Вже від 19 грудня цього 2024 року тавричани в різних куточках світу, ми впевнені, будуть вшановувати відомого українського письменника та драматурга, почесного голову Херсонського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, заслуженого діяча мистецтв України Миколу Івановича Братана, якому мало б виповнитися 90 років. На превеликий жаль вже майже 15 років ми не відчуваємо дружнього плеча вірного сина Таврійського краю, не чуємо миттєво складених дотепних експромтів. Ми не можемо звернутися до нього за мудрою порадою на пряму, але маємо можливість прочитати життєдайні філософські роздуми на сторінках його численних книг (близько 130 найменувань тиражем від 500 примірників до 2000 примірників).
Братан М.І. Фото-колаж Автор Чеботарьов Владислав
Автор повісті «Діждались весілля» (1976) та 5 романів «Бережина» (1981), «Перепелина ніч» (1988), «Танго над лиманом» (2002), «Далі буде» (2006), «Голодна кров» (2008) також був затятим театралом. У юному віці він сам грав у шкільному театрі, а вже в часи творчого становлення не один десяток своїх статей Микола Іванович присвятив Херсонському обласному академічному музично-драматичному театру імені Миколи Куліша та його акторам. Звичайно ж він також мріяв, щоб і його драматичні знахідки були поставлені на театральній сцені.
За своє свідоме життя Микола Братан написав понад 20 драматичних творів. Та лише кільком судилося побачити світло рампи.
І найяскравіше засвітилася одна з найсерйозніших драматичних повістей «Сердитий бог», присвячена життю та творчості Тараса Григоровича Шевченка. Варто зазначити, що все своє свідоме творче життя Микола Іванович досліджував Великого Кобзаря, сотні віршів присвятив українському генієві. І не лише у слові, а і своєю громадянською позицією він відстоював заповіти українського пророка. Вже у першій збірці Миколи Братана «Смаглява Таврія» ми читаємо сентиментально теплий вірш «Пастушок» [1], навіяний ранньою творчістю Тараса Шевченка. І в наступних поетичних збірках Микола Братан не оминав своєю увагою українського філософа Шевченка.
Кандидат філологічних наук Іван Немченко у своїй статті «Шевченкіана Миколи Братана» писав: «Кобзар займає важливе місце і в житті, і в літературній творчості письменника. Микола Братан виступав на відкритті пам'ятника геніальному поетові у Херсоні (1971), на відкритті музею Т.Шевченка в Орську (1986), брав участь у Міжнародному літературно-мистецькому Шевченківському святі "В сім'ї вольній, новій" у Черкаській, Житомирській та Вінницькій областях, був одним з організаторів цього свята на Херсонщині (1997). Про сприйняття заповітів Шевченка українцями ХХ ст. йдеться у віршах М.Братана "Заспів" (1961), "Над Дніпром" (1966), "До поета" (1966), "Поступ велетня" (1984), "Його діти" (1984), "Сонет" ("На "Кобзарі" - автограф Гончара…", 2004), "Де білий світ і небо синє" (2004) та ін». [5.].
Так від «Пастушка» до «Сердитого бога» Микола Іванович Братан пізнавав геній Шевченка і ділився своїм відкриттям серед шанувальників української культури. Попри цензурні редути та нападки одвічних заздрісників Микола Братан доносив життєдайну правду до сердець краян і цим здобував ще більше прихильників серед читаючої інтелігенції України. Він у своїх творах виборював право українців розмовляти і писати родинною мовою, як того жадали мудреці двох епох та однієї надії Тарас Шевченко і Олесь Гончар:
«Тож про Тараса думи вогняні
Олесеве бентежне - "Вічне слово",
Його у світ, як суть і як основу,
Нести нам у життєвій борозні.» [3, 123].
До Міжнародного Шевченківського свята «В сім’ї вольній новій», яке відбулося на Херсонщині навесні 1997 року, Микола Іванович Братан як співорганізатор підійшов з притаманною йому відповідальністю. Всі районні та міські організації ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка спільно з бібліотеками Херсонщини підготували та провели численні перфоманси та виставкові заходи, концертні програми та зустрічі з відомими діячами української культури. Всі без винятку райони Херсонської області були охоплені цим святом нашого духу, слави і українського слова. До свята драматичну повість Миколи Братана «Сердитий Бог» було надруковано в літературно-мистецькому альманасі «Степ», поставлено в обласному музично-драматичному театрі імені Миколи Куліша та екранізовано зазначену постановку на обласному телеканалі «Скіфія». Так найбільш значимий драматичний твір Миколи Братана мав схвальні відгуки і від місцевої вибагливої публіки, і від майстрів мистецтв, котрі прибули на свято з різних країн світу.
Пізніше Микола Братан написав ще три драматичні твори «Колюча нива», «Лукавий сон» та «Побите серце», присвячені Великому Кобзарю. Але поки не судилося їм бути поставленими на театральних сценах.
Микола Іванович Братан своїм життям, своєю творчістю несе у душі краян Україну. Його твори сприяють переосмисленню того, що відбувається. Вони наснажують разом з автором включитися у боротьбу за правду, людяність та гармонію в світі.
Драматична бувальщина Миколи Братана «Кавказ підо мною» ще на початку двотисячних застерігала українців про підступність північного сусіда, який називає себе братом, якщо ти визнаєш, що він старший брат. Але якщо поставиш себе врівні з ним, то вже готуйся до війни. [4.].
Обкладинка драматичної бувальщини Миколи Братана «Кавказ підо мною»
Такий твір не міг бути не поміченим. І ті режисери та актори, які входили до складу просвітян на теренах Білобережжя прагнули поставити твір на великій сцені театру. Але у планах керівництва театру були зовсім інші п’єси більш розважального характеру. Тому в позаробочий час просвітяни-ентузіасти поставили цей твір і виступали в трудових колективах області на громадських засадах.
Прем’єра вистави у виконанні просвітянського театру відбулась на великій сцені Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара навесні 2000 року. Режисер-постановник вистави – заслужений діяч мистецтв України, відомий український режисер, актор, художник і поет Олег Натяжний. Він же грав зухвалого російського офіцера. Народний артист України Анатолій Манойло зіграв чеченського патріота, а заслужена артистка України Валентина Дронова майстерно зіграла привабливу красуню-україночку.
Прем’єра вистави за книгою Миколи Братана «Кавказ підо мною»
Герої твору: російський офіцер-усмиритель волелюбної Кавказької республіки, чеченський патріот і жінка-україночка. Саме цьому класичному любовному трикутнику автор і доручив місію смолоскипів на шляху до собору наших душ, який би вивів краян до Храму людяності.
Твір насичений фразеологізмами, що живить мову персонажів невичерпною мудрістю народною. А блискуча гра акторів, мов та струна від серця поета до сердець глядачів, яка сміхом та сльозами очищається від іржі декого, що й досі упереджено вороже ставиться до всього українського.
Кілька років поспіль маленька група знаних акторів-професіоналів презентувала драматичну бувальщину в іпостасі просвітянської вистави , що, віримо, призводило до руйнації цинізму, варварства та хамства, що призводило до відродження українського на теренах насильницько зрусифікованих міст і сіл Херсонщини.
Певно, що і драматична поема «Шоста заповідь», присвячена тяжкій долі всесвітньо відомого драматурга Миколи Куліша, і драматична балада «Ковила тече за обрій», і драматична версія «Їде батько Махно», присвячена захиснику українських хліборобів Нестору Махну, і комедії «Титан», «Ляп» на першій полосі» чи ж «Діалектика природи або дисидент із КДБ» та інші ще чекають на свого режисера та акторів, які вчитаються в натхненне слово письменника, закоханого в степове безмежжя рідного краю, і відкриють українському глядачеві ще не пізнані грані таланту Миколи Братана, 90-річчя від дня народження якого ми відзначаємо у ці дні.
Джерела:
- Братан М.І. Смаглява Таврія: поезії / передм. В. Шляхового; худож. М.М. Мамросов. – Херсон: Кн.-газ. вид-во, 1961. – 64 c.: іл.
- Братан М.І. Сердитий бог : драм. повість // Степ : літ.-худож. альм. творч. спілок Херсонщини. – Херсон, 1997. – №7. – С. 6-50.
- Братан М. Дожинок: Поезії. — Херсон: Айлант, 2004. —180 с.
- Братан М.І. Кавказ підо мною: драматична поема. — Київ: Український письменник. — 46с.
- Немченко І.В. Шевченкіана Миколи Братана[Електронний ресурс] :[текст]// Просвіта Херсонщини: [сайт] . — Режим доступу: http://www.prosvita-ks.co.ua/ivan-nemchenko-shevchenkova-ofira/shevchenkiana-mikoli-bratana . — Назва з екрана. — Дата публікації: 03.03.2004. — Дата звернення: 3.12.2024.
