Ім'я рози
Еко Умберто
В71025
84(4ІТА)
Е 45
84(4ІТА)
Е 45
Еко Умберто.
Ім'я рози: роман/ Умберто Еко ; голов. ред. Є. В. Мєзєнцева, пер. з італ., передм. і глосарій Мар`яни Прокопович, худож.-оформ.: Б. П. Бублик, В. А. Мурликін; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України
- Х. : Фоліо, 2012. - 573, [1] с. - (Бібліотека світової літератури), ISBN 978-966-03-3887-6
Анотація:
"Ім'я рози" - перший роман видатного італійськго письменника, вченого і філософа Умберто Еко. Опублікований у 1980 році, він відразу ж став супербестселлером. Книгу перекладено багатьма мовами, і сьогодні вона вважається класикою світової літератури."Ім'я рози" - захоплююча детективна історія, органічно вплетена в реальні історичні події XIV століття. У середньовічному монастирі за загадкових обставин один за одним гинуть ченці.
З'ясувати причину їхньої смерті доручено ученому-францисканцю Вільяму і його помічнику Адсо. Розпочавши розслідування, вони занурюються у лабіринт підступних інтриг, політичних махінацій, потаємних пороків та абсурдних забобонів, якими сповнене життя монахів, і, вирішуючи багато філосовських питань, ідучи шляхом логічних розміркувань, розкривають загадкові вбивства.
Фотоматеріали
Зміст
Передмова. Мар'яна Прокопович. С. 3
ІМ'Я РОЗИ
Ясна річ, рукопис. С. 21
Примітка. С. 27
Пролог. С. 29
ДЕНЬ ПЕРШИЙ
Час перший,
де подорожні пребувають під обитель, а Вільям дає доказ неабиякої проникливості. С. 39
Час третій,
де Вільям провадить вельми пожиточну бесіду з абатом. С. 46
Час шостий,
де Адсо замиловується порталом церкви, а Вільям знову зустрічається з Убертином Казальцем. С. 60
Коло часу дев'ятого,
де Вільям провадить учену бесіду із Северином-зіллярем. С. 89
Після часу дев'ятого,
де описано відвідини скрипторію і знайомство з багатьма вченими мужами, переписувачами та рубрикаторами,
а також із сліпим старцем, який очікує Антихриста. С. 95
Вечірня,
де описано відвідини решти абатства, Вільям доходить деяких висновків щодо смерті Адельма і провадить бесіду з братом-склярем про скельця для читання та про видіння
у тих, хто занадто любить читати. С. 109
Повечер'я,
де Вільям і Адсо тішаться гостинністю абата і вислуховують гнівливі слова Хорхе. С. 118
ДЕНЬ ДРУГИЙ
Полуношниця,
де пару годин містичного щастя обриває вельми кривава подія. С. 124
Час перший,
де Бенцій з Упсали звіряє дещо, ще дещо звіряє Беренґарій з Арунделя,
а Адсо дізнається, що таке правдиве покаяння. С. 133
Час третій,
де вибухає сварка між простаками, Аймар з Александрії на щось натякає, а Адсо розважає про святість і екскременти диявола. Відтак Вільям з Адсом повертається у скрипторій, Вільям бачить дещо цікаве, утретє бесідує по дозволеність сміху, але в кінцевому рахунку не може роздивитись те, що хотів б. С. 144
Час шостий,
де Бенцій повідає дивну історію, яка з'ясовує деяки неподобні речі з життя обителі. С. 160
Час дев'ятий,
де виявляється, що настоятель пишається багатствами своєї обителі і побоюється єретиків, а насамкінець Адсо починає сумніватися, чи добре він зробив, пустившись у мандри по світі. С. 166
Після вечірні,
де, хоч розділ цей кроткий, старець Алінард повідає чимало цікавого
про лабіринт і підказує, як в нього увійти. С. 181
Повечер'я,
де відчиняється вхід у вежу, по якій блукає таємничий відвідувач, вигулькує таємне послання, написане чорнокнижницькими знаками, і щезає, заледве знайдена, книга, пошуки якої триватимуть протягом багатьох інших розділів, та й не останньою пригодою є
крадіжка цінних Вільямових лінз. С. 185
Ніч,
де нарешті вдається проникнути в лабіринт, уздріти дивні видіння і, як се буває в лабіринтах, загубитися. С. 194
ДЕНЬ ТРЕТІЙ
Від хвалитен до часу першого, де у келії зниклого Беренґарія знаходять рядно,
забрукане кров'ю, от і все. С. 206
Час третій,
де Адсо у скрипторії замислюється над історією свого ордену і над долею книг. С. 207
Час шостий,
де Адсо вислуховує звірення Сальватора, які важко підсумувати кількома
словами, але які надихають його на довгі, тривожні розмисли. С. 210
Час дев'ятий,
де вільям розповідає Адсові про велику ріку єресі, про роль посполитих у церкві, про
свої сумніви стосовно пізнаваності універсальних законів і мимохідь пояснює, як він розгадав чорнокнижницькі знаки, що їх залишив Венанцій. С. 220
Вечірня,
де знов точитться бесіда з настоятелем, Вільямові спадають на гадку деякі неймовірні
ідеї, як розгадати загадку лабіринту, і йому це якнайрозсудливіше вдається.
Відтак подають сир в мундирі. С. 236
Після повечер'я,
де Убертин повідає Адсові історію фра Дольчина, а ще інші історії Адсо сам пригадує
або вичитує в бібліотеці, відтак йому трапляється зустріти дівчину прегарну й грізну,
мов військо, що вишикувалось до бою. С. 248
Ніч,
де Адсо у сум'ятті душі сповідається вільямові і розмислює над
функцією жінки у плані сотворення, але потім знаходить труп чоловіка. С. 283
ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ
Хвалитни,
де Вільям ії Северином оглядають Беренґаріїв труп, виявляють, що язик його чорний, а се дивна річ у потопельника.
Відтак мова йде про небезпечні трутизни і про давню крадіжку. С. 290
Час перший,
де Вільям примушує спершу Сальватора, а потім - келаря розповісти про своє минуле, Северин віднаходить украдені лінзи, Никола приносить нові,
а Вільям шістьма очима береться розшифровувати рукрпис Венанція. С. 298
Час третій,
де Адсо б'ється у любовних переживаннях, тоді надходить Вільям з
Венанцієвим текстом, який, навіть, розгаданий, зостається загадковим. С. 309
Час шостий,
де Адсо йде по трюфелі і спостерігає за прибуттям иіноритів, вони довго бесідують з Вільямом та Убертином, і з'ясовуються деякі вельми сумні речі про Йоана XXII. C. 320
Час дев'ятий,
де прибувають кардинал Поджетто, Бернард Ґі та інші авіньйонці,
а потім кожен робить щось інше. С. 334
Вечірня,
де Алінард, схоже, постачає цінні відомості, а Вільям описує свій метод досягти
ймовірної істини через низку достеменних помилок. С. 337
Повечер'я,
де Сальватор веде річ про несвітські чари. С. 341
Після повечер'я,
де описані ще одні звідини лабіринту, мандрівники прибувають на поріг finis Africae,
та увійти не можуть, бо невідомо, що таке перший і сьомий з чотирьох, і врешті з Адсом знов стається напад любовної недуги, сього разу високовчений. С. 344
Ніч,
де Сальватор жалюгідно дає себе спіймати Бернардові Ґі, Адсову кохану дівчину хапають як відьму і всі йдуть спати ще нещасливіші й занепокоєніші, ніж раніше. С. 362
ДЕНЬ П'ЯТИЙ
Час перший,
де точиться братня дискусія про убогість Ісуса. С. 370
Час третій,
де Северин розповідає Вільямові про якусь дивну книгу, а Вільям
викладає перед леґатами нечуване вчення про мирське правління. С. 385
Час шостий,
де знаходять убитого Северина, але ніде не видно книги, яку він був знайшов. С. 395
Час дев'ятий,
де чиниться сраведливий суд і складається прикре враження, що всі помиляються. С. 407
Вечірня,
де Убертин рятується втечею, Бенцій починає доьримуватися законів, а Вільям розмірковує над всілякими різновидами розкошелюбства, побаченими за той день. С. 430
Повечер'я,
де лунає проповідь про пришестя Антихриста, натомість Адсо відкриває для себе силу власних імен. С. 437
ДЕНЬ ШОСТИЙ
Полуношниця,
де "вельможі сидять", - а Малахія валиться на землю. С. 448
Хвалитни,
де призначено нового келаря, але не нового бібліотекаря. С. 452
Час перший,
де Никола повідає всяку-всячину і вершаться відвідини скарбниці. С. 455
Час третій,
де Адсо, слухаючи "День гніву", - має видіння або, якщо завгодно, бачить сон. С. 463
Після часу третього,
де Вільям тлумачить Адсові його сон. С. 475
Час шостий,
де відтворюється історія бібліотекарів
і виринають ще деякі відомості про таємничу книгу. С. 478
Час дев'ятий,
де настоятель відмовляється вислухати вільяма, розводиться про мову самоцвітів і виказує бажання припинити розслідування цих сумних трапунків. С. 484
Між вечірнею і повечер'ям,
де коротко оповідається про довгі години розгубленості. С. 493
Після повечер'я,
де Вільям сливе припадково відкриває таємницю, як увійти у finis Africae. С. 496
ДЕНЬ СЬОМИЙ
Ніч,
де стається екпіроза, а з причини надміру чеснот верх беруть пекельні сили. С. 519
Останній аркуш. С. 535
Глосарій. Мар'яна Прокопович. С. 541
Екранізація, інші відеоматеріали
"Ім'я рози" ( фільм, реж. Жан-Жак Ано, 1986 р. )
