Мужайтесь же, о братья, исполнившись усердья,
Творите что хотите, покуда хватит дня.
А длительного счастья, покоя и бессмертья
Я дал бы вам с лихвою, да нету у меня.
Еще не раз эпоха то радостью, то болью
Наполнит наши струны и наши голоса.
И будем мы друг друга дарить своей любовью,
Пока своей любовью нас дарят небеса.
М. Щербаков
Темою чергової зустрічі членів Об'єднання вільних художників «Ракурс» стала творчість одного з найцікавіших співаючих поетів сучасної Росії – Михайла Костянтиновича Щербакова, який по праву вважається одним із піонерів нового, пострадянського покоління... Михайло Щербаков народився в місті Обнінську Калузької області в 1963 р. Закінчив філологічний факультет Московського університету. Проживає в Москві. Пише пісні з 1978 року. Виступає з концертами. Випустив більше 20 дисків, аудіокасети, книги пісень та віршів. Півтора десятиліття тому саме його гітара ясно і виразно заявила, що у авторської пісні є не лише славне минуле – Висоцький і Візбор, не тільки продовжене сьогодення – Кім і Івасі, – але й блискуче майбутнє. Саме Щербаков це майбутнє очолив, і саме його «Вишневое варенье» Булат Окуджава назвав новою класикою авторської пісні.
З творчістю відомого культового барда, так званої «нової хвилі», присутніх познайомив один із членів об'єднання – Ігор Мішуков. У його розповіді йшлося не лише про становлення Щербакова як поета-музиканта, але й звучали пісні Михайла Костянтиновича у виконанні доповідача. Кульмінацією зустрічі стало прослуховування аудіозаписів із піснями автора.
Коментарі