Григорій Голоскевич (портрет). Фото з енциклопедичного видання Енциклопедія Сучасної України
Видатному вітчизняному мовознавцю та громадському діячеві, члену Української Центральної Ради Григорію Голоскевичу (1884–1935рр.) 4 листопада цьогоріч виповнюється 140 років від дня народження. Він укладач першого і найповнішого на той час «Правописного словника» (1930) української мови. Учений був репресований більшовицькою владою та реабілітований посмертно в 1989 році.
Записки історико-філологічного відділу ВУАН (збірка). Фото з сайту Україніка (електрона бібліотека)
Про Григорія Голоскевича знаємо мало. За життя автора у київській збірці «Записки історико-філологічного відділу ВУАН» за 1923 рік опубліковано короткий біографічний матеріал про мовознавця та реєстр його наукових праць, з яких довідуємося, що Григорій Голоскевич досліджував також говірки Поділля та Євсевієве Євангеліє 1283 року. Середню освіту отримав у Приворотській духовній школі і Кам’янець-Подільській духовній семінарії. Вищу освіту здобув у Петербурзькому університеті (1906–1911р.), де навчався на історико-філологічному факультеті. Був учнем академіка Олексія Шахматова, належав до керованої ним лінгвістичної секції гуртка українознавства при університеті. Учителював (1905р.) у двокласній церковно-вчительській школі на Хмельниччині, у Ризі (1911–1913рр.) та Петербурзі (1913–1917рр.). Від 1918 року працював у Всеукраїнській академії наук.
Український правописний словничок з короткими правилами правопису Григорія Голоскевича (1918р.).
Фото з сайту Енциклопедія сучасної України
На 2024 рік припадає ще одна знаменна дата, пов’язана з Григорієм Голоскевичем: рівно 110 років тому вийшло у світ перше видання «Українського правописного словничка з короткими правилами правопису» (1914р.). У передмові укладач повідомляє, що «У цьому словничкові ми вживаємо того правопису, що його в загальних рисах утворив ще в середині минулого віку (року 1856-го) наш відомий вчений і письменник П. Куліш; від нього цей правопис має назву кулішівка. Правопис П. Куліша грунтується головним чином на фонетиці, а також і на етимології загально-української літературної мови» [9, с.V]. Згодом словничок неодноразово перевидавали. Наприклад, кишеньковий формат (12.5х9,5 см) має третє видання довідника, що вийшло у світ у 1918 році; а у діаспорі видання з’явилося у 1923 році (Катеринослав–Лейпціг).
На правописній конференції, що відбулася в Харкові 25 травня – 6 червня 1927 року, мовознавцю доручили доповнити його правописний словник та доопрацювати згідно з тогочасними нормами нового «Українського правопису». Доповнений «Український правописний словничок з короткими правилами правопису» вийшов друком навесні 1929 року. Він був укладений на основі «Харківського правопису» 1927 року. У передмові Григорій Голоскевич зазначив, що «до цього словника ввійшов словник-показник (коло п’ятьох тисяч слів), що я уклав, з доручення пленуму Правописної Комісії, до «Українського Правопису»… це видання набагато поширене й перероблене; в йому подано близько 40-а тисяч слів; коло відмінюваних слів зазначено важкі щодо правопису форми, в сумнівних випадках показано при словах керування, до реєстру слів заведено поширеніші як українські, так і чужомовні власні ймення, прізвища, географічні назви» [10]. Це шосте прижиттєве видання науковця більшовицька влада засудила як «націоналістичне».
Правописний словник Григорія Голоскевича (1930р.). Фото з сайту Культура України (електронна бібліотека)
Уже після арешту автора опубліковане 7-ме видання (1930 року), що має назву «Правописний словник» і містить близько 40 000 слів. Воно пристосоване до видання 1928 року. Більше в совєтській Україні цього словника української мови не перевидавали, до того ж у 30-х роках минулого століття 7-ме видання також було заборонено.
Правописний словник Григорія Голоскевича (1962р.). Фото з сайту Diasporiana
Але у діаспорі (Нью-Йорк) «Правописний словник» перевидавали чотири рази – в 1952, 1955, 1967, 1977 роках. «Правописний словник» був неоціненним ресурсом для українців за кордоном, де він став символом збереження національної мовної ідентичності. Після здобуття нашою державою незалежності, словник знову було видано в Україні у 1994 році.
На сьогодні «Правописний словник» Григорія Голоскевича є цінною пам’яткою трагічних для нашої науки 20–30-х років ХХ ст. Вона також привертає увагу дослідників як перший тип такого видання в історії вітчизняного словникарства. Праця Григорія Голоскевича залишається актуальною і корисною для усіх, хто вивчає і шанує українську мову і традиції. Вона продовжує надихати на підтримку і розвиток рідної мови в умовах складної історії.
Автор «Правописного словника» Григорій Голоскевич прожив коротке життя: «не витримавши поневірянь і систематичних викликів до НКВД, він покінчив життя самогубством» [4]. Досі залишаються питання, на які немає відповіді… Скільки б міг ще прожити? Якими працями збагатив би ще українську мовознавчу науку? Чому так мало ми знаємо про Григорія Голоскевича?
Джерела:
- Бондаренко О. «Словник Голоскевича» та доля упорядника [Електронний ресурс] / О. Бондаренко. – Режим доступу : https://ridna.ua/2016/11/slovnyk-holoskevycha-ta-dolya-uporyadnyka/ . – Назва з екрана. – Дата публікації: 04.11.2006. – Дата перегляду: 11.10.1024.
- Железняк М. Г. Голоскевич Григорій Костянтинович [Електронний ресурс] / М. Г. Железняк // Енциклопедія Сучасної України / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Т. 6: Го – Гю. – 712с. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-26591 . – Назва з екрана. – Дата публікації: 2006. – Дата перегляду: 14.10.2024.
- Життєпис Г. К. Голоскевича. Реєстр наукових праць Г. К. Голоскевича // Записки історико-філологічного відділу / Всеукраїнська академія наук. – Книги 2–3 (1920–1922). – Київ : Друкарня Всеукраїнської академії наук, 1923. – С. 127.
- Кулик Н. Провідник українського руху / Н. Кулик // Освіта України. – 2018. – №41-42. – C.15.
- Правописний словник (за нормами українського правопису Всеукраїнської Академії Наук) / передм., уклад. Г. Голоскевич. – Харків, 1929. – 628с.
- Правописний словник / передм., уклад. Г. Голоскевич. – 9-те вид. – Нью-Йорк: Вид. Т-во Книгоспілка, 1962. – 465с.
- Український правописний словничок з короткими правилами правопису / передм., уклад. Г. Голоскевич. – [2-ге вид.]. – Київ: Печатня Т-ва «Друкарь», 1918. – 190с.
- Український правописний словничок з короткими правилами правопису / передм., уклад. Г. Голоскевич. – Київ: Державне видавництво України, 1924. – 226 с.
- Український правописний словничок з короткими правилами правопису / передм., уклад. Г. Голоскевич. – [4-те вид.]. – Київ : Друкар, 1922. – С. III–XII, 226 с.
- Український правописний словничок з короткими правилами правопису / передм., уклад. Григорій Голоскевич. – [6-те вид.]. – Київ: ДВУ, 1926. – 226 с.
Матеріал підготувала Діна Бондаренко,
головна бібліотекарка
