В’ячеслав Костянтинович Розвадовський

24.09.2021

Серед чисельної плеяди митців, які навічно увійшли в історію України, особливе місце належить В’ячеславу Костянтиновичу Розвадовському – видатному художнику, педагогу, популяризатору українського народного мистецтва.

Народився майбутній художник 24 вересня 1875 року в Одесі. Будучи вихідцем із родини службовців-залізничників, він пов’язав своє життя з мистецтвом. Закінчив Одеську рисувальну школу (1890-1894), а в 1900 році – Петербурзьку академію мистецтв, був учнем Архипа Куїнджі. Там же закінчив педагогічні курси (1899).

Перший успіх до Розвадовського прийшов у 1900 році, коли його картина «На Україні» здобула перемогу на творчому конкурсі Академії мистецтв; тоді ж він отримав звання художника, чин десятого класу при вступі на державну службу, а також право викладати малювання в навчальних закладах. Закінчивши навчання, молодий художник багато малює, бере участь у виставках, публікується у мистецьких журналах.

Повернувшись в Україну та оселившись у Кам’янці-Подільському, В’ячеслав Розвадовський заснував мистецьку школу з українською мовою навчання для дітей із незаможних сімей, а також інтернат при ній. Місцеві меценати, підтримавши ідею Розвадовського, зібрали кошти, міська дума прийняла відповідне рішення щодо відкриття закладу і виділила одноразово півтори тисячі на облаштування, а далі щороку надавала по тисячі карбованців на утримання школи. Це було на той час неймовірним та унікальним явищем. За два роки школа налагодила випуск подільської художньої кераміки.

Водночас В’ячеслав Костянтинович опікується організацією пересувних народних художніх виставок. Першу таку виставку, з каталогом українською мовою «Опис картин народився з виставки», було відкрито у червні 1904 року в Києві на Володимирській гірці. Згодом вона побувала в містечках Київщини та Подільської губернії. Повернувшись до Кам’янець-Подільського, стала постійною. Відвідало її близько 30 тисяч осіб.

Наступні народні художні виставки знайомили широке коло українців із творами мистецтва у Херсонській, Харківській, Чернігівській губерніях, Бесарабії. Загалом на виставках експонувалось 285 творів 74 художників, серед них: Куїнджі, Рєпіна, Реріха, Кустодієва, братів Маковських, Болдирєва, твори з фондів Ермітажу і київських збірок. У ході цих заходів В’ячеслав Костянтинович читав лекції з мистецтвознавства. Мріяв художник побувати з такою виставкою і в Галичині, що перебувала у складі Австро-Угорщини. Однак не судилося. 

Великий вплив на творчість художника мала постать Тараса Шевченка. Пензлю Розвадовського належать портрети Кобзаря, картини за мотивами його творів. В’ячеслав Костянтинович був одним із ініціаторів встановлення в Києві пам’ятника Тарасові Шевченку, навіть збирав на це кошти.

Глибокі українознавчі зацікавлення спонукали Розвадовського до вивчення народного мистецтва Гуцульщини. Художник побував у багатьох селах, вивчав побут і мистецтво гуцулів, колекціонував вироби домашнього промислу. Тут він створив цілу низку пейзажів, серед яких: «Весна у горах Карпатах», «Бузкові сутінки. Карпати», «У Карпатах», «Осінь у Карпатах» а також портрети: «Килимарка Марія. Косів», «Гуцул з Брустур», «Жебрак», «Лірник», «Гуцулка» тощо. Згодом його твори на гуцульську тематику експонувались на різних виставках в Україні та Росії. В. Розвадовський був знайомий  з багатьма народними майстрами гуцульського краю, зокрема, з відомими різьбярами Василем Шкрібляком та Іваном Семенюком.

Та, на жаль, політичні погляди В’ячеслава Розвадовського й впровадження ним у класах народної тематики призвели до непорозумінь із губернським керівництвом. Це стало причиною відміни субсидій на школу від Петербурзької Академії мистецтв. Зрештою, 15 грудня 1908 року В’ячеслава Костянтиновича усувають від керівництва, класи закривають, а сам митець разом із дружиною і маленькою донькою змушений був таємно покинути Кам’янець-Подільський.

Протягом 1908-1911 років В’ячеслав Розвадовський проживав у Коломиї, де мешкав його тесть Василь Дудкевич. У 1911-1912  роках В. Розвадовський – учасник Всеросійського з’їзду художників у Петербурзі, організатор художньо-промислового відділу і виставки творів народного мистецтва Гуцульщини.  Тоді ж він отримав призначення на посаду викладача в Ташкентському Алексєєвському комерційному училищі.

Під час Першої світової війни В’ячеслав Розвадовський працював серед біженців та військовополонених галичан, чехів, сербів. Він організував для них інтернат і столярні майстерні, а згодом влаштував у Ташкенті аматорську виставу «Запорожець за Дунаєм», у якій взяли участь його дружина з сестрами Надією і Дарією.

З 1917 року Розвадовський – викладач Ташкентської ІІ-ї жіночої гімназії, згодом – школи ім. Ушинського (1917-1921), член комітету з організації Ташкентського університету, де читає лекції з історії мистецтв. Разом із просвітницькою діяльністю він займається проблемами розвитку декоративно-вжиткового мистецтва, відродженням кераміки, килимарства тощо.

У 1923 році, коли в Москві готувалась виставка досягнень союзних республік, В. Розвадовський увійшов до складу Туркестанського виставкового комітету. Тоді в українському павільйоні він організував виставку творів народних майстрів Гуцульщини –  «Куток Гуцульщини в Східній Галичині, частині українського народу під Польщею». 1982 року донька художника Тамара передала їх Коломийському музею народного мистецтва Гуцульщини.

З 1934 року В’ячеслав Розвадовський завідував кафедрою графіки Середньоазіатського індустріального технікуму. Через 5 років уряд Узбекистану присвоїв йому звання Героя Праці. Але ці заслуги не стали охоронною грамотою для митця. Розвадовський був заарештований 4 квітня 1942 року за сфабрикованим звинуваченням в антирадянській діяльності.

20 січня 1943 року художник помер від серцевого нападу під час проведення слідства. У 1958 році В’ячеслав Розвадовський був реабілітований посмертно за недостатністю зібраних доказів.

Але і з часом радянська влада не припинила переслідувань імені митця. Його творчість була під забороною. У 1974 році заявка Кам’янець-Подільського музею-заповідника на видання комплекту листівок із репродукціями творів В.К. Розвадовського була відхилена.

У 1976 році дирекція Кам’янець-Подільської художньої школи (спадкоємниці школи, організованої митцем) підготувала до друку книгу про В’ячеслава Розвадовського. Але столичне видавництво «Мистецтво» відповіло холодною відмовою.

Та все ж з картинами художника можна ознайомитися в музеях України, зокрема в Кам’янець-Подільському історичному музеї-заповіднику та Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського в Коломиї, це – «Наталочка» (портрет доньки Олени Кисілевської), а також афіша «Вистава домашнього промислу в Коломиї» (виставка відбулась 21-30 вересня 1912 року).

Більше можна дізнатися, звернувшись до документів із наших фондів:

Про нього:

  1. Розвадовський В’ячеслав Костянтинович / Енциклопедія історії України : у 10 т. / НАН України, Ін-т історії України; ред. рада: В. М. Литвин (голова) [та ін.] ; редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. - Т. 9 : Прил - С / Н. С. Абашина [та ін.]. - 2012. – С. 259.
  2. Розвадовський Вячеслав Костянтинович / Мистецтво України : бiогр. довiд. : [понад 6500 ст.] / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський  ; за ред. А. В. Кудрицького ; іл. Є. І. Муштенко. - К. : "Укр. енцикл." ім. М. П. Бажана, 1997. – С. 510.
  3. Розвадовський Вячеслав Костянтинович / Митці України : енцикл. довід. / упоряд.: М. Г. Лобінський, В. С. Мурза, за ред. А. В. Кудрицького. - К. : "Укр. енцикл." ім. М. П. Бажана, 1992. - С. 497.
  4. Розвадовський Вячеслав Костянтинович / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / редкол.: М. П. Бажан (голов. ред.) [та ін.]. Т. 9 : Поплужне - Салуїн. - 1983. – С. 425.

Календар подій

1 2 3 4 5 67
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 2728
2930     
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день