Після повномасштабного нападу росії, в українців лише посилилася спрага до читання, не лише розважальної, але й серйозної літератури, зокрема і про війну. Завдяки сильним авторам та авторкам, видавництвам, які навіть під обстрілами продовжували публікувати українські книги, країна згуртувалася, тримає оборону від ворога та знаходить нові сенси життя навіть у дуже темні часи. Яскравим приклад того, як пишуться і видаються в Україні книги під час страшної війни є роман Павла Белянського «Битись не можна відступити». Перший наклад книги був знищений під час удару по друкарні Фактор Друк у Харкові. Усупереч цьому книга таки потрапила до читачів та увійшла до короткого списку премії «Книга року ВВС 2024».
«Битись не можна відступити» – ця книга чесна і правдива, вона про людяність і героїзм, про велику внутрішню силу та переживання людини на війні. А також про те, як звичайні люди стають захисниками своєї країни.
«Битись не можна відступити» – автобіографічна книга військового з позивним «Паштет», письменника, сценариста і співзасновника видавництва ветеранської літератури «ДІПА». Автор ділиться досвідом військового й історіями його побратимів. 31 розділ про бійців окремого штурмового батальйону ЗСУ. Більшість із них ніколи раніше не були в армії, хтось має обмежений досвід служби, та у всіх є мотивація піти на війну.
Прониклива автобіографічна розповідь присвячена звичайним українцям, які несподівано стали воїнами. Учитель української мови з Кривого Рогу, установник вікон із Дніпра, бандит із Херсона, водій зерновоза з маленького села на Полтавщині, власниця кав’ярні на узбережжі Каховського водосховища, письменник із Києва, зварювальник з металургійного комбінату, автослюсар і колишній студент – усі вони мали своє звичайне життя, поки велике вторгнення російських військ в Україну не змусило їх взяти до рук зброю. Тепер вони – бійці окремого штурмового батальйону ЗСУ.
Разом з героями читачі пройдуть через формування підрозділу, перші штурми, визволення сіл, суворий окопний побут, поранення і смерті товаришів. У книзі описані розчарування і втрати, моменти крихкого щастя, кінець старого життя і початок нового. Белянський майстерно поєднує гумор і страх, відвертість і незручну правду, залишаючи глибокий емоційний слід у серці кожного читача.
Роман про російсько-українську війну виріс зі спостережень і нотаток військового, зроблених в окопах і бліндажах, під час бойових завдань та у хвилини затишшя. У передмові до книги Павло Белянський зізнається, що якось під час мінного обстрілу на полі бою, коли вже здавалося, що це буде останній бій у його житті, він вирішив повсякчас писати про цю війну. «…я пообіцяв Богові чи комусь там, угорі або внизу, де вже мене було чути, що як виживу, то щодня писатиму про нашу війну – чесно й відверто», – пише Белянський.
В основі роману – історії самого письменника та його побратимів. Без коментаря автора не розібрати, що з описаного у тексті відбулося насправді, а що – художня вигадка. Не так важливо, де пролягає ця межа, адже книгу можна сприймати як такий собі документ доби, який фіксує різноманітні досвіди військовослужбовців на війні: мотивацію їхньої боротьби, особистий шлях до того, щоби стати бійцями, поведінку в бою впритул до ворога й взаємодію з побратимами. Також в романі знаходимо безліч історій та ситуацій, які, ймовірно, ледь не щодня проживають наші захисники і захисниці. Це відверта й прониклива сповідь тих, хто не мав наміру бути військовим, але став на захист батьківщини із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Окремі фрагменти у книзі нагадують есеїстичні нариси, що рясніють роздумами про природу людини на війні, страх, смерть і щастя. І хоча у назві книги автор використовує затертий до дірок штамп із «вставте кому там, де треба», ні в кого не з’явиться сумнів, де вона має бути.
Одинадцятьом товаришам і товаришкам по службі присвячені окремі розділи книги. Є серед них герої, за якими спостерігаємо буквально впродовж одного розділу, одного фрагменту з життя. Героїня роману Христина з позивним Мальва. Жінка пішла у військо, щоб знайти тата двом малолітнім донькам, але вже у перші бойові дні її госпіталізували через психічний розлад.
Військовий Сверчок пішов на війну одразу після російського вторгнення, у свої 28 років. Чоловік змалку мріяв стати музикантом, і працюючи автослюсарем, подумки наспівував мелодії і вірив, що колись таки здійснить свою мрію. На жаль, Сверчок втратить слух на війні, але у нього залишаться побратими, готові будь-що допомогти.
Спокусливо припустити, що головний герой у книзі – сам Паштет. Тут немає єдиного центрального персонажа – так само, як у бою діє команда, відділення чи рота, так і в книзі у центрі опиняється група побратимів й посестер, які воюють пліч-о-пліч. Сюжет роману тримається довкола кількох героїв – Тигри, Паштета і його найближчих побратимів: Марса, командира Чорного, Дуги, Сверчка та ще кількох. Автор показує, що найголовніший мотиватор і демотиватор військового – це страх. З одного боку, він захищає від необачних кроків і допомагає у викличні моменти. З іншого – страх стає згубою, якщо беззаперечно йому піддатися й забути про все інше. Не раз на сторінках роману виринають міркування Паштета довкола страху, не раз він намагається збагнути його природу, щоб певною мірою його приборкати. У книзі картини боїв і обстрілів жахливі, але завжди обнадійливі. Будні солдатів і бруд окопів, життя на передку і відносини між побратимами показані такими, якими є насправді, без прикрас і без бравади.
Автор відверто показує життя військових: побут і настрої, у якому задоволення базових людських потреб, таких як поживна їжа і здоровий сон, – це нечувана розкіш. Постійне відчуття небезпеки у воїнів, яке виснажує органи чуття і притуплює вміння діяти обачно.
«З роману військового бачимо, якою складною є бюрократична система армії, у якій на кожен папірець-документ треба мати ще один папірець-документ». У тексті Белянського бачимо іронічні коментарі щодо армійських суворих законів стають способом примиритися з прикрою реальністю війни.
Також у романі «відчуваємо вайб людини на війні: пахне розчинною кавою, дешевими цигарками й мріями про те, що буде, коли всі після перемоги повернуться додому».
Книга Павла Белянського цінна ще й тим, що «з нею кожен цивільний отримує спеціальні окуляри з гіперчутливою оптикою і може побачити, як це – перебувати у зоні бойових дій: віч-на-віч із постійною екзистенційною загрозою для життя, де завтра може не настати, коли враз можна залишитися єдиним уцілілим в окопі чи посадці й втратити найближчих побратимів. Завдяки цьому роману можна бодай трохи відчути та зрозуміти, що відбувається безпосередньо на фронті й що переживають сотні тисяч чоловіків і жінок, які служать у Силах Оборони України».
Ілюзія минулого життя, що залишилося далеко за лінією фронту, з тріском розбивається об сувору реальність, Белянський не романтизує війну, але й не залишає читача без надії. Кожен герой, попри всі труднощі, продовжує боротися, бо розуміє, що відступати немає куди – позаду їхня земля, їхні родини, їхнє майбутнє. Що означає бути людиною в період війни? Відповісти може книга «Битись не можна відступити».
«Битись не можна відступити» неодмінно вразить вас своєю щирістю та відвертістю.
- Белянський Павло. Битись не можна відступити: роман / Павло Белянський. – Харків: Vivat. – 2024. – 384 с.: ISBN: 978-617-170-59-51.
Використані джерела:
1. Анотація до книги «Битись не можна відступити» Павло (Паштет) Белянський [Електронний ресурс] // KnigiDzen . – Електрон. дані. – Режим доступу: https://knigidzen.com/bytys-ne-mozhna-vidstupyty-pavlo-pashtet-belianskyy/. – Назва з екрана. – Дата публікації: 10.10.2024.
2. Булаєва Катерина. «Від побратимів я чув: “Давай, публікуй – що більше ми про це пишемо, то менше потім про нас напишуть брехні”» – інтервʼю з письменником Павлом Белянським [Електронний ресурс] / Катерина Булаєва // Vivat. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://vivat.com.ua/blog/pavlo-pashtet-belianskyi-interview/#gs.klvc2o. – Назва з екрана.
3. Колегіна Наталія. Битись, молитися, кохати: про нову книжку Павла Белянського [Електронний ресурс] / Наталія Колегіна //«Сенсор» – медіа про культуру. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://sensormedia.com.ua/books/bytys-molytysya-kohaty-pro-novu-knyzhku-pavla-belyanskogo/. – Назва з екрана. – Дата публікації: 30.10.2024.
4. Павло (Паштет) Белянський. «Битись не можна відступити». Уривок [Електронний ресурс] // LB.ua. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://lb.ua/culture/2024/06/25/620736_pavlo_pashtet_belyanskiy_bitis.html. – Назва з екрана. – Дата публікації: 25.06.2024.
5. Шолтес Андрій. Коли читав її, заплакав. Відгук на книжку Павла «Паштета» Белянського [Електронний ресурс] / Андрій Шолтес // BBC NEWS Україна. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/articles/czjdnm8ny79o. – Назва з екрана. – Дата публікації: 14.12.2024.
Виконав Рита Мироненко
