Ліниві і ніжні

Анотація:

Від автора
Почавши активно писати вірші доволі пізно, в 50-річному віці я вже не зміг пристосувати до цього своє identity- мені не вдалося змінити самоусвідомлення і почати думати про себе як про поета. Навіть попри те, що за останні роки було написано близько півтори тисячі віршів. Навіть попри те, що було видано п'ять чи шість поетичних збірок. І навіть попри те, що вірші ці користуються сякою-такою популярністю (особливо в суспільних мережах), мені важко визнати їх поезією. Слово «поезія», нехай і з маленької літери писане, видається мені надто пафосним, надто щедрим до моїх спроб, що їх я схильний називати просто «віршами», а саме писання визначати як «віршування». Власне кажучи, мережева популярність цих віршів лише підтверджує моє переконання. Як і те, що кілька десятків їх було використано різними виконавцями як пісенні тексти. Як і те, що й сам я часто використовую їх у своїх музичних проектах, і ніде правди діти значну частину цих текстів я починав писати як основу для реп-виконання. Тому ніколи не вважав і не вважаю їх справжньою поезією. У певному сенсі, вони дійсно не зовсім справжні, а, так би мовити, «ліниві» як от «ліниві вареники», скажімо. Що, звісно, не применшує їх, сказати б, споживчої вартості. А ще з огляду на значний відсоток любовної лірики вірші ці незрідка сповнені всіляких романтичних почуттів, зокрема а може, й передовсім ніжності. «Ніжність і лінь» так називається один із опублікованих під цією обкладинкою віршів, що його я схильний вважати програмним (принаймні, окрім лірики в ньому присутні й певні світоглядні мотиви). Тож і збірку цю мені видалося доречним назвати «Ліниві і ніжні». З огляду на все сказане, бодай якась логіка в цьому присутня. До збірки «Ліниві і ніжні» увійшли вірші, які витримали недовгу перевірку часом і читацькою симпатією. Навряд чи це означає, що вони найкращі. Але вже напевно вони ліниві. І безсумнівно ніжні. Приємного читання.