Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

Велетень у царині духу

17.09.2023 10:16

17 вересня виповнилося 170 років від дня народження Михайла Івановича Павлика. Це була видатна постать на історичному тлі ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст. Важко переоцінити його роль у суспільно-культурному поступі України. Однак, на жаль, склалося так, що потужна діяльність Михайла Павлика повною мірою не вивчена й залишається невідомою широкій громадськості. Навіть у наукових колах про нього говорять здебільшого на рівні загальному. А був Михайло Іванович людиною широкого та щедрого обдарування, писав вірші й прозу, все життя займався журналістикою, був редактором, видавцем, бібліографом, перекладачем, філософом, істориком, етнографом, фольклористом.

Він чи не найближчий друг і соратник Івана Франка, учень і послідовник Михайла Драгоманова. Все життя присвятив М. Павлик служінню своєму народові, національному відродженню України. В цих своїх устремліннях був у числі перших українських суспільно-громадських діячів.

Листування з М. Драгомановим та ярлик "соціаліста" призвели до перших арештів (1877) і відрахування з університету. 1878 редагував з І. Франком журнал "Громадський друг", а після його конфіскації – збірники "Дзвін"  і  "Молот".  Уникаючи   чергового   ув'язнення,  з   1879   по   1882   перебував   у   Женеві    (Швейцарія),   потім   –   у    Монпельє   на   півдні   Франції,  допомагав    М.   Драгоманову та                        С. Подолинському готувати збірник "Громада".

Був одним із засновників (1890) та неодноразовим головою Русько-української радикальної партії, редактором її видань ("Народ", "Хлібороб", "Громадський голос"), дійсним членом НТШ (з 1900) і його першим бібліотекарем (1897–05). 1888 упорядкував і видав каталог бібліотеки Ю.-І. Крашевського на 649 сторінках. Підготував "Спис творів Івана Франка за перше 25-ліття його літературної діяльності: 1874–1898" (1898) та бібліографію праць М.Драгоманова (у кн.: Павлик М. Михайло Петрович Драгоманов: 1841–1895: Його ювілей, смерть, автобіографія і спис творів. Львів, 1896), опублікував свою "Переписку" з ним у 8-ми томах (1910–12), видав розвідку М. Драгоманова "Пропащий час: Українці під московським царством (1654–1876)" зі своєю передмовою (1909) та інші його науково-публіцистичні й епістолярні  твори.  Перекладав  твори  Г.  Гауптмана, Г. Ібсена,  М.  Лєскова, О.  Островського,  В.  Реймонта,  М.  Салтикова-Щедріна,   Л.   Толстого,  О.  К.  Толстого,   Г.     Успенського,    М. Чернишевського та ін. Збирав фольклор, листувався з багатьма видатними діячами того часу.

1910–1912 був отаманом Львівської повітової "Січі", 1914 – заступником голови Головної української ради, в якій представляв Русько-українську радикальну партію. Підтримував ідею незалежності України. 

Та загалом його життя було важким і нужденним. Більш детально про долю цього велетня у царині духу Ви можете дізнатися перейшовши за посиланням  Михайло Іванович Павлик

Календар подій

    1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 2829