Вівтар Едему
Роллінс Джеймс (псевд. справжнє ім'я — Джеймс Пол Чайковські)
84(7США)
Р 67
Анотація:
Із багдадського звіринцю зникають екзотичні тварини, із секретної підземної лабораторії — рідкісні ембріони разом із науковцем-дослідником. А сім років по тому в бурхливих водах Міссісіпі знаходять корабель-привид без жодної людської душі на борту та з доісторичними істотами у трюмі: шаблезубим ягуаром, змією о двох головах, папугою без пір'я, але з розумовими здібностями, які суперечать будь-яким еволюційним теоріям...Цитати
- Насправді мозок — це органічний комп’ютер. І більшість часу його обширна мережа нейронів та синапсів є бездіяльними, являючи собою величезний невикористаний ресурс комп’ютерних потужностей.
- Того, що зроблено, не вернеш. А незробленого - тип паче.
- Контролюючи дитя, можна контролювати матір.
- Я не можу зазирнути вам у душу. Та, можливо, діти побачили у вас здатність до спокутування гріхів. І, незважаючи на всю кров, що пролилася довкола них, вони не дозволили знищити те, що визнали вартим порятунку.
Рецензія фахівця (офіційні рецензії):
Лев поруч ягняти
(уривок)
"Адреналінове чтиво" - так можна охарактеризувати всі без винятку романи Джеймса Роллінса, він же Джеймс Клеменс, коли працює в жанрі фентезі, а для рідних та друзів і для податкової інспекції - Джим Пол Чайковскі, що вказує на слов'янське походження. Не знаю, наскільки цікавий з нього співбесідник у житті, але в творчості цей американський письменник вміє тримати читача на гачку як ніхто. Упродовж якогось десятка сторінок він виштовхує з океанічних глибин просто в небо, змушує міняти пустелю Сахари на печери Атлантиди, високогір'я Тибету на болота Луїзіани, і все це для того, щоб зробити наукове відкриття, принагідно когось врятувавши. В арсеналі його героїв та негероїв зброя, яка й не снилась крутим хлопцям, і вони знають, що з нею робити. Одне слово, енциклопедичні знання Джеймса Роллінса не менш вражають, ніж колись сучасників вражали знання Жуля Верна. Безперечно, це одержимість людини, яка не визнає жодних обмежень у пересуванні, фантазії та пізнанні світу. І хоч ні Жуль Верн, ні Джеймс Роллінс не схильні до психологізму, зрештою, в них немає на це просто часу, обидва дотримуються певних моральних зобов'язінь перед читачем: герой мусить виживати, бо хтозна-скільки ще доведеться рятувати світ від негідників вчених і негідників найманців. Та й цього вимагає сам жанр пригодницького роману. Проте на відміну від суто пригодницького роману, у Роллінса це пригодницький роман-трилер: трохи містики і багато жорстоких сцен. Це тримає читача в страшенній напрузі. Щоправда, після третього роману починаєш уже звикати до стрімкого перебігу сюжету.
Роман, який ми пропонуємо читачеві, дещо в іншому жанрі - наукова фантастика з елементами трилера. Різниця між циклом "Загін Сигма" й романом "Вівтар Едему" не в стилі, не в матриці сюжету, а в серйозному науковому підґрунті проблеми, яку порушує письменник: пошуки шляхів біологічного виживання людства. Джеймс Роллінс навіть дає наприкінці книги коментарі, що повинні відділити правду від реальності. Утім, для читача, не надто знайомого з науковими теоріями, важливо інше: те, що він отримає від цієї книги. Це може бути драйв від шаленої гонитви в болотах Луїзіани, що кишать крокодилами, за самицею шаблезубого ягуара, а потім за викраденою Лорною Полк на острові Втрачений Рай у Тихому океані. А може бути усвідомлення того, що з цим людством як біологічним видом треба врешті щось робити. Не випадково роман починається і закінчується в Межиріччі, де колись згідно з Біблією знаходився Рай: на території сучасного Іраку, сплюндрованого останньою війною. Саме там розпочались незвичайні генетичні експерименти над тваринами з кінцевою метою - створення біологічної зброї. Експерименти над тваринами завжди закінчуються експериментами над людьми, і методи, які використовуються при цьому, загалом негуманні...
Галина Пагутяк
