У попередній статті ми розповіли про найстародавніші бібліотеки України, які були засновані при церквах та монастирях стародавньої Русі. Нині ми хочемо розповісти про стародавні книгозбірні, які були створені в найстаріших освітніх закладах України.
За ініціативи знаного магната, військового, політичного і культурного діяча Василя-Костянтина Острозького першою в Східній Європі на початку другої половини ХVI століття запрацювала Острозька слов’яно-греко-латинська академія і при ній в ті ж роки запрацювала БІБЛІОТЕКА. Про можливості та потреби бібліотеки князь Острозький вже добре знав, бо саме він опікувався бібліотекою Дерманського монастиря. Тож поповнення книжкового фонду відбувалось цілеспрямовано та послідовно. Протягом короткого часу бібліотека налагодила зв’язки з друкарнями Венеції, Праги, Вільно, Берліна, Стрятина, Києва, Львова та ін..Окрім книг, придбаних самим князем Острозьким на стелажі книгозбірні лягли книги викладачів уславленої академії, «серед яких «Ключ царства небесного» Герасима Смотрицького (1587), «Книжиця» Василія Суразького (1588) та ін..» [7.]. До книгозбірні потрапляли і книги Острозької друкарні, серед яких знана в усьому світі «Острозька Біблія» (1581). Взявши до рук дану Біблію з передмови до книги ми можемо дізнатися про активні пошуки князем біблійних текстів на теренах колишньої Римської імперії, Німеччини, Кіпру та Греції. А отже ще й іноземна література поповнювала книжковий фонд бібліотеки академії. Загалом книжковий фонд бібліотеки наприкінці ХVI століття становив понад 3 тисячі книг. Як зазначає дослідник Юрій Коцюк: «Навіть частковий опис фондів бібліотеки Острозької академії засвідчує високий рівень освіти, яку одержували її вихованці». [4.]. Про бібліотеку академії писали її шанувальники не лише у листах до друзів, а й у віршованих творах. Для прикладу можна згадати, як у 1600 році придворний поет Симон Пекалід у своєму вірші писав, що в Острозі «славиться бібліотека – достойний плід спільної праці» [1].
За припущеннями дослідників до книгозбірні потрапляли ще й твори письменників з Миляновецького літературно-перекладацького гуртка та Острозького полемічного гуртка. Проте після смерті Василя-Костянтина Острозького 1608 року його син Януш не бажав опікуватися академією та бібліотекою, що й призвело до остаточного занепаду установ.
Після перерви у 350 років одночасно з відродженням 1994 року Острозької академії практично з нуля почала відроджуватись і книгозбірня академії. У стислі терміни комплекс переданих приміщень було відремонтовано та модернізовано. Перші підручники із навчальних дисциплін учбового закладу працівники бібліотеки позичали на тимчасове користування у загальноосвітніх школах Острога.Старший викладач Національного університету «Острозька академія», кандидат психологічних наук Юрій Коцюк звертає увагу на те, що «суттєво покращився кількісний і якісний склад фондів завдяки надходженню книжок від Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка та провідних бібліотек України» [4.].
Бібліотека має потужний розвиток і вже визнана як наукова бібліотека. А «2002 року для Наукової бібліотеки було збудовано нове приміщення — круглу купольну споруду з головним входом у вигляді порталу з колонами (ідея — Ігор Пасічник, архітектор — Мирослав Чабак). У 2006 р. проект приміщення бібліотеки був удостоєний Державної премії України у галузі архітектури. Урочисте відкриття книгозбірні відбулося 22 червня 2007 року» [1.]. Сьогодні Наукова бібліотека Національного університету «Острозька академія» — це сучасний автоматизований бібліотечно-інформаційний центр що забезпечує доступ до фондів та електронних ресурсів. Книжковий фонд налічує понад 500 тис. книг і щороку поповнюється на 10 тисяч примірників. Функціонують дві читальні зали, одна з яких носить ім’я Володимири та Романа Василишиних — меценатів бібліотеки, а також зала абонементу імені Олени та Володимира Гайдуків. В Незалежній Україні бібліотека набула свого найвищого щаблю розвитку.
Понад 410 років радує серце і душу українців Наукова бібліотека Львівського Національного університету імені Івана Франка, яка була створена 1608 року як навчальна книгозбірня при єзуїтському колегіумі. Загальний фонд бібліотеки на сьогодні налічує понад три мільйони видань 140 мовами та діалектами народів світу. [9.]. Читачами уславленої бібліотеки були свого часу гетьман України Богдан Хмельницький, філософ і професор Тома Ельжановський, відомий медик, місіонер і ботанік Михайло Бойм, філософ Ян Ковальський та ін. [6.]. Як наголошують історики: «До колекції бібліотеки входять численні унікальні видання й манускрипти. Зокрема у фондах бібліотеки є книжки з особистої бібліотеки французького кардинала Мазаріні, французького короля Людовіка XV, польського короля Сигизмунда ІІ, рукописи Івана Мазепи та найстаріший гербарій в Європі. Понад 115 тисяч стародруків (книги, випущені до 1825 р.), 1869 одиниць картографії (карти з 1511 до 1939 р.), серед яких у фонді найстарішою є карта Птолемея.» [9.]. До книгозбірні потрапили стародруки зі 147 ліквідованих монастирів Речі Посполитої, в тому ж числі зі Скита Манявського. Загалом книги та рукописи завозилися до книгозбірні з усієї Європи. Проте і ця книгозбірня, як і чимало інших українських бібліотек, пережила пограбування та великі пожежі. Так 1704 року бібліотека була пограбована шведами, а 1734 року її охопила нищівна пожежа. Та й після відродження 1784 року книгозбірні вже у 1848 році знову прийшлось пережити пожежу. Але попри всі негаразди, попри великі пожежі та спустошливі війни книгозбірня залишається унікальною та однією з найбільших і найстародавніших бібліотек України з просторою читальною залою.
Бібліотека Києво-Могилянської академії постала на Подолі на початку XVII століття. Документального підтвердження точної дати невідомо, проте відомо, що 1615 року була заснована Київська братська школа, з якої згодом постала й Академія. Певно в рік заснування школи була й заснована шкільна книгозбірня. Школа діяла при Київському Братському Богоявленському монастирі, що розташовувався неподалік міської ратуші на Подолі. Література з київських друкарень Тимофія Вербицького, Спиридона Соболя та Києво-Печерської лаври складала основу книжкового фонду зазначеної бібліотеки. Книги не лише дарувалися благодійниками та меценатами школи, а й закуплялися в друкарнях інших міст Як наголошує професор Ноттінгемського університету (Велика Британія), доктор філософії Людмила. Шаріпова: «На користь того, що література для учнів закуповувалась і в інших містах, свідчить розписка Йова Борецького від 1617 року за отримання в кредит від Львівського братства «грецьких граматик». За збереженість певних книжок несли відповідальність вчителі та старости класів. Цілком імовірно, що частина з них використовувалася й далі у Києво-Могилянському колегіумі, який утворився у Києві 1632 р. унаслідок злиття Київської братської та Лаврської шкіл… Опікуном об’єднаного навчального закладу під назвою Києво-Братський колегіум був Петро Могила, висвячений у 1633 р. на київського митрополита» [10.]. Книги митрополита та примірники інших меценатів, викладачів і випускників колегіума допомагали книго-збирачам поповнювати бібліотеку на належному рівні. Скільки сумарно становив книжковий фонд бібліотеки на той час невідомо. Відомо, що лише після 1741 бібліотека із кількох дерев’яних приміщень була перенесена до кам’яної споруди – трапезної церкви святих Бориса та Гліба. Згідно документації також достеменно відомо, що «після смерті митрополита Петра Могили 1747 року до бібліотеки закладу було передано 2 131 книгу, як і заповідав великий фундатор.» [10.].
Згідно з Гадяцьким договором від 1659 року Києво-Могилянському колегіуму надавався статус університету з тими самими правами, як і Краківській академії (нині Ягелонський університет). Відповідно до затвердженого статусу у Києво-Могилянському колегіумі мала обов’язково діяти бібліотека. Станом на 1795 рік, після великої пожежі 1780 року, в універсальному за змістом фонді бібліотеки КМА нараховувалось вже 6272 книги. Але, як зазначають дослідники: «Після реформи духовних шкіл Академію було ліквідовано, з 1817 р. у стінах КМА вже існувала Київська духовна семінарія, а з 1819 р. – Київська духовна академія, що стала спадкоємицею старої бібліотеки КМА.» [3.]. На початку ХХ століття відповідно документації книго-фонд Київської духовної академії налічував «понад 150 тисяч томів та понад 800 рукописів. Закриття Академії на початку 1920 р. та соціально-політичні події призвели до майже повного знищення книгозбірні». [3.].
В Незалежній Україні діяльність самої Києво-Могилянської академії та її бібліотеки було відроджено. Книжковий фонд наукової бібліотеки КМА на сьогодні вже становить понад мільйон друкованих та електронних видань.
На сайті наукової бібліотеки НУКМА зазначається, що «Могилянська бібліотека сьогодні – це 14 читальних залів (612 робочих місць), 31 комп'ютерних робочих станцій у 6 підрозділах: Бакалаврська бібліотека Тетяни та Омеляна Антоновичів, Філологічна бібліотека, Бібліотека рідкісних та цінних видань, Американська бібліотека імені Віктора Китастого (документи з історії, науки, культури, літератури США), Меморіальні бібліотеки О. Пріцака та Дж. Мейса». [3.].
Понад 7 тисяч унікальних видань із майже 4 мільйонів томів книжкового фонду до послуг студентів Київського Національного університету імені Тараса Шевченка пропонує головна наукова бібліотека імені Михайла Максимовича. Книгозбірня була створена в рік заснування самого університету, 1834, а у 1994 році їй присвоєно ім’я першого ректора вишу. [8.]. Бібліотека укомплектована науковою, навчальною, довідковою, методичною, періодичною та іншою літературою більше ніж 30 мовами світу. Серед стародруків до уваги читачів є твори, які написані давньоукраїнською, давньогрецькою, давньоєврейською та латиною. Окрім того в арсеналі рідкісних видань є наукові книги, які виходили друком у середньовічних Англії, Австрії, Бельгії, Італії, Португалії та Франції.
Будівля книгозбірні збудована у стилі неокласицизму за проєктом архітекторів Василя Осьмака та Павла Альошина 1939 року [8.]. поруч з усім відомим червоним корпусом університету Шевченка. Щороку фонди бібліотеки поповнюються на 35000 — 40000 томів.. Почитати завжди знайдеться де. Щодня до послуг користувачів у бібліотеці працює 23 читальні зали.
Джерела:
1.Відродження бібліотеки[Електронний ресурс] :[текст]// Наукова бібліотека НУОА: [сайт] . — Режим доступу: https://lib.oa.edu.ua/library/history . — Назва з екрана. — Дата публікації: 23.11.2023.. — Дата звернення: 25.09.2024
2.Видатні сучасники про бібліотеку та бібліотекарів[Електронний ресурс] :[текст]// Vpulibrary: [сайт] . — Режим доступу: http://vpulibrary.blogspot.com/2020/07/25_12.html . — Назва з екрана. — Дата публікації: 12.07.2020. — Дата звернення: 25.09.2024.
3.Історія наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія» [Електронний ресурс] :[текст]// Наукова бібліотека НУКМА [сайт] . — Режим доступу: https://library.ukma.edu.ua/pro-biblioteku/istoriia . — Назва з екрана. — Дата публікації: 12.06.2018. — Дата звернення: 25.09.2024
4.Коцюк Ю. А. Наукова бібліотека Національного університету «Острозька академія» [Електронний ресурс] :[текст]// Українська бібліотечна енциклопедія: [сайт] . — Режим доступу: https://ube.nlu.org.ua/article/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83%20%C2%AB%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F%C2%BB т . — Назва з екрана. — Дата публікації: 19.06.2018.. — Дата звернення: 25.09.2024.
5.Києво-Могилянська академія в іменах: XVII–XVIII ст.: енциклопедичне видання / відп. ред. В. С. Брюховецький; наук. ред., упоряд. З. І. Хижняк; рец. Н. М. Яковенко. – Київ : Видавничий дім "КМ Академія", 2001. – 733 с. іл.
6.Морі Є. Найцікавіші українські бібліотеки для дорослих і малих[Електронний ресурс] :[текст]// Суспільне Культура: [сайт] . — Режим доступу: https://suspilne.media/culture/69759-literaturnij-turizm-top-najcikavisih-ukrainskih-bibliotek-dla-doroslih-i-malih/ . — Назва з екрана. — Дата публікації: 30.09.2022.. — Дата звернення: 25.09.2024.
7.Мицько I. З. Острозька слов'яно-греко-латинська Академія (1576—1636). — Київ: Наукова думка, 1990. — 190 с.
8.Наукова бібліотека імені М. Максимовича [Електронний ресурс] :[текст]// Вікіпедія: [сайт] . — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0 . — Назва з екрана. — Дата публікації: 5.08.2024. — Дата звернення: 25.09.2024.
9.П’ять цікавих фактів про бібліотеку ЛНУ[Електронний ресурс] :[текст]// Львів місто натхнення: [сайт] . — Режим доступу: : https://lviv1256.com/history/5-tsikavyh-faktiv-pro-najstarishu-biblioteku-ukrajiny/ . — Назва з екрана. — Дата публікації: 14.11.2017. — Дата звернення: 25.09.2024.
10.Шаріпова Л. В. Внутрішній устрій та функціонування бібліотеки Києво-Могилянської академії до пожежі 1780 р.: спроба реконструкції // Рукописна та книжкова спадщина України. – 2000. – Вип. 6. – С. 75–96.
Світлини до статті про книгозбірні найстародавніших вишів України:
- Будівля наукової бібліотеки Національного університету «Острозька академія». Автор фото: Ostroh noname
- Наукова бібліотека Львівського Національного університету імені Івана Франка. Автор фото: Суспільне. Культура
- Читальна зала Наукової бібліотеки Національного університету імені Івана Франка. Автор фото: Суспільне. Культура
- Будівля головного корпусу Національного університету «Києво-Могилянська академія». Автор фото: igotoworld
- Читальня зала наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Фото з сайту книгозбірні
- Будівля Бакалаврської бібліотеки імені Тетяни та Омеляна Антоновичів наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Автор фото: Kiyanka
- Будівля наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Київського Національного університету імені Тараса Шевченка
- Автор фото: Okosmin.
