До Дня матері. Фото: вебсайт МАМАВООК
Без матері і сонце не гріє.
Українське народне прислів’я
День матері – одне із найзворушливіших свят, що вшановує найрідніших жінок у нашому житті. У цьому році в Україні його відзначатимуть 11 травня, адже традиційно свято припадає на другу неділю травня. Пошана до матерів має глибоке коріння. У давньогрецькій міфології шанували Рею, матір богів, а в Римі – Кібелу, богиню-матір. Сучасне святкування Дня матері започаткувала американка Анна Джарвіс у 1908р. на честь своєї матері, яка була активісткою охорони здоров’я. У 1910р. штат Вірджинія першим визнав це свято офіційним, а в 1914р. президент США Вудро Вільсон проголосив другу неділю травня національним святом.
В Україні День матері вперше відзначили у 1929р. завдяки зусиллям жіночих організацій, таких як «Союз українок». Проте за радянських часів свято було заборонене. Лише у 1999р. Указом Президента України його офіційно відновили, і відтоді щороку в другу неділю травня українці вшановують матерів. День матері в Україні відзначають у родинному колі. Діти дарують матерям квіти, листівки, подарунки, зроблені власноруч. У школах і дитсадках проводять святкові концерти та вистави. Це день, коли кожен прагне висловити свою любов і вдячність найріднішій людині.
Кажуть, що за кожним великим митцем стоїть жінка. Хто ж вони – матері відомих українських письменників: Олександра Довженка, Андрія Малишка, Олеся Гончара, Василя Симоненка? Якими талантами їх обдарувала природа? Які спогади митці залишили про них? Які поетичні рядки присвятили своїм матерям?
Шевченко Т. Голова Катерини (фрагмент). Фото: вебсайт «Тарас Шевченко. Енциклопедія життя і творчості»
Ім’я матері класика української літератури Тараса Шевченка – Катерина Якимівна Шевченко (дівоче прізвище Бойко). Вона була кріпосною селянкою поміщика Василя Енгельгардта. Тарасова ненька була з тих матерів, які віддають дітям усе своє життя до останку, які нічого не знають, окрім самопосвяти й непосильної праці: то на панщині, то в господарстві, то коло дітей. Вона горіла в тій праці й клопотах, як свічка на вітрі. Коли Тарасу було 9 років, мати захворіла і померла, маючи усього сорок років. У вірші «Якби ви знали, паничі» Великий Кобзар такими словами описує смерть своєї матері:
У 1842р. Тарас Шевченко написав картину «Катерина». Цей мистецький шедевр він створив за мотивами своєї однойменної поеми, головна героїня якої – українська дівчина Катерина. Тарас Шевченко працював над картиною далеко від рідної України. Науковці стверджують, що на художньому полотні художник намалював обличчя своєї матері, яким його запам’ятав із дитинства.
Ївга Базилиха (портрет). Фото: вебсайт «Вечірній Київ»
Мати поета, пісняря та літературного критика Андрія Малишка – Ївга Базилиха, як її звали односельці, займалася господарчими справами та чудово співала. В «Автобіографії» Андрій Малишко згадував, що її пісні запам'яталися на все життя: «Як живу, бачу свою матір – Ївгу Базилиху, її сині, задумливі і повні живого народного розуму, очі. Вечорами, сидячі за прядкою, вона співала тихенько і протяжно, і ці пісні врізалися мені в пам'ять на все життя. Знала вона їх багато і співала з глибоким почуттям… І глибока, досі незнана туга підступала до мого дитячого серця, сльози застилали очі. Тоді вже я сам, вже інакше, додумував кінець пісні: ні, козак не вбитий, а тільки ранений, а добрі люди вилікували його живою водою, і поїхав він до батька-матері… Той незабутній вогонь батьківської хати, де вперше почув я думи великого Кобзаря, материнська пісня, ласкава і сувора, – вигодували і випестили мене, дали мені душевний гарт і радість на все моє життя». Рідній неньці Андрій Малишко присвятив свій вірш «Материнська» :
І щиру пісню переллє сама,
Та найщирішою синівською подякою матері є вірш Андрія Малишка «Рідна мати моя» (або «Пісня про рушник»). Окрилена чарівними мелодіями композитора Платона Майбороди, «Пісня про рушник» набула великої популярності, стала народною. А ще вона є своєрідним національним гімном усім матерям, щирою подякою дітей за турботу, лагідні очі й теплі долоні неньки:
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала…
Батьки Олеся Гончара. Фото: соцмережа «Фейсбук»
Ім’я матері Героя України Олеся Гончара – Тетяна Гаврилівна Біличенко. Про неї письменник згадував так: «Щастя моє і пісня моя… Третій рік мені йшов і якщо і є про неї згадка десь в дитячій свідомості, то саме як далека пісня, спомин про прекрасну легенду?». У щоденнику Олесь Гончар занотував: «Не спиться вночі. Увімкнув лампу, став розглядати фото батьків (єдине воно в мене). Напівгородські, натруджені обоє, люди нелегкого життя. Мама, що родом полтавська, дівчиною прийшла до міста із-за Ворскли (через Бродщину, Китайгород, Петриківку!), працювала в панів і на Брянському заводі (вже під час 1-ї світової війни), і на фото ніби вдивляється в свою долю, ніби передчувала, що рано піде в могилу. Кажуть, розпилювали удвох із татом дерево на хату, спішили, щоб вселитися до зими, мама, стоячи в ямі, цілоденно тягала ту важку пилку, – мабуть, надірвалася або застудилася тяжко, і взимку її вже не стало. 27 літ усього їй було!... Маму дочасно звела в могилу непосильна, не жіноча праця». Померла Тетяна Гаврилівна на Різдво, коли Олесеві було лише 3 роки. Хлопчик ще не розумів, що неньки не стало. Тож, за спогадами його старшої сестри Олександри, коли прийшли на похорон люди, малий Сашко заліз на ліжко і почав пританцьовувати… Той дитячий танок був у його малому житті прощанням: з доброю матусею, батьківською хатою...
Одарка Єрмолаївна Цигипа (портрет). Фото: вебсайт «Товариство "Чернігівське земляцтво"»
Мати Олександра Довженка – Одарка Єрмолаївна (до шлюбу – Цигипа), була донькою сосницького ткача-художника. У щоденниках Олександра Довженка від 11.12.1943р. занотовано: «Сьогодні записав од матері десять чудесних колядок і п’ять нових старих пісень. Так було приємно записувати. Просто сльози наверталися од радості чи зворушення. Колядки мати наспівувала. У неї лишився чудесний слух. Вона потонула у спогади дитинства і проспівала мені п’ять пісень улюблених свого батька, а мого діда, ткача Ярмоли, що дуже любив співати було за своїм верстатом». Про свою матір Олександр Довженко з добрим гумором розповідає і в автобіографічній кіноповісті «Зачарована Десна»: «Нiчого в свiтi так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проiзростало. Коли вилiзає з землi всяка рослиночка, ото менi радість»; «Мати об’явила себе ворожкою i почала лiкувати людей вiд зубiв, пристрiту й переляку, хоч i сама хворiла»; «Сама мати божилася, що буде в раю між святими, як боляща великомучениця, що годує ворогів своїх, – діда й бабу – та догоджає їм».
Ганна Федорівна Щербань (фото). Фото: соцмережа «Фейсбук»
Мати поета і журналіста, шістдесятника Василя Симоненка – Ганна Федорівна Щербань – народилася в селі Біївці на Полтавщині у селянській сім’ї. Була творчою і талановитою, із задоволенням виступала на сцені та мала мрію стати вчителькою. Заради цього покинула рідне село і поїхала навчатися до Лубенського педагогічного інституту. Під час навчання вона познайомилась з Андрієм Симоненком, актором, вчителем і художником. Це знайомство змусило покинути навчання і закінчити курси крою та шиття. Батько ж зник невдовзі після народження сина, щоб з’явитися знову, по закінченню війни в капітанських погонах. Це буде їх остання зустріч, адже згодом батько зникне назавжди десь «в північних краях». Мрія Ганни Федорівни стати вчителькою не здійснилася, проте свій педагогічний потенціал вона реалізувала в синові. Василеві, дійсно, поталанило на матір. Його, маленького, вона вміла вислухати і вміла пожаліти. Пізніше стала для нього другом. Підбадьорювала, заохочувала до навчання. Василь поважав матір, вчився в неї стійко переносити труднощі, деякі риси її характеру прагнув перейняти. Своїй мамі він присвятив вірш «Матері»:
В хаті сонячній промінь косо
На долівку ляга з вікна…
Твої чорні шовкові коси
Припорошила вже сивина.
Легкі зморшки обличчя вкрили –
Це життя трудового плід.
Але в кожному русі – сила,
В очах юності видно слід…
Справжнім символом поклоніння материнській любові є поезія Василя Симоненка «Лебеді материнства», яка стала улюбленою народною піснею.
Наші мами – це найдорожчі люди в світі. Ми завжди повинні пам'ятати це і виявляти їм свою любов і повагу.
Пророчими є рядки Великого Кобзаря: «… хто матір забуває, того Бог карає...».
Зі святом, дорогі матері!
Джерела:
- Андрій Малишко: коротка біографія [Електронний ресурс] / Підгот. Тетяна Дудіна // Освіта.ua : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://osvita.ua/school/biography/91025/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 19.12.2023. – Дата перегляду : 30.04.2025.
- Гончар О. Щоденники: У 3-х т. / Олесь Гончар. – Київ : Веселка, 2002-2004.
- Довженко О. Щоденник [Електронний ресурс] // Освіта.ua : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://osvita.ua/school/literature/d/68658/. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 01.05.2025.
- Довженко О. Зачарована Десна [Електронний ресурс] : [щоденник, кіноповісті, оповідання] / Олександр Довженко. – Харків : Фоліо, 2017. – 601, [2] с. : іл. – Режим доступу : https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9965. – Електрон. версія друк. вид. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 01.05.2025.
- Малишко А. Материнська [Електронний ресурс] : [вірш] // УкрЛіб. Б-ка укр. літ. : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=21369. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 05.05.2025.
- Олесь Гончар: факти з біографії славетного земляка [Електронний ресурс] // UKRRAIN. Український дощ : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://ukrrain.com/oles_gonchar-_vidomi_i_nevidomi_fakti_z_biografii_slavetnogo_zemlyaka.html. – Назва з екрана. – Дата публікації : 03.04.2020. – Дата перегляду : 01.05.2025.
- Рябцева Л. П. «В мене була лиш мати…» [Електронний ресурс] / Лідія Пилипівна Рябцева // Спільнота Василя Симоненка : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://vasylsymonenko.org/statti/v-mene-bula-lysh-maty/. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 30.04.2025.
- Шароді Д. День Матері в Україні: коли святкуємо та які є традиції [Електронний ресурс] / Діана Шароді // The Page : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://thepage.ua/ua/lite/den-materi-2025-data-istoriya-ta-tradiciyi-v-ukrayini. – Назва з екрана. – Дата публікації : 29.04.2025. – Дата перегляду: 30.04.2025.
