Oles Honchar
Kherson regional
universal scientific library
MO-TH: 9:00-18:00
SA-SU: 9:00-18:00

Унікальність трипільської цивілізації

Пізньотрипільське поселення

Феноменальність української культури породжувалась і формувалась найбільшою мірою просторово-географічним та історичним чинниками. І це тісно пов’язано з нинішніми реаліями становлення незалежної України, формування її матеріальних, духовних, моральних цінностей. Географічний, історичний та мовний чинники – найдавніші в історії людства, ще з доісторичних епох, з часів унікальної трипільської цивілізації.

У пізньотрипільський період значно розширилася територія, заселена трипільцями: на землі східної Волині, сточища річок Случі й Горині, обидва береги Київського Придніпров'я та степи північно-західного Причорномор'я, де трипільці стикалися з носіями інших культур. Просування степовиків у Побужжя спричинило відділення софіївських пам'яток в окрему післятрипільську так звану «Софіївську культуру»[3.]., що згодом частково поширилася на Волинь.[13.].

В період Пізньотрипільського поселення трипільці винайшли ткацький верстат.[4.]. І це після винаходу колеса, гончарного колеса та виробів з міді залишило відчутний слід у подальшому розвитку краян-аріїв.[16.]. На відміну від арктичних і північно-східних сусідів (предків сучасних угрофінських народів), котрі як одяг використовували шкури тварин, трипільці-арії одягалися у чудове домоткане вбрання. Одяг був красивим і різноманітним. Жінки носили різної довжини приталені сукні, спідниці, сорочки. Усе це було прикрашене вишивкою.

На шию одягали прикраси, виготовлені з міді, кістки, бронзи, срібла чи золота: ланцюжки, намиста, пекторалі, підвіски.[12.].  Використовували кілька видів зачісок. Часто волосся заплітали в одну або дві коси. Користувались дзеркальцями, виготовленими з полірованої до блиску бронзи чи срібла. Загалом, зовнішній вигляд оріянок нагадував нинішніх українок чи білорусок, одягнених у їхній національний одяг.[2.].

Чоловіки носили полотняні штани, вишиті сорочки, підперезані довгим і широким паском, прикрашеним вишивкою. Одягали шкіряні чоботи. Споконвіку серед чоловіків оріян був поширений звичай голити бороди і носити вуса, що пізніше стане традицією українців. А вояки, крім того, ще залишали на голеній голові довге пасмо волосся – “оселедець”. Така мода багато тисячоліть була візитною карткою українських воїнів та знатних людей…[11.].

За періоду пізньотрипільського поселення, на думку деяких фахівців, зберігався патріархальний лад. Проте ставлення чоловіків до жінок було особливим, чим трипільці і відрізнялися від інших землеробних та кочових племен.[1.].

Розвивалося гончарне мистецтво та урізноманітнились вироби з кераміки. Так, на трипільській кераміці періоду пізньотрипільських поселень відомі зображення людей, тварин, в першу чергу собак та змій, фантастичних істот та багато візерунків. Інколи ці елементи складають цілі «картини».[8.]. Як вважають археологи, «більшість з них має землеробський зміст.»[2.], Відомо також багато трипільських статуеток – в першу чергу жінок та биків. Вважають, що ці статуетки були уособленням Великої Богині, а бик символізував чоловіче начало.[4.].

Досі загадкою залишається призначення біноклевидних сосудів, які часто зустрічаються в рештках жител. Більшість з них не має денець, тож не могла використовуватися для зберігання чогось. Найпоширенішими версіями є, що ці «біноклі» використовувалися для землеробського обряду «напування землі»,[8.]. або, обтягнуті шкірою – як ритуальні барабани. Вважається, що культове значення мали і фігурки, моделі жител та возів, які знаходять у трипільських поселеннях.[2.].

Трипільці досягли чималих успіхів завдяки власній праці, розуму та ресурсам дуже багатої землі, яку нині називають Україною.

На Україні Трипільська культура збереглась у пережитках і залишила по собі виразні сліди. Український народ зберіг свою етнічну спорідненість із старожитною людністю Пра-України.[11.].

2002 року прем’єр-міністр України Віктор Ющенко цілком упевнено говорив з телеекрана, що «трипільці – це наші предки.»[16.]. Так це чи ні?! Хай визначаються вчені. Дискусія з цього приводу в науковому світі триває. Єдине з чим погоджуються всі науковці – те, що дана культура на території сучасної України була тривалий час і залишила по собі відчутні сліди в українському етносі. Дослідження тривають. На вшанування досягнень трипільської культури народними депутатами України ще на початку 2000-х років був створений благодійний фонд «Трипілля».[5.]. Також за часів президенства В. Ющенка в Україні відзначали рік Трипілля, знайдені речі Трипілля демонструвалися в США, в Україні створено заповідник Трипільська культура», а також низку заказників, присвячених трипільській культурі.[16.].

Пропонуємо разом з фахівцями пізнавати своє, досліджуючи феномен української культури, яка єднає і духовно збагачує усіх нас. Долучайтеся до проєкту «Українська культура: Пізнаємо своє»:запрошуємо до обговорення зазначеної теми на нашій сторінці «Українська культура» в мережі Фейсбук.

Список використаної літератури:

1.Бурдо Н.Б., Відейко М. Ю. Трипіпільська культура. Спогади про золотий вік/ Худож.-оформлювач І.В. Осипов.- Харків: Фоліо, 2007.- 415 с.

2.Винокур І., Телегін Д., Археологія України . — Київ: Вища школа ,1994.. — 318с.

3.Південного Побужжя (етапи ВII – СI) : автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.6 / М. Ю. Відейко; наук. кер. М. М. Шмаглій ; офіц. опоненти: М. А. Пелещишин, Т. Г. Мовша ; Ін-т археології АН України. – Київ:  Ін-т археології АН України , 1992. – 20 с.

4.Відейко М. Ю. Трипільська цивілізація / М. Ю. Відейко. – Київ : Академперіодика, 2003. – 141 с.

5.Губерначук С. С. Карби трипільської доби в українських географічних назвах та іменах особових / С. С. Губерначук. – Київ : Четверта хвиля,2008. – 232 с.

6.Гусєв С. О. Трипільська культура Середнього Побужжя / С. О. Гусєв. –Вінниця : Антекс–УЛТД, 1995. – 304 с.

7.Давні поселення України : альбом археологічних джерел та реконструкцій.Ч. 1 / М. Ю. Відейко, О. В. Трачук, О. І. Петросюк, Р. В. Терпиловський, В. О. Петрашенко ; Ін-т археології НАН України, Об’еднання громадян «Товариство КОЛО-РА». – Київ, 2000. – 103 с. : іл.

8. Давня кераміка України : археологічні джерела та реконструкції. Ч. І /С. М. Рижов, Н. Б. Бурдо, М. Ю. Відейко, Б. В. Магомедов ; НАН України, Ін-т археології ;– Київ: Т-во КОЛО-РА ,  2001. – 238 с. : іл.

9. Енциклопедія трипільської цивілізації. Т. 1. – Київ : Укрполіграфмедіа, 2002. – 704 с.

10.Енциклопедія трипільської цивілізації. Т. 2. – Київ : Укрполіграфмедіа, 2002. – 654 с.

11.Зінченко О. Етногенез українців. Шляхи становлення нації /О. Зінченко // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2005. – № 33. – С. 10–13.

12.Кочкін І. Трипільські пам’ятки північно-східного Передкарпаття /І. Кочкін // Історія України. – 2012. – № 5/6. – С. 3–6.

13.Круц В. О. Етапи і напрямки розселення племен трипільської культури / В. О. Круц // Подільська старовина. – Вінниця, 1993. – С. 35–44.

14.Круц В. О. Питання демографії Трипільської культури / В. О. Круц //Археологія. – 1993. – № 3. – С. 30–36.

15.Почесні імена України – еліта держави. Том VI. — Київ:  ЛОГОС Україна, 2021.–376с.

16.Семенко В.І. Хто такі українці? Що таке Україна?/ В.І. Семенко. – Харків: ШКОЛА, 2010. — 160 с

Calendar

      1
2 3 45 6 7 8
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30