Одразу після початку повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, російські військово-морські сили заблокували українські порти та захопили стратегічно важливий острів Зміїний, який розташований поблизу румунського кордону. Значні ділянки Чорного моря були заміновані, що фактично ізолювало Україну на південному напрямку. Перед Чорноморським флотом росії було поставлено чотири основні цілі:
– блокувати українське узбережжя;
– здійснити морську десантну операцію;
– підтримати наземні війська в прибережних районах;
– завдавати ракетних ударів по нашій території.
Порятунком України стала винахідливість. Через регулярні атаки морськими дронами росіяни були змушені відвести кораблі з Криму до нових баз Новоросійська, Сочі та Абхазії. В результаті були розблоковані українські порти Чорноморськ, Одеса та Південний. Відкриті та убезпечені торговельні шляхи, зокрема для українського зерна, яке доставляється до потребуючих продовольства країн Африки та Близького Сходу.
Відновлення роботи морських портів стало важливим кроком у зміцненні економіки та логістичних можливостей України. Це не лише свідчить про поступову стабілізацію ситуації на морі, але й відкриває нові перспективи для проведення стратегічних операцій.
У серії успішних морських операцій, проведених ГУР, особливе місце посідає знищення найсучаснішого патрульного корабля Чорноморського флоту російської федерації«Сергій Котов». Це третій серійний патрульний корабель проєкту 22160, хоча загалом він став четвертим у цій серії. Його названо на честь контр-адмірала Сергія Миколайовича Котова, військового діяча часів Радянського Союзу. Корабель був закладений 2016 року, а спущений на воду в січні 2021 року. Його основним місцем базування був Новоросійськ, де з травня 2022 року, він входив до складу 184-ї бригади кораблів охорони водного району Чорноморського флоту рф. Його орієнтовна вартість становила близько 65 мільйонів доларів.
Корабель «Сергій Котов» до зустрічі з українськими дронами. Фото: NV
Основні технічні характеристики корабля «Сергій Котов»:
Швидкість: 30 вузлів.
Дальність плавання: 6 тисяч миль на 16 вузлах.
Автономність: 60 діб.
Екіпаж: до 80 осіб.
Розміри:
Водотоннажність: 1300 тонн.
Довжина: 94 метри.
Ширина: 14 метрів.
Осадка: 3,4 метри.
Корвет оснащений широким арсеналом озброєння, до якого входять такі системи:
76-мм артилерійська установка АК-176МА.
Багатоканальний зенітний ракетний комплекс «Штиль-1».
Зенітний ракетний комплекс ближньої дії 3М-47 «Гнучка».
Два малогабаритні дистанційно-керовані протидиверсійні гранатометні комплекси ДП-65.
Можливе базування вертольота Ка-27ПС. Для цього на борту обладнано постійний ангар, місце для боєзапасу та зарезервовано 30 кубічних метрів палива. Окремий ангар обладнаний у бортовій надбудові зарезервовано для БПЛА, які теж можуть базуватися на кораблі.
Корабель проєкту 22160 ЧФ рф. Інфографіка: АрміяInform
Патрульні кораблі проєкту 22160 (класу Василь Биков) – одна з найновіших серій російських патрульних кораблів. Головне судно цього класу, яке дало йому назву «Василь Биков» закладено в 2014 році, а прийнято на озброєння у 2018. Загалом росія планувала побудувати шість таких кораблів.
Спущено на воду чотири корвети цього типу: «Василь Биков», «Дмитро Рогачов», «Павло Державін» та «Сергій Котов», два ще будувалися. Усі вони розроблені в Північному проектно-конструкторському бюро (Санкт-Петербург), а будувалися на Зеленодольському заводі ім. Горького.
Потенційно такі кораблі можуть бути носіями Калібрів: російські конструктори передбачили можливість встановлення на них контейнерного варіанту ракетного комплексу Калібр-К із чотирма підйомними пусковими установками протикорабельних ракет Х-35 Уран або крилатих ракет Калібр. За розрахунками, корабель теоретично може брати на борт до двох таких контейнерів.
Однак найчастіше на таких патрульних кораблях росія використовує артилерійське озброєння: на них встановлена установка АК-176МА-01 зі скорострільною 76-мм гарматою і системою управління МР-123 Багіра, яка оснащена радаром виявлення малогабаритних надводних об'єктів. Гармата може вести вогонь по морських та повітряних цілях у режимах ручного та автоматичного наведення.
Патрульні кораблі проєкта 22160. Фото: АрміяInform
До початку російсько-української війни ці кораблі позиціонувалися як універсальні, з широким спектром можливих завдань:
– для несення патрульної служби з охорони територіальних вод;
– патрулювання економічної зони у відкритих і закритих морях;
– припинення контрабандної та піратської діяльності;
– пошуку та надання допомоги постраждалим при морських катастрофах;
– екологічного моніторингу навколишнього середовища;
– моніторингу військово-морських баз і водних районів;
– проведення операцій у дальній морській та океанській зонах.
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну кораблі проєкту 22160 беруть участь у російських бойових діях:
– під час патрулюванні акваторії Чорного моря;
– обороні економічних шляхів росії;
– охороні військово-морських баз;
– супроводі транзитних суден і пошуково-рятувальних операціях;
– у бойових діях;
– намагалися займатися своєрідним «піратством» на маршрутах зернового коридору.
При цьому майже одразу ж стала зрозумілою непридатність проєкту 22160 для дій в умовах справжньої війни, перш за все – слабкість їхньої ППО. Росіяни намагались усунути цей недолік, встановивши на гелікоптерній площадці «сухопутний» ЗРК «Тор-М2КМ», але виявились і інші недоліки:
«Малое водоизмещение обусловило недостаточную мореходность и сложности с размещением модульного оружия при слабости штатного вооружения, особенно в части противовоздушной обороны, а инновационные обводы оказались настолько неудачными, что по скоростным качествам корабли уступают даже бронепалубному крейсеру «Боярин» времён Порт-Артура».
Цитата мовою оригіналу.
У підсумку військово-морський флот вирішив відмовитися від реалізації планів щодо другої серії будівництва шести кораблів проєкту 22160.
Кожна морська спецоперація має свої особливості, адже противник постійно адаптується та намагається знаходити нові способи захисту. Ключова відмінність бойової операції зі знищення корвета «Сергій Котов» полягала в тому, що він вважався найновішим зразком російського кораблебудування. Його розробляли за концепцією модульного озброєння, подібною до тієї, що використовується в країнах НАТО: коли бойові системи не інтегруються безповоротно, а можуть замінюватися у вигляді окремих модулів залежно від завдань. Попри це, українські морські дрони успішно атакували цей корабель у три послідовні хвилі:
1 серпня 2023 року відбулася первинна нічна атака корабля, який виконував завдання контролю судноплавства в південно-західній частині Чорного моря – 370 кілометрів від Севастополя. ЗСУ атакували його двома безекіпажними катерами. Перша спроба не принесла остаточного результату.
14 вересня 2023 року близько п'ятої ранку корабель атакували п'ять морських безпілотників, завдавши серйозне технічне пошкодження: пробито корпус, пошкоджена гвинто-рушійна установка. Російське Міноборони підтвердило атаку, хоча офіційно не уточнило масштаби збитків.
У ніч з 4 на 5 березня 2024 року відбулася фінальна операція, яка призвела до затоплення корвета. Унаслідок удару судно отримало:
– критичні пошкодження кормової частини, а також обох бортів;
– загинуло не менше 7 моряків, ще 6 поранені, відбулась евакуація близько 52 членів екіпажу.
Ця низка ударів демонструє ефективність тактики «вовчої зграї»: коли групи дронів атакують послідовно і системно, зношуючи оборону ворожого корабля. Зі свідчень, здобутих шляхом перехоплення ворожих переговорів, стало відомо, що на борту перебував гелікоптер Ка-29, універсальна корабельна артустановка калібру 76,2 мм АК-176 630, що лише підсилює значущість цієї втрати для ворога.
Згідно данних Інституту вивчення війни, росіяни зробили спробу відбуксувати судно в порт, однак через значні ушкодження це не вдалося, і воно затонуло за п'ять кілометрів від узбережжя мису Такіль.
Військова операція була проведена у територіальних водах України неподалік Керченської протоки, у місці, де росіяни вважали себе у повній безпеці. Роботу координували Військово-Морські сили ЗСУ, представники спецпідрозділу «Group 13» та Міністерство цифрової трансформації.
«Найскладніша операція це «Котов». Це три операції, три рази ми намагались його знищити і тільки на третій раз ми це змогли. Він надзвичайно швидкий, надзвичайно маневрений. Я вважаю, що це наш кубок, найкрутіший з них»
«Хантер» командир підрозділу GROUP 13
Відео: Сергей Котов VS наш дрон Magura. Повне відео знищення корабля рф від ГУР
Однією з найефективніших тактик, які застосовує Україна у Чорному морі, стали безекіпажні катери (БЕК) так звані морські дрони. Це невеликі моторизовані човни, начинені вибухівкою, які дистанційно керуються українськими операторами. Ці дрони важко виявити, а ще складніше – знешкодити. Кораблі-цілі часто не встигають відреагувати, особливо якщо атака йде одночасно з кількох напрямків. Оснащені відеокамерами та навігаційними системами, вони здатні:
– діяти на відстані до 800 км;
– перенаводитися на інші цілі в реальному часі;
– атакувати в темну пору доби або за складних погодних умов;
– діяти не поодинці, а «роєм», що ускладнює оборону противника.
Один із найвідоміших морських дронів Magura – вітчизняна розробка, яку постійно модернізують з урахуванням бойового досвіду. На сьогоднішній день це досить потужний дрон. Він може знищити корабель середнього класу водотоннажністю до 5 000 тонн, особливо якщо це буде комбінований удар кількох дронів, можливо, з повітряним. Його радіус збільшився до 800 кілометрів.
Нині його готують до масового виробництва, що дозволить значно посилити морські можливості України. Magura V5 єдиний у світі безпілотний морський апарат, який успішно потопив військовий корабель.
Морський дрон «Magura» в Чорному морі. Фото: president.gov.ua
Знищення «Сергія Котова» – не просто наслідок вдалого застосування сучасної вітчизняної зброї, а приклад системної роботи в інженерній та організаційній площинах. Українські успіхи показують, що росіяни можуть лише недостатньо захищатися від українських протикорабельних комплексів та дронів, а інколи зовсім не в змозі протистояти загрозі, яку становить для них Україна.
