Річка Геракліта

Д3280
84(4УКР)6-5

К 72
Костенко Ліна Василівна.
Річка Геракліта [Текст] : [вірші]/ Л.В. Костенко; голов. ред. С. Головко, упоряд. О. Пахльовська, післямова Д. Дроздовський, худож. С. Якутович - К. : Либідь, 2011. - 331 с., ISBN 978-966-06-0587-9
Місце зберігання: Книгосховище (1), Читальний зал (1), Абонемент (1)

Анотація:

Лірично-філософські роздуми видатної української поетеси виливаються у струнку і багатоголосну поетичну сюїту, в якій знайомі читачеві вірші органічно переплетені з друкованими вперше. Оригінальне художнє оформлення та ґрунтовна післямова довершують цілісне сприйняття книжки. До видання долучено аудіодиск.

Фотоматеріали

Цитати

  • Осінній сад ще яблука глядить,
    листочок-два гойдає на гілляках.
    І цілу ніч щось тихо шарудить,
    і чорні вікна стигнуть в переляках.
    Між стовбурами пробігає тінь...
    А у світанків очі променисті.
    То білий кінь,
    то білий-білий кінь
    шукає літо у сухому листі.
  • Шалені темпи. Час не наша власність.
    Фантастика - не мріяв і Жюль Верн.
    Кипить у нас в артеріях сучасність.
    Нас із металу виклепав модерн.

    Душа належить людству і епохам.
    Чому ж її так раптом потрясли
    осінні яблука, що сумно пахнуть льохом,
    і руки матері, що яблука внесли?!

Рецензія фахівця (офіційні рецензії):

“Річка Геракліта” – нова поетична книжка Ліни Костенко

Вийшла нова книжка Ліни Костенко «Річка Геракліта». Це вже третій спільний проект видавництва «Либідь» із видатною українською письменницею (два попередні — «Берестечко» та «Гіацинтове сонце»). 2 лютого в Укрінформі буде представлено  цю книгу журналістам.

— «Поет і Час» — наскрізний мотив нової книжки Ліни Костенко, — розповідає Юрій Медюк, провідний редактор видавництва «Либідь». — І недарма вгадана художником постать античного мислителя щоразу виринає на її сторінках, із кожною з’явою наближаючись до нас сьогоднішніх. Плин Часу людина найяскравіше відчуває, мабуть, у зміні пір року, і ця природна круговерть представлена в книжці у вигляді чотирьох поетичних циклів. А розпочинає все це дійство не звично календарна Зима, а саме Осінь — натхненниця поетової душі.

Головний редактор видавництва «Либідь» Світлана Головко зазначила, що «Річка Геракліта» — це вибране з понад 200 раніше друкованих поезій, а також — близько 60-ти нових віршів. Унікальність збірки ще й у тому, що разом із нею вперше виходить диск, де свої «дітища» читає сама Ліна Василівна.

«У нашому проекті присутні три династії. Одна із представниць цих славних родів — Мирослава Которович, донька Богодара Которовича. Її скрипка є супроводом до віршів. Друга — Оксана Пахльовська, донька Ліни Костенко, виступила упорядником книжки. А Сергій Якутович знову геніально оформив її. Ще один учасник — літературознавець Дмитро Дроздовський, чия післямова — глибоке дослідження поетичного слова Ліни Василівни», — розповіла Світлана Головко.

За матеріалами газети "День",
взято з сайту Друг читача

Зміст

- Оксана Пахльовська. Невидимі причали (Від Упорядника)

Ліна Костенко. Річка Геракліта:

ОСІННІ КАРНАВАЛИ

1. Ще пахне сіно. Ще рояться оси / 2. Пробачте, осінь, я вас не впущу / 3. Ставить осінь на землю свою золоту жирандоль / 4. Осінній день, осінній день, осінній! / 5. Буває мить якогось потрясіння... / 6. Ті журавлі, і їх прощальні сурми / 7. Двори стоять у хуртовині айстр / 8. Самі на себе дивляться ліси... / 9. Красива осінь вишиває клени... / 10. На цямру монастирської кринички... / 11. Розвиднилось траві – такі упали роси! / 12. Листопад / 13. Осінь дикунська / 14. Осінь жагуча / 15. Осінь убога / 16. Вже в стільниках стерні немає меду сонця / 17. Стриптизи осені... / 18. Фанерні журавлі не полетять у вирій / 19. Шипшина важко віддає плоди / 20. Осінній сад ще яблучка глядить... / 21. Одклекотіли гуси й лебеді / 22. Лев дивиться на осінь / 23. Надходить ніч. Думки у неї хмарні / 24. Був день як день, як дні усі буденні / 25. Шалені темпи / 26. Далеко там в полях за вітряками... / 27. На оболонях верби у болоньях / 28. Мене дивує, що в дитинстві... / 29. Виходжу в сад, він чорний і худий... / 30. Сумує хата, бо вона вже пустка / 31. Осіння піротехніка – тумани / 32. Чатує вітер на останнє листя... / 33. Ой із загір’я сонечко, з загір’я... / 34. Стоять хатинки набурмосені / 35. Жовтенька квітка хилитається / 36. Заночували птиці на лимані / 37. Несе Полісся в кошиках гриби / 38. Ходить дивний чоловік по лісу / 39. В маєтку гетьмана Івана Сулими... / 40. Смертельний падеграс / 41. Як сірничок, припалений від сонця... / 42. Учора в дощ зайшов до мене Блок / 43. Вночі із хаосу безсоння... / 44. Калина міряє коралі... / 45. Вдень ще літо, а надвечір – осінь / 46. Ти знов прийшла, моя печальна музо / 47. Вже третій день живу у лісі... / 48. До шибки притулився голубок / 49. В пустелі сизих вечорів... / 50. Осінній день березами почавсь / 51. Хай буде легко. Дотиком пера / 52. Ти вчора поїхав, ти ж тільки поїхав учора... / 53. Усе змінилось. Люди і часи / 54. Ліс теж змінився. Може, постарів / 55. Сороко, не кричи! / 56. Твій силует за соснами... / 57. Ой осінь, осінь, барви чудотворні! / 58. Рожеві сосни... Арфа вечорова... / 59. Марнували літечко, марнували / 60. Біднесенький мій ліс, він зовсім задубів! / 61. Старі дуби, спасибі вам за осінь...

СЛІПУЧИЙ МАГНІЙ СНІГОВИХ ПУСТЕЛЬ

1. Які щасливі очі у казок! / 2. Учора все було зелене... / 3. Сніги метуть / 4. Осінній день, осінній день, осінній! / 5. Буває мить якогось потрясіння... / 6. Снігурчик прилетів червоногрудий / 7. Свят-Вечір / 8. На віях тиші мерехтять сніжинки / 9. Мені снилась бабуся, що вона ще жива / 10. Хуртовини / 11. Біла симфонія / 12. Гуде вогонь – веселий сатана... / 13. ...Німе кіно – оця моя стіна... / 14. Так часом тяжко, що мені здається... / 15. І я не я, і ти мені не ти / 16. Лежать сніги. Я виглядаю весну / 17. Тінь королеви Ядвіги / 18. Я дуже тяжко Вами відболіла / 19. І дощ, я і сніг, і віхола, і вітер / 20. Флейта Афіни / 21. Так хочеться якоїсь етики... / 22. Шпиль Туги / 23. Мені завжди здавалося, що у Греції... / 24. 22 / 25. На старих фотографіях всі молоді / 26. У Корчуватому, під Києвом... / 27. Чорнобиль-2 / 28. Старесенька, іде по тій дорозі / 29. Дзвенять у відрах крижані кружальця / 30. Зимовий етюд / 31. Зустрілись двоє, хлопець і дівча / 32. Трамплін для сосен і снігів / 33. А що? І я спочину на хвилинку / 34. Скупе, аж біле, сонце над полями / 35. Ще плечі сосен в срібних еполетах... / 36. Вже десь мене ліси ті виглядають... / 37. Виходжу в ніч. Іду назустріч долі / 38. Сніги і ніч. І ліс дорогу пише / 39. Моя пам’ять плаче над снігами... / 40. Біля білої вежі чорне дерево. Спи

ВЕСНА ПІДНІМЕ КЕЛИХИ ТЮЛЬПАНІВ

1. І засміялась провесінь: – Пора! / 2. Блискоче ніч перлиною Растреллі / 3. Досвід. акація / 4. Дощі програють по городах гаму / 5. Вечір дуже турецький / 6. Ожиново-пташиний ліс / 7. Ще одна весна / 8. І сонце, й сніг, і ожеледь, все разом / 9. Весна. А вітер – наче восени / 10. Очима ти сказав мені: люблю / 11. А вечір пролітає, наче крижень... / 12. Отримала я ненаписаний лист / 13. Як холодно! Акація цвіте / 14. Такий чужий і раптом – неминучий / 15. Ти пам’ятаєш, ти прийшов із пристані / 16. Звичайна собі мить / 17. Я виросла у Київській Венеції / 18. Цей дощ – як душ / 19. Чорні верби над ставом / 20. Страшні корчі вербових ікебан / 21. Заворожили ворони світанок... / 22. Щасливиця, я маю трохи неба... / 23. Настане день, обтяжений плодами / 24. Все, що буде, було і що є на землі...

ЩО В НАС БУЛО? ЛЮБОВ І ЛІТО

1. Сади стояли в білому наливі / 2. Люблю твій степ і подих твого степу/ 3. Крилатий грім, вуздечка блискавиці / 4. Мене ізмалку люблять всі дерева... / 5. Цей ліс живий. У нього добрі очі / 6. Вечірнє сонце, дякую за день! / 7. Хтось є в мені, і я питаю: – Хто ти? / 8. Ящірка Івашкевича / 9.  мить натхнення Бог створив Сицилію / 10. По сей день Посейдон посідає свій трон / 11. День світився, як свята Цецилія / 12. Гроза проходила десь поруч / 13. Ліс / 14. Ми виїхали в ніч. І це було шаленство / 15. Папороть / 16. Я хочу на озеро Світязь... / 17. Мені відкрилась істина печальна... / 18. Ще назва є, а річки вже немає / 19. Ластівки тікають із Європи / 20. Прощай, морська корово... / 21. Біжить лошатко по асфальту / 22. Бродить спека, як хмільна опара / 23. Все важче знаходити квіти... / 24. На Везувієм сніг / 25. Одкам’янійте, статуї античні / 26. Я на планеті дерево людське / 27. Обступи мене, ліс... / 28. Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці / 29. Природа мудра. Все створила мовчки / 30. Дощ полив, і день такий полив’яний / 31. Заходить сонце за лаштунки лісу / 32. Простору простору простору... / 33. Вночі літак гуде у небі сумно / 34. За чорно-синьою горою, на схилку радісного дня... / 35. Карташинський лиман... / 36. Пливли ми ввечері лиманом / 37. Хутір Вишневий / 38. О як страшно і як назавжди... / 39. Дощі / 40. Летючі крони голубих дерев / 41. Мій добрий ліс... / 42. Кощій Безсмертний зону стереже / 43. На березі Прип’яті спить сатана... / 44. Прийшов у місто дуже гарний лось / 45. Поховані чорнобильські ліси! / 46. По вулицях ходять мертві... / 47. Затінок, сутінок, день золотий / 48. Українське альфреско / 49. Летять на землю груші, як з рогаток / 50. У лісі ліс виходить з-за куліс / 51. Після дощів смарагдова діброва.../ 52. На ціле поле в полі цвів ромен / 53. Іду в полях. Нікого і ніде / 54. Чоловіче мій, запрягай коня! / 55. Сліпучо усміхнулася гроза / 56. Стояла груша, зеленів лісочок / 57. Тінь Сізіфа / 58. На Верховині, гей, на Верховині... / 59. Йду в Карпатах крізь летючі хмари... / 60. Пролом хмари / 61. Сувид / 62. Спинюся я і довго буду слухать... / 63. Жує полин солом’яний бичок / 64. Нехай підождуть невідкладні справи / 65. Майбутні злочинці іще в личинці / 66. Львівські голуби / 67. Нектар дощу в бетонному флаконі / 68. Гроза. Химерні привиди антен... / 69. Старої казки пісня лебедина... / 70. Азовська баркарола / 71. Цариця Савська / 72. В дитинство хочу, там усе моє / 73. Стоять жоржини мокрі-мокрі / 74. На конвертики хат... / 75. Малина, м’ята, дим і димарі / 76. У запічку гномик плямкає / 77. Стоїть у ружах золота колиска / 78. Акварелі дитинства / 79. Чомусь пам’ятаю, що річка звалася Леглич / 80. Гіркі черешні / 81. Люблю чернігівську дорогу... / 82. Слайди / 83. Три принцеси / 84. Біля крайньої хати, за перелазом... / 85. Пекучий день... лісів солодка млява... / 86. Не говори печальними очима... / 87. Я кину все. Я вірю в кілометри... / 88. То рік Щура... / 89. Ти половець, ти правнук печеніга... / 90. І не минає, не минає! / 91. Езотика / 92. Недумано, негадано... / 93. Ранесенько, акації ще спали... / 94. Що в нас було? Любов і літо / 95. І знову пролог / 96. І день, і ніч, і мить, і вічність... / 97. Місто, премісто, прамісто моє! / 98. Я вранці голос горлиці люблю / 99. Сіре місто, бетонна маро... / 100. Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить / 101. Сосновий ліс перебирає струни / 102. Час поле тихою сапою / 103. Вже почалось, мабуть, майбутнє / 104. Хочеться чуда і трішки вина / 105. Готичні смереки над банями буків... / 106. Юдоль плачу, земля моя, планета... / 107. Гондоли - чорні

- Дмитро Дроздовський. Хвилі Часу

- Сергій Якутович. Я малював незбагненне...

Екранізація, інші відеоматеріали

Костенко Ліна "Річка Геракліта", буктрейлер
 

Також рекомендуємо прочитати

Іздрик Юрій Романович. Ліниві і ніжні [Текст] : нові та вибрані вірші/ Ю.Р. Іздрик; фот. О. Ласкін- Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018. - 349, [1] с. - (Українська Поетична Антологія), ISBN 978-617-585-142-5

Календар подій

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день