Незламна Херсонщина – незламні бібліотеки:
нотатки з прифронтової області
Тетяна Сватула
Третій рік повномасштабного вторгнення росії. Другий рік звільнення правобережжя Херсонщини від окупантів. Постійні обстріли населених пунктів, знищення цивільної інфраструктури, терор мирних жителів – реалії, в яких працюють бібліотекарі Херсонщини для своїх громад.
Сьогодні на звільненій території діють 32 бібліотеки в 9 територіальних громадах: це бібліотеки-філії, самостійні книгозбірні, відділи з бібліотечної діяльності Центрів культури та дозвілля.
Загалом 2024 р. можна визначити як рік значного надходження до бібліотек нових українських видань. Цьому сприяли Всеукраїнський проєкт збору книжок «Вільні читають українською», ініційований Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кремінем за підтримки Міністерства освіти і науки України, Всеукраїнського проєкту «Єдині» та студентських мовних омбудсменів; вітчизняні видавництва, які надіслали нові видання; діяльність Українського інституту книги в межах програми «Українська книга».
«Формування книжкового фонду українських бібліотек – це не лише про дозвілля населення, це насамперед формування української ідентичності: українські автори і твори, затлумлені совєтами, сучасна українська поезія та проза, дитячі видання українською, зарубіжна література в українському перекладі, український погляд на нашу історію та сучасність» – так озвучила загальні думки бібліотекарів звільненої Херсонщини Ірина Загребельна, завідувачка Борозенської сільської бібліотеки Борозенської сільської територіальної громади (ТГ).
За форматом «книжки + ноутбук» здійснював свою благочинність щодо відновлення постраждалих українських бібліотек фонд Zimin Foundation з волонтеркою Олександрою Вахрушевою. Сутність цього формату зрозуміла з повідомлення в чаті, що одержали бібліотекарі звільненої Херсонщини від Ольги Романюк, волонтерки й координаторки проєкту: «…як отримаєте книжки – прийде за ними й ноутбук». Таким чином було підтримано вісім публічних бібліотек Чорнобаївської, Великоолександрівської, Борозенської, Нововоронцовської, Станіславської, Високопільської, Милівської ТГ. Ці заклади стали насамперед центрами спілкування та психологічної допомоги жителям громад, осередками формування національної ідентичності.
Херсонська ОУНБ ім. Олеся Гончара є яскравим прикладом того, як у часи найскладніших викликів українські книгозбірні продовжують працювати, орієнтуючись на збереження бібліотечних цінностей та запити громади.
Після звільнення правобережної частини області книгозбірня планувала розпочати вагомі проєкти, орієнтовані на потреби користувачів, та нові цікаві напрями роботи. Попри війну, Гончарівка була готова реалізувати заплановане.
12 листопада 2023 р. є чорною датою у понад 150-річній історії бібліотеки. Саме тоді російські агресори завдали ракетного удару по будівлі закладу, зруйнувавши її на 60%.
Цей удар працівники бібліотеки називають «великим прильотом». Пряме влучання ракети призвело до руйнації даху та 4-го поверху, їх рештки просто впали на 3-й поверх. Крім того, виникла сильна пожежа, яку рятувальники не могли загасити тривалий час, бо ворог продовжував обстріл закладу та розташованих поруч будинків. Книгозбірня й далі зазнає систематичних обстрілів.
Фонд Гончарівки вцілів більше, ніж на 80%, адже заздалегідь був переміщений до бібліотечного сховища. Під патронатом Міністерства культури та інформаційної політики України (нині – Міністерство культури та стратегічних комунікацій України) після «великого прильоту» розпочалася евакуація книгозбірні в безпечніші регіони: 750 тис. видань було вивезено до Миколаєва та Одеси, ще частину фонду переміщено в межах Херсона.
Незважаючи на важкі випробування, колектив Гончарівки не склав руки та у прифронтовому місті відновив свою роботу в артукритті «Незламна бібліотека». До цієї події працівники готувалися чотири місяці, робили все, щоб порадувати херсонську громаду сучасним і цікавим бібліотечним простором. Проєкт вдалося реалізувати за грантової підтримки програми House of Europe. «Ідея виникла влітку 2023 р. Планували відкрити повноцінне артукриття чи Пункт незламності на цокольному поверсі бібліотеки, бо бачили в цьому потребу жителів нашого району. План насправді був амбітний, у нас же була ціла будівля. Власне, 10 листопада ми потрапили до складу фіналістів програми, а через кілька днів окупанти прицільно вдарили по Гончарівці. Так вони “скорегували” наш проєкт… Але завдяки активності нашої директорки та підтримці колег було знайдено приміщення, де ми реалізували ініціативу», – розповідає Оксана Шестакова, заступниця директорки з бібліотечної роботи та ініціаторка проєкту.
В одній невеликій кімнаті працівники створили комфортний та затишний багатофункціональний простір, де можна почитати книгу, скористатися комп’ютерними послугами, підзарядити ґаджети, попрацювати чи просто поспілкуватися за чашкою кави. Ретельно продумані елементи дають змогу швидко трансформувати приміщення під різноманітні заходи.
Проєкт «Незламна бібліотека» набув серед херсонців широкої популярності. Крім того, він дав можливість продовжити один із найзатребуваніших напрямів діяльності Гончарівки – інклюзивний. У новоствореному просторі для родин із дітьми, що мають інвалідність, проходять різні заходи: творчі майстер-класи, арттерапевтичні заняття, навчання англійської мови тощо.
«Інклюзивний театр», який також відновив свою роботу, став для дітей своєрідною лялькотерапією: вони опановують основи анімації, вчаться створювати мультики. Театр випустив уже дві серії мультфільму про мешканців підводного світу. Наразі учасники проєкту працюють над продовженням та розширенням тематики.
Від німецьких партнерів ми отримали спеціальне обладнання для людей з вадами зору (консоль для зчитування інформації з монітора, збільшувачі для читання, принтер для друку шрифтом Брайля), яке плануємо встановити ще в одному тимчасовому приміщенні бібліотеки.
У межах проєкту «Об’єднані Херсоном», що передбачає проведення різних майстер-класів, терапевтичних годин та інших заходів, бібліотека продовжує надавати послуги херсонцям, які перебувають в інших містах України та за кордоном.
Подальшого розвитку набули віртуальні проєкти бібліотеки: «Вечори… з Гончарівкою», «Іноземні студії Гончарівки», «Школа інформаційного комфорту», «Українська культура – пізнаємо своє», «Читаємо з Кіміко» та ін. Доволі популярними стали й нові онлайнові проєкти: «Мовно-поетичні лелітки», «Книгомандри з користю та задоволенням», «Читацький клуб “Новела”».
У 2023 р. для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з Херсонщини, Харківщини, Донеччини та Луганщини було організовано заняття розмовного клубу бібліотеки (модератор – Лілія Віжічаніна, завідувачка відділу наукової інформації та бібліографії) на базі громадської організації ВПО в Івано-Франківську. А починаючи з червня 2024 р. Лілія Віжічаніна стала кураторкою розмовного клубу «Єдині» для групи бібліотекарів незламної Харківщини. Заняття проходять щосереди в межах проєкту «Херсон–Харків: об’єднані українською».
Документування злочинів росії під час війни є одним з основних напрямів діяльності Гончарівки. Триває реалізація проєктів бібліотеки «Херсонщина нескорена», «Екологія в умовах війни», «Україна у вогні за свободу. Хроніка». Останній проєкт дістав високу оцінку від колег з Національної історичної бібліотеки України.
З метою збереження пам’яті про складні часи бібліотек Херсонщини та висвітлення історій бібліотекарів команда Гончачарівки розпочала роботу над унікальним проєктом – «Бібліотеки Херсонщини: злочини росії проти культури України». Бібліотекарі збирають матеріали, які висвітлюють тему злочинів окупантів проти українських бібліотек, а також показують досвід відновлення книгозбірень у деокупованих громадах. Реалізація проєкту стала можливою завдяки підтримці Українського культурного фонду. До кінця року всю документальну експозицію буде представлено на сайті бібліотеки.
Херсонська ОУНБ ім. Олеся Гончара руйнує стереотипне бачення бібліотечного середовища, прагне надихати й мотивувати. Дуже приємно було чути від користувачів, що вони чекають на повернення до Херсона та Гончарівки. Заради цього бібліотека продовжує працювати й розви- ватися. Недаремно її логотипом є птах Фенікс – символ відродження. Тож Гончарівка обов’язко- во стане ще яскравішою та гарнішою.
До послуг жителів Херсонської ТГ – 12 бібліотек Херсонської ЦБС, які прагнуть задоволь- няти всі запити херсонців. Протягом 2024 р. було організовано низку різнопланових заходів: патріотичний челендж «Герої нескореної України», ком’юніті «Бібліотека – твоя точка опори», бібліопаті «Острів творчості і талантів», бібліо space «Книголюби 2024», інформацій- но-просвітницький проєкт «Вулиці Херсона. Ідентифікація» та ін.
Незвичним, але дуже цікавим виявився міжнародний українсько-естонський проєкт Lament of the Kherson region («Плач Херсонщини»; https://www.facebook.com/lamentofkhersonregion/). «Від України за кордоном “втомлюються”, і наше завдання – будь-якими засобами говорити про себе, мистецтвом закликати всіх об’єднатися», – зазначає Володимир Рагульський (Рейнхарт), куратор команди проєкту, провідний бібліотекар Херсонської бібліотеки-філії № 3 та ініціатор створення книжки «Лемент Херсонщини». Це видання є повністю рукотворним, створеним за середньовічними технологіями – від паперу до ілюстрацій і каліграфії. Все написано вручну, окрім високого друку. Але і для нього кліше робили власноруч українські каліграфи та художники з Естонії. Над створенням манускрипту працювали 12 художників, більшість з яких із Херсона. Для ілюстрацій відібрали 52 історії людей: від початку повномасштабного вторгнення до щоденних обстрілів. Матеріали, зібрані в межах проєкту, передали до Херсонського обласного архіву. Також є електронна версія книжки. Це свідчення злочинів, закарбоване в артформі для тих, що готові почути та бачити.
У межах міжнародного проєкту «Бібліотека – місце сили!» Центральна бібліотека імені Лесі Українки м. Херсона створила платформу «Херсонський спротив очима очевидців», що є важливим ресурсом для журналістів, волонтерів, художників, представників громадських організацій та всіх відвідувачів книгозбірні. Вона містить артефакти, документальні матеріали та історії мешканців міста, які допомагають зрозуміти масштаб та героїзм херсонського опору. Віртуальна версія платформи дає змогу ознайомитися з цими матеріалами з будь-якої точки світу, що робить історію Херсона та України доступною для всіх.
Ця ініціатива не лише задовольняє інтерес громади до історії, а й мотивує до подальшого розвитку та зміцнення демократичних цінностей. Збереження пам’яті про опір Херсона – це нагадування про силу духу його жителів, справжніх героїв нашого часу.
Завдяки гранту, отриманому Центральною бібліотекою імені Лесі Українки від благодійної організації «Бібліотеки без кордонів» (Франція), у місті буде створено інноваційну мобільну бібліотеку. Її оснастять вісьмома планшетами, ноутбуком, відеокамерою, навушниками, колонкою та іншою технікою, що дасть змогу працювати навіть без електропостачання та за відсутності інтернету. Техніку було отримано в межах програми «Скринька ідей» (Ideas CUBE). Таку мобільну бібліотеку можна розгорнути будь-де, тож вона пересуватиметься різними мікрорайонами міста.
Великоолександрівська публічна бібліотека для жителів Великоолександрівської ТГ організувала низку заходів: літературні посиденьки «Душа Таврійського краю», вечір поезії «Її величність поезія», літературний калейдоскоп «Великий патріот і тонкий лірик», артмайстерню «Лялька-мотанка своїми руками». Онлайновий фотоконкурс «Селфі з улюбленою книгою» за ініціативою бібліотеки зібрав учасників з усієї України. До благодійного ярмарку «Смаколики придбай – ЗСУ допомагай» долучилися не тільки користувачі бібліотеки, а й інші мешканці селища.
Бібліотека стала місцем психологічної підтримки жителів громади. Команда психологів Данської ради у справах біженців (DRC) провела перше заняття із циклу групових сесій, що спрямовані на психосоціальну підтримку. Щотижня проходять психологічні зустрічі жіночого кола «АУРА» за участю психолога Ірини Полякової з Благодійного фонду «Посмішка ЮА».
Задовольняють потреби своїх користувачів і бібліотеки Чорнобаївської ТГ. КЗ «Благодатнівська сільська бібліотека», як зазначають самі працівники, – це «бібліотека для дітей та разом з дітьми». Діти, котрі стикнулися з війною, дуже потребують психологічної підтримки. Їм необхідно відчувати радісні емоції, а також розуміти, що вони не самі. Тому кожний, хто завітає до книгозбірні, – знайде заняття до душі. У бібліотеці є дитяча ігрова зона, в якій можна проводити свій вільний час, творчо й інтелектуально розвиваючись. Для юних відвідувачів тут проводили огляди нових видань, популяризували читання і робили все, щоб канікули у школярів проходили цікаво та плідно. А діти, у свою чергу, були активні під час масових заходів, майстер-класів, конкурсів, літературно-поетичних читань.
Не залишаються поза увагою і відвідувачі старшого віку. На базі бібліотеки постійно проводять зустрічі з психологинею пані Анжелою, представницею Польської гуманітарної акції (Polish Humanitarian Action), метою яких є надання психологічної допомоги постраждалим від стихійних лих і збройних конфліктів.
Під час зустрічей учасники обмінюються думками, отримують від фахівця поради, як подолати стрес, покращити емоційний стан та настрій. Подібні зустрічі проводили і в Киселівській та Посад-Покровській сільських книгозбірнях.
Бібліотекарі звільнених громад Херсонщини, навіть перебуваючи у простої, не залишають своїх користувачів. Так, Старосільська сільська бібліотека Великоолександрівської ТГ, Борозенська сільська бібліотека Борозенської сільської ТГ, Олександрівська сільська бібліотека Станіславської ТГ проводять заходи для дітей своїх громад, стають місцем психологічної підтримки, ведуть сторінки в соціальних мережах.
Це лише деякі аспекти роботи героїчних бібліотек звільненої Херсонщини. Незважаючи на постійні обстріли, відсутність фінансування, значне зменшення населення у громадах, бібліотекарі працюють і далі працюватимуть для своїх земляків, оперативно реагуючи на їх потреби та запити. Бібліотекарі роблять свій внесок у формування національної свідомості, у збереження вільної, незалежної України.
Бібл. планета.–2024. –№4. –С.27–30
