65 років з часу публікаціі роману Григорія Тютюнника «Вир». Частина І

Йдучи від рідного порогу,

Багато не беріть в дорогу:

Блакить, синь неба, журавлі

Й любов до рідної землі.

Григорій Тютюнник

Постать Григорія Тютюнника належить до непересічних особистостей в українській літературі ХХ століття.

За життя його так і не настигла слава – він її зовсім не прагнув. Хотів, щоб читали, хотів, щоб розуміли, а тому писав просто і жив просто, як і ті селяни-хлібороби, що стали героями його роману «Вир». Проживши всього лише 41 рік, письменник зробив значний внесок у розвиток української літератури.

            ___________________________________________________________________

Григорій Тютюнник був людиною великої щедрості,

душевної чистоти, закоханості в життя і людей,

і всі ці якості органічно ввійшли –

та й не могли не ввійти – в плоть і кров його книжки.

Роман Григорія Тютюнника «Вир» посідає особливе місце як у творчості прозаїка, так і в історії українського письменства. Його поява стала справжньою подією в літературному житті, засвідчила поступове, але неухильне одужання і відродження національної словесності після удару, якого завдали їй десятиліття сталінського фізичного та ідеологічного терору. Роман без перебільшення, найталановитіший, найемоційніший повоєнний твір , який своєю появою засвідчив, що репресоване українське слово вижило.

Епічне полотно роману розгортається перед читачем, рясніючи колоритними персонажами, сяючи рідними авторові пейзажами, спонукаючи замислюватися над вічними питаннями людського буття.

Дружина письменника Олена Федотівна Черненко на сторінках газети «Літературна Україна» розповіла, як створювався цей роман: «Спочатку він (Г. Тютюнник) думав показати другу світову війну, перший її період, відступ наших військ і лихоліття окупації. Однак, коли вже було написано чотири розділи, герої роману немов стали жадати від автора, щоб він переконливіше пояснював їхні вчинки, поводження, почуття. Стало ясно, що для цього необхідно показати героїв у мирній обстановці. Тоді автор вирішив написати трилогію».

У листі від 27 листопада 1957 року до молодшого брата  Григора Тютюнник розповів про роботу над твором: «Роман мій, Грицьку, сунеться. Уже маю 500 друкованих на машинці сторінок – це 20 друкованих аркушів. А ще перша частина не закінчена. Думаю, до весни подужаю. Розумієш, відчуваю утруднення в нестачі фактичного матеріалу для суспільно-політичної лінії (інтимна, побутова йде добре). Адже я описую життя села до війни. В Шилівці зібрав частину, але мало…»

Над романом «Вир» Тютюнник почав працювати у 1956 р. Перша книга вийшла одночасно у Києві, Москві, Празі у 1960 році, а друга – у 1962 р. Однак найбільш прикро, що до цього часу так і не прийшов до читача той текст, який найбільшою мірою реалізовував авторську волю Григорія Тютюнника.

Першодрук першої частини «Виру» був оприлюднений у журналі «Жовтень» у 1959 році. Перша книга роману «Вир» вийшла у 1960 році у видавництві «Радянський письменник». На жаль, друга частина роману видана вже після смерті автора в 1962 р. Її редактор, письменник Анатолій Дімаров у передмові писав: «Друга книга «Виру» була вже написана. Ми читали її і захоплювались, дали її на рецензію, щоб потім повернути рукопис із спільними зауваженнями на незначну доробку. І раптом –  короткий лист від Григорія Тютюнника: «Десь числа 20 – 25 серпня вишлю вам новий варіант роману. Той рукопис, що у вас, мені не потрібний».Той, другий, варіант  йому вже не судилося послати. Я забрав його сам, в його осиротілій квартирі: рукопис лежав на столі, акуратно запакований в папку».

У 1965 році в журналі «Жовтень» вперше опубліковані чотири глави одного з варіантів тексту «Вир». На думку публікатора Галини Мудрик, вони мали відкривати другу книжку роману, однак письменник вилучив їх і планував використати в третій книжці у вигляді спогадів літературних героїв. Коли в 1970 році у видавництві «Дніпро» вийшов двотомник творів Григорія Тютюнника, його упорядник – вдова Олена Федотівна Черненко, взявши за основний текст видання 1962 року, вмістила в додатках уже шість глав варіанту «Виру», що композиційно пов’язані між собою і розповідають про перші дні війни. Для подальшого визначення основного тексту роману найбільш актуальним є третя частина збереженого варіанту, що за обсягом найбільша: (с.49 – 193). Гадаємо, що над нею Григорій Тютюнник працював після першодруку першої книжки роману в журналі «Жовтень». Вірогідно саме в цьому тексті й були здійснені редакторські або цезурні скорочення, які стосувалися правдивого відтворення трагедії голодомору 1933 року та посилення тоталітарного режиму.

Нині можна лише подивуватися, як авторові вдалося вирватися із прокрустового ложа соціалістичного реалізму, досліджуючи-змальовуючи художні реалії народного й особистого життя українців першій половині ХХ століття. Журналістка Тетяна Терен переконана: «…Тютюнника-старшого точно не назвеш соцреалістом. Герої «Виру» змінюються, приймають суперечливі рішення, не здаються застиглими й усуціль вигаданими. До того ж, навіть попри цензурні втручання, в романі добре видно, якими методами в радянському селі запроваджувалися колгоспи і як радянська влада готувалася до війни».

У Львівському національному літературно-меморіальному музеї імені Івана Франка зберігається рукописний екземпляр «Виру», забракований до друку секретарем спілчанської парторганізації редактором М. Тарнавським. Там не має жодної живої сторінки без перекреслень, без глумливих приписок на кшталт: «Та невже?.. Ха-ха!.. Ну й загнув!.. І як то виходить?.. »

За роман «Вир» Григорій Тютюнник у 1963 р. був відзначений Шевченківською премією (посмертно). Перший редактор роману А. Дімаров так оцінив його: «Що тобі, Грицю сказати… Хай живі класики тричі умиються, щоб написати щось подібне!..»

Тож навіть сьогодні не завадить сказати доброго слова Анатолію Дімарову, який довів роман до друкування у київському видавництві та врятував роман від надмірного цензурного втручання. Як з’ясувалося текст роману має три редакції. Остання була завершена за кілька днів до смерті письменника.

За мотивами роману Григорія Тютюнника «Вир» у 1983 р. кінорежисером Станіславом Клименко на кіностудії імені Олександра Довженка був відзнятий однойменний художній фільм, який отримав головний приз на Республіканському кінофестивалі у Жданові (зараз Маріуполь). Автором літературного сценарію був молодший брат – Григір Тютюнник.

Зараз, коли чую про тяжкі бої українських воїнів на фронті, то подумки повертаєшся до сторінок роману Григорія Тютюнника «Вир», де розповідається про жорстокі бої із ворожим військом улітку 1941 року: «Попереду вдарив снаряд: один, другий, третій, і загула, загриміла висота, вкрилася суцільними спалахами: німці били і били цілими чергами, настирливо, люто, шалено. Хотіли змішати живих із землею, але висота жила, обзивалася…».

Прочитавши роман, переконуєшся, що назва «Вир» найбільш образно розкриває суть змісту книги. Життєвий вир, як і водний, нерідко буває нещадним, але духовно сильні люди перемагають його.

Григорій Тютюнник назавжди увійшов у літературу українського народу і став її класиком.

                                            ______________________________________________________________________

Якщо хочеш бути письменником,

готуй напальник для серця,

щоб видержало й не розірвалося.

Григорій Тютюнник

_______________________________________________________________________

Могила Григорія Тютюнника на Личаківському кладовищі у Львові. Фото: Суспільне Полтава

               Використані джерела:

• Бурлак О.  «Пам’ять, як вишневий цвіт…»: до 100 річчя від дня народження українського письменника Григорія Тютюнника [Електронний ресурс] / Олена Бурлак зав. від. період. видань Одеської ОУНБ імені Михайла Грушевського)  // Світ через культуру : [блог чит.залу гум.наук Одеської ОУНБ імені Михайла Грушевського].  – Електрон. дані. – Режим доступу : https://massovoodessa.blogspot.com/2020/04/100.html. – Назва з екрана. – Дата публікації : 23.04.2020. – Дата перегляду : 30.04.2025.

• Мелешко В. У вирі життя і творчості: до ювілею Григорія Тютюнника [Електронний ресурс] / Віра Мелешко зав. кафедри укр. літ. Полтавського нац. пед.унів-ту імені В. Г. Короленка (для Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті) // Український погляд : [вебсайт]. –  Електрон. дані. – Режим доступу : https://ukrpohliad.org/national-memory/u-vyri-zhyttya-i-tvorchosti-do-yuvileyu-grygoriya-tyutyunnyka.html. – Назва з екрана. – Дата публікації : 12.05.2020. – Дата перегляду : 30.04.2025.

• Роман «Вир» Григорія Тютюнника: Коли прийде до читача основний текст? [Електронний ресурс] // Українська літературна газета: [вебсайт]. - Електрон. дані. – Режим доступу : https://litgazeta.com.ua/articles/roman-vyr-grygoriya-tyutyunnyka-koly-pryjde-do-chytacha-osnovnyj-tekst/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 13.06.2015. – Дата перегляду : 30.04.2025.

                Відеоматеріали:

• «Вир» Григорія Тютюнника: забутий роман забутого письменника  [Електронний ресурс] : [випуск на каналі Степана Процюка] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=hiEzZRuDaIU. – Назва з екрана. – Дата публікації : 16.10.2020. – Дата звернення : 29.04.2025.

• Художній фільм «Вир» режисера Станіслава Клименка [Електронний ресурс] : [канал «FILM-OK» Одеська кіностудія] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=4RJU38UQjhU. – Назва з екрана. – Дата публікації : 03.03.2024. – Дата звернення : 29.04.2025.

  Ілюстративний матеріал:

– Григорій Тютюнник «Вир». Фото : UAINFO.org

– Григорій Тютюнник. Фото з відкритих джерел