Пісенна Херсонщина

Як сівач, від засіву до жнив
В неспокої простую землею.
Я без пісні і дня не прожив,
Та і вам не прожити без неї

Братан М. І.

Пісенна Херсонщина

На Херсонщині, як і в кожному регіоні України, є чимало людей, які полюбляють музику і виявляють певні нахили до композиторської діяльності. Тут сформувалась  ціла  когорта  композиторів,  які  віддають  своє вміння, свій композиторський хист пісні. І хоч музична карта нашого краю, на відміну від її літературної, набагато скромніша, Херсонщина пишається тим, що саме її земля породила прекрасного митця, творця чудової музики Олександра Спендіарова (1871-1928), який народився в Каховці, став класиком вірменської музики, але  любов до української пісні проніс через усе своє життя, і це повною мірою відбилося на його творчості.
Серед композиторів нової формації можна назвати Юрія Іщенка, талановитого учня легендарного херсонського педагога Всеволода Павковича, який передав йому свою закоханість у музику, навчив по-справжньому її розуміти і любити. Нині наш земляк, херсонець Юрій Якович Іщенко, який за життя став класиком української музики, - автор опер, симфоній, інструментальних концертів, вокальних та хорових творів, професор Київської Національної музичної академії імені П.І.Чайковського, заслужений діяч мистецтв України.
У 1957 році вийшла перша збірка пісень та віршів про Херсонщину під назвою "Співає Херсонщина", в якій були представлені пісні П.Слуцького, В.Працюка, М.Тіля, М.Яблучного, М.Михайленка та інших композиторів на слова херсонських поетів Н.Білоконя, Л.Куліша, М. Братана, М.Фомуляєвої. Саме вони започаткували на Херсонщині жанр ліричної пісні, створили красиві, близькі до народних, пісенні твори.
На початку 1960-х років на пісенному небосхилі нашого краю заяскрилися таланти молодих композиторів І.Темнова, О.Рожка, А.Шейченка, О.Петренка, які перейняли естафету від композиторів старшого покоління і значно розширили жанрові можливості пісні. Створення секції самодіяльних композиторів при обласному Будинку народної творчості під керівництвом Ю.Валерштейна та започаткування обласних оглядів-конкурсів самодіяльних композиторів сприяли подальшому розвитку пісенного жанру. Пісні А.Шейченка, О.Рожка, М.Тіля, П.Слуцького уже тоді набули широкої популярності, входили до репертуару багатьох вокальних ансамблів та солістів-вокалістів, виконувались в концертах, звучали по радіо та на телебаченні.
У 1970-х роках були започатковані творчі звіти самодіяльних композиторів та поетів-піснярів Херсонщини. Ця традиція продовжується, про що свідчать творчі звіти композиторів А.Шейченка, В.Плаксєєва та поетів-піснярів М. Братана, В.Кулика та ін.
На початку 1980-х років секцію самодіяльних композиторів було створено і при обласному відділенні Музичного товариства УРСР (тепер Національна Всеукраїнська музична спілка), яку очолив відомий херсонський композитор Анатолій Шейченко. Секцію поповнили молоді талановиті композитори В.Резидор, В. Ульянов, Г. Крилов, І. Токарьов, О.Ткаченко, О.Дорошенко, М.Безвуляк, В.Лілєвман. Вони і продовжили ті традиції, які були започатковані раніше. На жаль, уже немає серед нас П.Слуцького, М.Тіля, О.Рожка, О.Дорошенка... Давно живуть в інших країнах Д.Сироткін, В.Резидор, С.Іонова, М. Бірюков і ми не чуємо їхніх голосів.
Та музичне життя нашого краю не завмирає. За останні кілька років на досить високому поліграфічному та фаховому рівні вийшли друком пісенні збірки наших метрів В.Плаксєєва, А.Шейченка, В.Стеренка, Л.Печериченко, І. Полєвікова, молодих талановитих авторів В.Телюка, В.Другальова, П.Панченка, А.Сигарьова. В цей же час на херсонському поетичному небосхилі засяяли імена співців середульшої генерації А.Кичинського, В.Кулика, В.Загороднюка, О.Чорнобеля, Н.Коломієць, А.Дунаєва, в співдружності з якими наші композитори створили і продовжують створювати нові пісні про наш край, наш чудовий Херсон - місто над Дніпром.


В'ячеслав Гребенюк,
заслужений працівник культури України

Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день