Вадим Крищенко

Сучасну українську естраду важко уявити собі без заслуженого діяча мистецтв України, професора кафедри культурології Національного аграрного університету, лауреата літературних премій ім. Нечуя-Левицького та ім. Дмитра Луценка, автора поетичних збірок «Тепла прорість», «Щирість», «Зустріч із літом», «Напруга дня», «Передчуття слова», «Допоки живу», «Біля осіннього багаття», «Пісні. Поезії» та інших – Вадима Крищенка. За пісенні здобутки йому присвоєно рідкісне для поета звання народного артиста України.

Народився Вадим Дмитрович у День гумору, 1 квітня 1935 року. Такий символічний збіг виявився щасливим у його творчій долі, але для батьків Вадима той період був дуже складним. Вони обидва навчалися у педінституті (на той час – інституті соціального виховання). Тож перші роки Вадима минули у бабусі з дідусем – у селі Глибочок Баранівського району Житомирщини в оточенні мальовничої поліської природи на берегах річки Хомори.

Після повернення батька з фронту родина Крищенків переїхала до Житомира. Батько працював директором середньої школи №1 на Мальованці, пізніше – у школі №23, яку й закінчив Вадим. У 14-річному віці, коли він навчався у 7-му класі, померла його мати. Писати вірші почав ще в школі. Великий вплив на його становлення як поета справив Андрій Малишко. «Один із перших своїх поетичних зошитів я віддав читати Андрію Малишку. По якомусь часові приходжу до нього і з хвилюванням запитую: “Андрію Самійловичу, ну як?”. У відповідь чую: “Твої вірші, Вадиме, як пісня”. Я тоді подумав: “А це добре, чи погано?”. Тільки через багато років по тому зрозумів, що великий Майстер, який сам прекрасно писав пісні, зумів розгледіти в поетові-початківцеві цю схильність до пісні», – згадує Вадим Крищенко.

Світлий образ його батьків пройшов через всю його поетичну творчість. Зі спогадів поета: «Найпершими моїми наставниками в житті були мама й тато. Вони були вчителями й зуміли прищепити мені тяжіння до знань, до краси, до рідного слова, до пісні. Були справжніми українцями і мене виховували патріотом…Мама, на жаль, пішла з життя молодою…Скільки разів, бувало, я подумки звертався до своєї мами як до живої: мені так хотілося поділитися з нею своїми сумнівами, спитати її поради…». Яскравим прикладом є пісня «Батько і мати» у виконанні Назарія Яремчука. Він не раз виконував її на своїх концертах, а після його смерті ця пісня продовжує жити на телеекрані та у радіоефірі. На думку поета, роль батьків у житті дитини дуже важлива: «Ми всі в неоплатному боргу перед нашими батьками, які пережили неймовірні труднощі: революцію, голодомор, репресії, нечувану в історії війну, повоєнне лихоліття. Не писати про це не можна».

Як поет, Вадим Крищенко «народився» в 50-ті роки. Після закінчення середньої школи в рідному Житомирі у 1953 році вступив до Київського державного університету імені Тараса Шевченка, саме тоді, коли відділення журналістики філологічного факультету виокремилося в самостійний факультет. Під час навчання брав участь у студентському театрі, відвідував літературну студію, якою керував Юрій Мушкетик, а старостою був Василь Симоненко. Його однокурсниками була ціла плеяда відомих письменників: Борис Олійник, Василь Захарченко, Іван Власенко, Валерій Гужва, Степан Колісник, Олекса Мусієнко та Роберт Третяков. Його вірші відразу знайшли своїх прихильників серед студентської аудиторії та почали з’являться на сторінках часописів «Україна» та «Дніпро».

У 1963 році видавництво «Дніпро» опублікувало першу збірку поета «Тепла прорість», в якій відчувалась юнацька чистота, щирість та безпосередність. Поетичний доробок Вадима Крищенка становить 30 збірок: «Щирість» (1966), «Зустрічі з літом» (1974), «Ясен день» (1977), «Напруга дня» (1979), «Доки живу» (1985), «Біля останнього багаття» (1993), «Дзвонар» (1998) та ін. Окремо слід виділити збірки для дітей: «Паперові човники» (1972), «Сонячне яблучко» (1973), «Ласкаві промінці» (1975), «В містечку чудес» (1977), «Завтра в школі» (1978), «Ромашки» (вірменською мовою), «Март, откуда ты идёшь» (російською мовою) та ін.

Пісенна лірика поета має дуже широкий діапазон. У співпраці з кращими композиторами України народились такі пісні: «Отчий край», «Молитва за Україну», «Дві гітари», «Лебеді кохання», «Наливаймо, браття, кришталеві чаши», «Полісяночки», «Берег любові», «Одна єдина» та інші.

У поетичному доробку цього талановитого поета багато крилатих висловів, які надовго запам’ятовуються. Його пісня «Наливаймо, браття кришталеві чаші…» назавжди залишається в серцях мільйонів українців та стала воістину народною.

Вадим Крищенко все життя намагається допомагати талановитій молоді. Свого часу це були Віталій Білоножко, Алла Кудлай, Іво Бобул та ін.

Йому неодноразово присуджувалося звання «Кращий поет-пісняр України», багато разів ставав переможцем престижних конкурсів та фестивалів сучасної української пісні. Автор сценаріїв багатьох відомих мистецьких заходів. Його авторські концерти неодноразово відбувались не лише в Національному палаці мистецтв «Україна», але й у престижних залах багатьох міст країни за участю кращих виконавців вітчизняної сцени.

Софія Ротару, Василь Зінкевич, Лілія Сандулеса, Оксана Білозір, Іван Попович, Павло Дворський, Павло Зібров, Віталій і Світлана Білоножки та багато інших відомих українських співаків охоче включають до свого репертуару пісні Вадима Крищенка, стаючи разом із композиторами його співавторами. Неперевершеною виконавицею пісень поета була незабутня Раїса Кириченко.

У сучасному українському мистецтві золотою сторінкою стала вистава «Хай світиться ім’я твоє, або Десять Господніх заповідей», створена за ініціативи та на основі чудових поетичних творів Вадима Крищенка. Вистава неодноразово проходила в Національному палаці «Україна». Вона дивувала глядачів – як справжнє мистецьке явище, і навіть була пропозиція висунути автора на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка.

Юрій Мушкетик зазначив, що Крищенко – один із найщиріших нині поетів-піснярів із невичерпним пісенним набутком, позначеним задушевністю і ліризмом. За вагомий особистий внесок у розвиток українського пісенного мистецтва Вадима Крищенка нагороджено орденом «За заслуги» ІІ ступеня (2007) та орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2005).

У цьому році поетові виповнюється 85 років.

Тож пропонуємо вам самим дати оцінку творчості Вадима Дмитровича Крищенка, для цього радимо почитати збірки поета:

Зустріч з літом – видана 1971 року. Ця збірка поезій присвячена нашому сьогоденню. Має ліричний мотив, жагу до нового життя, боротьбу за світлі ідеали, любов до рідного краю. У віршах поєднуються поезія і життя, вони заперечують неправду.
Ясен день – видана 1977 року. Це своєрідне поетичне осмислення нашого дня праці, радості, роздуму, дня який дивиться у майбутнє і не забуває минуле. Автор стверджує високі ідеали життя та своєї мрії. Вірші сповнені роздумів, проникливі, рельєфні. Поетична деталь – сильне місце автора.
Напруга дня – видана 1979 року. Лейтмотивом книги є дії людини, її духовний світ, утвердження світлих ідеалів любові, краси і правди життя. Глибокий зміст у двох строфах. Поет стає самим собою у своїх віршах. Творчість доступна і емоційна.
Допоки живу – книга видана 1985 року. У ній – відкриття дивовижних барв дня і ночі, привабливого і сумного звучання землі й неба, невловимого поруху людських душ. Поет декларує своє світосприйняття, запрошує до діалогу. Риси книги – безпосередність і щирість, стиль викладу і бачення світу, любов до рідного краю, до батьків, до української жінки. Автору не байдуже, хто продовжить справу батьків.
Очей не опускаючи – видана 1992 року. Об’єднує ліричні твори, написані упродовж останніх років. Провідна тема – любов до рідної землі, традицій українського народу, тривога за збереження краси природи і оновлення душі людини. Автор не вдається до складних асоціацій, у його віршах є місце світлу і простору.

 

Красовська Т.М.,
завідуюча відділом зберігання та реставрації бібліотечних фондів;
Смірнов О.В.,
бібліотекар відділу зберігання та реставрації бібліотечних фондів.

 

Список використаної літератури

1. Бойко В. Хай хоч пісня тебе перелетить… // Вітчизна. - 2009. - № 3-4. - С. 155 – 160.

2. Крищенко В. Березневий мотив // Дніпро. – 1965. - № 3. – С. 43 – 45.

3. Крищенко В.Д. Допоки живу: Поезії. - К.: Український письменник, 1992. – 211 с.

4. Крищенко В.Д. Зустріч з літом: Поезії.-К.: Рад. письменник, 1971. -104 с.

5. Крищенко В.Д. Нам серце наказало. Про матір // Дніпро. - 1964. - № 2. – С. 111.

6. Крищенко В.Д. Напруга дня: Вибрані поезії. - К.: Дніпро, 1979. - 255 с

7. Крищенко В. Під небом яворовим // Україна. – 1980. - № 29. – С. 13.

8. Крищенко В.Д. Ясен день: Поезії. - К.: Рад. письменник, 1977. - 104 с.

9. Луценко Д. Щоб пісня звучала // Радянська Україна. - 1985. -  №75. -  С. 4.

10. Мельник А. Калиновий дзвін // Дніпро. - 2008. - № 11-12. - С.126 – 132.

11. www.pisni.org.ua/persons/98.html

12. uk.wikipedia.org/wiki/Крищенко_Вадим_Дмитрович

13.https://zhitomir-online.com/kultura/50054-vydatnyy-zhytomyryanyn-vadym-kryschenko-sogodni-svyatkuye-den-narodzhennya.html

14. http://www.uaestrada.org/poeti_pisnjari/kryschenko-vadym

Календар подій

     1 23
4 5 6 7 8 910
11 12 13 14 15 1617
18 19 20 21 22 2324
25 26 2728293031
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день