Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

205 років з часу написання (1818) П. П. Гулаком-Артемовським байки «Пан та собака»

24.02.2023 13:50

Бажаючи плакати,
я смішу інших….
П.П. Гулак-Артемовський

Найціннішими в поетичній спадщині П. Гулака-Артемовського є байки, які відіграли важливу роль у процесі становлення і розвитку української літератури в перші десятиріччя XIX століття. Найвизначніша серед них, як і взагалі у творчому доробку поета, заслужено вважається байка чи, за визначенням самого автора, «казка», «Пан та Собака».

Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790 р. у містечку Городищі на Київщині в родині священника. Одинадцятилітнім хлопцем вступає він до бурси, а згодом — до Київської академії. Не закінчивши повного курсу навчання, у 1814 році залишає академію і протягом кількох років учителює в приватних пансіонах, у родинах польських поміщиків на Волині, де, на власні очі бачив, як пан наказав жорстоко покарати кухаря одного дня за те, що він пересолив їжу, а наступного — за те, що недосолив. Самодурство і жорстокість пана стали причиною створення сміливого антикріпосницького твору «Пан та Собака».

Наприкінці 1818 р. у дванадцятому числі часопису “Украинский вестник” Петро Петрович уперше видрукував авторську байку – “Пан та Собака”, якою, на думку І. Франка, він «добув собі відразу почесне місце в українському письменстві»

Так народилася перша українська літературна (віршова) байка, написана живою розмовною мовою.

Одразу ж після опублікування твір здобув таку широку популярність, що ходив у списках. Один із сучасників поета — письменник П. Білецький-Носенко — ще в середині 1823 р. (тобто, коли було надруковано всього три Гулакових байки-«казки» — «Пан та Собака», «Солопій та Хівря», «Тюхтій та Чванько») писав: «Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского-Гулака читались с таким же неописанным удовольствием, как «Энеида» г. Котляревского, что многие вытвердили напамять целые тирады из них...» »,

Ігнатій Красіцький

«Пан та Собака» й інші байки П. Гулака-Артемовського пов’язані з творчістю польського поета і філософа XVIIст. Ігнація Красіцького.

Використавши в «казці» фабулу чотирирядкової байки польського автора “Pan і Pies” а також окремі епізоди з іншого його твору — сатири “Pan niewart slugi” «Пан, не вартий слуги», поет вводить численні яскраві сцени, широкі побутові зарисовки, комічно-драматичні ситуації, емоційний розмовний діалог, простору «мораль», тобто створює, по суті, цілком самостійну, оригінальну поезію. До того ж байка П. Гулака-Артемовського — що особливо важливо — набула гумористично-сатиричного забарвлення, соціального звучання. Автор викриває самодурство і розбещеність панів, висловлює співчуття до безправних селян.

П. Гулак-Артемовський розумів, що його «казка» може накликати гнів «злого», «ледачого» панства, і тому звертається до Квітки-Основ’яненка («Супліка до Грицька Квітки»), який на той час був предводителем повітового дворянства, з проханням захистити його і Рябка, а також вимагати від поміщиків людяного ставлення до покріпаченого селянства. Пропонує скликати «тих навісних панів» й звеліти їм «струп Рябка довгенько полизати», бо і «над псом повинно ласку мати». Не виступаючи проти основ самодержавного ладу, П. Гулак-Артемовський лише картав надмірне свавілля й самодурство поміщиків — «навісних», «ледачих» і «дурних».

Байка «Пан та Собака» була безсумнівною творчою удачею молодого поета. Завдяки злободенності тематики, народному колориту, реалістично-сатиричним тенденціям у змалюванні поміщицькоі дійсності вона відіграла помітну роль у посиленні антикріпосницьких настроїв тогочасного суспільства, а також у розвитку реалістичної байки в Україні. Саме починаючи з цього твору, байка в українській літературі дедалі більше набуває виразного соціального звучання.

Микола Іванович Костомаров

Згодом, трохи пізніше його студент і вихованець, професор кафедри російської історії Петербурзького університету Микола Іванович Костомаров у “Автобіографії” (1875) напише: “Гулак-Артемовський – людина, безперечно, поетично обдарована, як засвідчили його малоросійські вірші… (Він) залишився безсмертним як народний малоросійський поет: ніхто не перевершив його у знанні всіх тонкощів малоросійської народності й у непідробному мистецтві передавати їх поетичними образами і прекрасною народною мовою. А між тим все своє життя він і не здогадувався, в чому справді міг бути неперевершеним і уславитись як літератор! Свої малоросійські вірші писав він для забави і вважав їх не більш як забавою…”

Пам’ятник Гулаку-Артемовському, відкритий у Харкові в 2017 р.

Пропоную послухати байку у виконанні Василя Білоцерківського Петро Гулак-Артемовський - Пан та Собака  (YouTube)

Календар подій

      1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 1516
17181920212223
24252627282930