Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

Ігор Сікорський

06.06.2024

Він з дитинства мріяв стати інженером. Під час навчання в Київському політехнічному інституті захопився авіацією. Вже в 20 років побудував перший невеликий вертоліт. А  згодом створив літак С-5, на якому склав іспит на звання пілота і встановив чотири національні рекорди. Геній та видатний українець – Сікорський Ігор Іванович.

В Америці він вважається національним героєм, а от на батьківщині його ім'я тривалий час залишалося в «чорних списках».

Ігор Іванович Сікорський народився 25 травня (6 червня) у 1889 році, в Києві, в родині професора, доктора медицини, фахівця з психіатрії Івана Сікорського. Майбутній винахідник уродився в батька і, мабуть, через це із ранніх років мав потяг до науки. Також неабияку роль у житті науковця відіграла мати. Марія Стефанівна була досить освіченою жінкою (мала освіту лікаря), та попри це займалась виключно вихованням дітей, яких у сім’ї було п’ятеро із врахуванням Ігоря: Олена, Ольга, Лідія та найстарший брат Сергій.

Після закінчення школи 1906 року юнак розпочав пошук навчального закладу, де можна було б наблизитися до своїх мрій – стати інженером-авіатором. У той час Париж був визнаним центром авіації, яка щойно почала зароджуватися. Тоді увесь світ говорив про винахід братів Райт. Їм уперше вдалося здійснити політ апарата, важчого за повітря. Батьки відправили Ігоря навчатися у Францію, де він вступив до технічної школи Дювиньйо де Лано. Однак рівень навчання в школі не задовольнив І. Сікорського.

За шість місяців він повернувся додому, де восени 1907 року вступив до Київського політехнічного інституту на механічне відділення. Зрозумівши, що без неба та авіації для нього немає життя, І. Сікорський припинив навчання в інституті й отримавши благословення та фінансову підтримку родини, знову вирушив до Парижа, щоб перейняти досвід створення, обслуговування та експлуатації літаків і польотів на них. Після тримісячного перебування у Франції 20-річний Ігор Сікорський повернувся до Києва і розпочав роботу над створенням першого гелікоптера у Російській імперії. Але відсутність необхідних знань і відповідних комплектуючих, зокрема двигуна достатньої потужності, не дали можливості юному конструктору закінчити цей проєкт. Ця невдача не зупинила Ігоря Сікорського, і він направив свої зусилля на літакобудування.

У 1910 році Ігор Сікорський разом із сином київського купця Федором Івановичем Билінкіним, який вже мав певний досвід у цій справі, створили перший аероплан. Спільний біплан назвали БІС № 1 (абревіатура від прізвищ Билінкін, Йордан, Сікорський). Потім він був перебудований на літак БІС № 2. На останньому 3 червня 1910 року Ігор Сікорський виконав вдалий політ по прямій завдовжки в 182 метрів на висоті 1,2 метра тривалістю 12 секунд. Потім були серія великих і малих аеросаней, аероплани, важкі та легкі біплани і безліч необхідних теоретичних, дослідницьких та конструкторських робіт. Наприкінці квітня 1911 року на Куренівському аеродромі м. Києва він власноруч розпочав випробування «Великого гоночного біплана» (С-5). Саме тоді вперше було виконано кілька польотів із пасажирами на борту. Цей біплан став епохальним не тільки в біографії Сікорського, а й в історії всієї вітчизняної авіації.

Серед київських авіаконструкторів того часу Сікорський побудував найбільшу кількість літальних апаратів, виконав найбільше польотів, у нього було найменше аварій, і він досяг найкращих результатів. 1912 року Російсько-Балтійський вагонний завод викупив право на будівництво та продаж біпланів Сікорського С-6а та запросив молодого авіатора обійняти посаду головного конструктора спеціального аеробудівельного відділення.

З початком Першої світової війни І.І. Сікорський перетворився на військового авіаконструктора. Його «Ілля Муромець» став бомбардувальником, а на допомогу йому піднялися в небо нові літаки-розвідники, літаки-винищувачі. Ігор Іванович перебував всамому епіцентрі подій. Завдяки цьому він отримував важливу інформацію з перших рук: від пілотів і механіків, що дозволяло оперативно працювати над удосконаленням літаків. Під час війни авіація набула великого бойового значення. У Російській імперії на базі літаків «Ілля Муромець» створено «Ескадру повітряних кораблів», яка стала прообразом дальньої авіації.

З приходом до влади більшовиків роботи на виробництві припинилися, на заводі почалися страйки, випуск літаків призупинився. Сікорський був переконаним монархістом,  і не сприймав ідеї комунізму, якими, доречі, захоплювалася його юна дружина Ольга Сімкович (згодом вони розлучилися, а доньку Тетяну, яка народилася у квітні 1918 року, взяла на виховання сестра Ігоря Ольга). Син авіаконструктора Сергій розповідав: «Ігор Іванович виїхав, тому що йому загрожував розстріл. На початку 1918 р. один з його колишніх співробітників, що працював на більшовиків, прийшов до нього вночі додому і сказав: «Положення дуже небезпечне. Я бачив наказ про ваш розстріл». Це був час червоного терору, коли розстрілювали на місці, без суду. А Сікорський представляв для комуністів подвійну небезпеку: як друг Царя і як дуже популярна людина. Його знав весь Петроград, багато хто дивився на нього як на героя… ».

Взимку 1918 року Ігор Сікорській емігрував до Франції, а згодом, через декілька місяців, до Сполучених Штатів Америки. Перші роки на чужині не можна назвати стабільними, адже в цей період науковець і читав лекції студентам, і давав уроки з пілотування. Однак все змінилось в 1923 році, коли композитор Сергій Рахманінов позичив Сікорському 5 тисяч доларів. На ці гроші Сікорський відкрив невелику конструкторську фірму. Згодом став власником конструкторсько-будівельної фірми «Sikorsky Aircraft». Його компанія стабільно випускала один тип літаків раз на рік. 1925-1940 роки – період розквіту виробництва. Саме в цей період українець приніс неабияку славу США, випустивши такі літаючі прилади як: Sikorski S-42, VS-300, Sikorski S-61. За період життя Ігоря Сікорського, компанія випустила 16 літаків та 17 гелікоптерів. Його винаходи встановлювали найбільші рекорди (переліт через Атлантику, Атлантичний і Тихий океани). Гелікоптерам Sikorsky Aircraft довіряли настільки, що з 1947 року їх почали використовувати для перельотів американських президентів! А гелікоптери Сікорського марки S 1941 року були прийняті на озброєння Збройними силами США.

Гелікоптери фірми Сікорського і до сьогодні ефективно використовуються в армії, береговій охороні, пошуково-рятувальних та санітарних роботах. За свідченням сина авіаконструктора – Сергія Сікорського гелікоптери батька врятували понад 1,5 мільйона життів.

Усі, хто знав Ігоря Івановича за життя, передусім звертали увагу на його людські якості. Він завжди був прекрасним люблячим батьком, чоловіком, братом, товаришем, з пошаною ставився до людей, не зважаючи на їх суспільний статус. За спогадами синів, Ігор Іванович був дивовижною людиною, винятковою у своїй шляхетності, вкрай чесним по відношенню до інших і до самого себе.

Складається враження, що в житті Сікорського не було нічого, крім авіації. Однак український конструктор мав ще одну зацікавленість. Духовний пошук засад життя тривав у І.І.Сікорського до останніх днів. Написані ним філософсько-богословські книги, побудована церква Св. Миколи в Страдфорді говорять нам про автора як особистість непересічну, різнобічну й високодуховну..

Помер Ігор Іванович Сікорський 26 жовтня 1972 року у місті Істон (штат Коннектикут, США) у віці 83-х років. Його знайшла дружина зі схрещеними на грудях руками. Коли труну опускали у могилу, всі побачили в небі символічний знак – білий хрест, утворений інверсійними слідами двох літаків, які пролетіли над землею перпендикулярними курсами... 

Пам'ятник Ігорю Івановичу встановлено на майданчику біля колишнього ангару, а нині відділу історії авіації і космонавтики Державного Політехнічного Музею. В руках у нього капелюх, скинутий перед АльмаМатер. Цей головний убір і досі зберігається у меморіальному кабінеті авіаконструктора при компанії, що колись йому належала. Кажуть, перед відповідальним польотом до «капелюха пана Сікорського» обов'язково доторкується кожен пілотвипробувач. На щастя! На удачу! На постаменті вибито: Сікорський Ігор Іванович «.Знімаю капелюха перед Альма-Матер, яка підготувала мене до підкорення неба».

 

Більше можна дізнатися, звернувшись до джерел:

 

Алексєєва Катерина. Славетний авіаконструктор [Текст] : до 130-річчя від дня народження Ігоря Сікорського // Фізика та астрономія в рідній школі. - 2019. - N 2. - С. 42-47 - Бібліогр. наприкінці ст.

Біркович Тетяна. Українські вчені, винаходами яких користується увесь світ [Текст] // Інтелектуальна власність. - 2017. - N 7. - С. 70-72

Івченко В. Його злет починався у Києві [Текст] // Науковий світ. - 2008. - N8. - С. 6-11

Коляда Ігор. "Бог гелікоптерів": історія кохання Ігоря Сікорського [Текст] // Історія в рідній школі. - 2021. - N 1. - С. 31-33

Ляховецький Михайло Борисович. Льотчики: докум. нариси про розвиток вітчизн. авіації/ М. Б. Ляховецький ; заг. ред. М. А. Кочегура- К. : Молодь, 1977. - 232 c.

Промахов Олег. Ігор Сікорський: [8+]/ Олег Промахов ; [ред. О. Гнатюк ; вид., вступ. сл. О. Іванова ; іл. О. Марчишина]- Київ : ІРІО, 2018. - 125, [2] с. - Бібліогр.: с. 116-117 - (Видатні українці. Люди, які творили історію), ISBN 978-617-7453-59-7

Календар подій

1 23 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15161718192021
22232425262728
293031