальне партнерство й співробітництво в галузі екологічної освіти, ефективно залучити позабюджетні кошти для розвитку бібліотек міста.
Серед напрямків навчального характеру екологія стала одним із пріоритетних. Продовженням даного проекту стала участь провідних спеціалістів системи в освітній програмі "Заочна школа завідувача сільською бібліотекою", започаткованої на сторінках професійного журналу "Бібліополе".
Сьогодні ЦБС стратегічними орієнтирами свого розвитку в галузі екологічної політики вважає:
• Розвиток цілісної системи екологічної просвіти й освіти, формування екологічної культури.
Щодо цього необхідно на базі публічних бібліотек, які є основними провайдерами екологічної інформації, створити потужну мережу загальнодоступних екологічних центрів. Реалізація даного напрямку дозволить зробити еколого-бібліотечний простір Тамбова наповненим і оптимально організованим.
• Впровадження нових інформаційних технологій.
Екологічну освіту необхідно поставити на комп'ютерну платформу, що дозволить формувати електронні компоненти фонду, створювати власні електронні продукти унікального краєзнавчого змісту, оцифровувати значущі екологічні інформаційні ресурси для того, щоб їх зберегти й зробити доступними у кіберпросторі.
• Придбання й формування еколого-інформаційних ресурсів, організація вільного доступу до них.
Спираючись на дане положення, у бібліотечному співтоваристві необхідно вирішити ряд завдань: підвищити відповідність поточного комплектування запитам користувачів, забезпечити читачів кращими виданнями в традиційному й електронному форматі, організувати штрихкодову обробку фонду для повноцінного автоматизованого обслуговування читачів і зберігання бібліотечних ресурсів. Якісна організація бібліотечних фондів буде сприяти формуванню інтелектуального стратегічного ресурсу, що визначає рівень стійкого розвитку міста.
• Розширення спектра нових сервісних послуг.
У ЦМБ імені Н.К. Крупської передбачається створення спеціалізованого комп'ютерного інтернет-залу, відкриття багатофункціонального мультимедійного центру, оснащеного еколого-освітніми програмами й базами даних, організація віртуальної служби "Запитай бібліотекаря", що відповідає на запити городян (незалежно від того, чи є вони читачами бібліотеки чи ні) у режимі віддаленого доступу.
• Удосконалювання науково-методичного забезпечення екологічної діяльності бібліотек.
Основою даного напрямку є організація дослідницької роботи прогностичного характеру по вдосконалюванню бібліотечного обслуговування міського населення, розвиток проектних технологій, акумулювання й транслювання бібліотечної інноватики в професійне середовище, активізація кадрової політики ЦБС, подальше вдосконалювання системи безперервної бібліотечної освіти: відкриття школи менеджменту якості.
• Організація соціальних технологій.
Цей важливий вектор базується на наступних положеннях: паблік рілейшнз, фандрайзинг, соціальне партнерство, що містить у собі формування сіткового партнерства й співробітництва в галузі екологічної інформації.
Рязанцева, Л. Будущее планеты в торжестве экологического разума /Лариса Рязанцева //Библиополе. – 2008. - №1. – С.18-20.
Бібліотекам в еколого-просвітницькій сфері належить своє, особливе місце. Бібліотеки ЦБС Демидівського району Смоленської області (Росія) мають власний досвід у справі екологічної просвіти, використовуючи такі унікальні можливості, як інформаційна база на паперових та електронних носіях; наявність кваліфікованих спеціалістів; безоплатний доступ до інформації; можливість ознайомитися з різними поглядами на проблему захисту природи; формування єдиного стандарту роботи з відповідним фондом.
Екологічна практика бібліотек ЦБС здійснюється у взаємодії з іншими інститутами, що ведуть професійну діяльність в галузі охорони навколишнього середовища, науковими та навчальними установами, ЗМІ, учасниками громадського екологічного руху.
"Життя - у руках живущих" - саме так називається інформаційно-екологічний центр Демидівської ЦБС (ІЕЦ). Він виріс із відділу сільськогосподарської літератури, що функціонує в ЦРБ з 1990 р. Зараз він виконує роль інформаційно-методичного й консультаційного центру, поєднує людей сфер просвіти, освіти, виховання. У ньому зібрані розробки для проведення заходів і для бібліотечної практики, і для освітньої сфери. Виділено окремі рубрики, створені прес-кліпінги:
• "Дарунки Демидівської землі",
• "Презентації газет "Поозер'я", "Заповідні острови",
• "Презентація книги В.М.Гавриленкова, Е.П.Гавриленкової "На берегах смоленського Байкалу"",
• "Екологічна освіта".
Інформаційно-бібліографічна робота представлена розділами:
- "Блакитні перли Поозер'я",
- "Зона спокою" - збірник віршів місцевого поета Г. Язенькіна,
- "Оглянься на дім свій" - методична розробка з досвіду інформаційно-екологічного центру.
Методичне забезпечення екологічної діяльності ґрунтується на принципах науковості, активності, рекомендаційності, оперативності та диференційованого підходу. Методико-бібліографічний відділ здійснює активну консультаційну й практичну допомогу бібліотекарям; розвиває і підтримує інноваційну діяльність бібліотек; на основі моніторингу змін в екологічній діяльності бібліотек Росії (через огляди-конкурси) аналізує рівень їхньої роботи та вирішує як її вдосконалювати; допомагає створенню центрів екологічної інформації в бібліотеках; сприяє підвищенню кваліфікації їхніх працівників через школи-семінари, творчі лабораторії; організовує і проводить семінари й "круглі столи" з актуальних питань екологічної діяльності; здійснює узагальнення й вивчення практики екологічної діяльності, визначає її перспективи.
За час існування центру (а це вже 11 років) можна простежити динаміку проведення семінарів з екології:
- 2000 р. - "Екологія і бібліотека. Проблеми освіти".
- 2001 р. - "З любов'ю про рідний край" (тренінги на допомогу проведенню краєзнавчого конкурсу).
- 2004 р. - "Форми та методи роботи бібліотек у межах програми спільних дій з національним парком "Смоленське Поозер'я" (виїзний семінар в інформаційний центр "Бакланівський").
- 2007 р. - "Природа. Пам'ять. Моральність" (екологічний практикум) - координація діяльності бібліотек з організаціями, що займаються екологічною освітою (Центр екологічної інформації обласної бібліотеки імені О.Т.Твардовського, національний парк "Смоленське Поозер'я", бібліотеки, школи, професійний ліцей); традиційні та інноваційні форми роботи з екологічної освіти; "Навчити дітей відчувати природу" - обмін досвідом.
Всі семінари ретельно готуються. Кожний з них - своєрідна творча лабораторія з обміну досвідом. Вони включають як теоретичну частину, що розкриває екологічні проблеми країни, Смоленської області, Демидівського району, так і практичну: дискусії, тренінги, майстер-класи. Наприклад, семінар на тему "Форми методи роботи бібліотек у межах програми спільних дій з національним парком "Смоленське Поозер'є" учасників із Центром екологічної освіти та включав екскурсію по екологічній стежці. Всі знання, які одержали бібліотекарі на заняттях цього семінару, знайшли практичне застосування, втілилися в конкурсах, виставках, заходах.
Інформаційно-екологічним центром накопичений багатий досвід виставкової роботи в галузі екологічної просвіти. Виставки різноманітні не лише за змістом, але й за формою: виставка творчих робіт, малюнків, виставка-запитання, виставка-відгук та ін. З 2004 року центр активно застосовує пересувні фотовиставки.
Співробітництво у світі природи – так можна охарактеризувати спільні дії бібліотек району та національного парка "Смоленське Поозер'є".
Николаева, Н. Сохраним природу сообща /Наталья Николаева //Библиополе. – 2008. - №1. – С.58-61.
Тільки здорова людина з гарним самопочуттям, оптимізмом, психологічною стабільністю, високою розумовою й фізичною працездатністю здатна активно жити, успішно переборювати професійні та побутові труднощі. Не випадково останнім часом в Росії пильна увага приділяється питанням збереження і зміцнення здоров'я нації.
Вже два роки відділ обслуговування центральної міської бібліотеки м. Заринська Алтайського краю (Росія) працює за програмою "Складові здоров'я". Її основне завдання - пропаганда здорового способу життя за допомогою інформаційних ресурсів бібліотеки.
Наступним кроком у профілактичній діяльності стала інтерактивна гра-тренінг "Хочеш бути здоровим - будь ним". Мета гри - виявити рівень інформованості молоді з питань здорового способу життя. Учасники, просуваючись від "станції" до "станції" з назвами: "Що я думаю про наркотики?", "Шкідливість алкоголю", "Шкідливість паління", витягували навмання картки із запитаннями й по черзі відповідали на них. При правильній відповіді ведуча доповнювала гравця, при неправильній запитання виносилося на обговорення.
Для вирішення завдання збереження репродуктивного здоров'я дівчат підліткового віку у місті була створена "Школа здоров'я", що включає цикл санітарно-просвітительських заходів і поєднує в одному центрі зусилля лікарів-фахівців (гінеколога, дерматовенеролога, епідеміолога, нарколога), психологів, працівників культури. Її ініціатором і керівником є заступник головного лікаря з дитинства Центральної міської лікарні.
Організаторами "Школи здоров'я" протягом навчального року були проведені заняття з учнями всіх шкіл міста на теми:
• пізнавальна інформіна "Хочеш бути здоровою – будь нею";
• відеоуроки "Знати, щоб жити" (пропаганда ЗОЖ), "Право на життя" (профілактика наркоманії);
• презентація буклета "Час учитися";
• ЗОЖ: з історії планування родини: "Інтимні подробиці";
• міні-тренінг "Право жити, як всі": проблеми ВІЧ;
• уроки "Коли дівчатка дорослішають", "ВІЧ: знати, щоб жити".
Участь у заняттях бібліотечних працівників - важливий аспект соціально-педагогічної діяльності "Школи здоров'я". На кожному уроці бібліотека розкриває можливості своїх інформаційних ресурсів через книжкові виставки та добірки матеріалів періодики на теми занять.
Участь бібліотеки в роботі "Школи здоров'я" - це насамперед діалогове спілкування з підлітками, пробудження в них інтересу до самостійного пошуку інформації; це формування усвідомленої потреби в практичних знаннях "для себе й свого здоров'я". Підлітки вчаться черпати таку інформацію з авторитетних джерел - із книг, журналів, консультацій фахівців.
Нештаева, Н. Знать, чтобы жить /Наталия Нештаева //Библио-поле. – 2008. - №8. – С.60-61.
