Популяризаторська робота бібліотек

Популяризаторська робота бібліотек

Каланчацька центральна районна бібліотека – регіональний депозитарій краєзнавчих матеріалів. Візитною карткою бібліотеки є сектор краєзнавства та народознавства.          

Бібліотека визначила собі за основну мету декілька напрямів роботи зокрема з цього питання:

- мобільна популяризація краєзнавчих матеріалів, документів та досліджень;

- налагодження та розширення співробітництва в просуванні краєзнавчих ресурсів за допомогою сучасних інтернет технологій;

- залучення широких мас громадськості до національної культурної спадщини;

- сприяння формуванню у громадян почуття відповідальності за збереження духовних багатств.

Вже багато років  діє краєзнавчий сектор  “І океаном степ все мариться мені”, де зібрані матеріали, що розповідають про історію, економіку, культуру, традиції та фольклор рідного краю. Тут відображено історичне, сучасне, літературне, туристичне життя краю. На кожній полиці є інформаційні вказівки, за допомогою яких можна знайти потрібний матеріал. Оформляються та доповнюються папки-досье: “Тут Батьківщини моєї початок”, “Мій рідний Каланчак”, “Земля, звідки ми родом”, “Легенди нашого краю”, “Шлях до Перемоги”, “Невідомий Іван Дніпровський”, “Каланчак літературний”, “Господарка Херсонських степів”, “Херсонщина на сторінках преси”.

Глибока, змістовна робота з питань краєзнавства,  інформаційна діяльність,  просвітницькі заходи сприяли тому, що бібліотека стала помітною у соціокультурному просторі не тільки регіону.

Разом з традиційними бесідами – рекомендаціями, консультаціями, екскурсіями або бесідами про прочитане (що зазвичай ефективні і добре сприймаються читачами), широко практикуються діалогові та дискусійні форми. Саме такі форми роботи з читачами закладають основи знань з психології та етики міжособистісного спілкування, дозволяють читачеві підняти на новий рівень свій світогляд шляхом порівняння власного бачення з досвідом оточуючих, навчають вмінню поводити себе толерантно, дискутувати, прислуховуючись до думки іншого, відстоювати свої переконання.

Серед таких форм, що використовуються бібліотеками-філіями Херсонської ЦБС, можна назвати школи взаємної людяності, просвітницькі діалоги, меридіани милосердя, роздуми на тему, духовні орієнтири, правові діалоги, дискусійні хвилини тощо. Теми заходів також були різноманітними, а саме “Шевченків міф України”, “ІТ в житті молоді”, “Голодомор в Україні – геноцид народу”, “Нетрадиційні релігії та релігійні течії в сучасному соціумі”, “Феномен фемінізму в минулому та сучасному світі”, “Проблеми глобальної зміни клімату”, “Пенсійний вік – старість чи нові можливості”, “Мати Тереза: подвижництво в ім’я добра”, “Гуманність і бездомні тварини”, “Бережіть собори душ своїх”, “Делікатність і спілкування”, “Сім’я – ключ до щастя”, “Неймовірне про Інтернет” та ін.

Надати можливості користувачам висловити свої думки з того чи іншого приводу намагалися працівники бібліотек м. Херсона, запропонувавши своїм відвідувачам більш сучасні форми, серед яких День мудрої людини та Час душевної краси “Майстер миті”.

Отримала жваву підтримку користувачів бібліотека-філія №9 така нова форма роботи, як Колекція індивідуальних роздумів читачів “Жива книга”. Кожен бажаючий зі слухачів “Університету третього віку” після занять мав змогу поділитися своїми спогадами, враженнями, сподіваннями, захопленнями. Поступово з’являлися охочі поділитися своїм внутрішнім світом. Багато хто розповідав про роки війни, про повоєнне дитинство. І всім це було цікаво і знайоме. Люди розкривалися у своїх розповідях саме тут, в стінах бібліотеки, в колі однодумців, адже багатьом з них нема вже з ким поділитися. Вважаємо, що така форма роботи сприяє соціальній та психологічній адаптації людини в сучасному суспільстві.

Останнім часом знайшли розповсюдження в бібліотечній практиці соціологічні дослідження (анкетування, опитування, тестування, інтерв’ю), адже тільки через вивчення дійсного стану роботи бібліотечних закладів можна оптимізувати їх діяльність, максимально наблизивши їх до сучасних умов.

Цього року бібліотеки-філії запропонували своїм читачам взяти участь у наступних дослідженнях: анкетування: “Бібліотека, що необхідна суспільству”, “Виявлення ролі бібліотеки в житті молодої людини”, “Бібліотека для мене – це…”, “Читач ХХІ століття”, “Молодь про себе, час і читання”, “Вивчення потреб юнацтва у просвітницькій інформації”,  “Ми і наші діти”, опитування “Хорошее настроение”. Ці дослідження допомогли працівникам отримати широку і змістовну інформацію про ті чи інші аспекти функціонування бібліотеки чи відділу, одержати оцінку своєї діяльності від читача та врахувати результати досліджень в плануванні роботи закладу.

Певний інтерес становлять результати опитувань щодо читацьких смаків певних категорій читачів. Так, анкетування “Читання нового покоління”, що пройшло у бібліотеках-філіях, дало змогу створити уявлення про формування читацьких пріоритетів у молодіжному соціумі. Із 130 опитаних 48% вважають себе людиною, що читає, хоча всього 15% - читають багато і з задоволенням. Треба зазначити, що в молодіжному осередку майже зникає поняття “читання для душі”. Молоде покоління читає здебільшого з практичною метою, а саме за навчальною програмою. Не читають щодня 70% молоді. Свою недостатню читацьку активність вони пояснюють браком часу, втомою на заняттях, напруженим темпом життя та наявністю інших видів дозвілля. Але, хоча молодь і не вважає читання пріоритетним у своєму дозвіллі, все ж таки аналіз анкет показав наявність пізнавального інтересу до книги. На думку багатьох опитуваних, книга займає певне місце в накопиченні знань, в розширенні світогляду, дає можливість краще орієнтуватись в інформаційному просторі. Отже, читання молоді видозмінюється. Сьогодні в поняття “читання” все більше входить така його модифікація як читання “з екрану”.

Cоціологічне дослідження “Читання для душі. Яке воно?” мало за мету з’ясувати, що саме впливає на читацький вибір. З аналізу анкет було зроблено висновок, що читання для дорослої людини це, перш за все, засіб відпочинку, пізнання, розваг і зняття стресу. На погляд дорослої аудиторії бібліотека – це і цікавий фонд та регулярне його поновлення, і  професійний рівень працівників, і можливість спілкування з однодумцями.

Серед традиційних методів вивчення читацької активності, різноманітності інтересів слід назвати аналіз читацького формуляра (окремих  читачів або групи читачів) за певний відрізок часу. Так, дані індивідуальних аналізів читання  використовувались у складанні індивідуальних рекомендаційних списків літератури, визначенні тем індивідуальної інформації.

Сприяють популяризації літератури та бібліотеки як центру інтелектуального дозвілля і такі форми роботи, як книжковий кастинг, бліцопитування, рейтинг-анкетування “Краща книга року”, “Хіт сезону”, “Гаряча десятка сезону”, “Спокуси книжкової осені”; “Листопад книжкових новинок”, “Читаймо сьогодні” з подальшим розміщенням результатів на сайті, книжкових виставках та тематичних поличках тощо.

Виявлення читацьких інтересів користувачів бібліотеки до творів та їхніх авторів, до книг, що обговорюються, проведення порівняння з іншими творами чи авторами і загалом виявлення думок щодо прочитаного – мета такого напрямку  індивідуальної роботи, як збір відгуків про прочитане. Це альбоми відгуків “Прочитай! Висловись!”, “Автора! Автора!”, “Думка про книгу”, зошити особистої думки “Книга, прочитана мною”,  “За щирістю душі…”, канали зворотного зв’язку “Точка роздуму”, калейдоскопи читацьких уподобань, закладки визнання, стенди “Стань зіркою! Читай!”, картотеки обміну думками.

Найцікавішими для читача виявились  такі форми, як Майстерня читання, книжковий навігатор читача, Ярмарок читацьких думок, метою якого є збір літературно-критичних доробок читачів. При такій формі роботи читач-порадник виступає в ролі помічника бібліотекаря у популяризації книги та читання. Всі ці форми добре себе зарекомендували та вже встигли стати традиційними. Бібліотеки міста запропонували своїм читачам і нові форми роботи з цього напрямку, а саме бібліотечний супермаркет, бібліодрайв “Разом з книгою в Новий рік”, банк читацьких ідей; картотека-читацький мережевий марафон “Прочитай сам – порадь другу”. Читачі бібліотеки-філії №11 взяли участь у віртуальній міні-грі “Що б почитати?”, адже саме з таким запитанням звертаються найчастіше до бібліотекаря. Учасникам було запропоновано написати на кольоровому клаптику паперу назву книги, що йому подобається і яку він міг би порекомендувати іншому. Всі листівки складалися у великий кошик зі зверненням: “Бажаєте щось прочитати  цікаве, але не знаєте що обрати? Довіртеся щасливому випадку! Витягніть записку з кошика, вимагайте свою книгу у бібліотекаря”. Гра настільки захопила читачів, що буде продовжена.

Завжди жвавий інтерес і емоційний відгук викликають різноманітні форми індивідуальної роботи, що проводяться на основі опитувань, інтерв’ю, індивідуальних бесід, спостережень тощо. Бібліотеки міста організували для своїх читачів наступні заходи: бібліопошук “Книга з автографом”, бібліодіалог “Книга. Через долі, події і час”, бенефіс читача “Від серця до серця”, читацький вечір “Життя моє – колекція”, захист читацького формуляра, психопрактикум “Таємниці незвіданого”.

Значна увага приділяється роботі з пріоритетними групами читачів, серед яких ветерани та діти війни, учасники бойових дій, люди з обмеженими можливостями, соціально незахищені верстви населення, матері – одиначки, підлітки з девіантною поведінкою, молоді сім’ї, вихователі дошкільних установ, викладачі та студенти навчальних закладів та ін. Тобто, система з пріоритетного обслуговування читачів складається виходячи з читацького складу бібліотеки, а також враховуючи фахові, освітянські, культурні, інформаційні та дозвіллєві потреби та інтереси користувачів.

Херсонська центральна бібліотека ім. Лесі Українки  разом  з  Центром соціального обслуговування Суворовського району м. Херсона  в рамках угоди “Про впровадження соціально – педагогічної послуги “Університет третього віку” розпочали  роботу зі створення системи соціальних послуг, які б  задовольняли індивідуальні потреби людини.   Протягом року на базі  бібліотеки проводилися навчання осіб старшого віку, які досягли пенсійного віку.                                  

 “Відпусти книгу на волю” - так звучить ідея букросингу, яку  запропонував спеціаліст з Інтернет – технологій Рон Хорбекер у 2001 р. З того часу  ідея вільного обміну книгами захоплює все більшу кількість людей, любителів читання. Влітку всі бажаючі мешканці міста Херсона мали змогу прочитати книги не тільки у звичній атмосфері, але і під відкритим небом - “Паркової бібліотеки” на майданчику міського кафе “Літо”.

Для дорослих працівники Центральної міської  бібліотеки ім. Лесі Українки підготували зручний книжковий кошик, в якому можна було знайти літературу різноманітних жанрів. Для дітей – креативний рюкзачок дитячих книг із запрошеннями до бібліотек міста.

Дніпрянська бібліотека-філія Новокаховської ЦБС перетворилась  у профбутік, який відвідали учні 11 класу. Вони познайомились із багатьма професіями, а про деякі почули вперше. Бібліотекар розповіла про спеціальності, які з’явились на ринку праці не так давно і стали популярними не лише у нашій країні, але й у багатьох країнах світу: логіст, копірайтом, девелопер, джоббер, коучер, мерчандайзер, промоутер тощо. Також нинішні випускники отримали інформацію стосовно довідкової літератури та електронних ресурсів, що стануть їм у нагоді при виборі професії.

Щоб максимально наблизитися до читачів, бібліотеки Великолепетиської ЦБС впровадили в роботу щомісячний “Бібліотечний десант”. Мета цього заходу полягає в тому, що бібліотекарі “десантуються” на підприємства і в організації, де проводять огляди новинок прози, періодичних видань, розповідають про бібліотечні послуги, вручають запрошення до бібліотеки. Координуючи  свою роботу з управлінням соціального захисту населення, територіальним центром по обслуговуванню одиноких пенсіонерів та інвалідів, з радами ветеранів, бібліотеки організували “Бібліотечну швидку допомогу”, яка проводить для літніх людей бесіди або телефонне опитування з метою вивчення потреб в інформації цієї категорії читачів.

Напередодні Міжнародного Дня молоді, у День Конституції України Голопристанcькою районною бібліотекою спільно із центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, за підтримки Всеукраїнського фонду “Благословіння” було організовано і проведено міський квест. Близько 40 молодих людей у цей день зібралися у центрі міста, щоб взяти участь у захоплюючій пригоді, дивуючи відпочиваючих своєю згуртованістю та вмінням проводити вільний час весело і «зі смаком». У грі взяли участь 2 команди: “Вікторіанці” та “Сонечки”. Кожна команда рухалась згідно з своїм маршрутом. На вказаних зупинках необхідно було знайти заховане завдання та вирішити його якомога швидше, щоб винайти кодову букву, з якої потім скласти ключове слово. Першою на фініш прийшла команда «Вікторіанців», але ведучими було вирішено, що “перемогла дружба”, адже всі учасники були активними, вболівали за свою команду й викладалися на всі 100%. Наприкінці заходу всі отримали іменні сертифікати, які засвідчують участь у грі й маленькі подарунки на згадку.

Прагнучи залучати молодь  до читання, Голопристанська районна бібліотека розробила і втілює в життя популяризацію краєзнавчої літератури за допомогою комплексної гри “Рідний край – серцю рай” з інтерактивною складовою. Інноваційність ідеї втілюється в ігровому підході до її реалізації. Актуальність вибору тематики підкреслюється збільшенням уваги громадськості до краєзнавчих матеріалів. Перспективність інноваційної ідеї зумовлена ефективністю підходу для вибраної вікової групи.

Календар подій

      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день