Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00
Меню розділу

Останній бій Урус-шайтана

Вальд Віктор

К84(4УКР)6-4
У2кр
В 16
Вальд Віктор.
Останній бій Урус-шайтана: роман/ Віктор Вальд ; [ред. І. М. Андрусяк] - Харьков : Кн. клуб "Клуб семейного досуга", 2017. - Роман - переможець міжнар. літ. конкурсу "Коронація слова". - 494 с. - (Коронація слова), ISBN 978-617-12-3951-7
Роман присвячено героїчним подіям кінця XVII ст., які розгортаються в горах Криму та жахливому степу Хейхат (частково – територія сучасної Херсонщини). В основу сюжетної лінії покладено історію османського воїна Орхана, який усе життя готувався до двобою зі славетним кошовим отаманом Іваном Сірком. Поєдинок відбуватиметься напередодні знаменитої битви під Віднем, роман же передає, які перипетії траплялися на шляху до зустрічі не просто суперників, а затятих ворогів.
Персоналії: Сірко І.Д.
Кл. сл.: ПРОЗА ПИСЬМЕННИКІВ ХЕРСОНЩИНИ, ХЕРСОНЩИНА В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ, ТВОРИ ПРО ХЕРСОНЩИНУ, ТВОРИ ПРО ІВАНА СІРКА, ХЕРСОНЩИНА
Географічні рубрики: Херсонська область (Україна) -- Художня література -- Південна Україна
УДК: 821.161.2(477.72)'06-31
Жанр: Історичний роман

Анотація:

Усе життя османський воїн Орхан готувався до двобою зі славетним кошовим отаманом Іваном Сірком, та на шляху його особистої помсти постають численні перешкоди. Цей лицарський поєдинок напередодні битви під Віднем матиме вплив на весь християнський світ.

Фотоматеріали

Цитати

  • Бог у нас єдиний. Тільки приймають його наші душі, з дурості людської, по-різному.
  • Наробив би він галасу в Європі. Тільки як це зробити? І крил у мене більше немає, щоб злетіти з цієї гори.
  • Перемагає той, хто вміє чекати!
  • І він почав молитися, хоча час молитви ще не настав. Але тому, хто помирає, немає діла до сприйняття догматів, навіть єдино правдивої у світі ісламської віри, яка наказує здійснювати намаз п'ять разів на день і в певний час. У нього є коротка можливість, щоб прославити ім'я єдиного Бога на землі й небесах і попросити його відпустити гріхи, вільні й мимовільні.

Рецензія фахівця (офіційні рецензії):

Козацький шайтан: Історія про іншого героя

...Від часів «Тисячі ночей» минуло багато століть, та слухач лишився тим самим – він потребує цікавого сюжету й гарної мови. Ці риси, разом із метафоричною мовою середньовічного Сходу й сучасною конспірологією, вдало поєднав Віктор Вальд у романі «Останній бій Урус-шайтана», що вийшов друком 2017 року у видавництві «Клуб сімейного дозвілля». Твір був високо оцінений журі Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова», отримавши не лише Першу премію, а й спеціальні відзнаки: «Золотий пістоль» від Андрія Кокотюхи (медаль за найкращий гостросюжетний роман) і особливу відзнаку від мусульманської спільноти України «Альраїд».
Книжка цікава насамперед тим, що, висвітлюючи добу розквіту українського козацтва, торкається його побіжно, підкреслюючи культурні риси й норми, не притаманні іншим народам. Попри те, що основна дія відбувається на теренах сучасної України, автор спрямовує погляд на неї не зсередини, а ззовні. Це погляд не просто чужинця чи мандрівника, а ворога, адже центральними фігурами, очима й голосом оповіді виступають давні козацькі супротивники – османи...
... Початково книгу було анонсовано як «роман про Сірка». Але насправді славетний отаман є навіть не другорядним, а епізодичним персонажем твору. Зустріч із ним головного героя в ранній юності і в старості стає тою рамкою, в яку вписано основний сюжет. У центрі роману – пригоди османського сіляхдара і його супутників, а зовсім не життя Івана Сірка. Однак відсилання до цієї відомої й видатної особистості пробуджує інтерес українського читача...
...Збудований за моделлю Александра Дюма, твір рясніє згадками про історичних осіб і реалії ХVІІ століття, що надає йому певної достовірності. Як і в Дюма, саме пригоди головного героя складають основу сюжету, навіть якщо вони не є історично підтвердженими.
Дія роману «Останній бій Урус-шайтана» розгортається в час правління султана Мехмеда ІV. Того самого, якому було адресовано легендарного листа запорожців, так поетично відбитого на полотні Іллею Рєпіним...
... Та все ж у центрі оповіді – пригоди саме вигаданих героїв. Більшість подій відбувається серед степу чи в наметах, у татарських улусах і ногайських кошах, а не в розкішних палацах. Відсутні любовні лінії, та й жіночі персонажі є епізодичними, однак роман анітрохи від цього не програв. Автору вдалося з вельми одноманітного матеріалу створити захопливу авантюрну історію, у якій дивним чином переплелися долі багатьох людей і велика політика. Географічний рух персонажів і забезпечує розмаїття, оскільки навколо героїв постійно змінюється оточення. Ногайці, буджаки, татари, цигани, калмики, донські козаки, запорожці й уруси перетворюють Хейхат на вируючий казан етносів. А ще степом шугають розбійницькі ватаги лугарів і османів Сариджа. Будь-якої миті герої ризикують стати здобиччю когось із них...
... Окремої уваги потребує те, що твір, покликаний розповісти сучасному читачеві про Європу й зокрема Україну, написаний у дусі середньовічної східної традиції, тому його варто порівнювати не тільки й не стільки зі знайомою читачеві європейською прозою, скільки зі східною. Якщо для західної цивілізації шаблоном оповідей про мандри є сюжет про поневіряння Одіссея, то для східної – про пригоди Синдбада-мореплавця. Історія османської експедиції наслідує принципи побудови містичних і побутових середньовічних новел арабо-мусульманського світу: роман має обрамлювальну новелу, а персонажі виступають у певних амплуа. Герой мусить виконати важливу місію, а вимушені мандри стають тою ниткою, на яку нанизано всі подальші події. У книжці є хитромудрі порадники (вплив індо-іранського фольклору), підступні правителі (як у пізній арабській літературі), енергійні й войовничі жінки (часто невільниці), старі чаклунки, розпусні або шляхетні нащадки славних родів (у книжці це сини ногайських беїв і кримського хана). І все це також є в романі Віктора Вальда, адже Орхану пощастить мати поруч аж двох учених-книжників (Евлія Челебі й Фасул), зустріти колишню невільницю Марію, стару знахарку й нащадка кримського хана у вигнанні...
...Не обійшлося й без наслідування головного мотиву «Тисячі ночей» – постійно присутнього «казкаря-порадника». Однак у романі функцію Шахерезади перебирають на себе вчені мужі, розважаючи сіляхдара биличками й ненав’язливо підштовхуючи до певних рішень. Це книжники-воїни: мусульманський мандрівник і поліглот Евлія Челебі, стамбульський християнин Фасул, єзуїт Себастьян і деякі епізодичні персонажі.
Численні словесні формули, властиві східній середньовічній літературі, наявні і в романі Віктора Вальда. Тут і барокові епітети, і колоритна лайка, а цинічний магрибський пірат порівнює Орхана з «пехліваном зі старих арабських оповідей». Християни й інші іновірці іменуються «кяфірами» й «гяурами», українці – «урусами», та текст виграв би, якби інші етноси й народності іменувалися відповідно. Цигани, наприклад, як «чингене» чи «фіраун», а семіти-кримчаки як «еуділер» або «срель балари».
З одного боку, Віктор Вальд майстерно маскує свою культурну приналежність, а з другого, транслює поширені стереотипи про Схід. Однак усе це створює колоритну атмосферу, тож читачеві легко забути, що він тримає в руках книжку українського автора. Дійсно, письменник пішов на ризикований крок – не просто описувати османський чи татарський світогляд, а показати його зсередини, від імені носіїв, а також змалювати культуру власного народу очима іноземця. Автор ставить себе поза вітчизняним «культурним кордоном», він опиняється в подвійній позиції «іншого», адже його герої є носіями османського «Я» на противагу уруському «ТИ»...
...До яких подій минулого не звертався б автор, він виходить із потреб сучасності. Роман Віктора Вальда, безперечно, стане цікавим і актуальним для сучасних українців, даючи їм змогу побачити історію свого народу, таку схожу на сьогодення, по-новому поглянути на трагедію в Чорній долині, оцінити етнічне розмаїття козацької Гетьманщини, Криму й Південного Степу. Ті читачі, які глибоко відчують усі відбиті в романі переживання героїв, зрозуміють правоту В. Ключевського, що історія дійсно карає за незнання уроків, і погодяться з роздумами юного фанаріота Фасула про те, що вороги не берегтимуть пам’ять повойованих народів. Як ми знаємо, здійснився найстрашніший жах войовничого Евлії Челебі: Степ нині належить нащадкам урусів, Блискуча Порта зникла з карти світу, Крим поволі перетворюється з саду на пустелю, а Україна стала незалежною державою.
Сміливий експеримент Віктора Вальда – поглянути на Гетьманщину з минулого, з іншого культурного простору, з точки зору іншої релігії – виводить сучасний український історичний роман із «закритого клубу». Письменник подає іншим авторам приклад, як позбутися звички писати «про своє для своїх», розширити горизонти і зробити власний крок на загадкове Дике Поле...
Марія Вишневецька
матеріал взято з сайту litakcent.com

Також рекомендуємо прочитати

Загребельний Павло Архипович. Роксолана: іст. роман : в 2 кн./ П. А. Загребельний- К. : ТАСТ-М,, 2000. - 640 c - (Історія України в романах), ISBN 966-7297-50-0
Вальд Виктор. Палач: [роман]/ Виктор Вальд ; гл. ред. С. С. Скляр ; предисл. А. Чвикова ; худож. А. Н. Печенежский- Х. : Кн. клуб "Клуб семейного досуга", 2011. - 446 с., ISBN 978-966-14-1021-2, 978-5-9910-1359-8
Вальд Виктор. Проклятие палача: [роман : 16+]/ Виктор Вальд ; [ред. А. А. Колюбакина]- Харьков : Кн. клуб "Клуб семейного досуга", 2018. - 494 с., ISBN 978-617-12-4300-2

Календар подій

     1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 2223 24
25 26 27 28 293031