Навчання у прифронтових регіонах. Фото:Unicef
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну призвело до дестабілізації в багатьох аспектах суспільного життя. Однією з найбільш уразливих галузей стала освіта, яка не встигла стабілізуватися після випробування глобальною пандемією, потім – через повномасштабну війну. Сотні шкіл було зруйновано або пошкоджено. Мільйони дітей і тисячі українських учителів були вимушені змінити місце проживання всередині країни або виїхати за кордон. Повномасштабна війна погіршила доступ до освіти, поглибила наявні освітні нерівності, негативно вплинула на якість освітнього процесу й успішність, а також відобразилася на психоемоційному стані учнів і вчителів.
Доступність освіти під час війни – це необхідність достатніх фінансових ресурсів, відповідної інфраструктури та обладнання. Сьогодні навчальний процес в Україні відбувається офлайн, онлайн або змішано. Форми навчання в закладах освіти визначають обласні військові адміністрації на місцях з урахуванням безпекової ситуації. Очна форма навчання є найбажанішою та найефективнішою.
Будівництво підземної школи під Харковом. Фото: t.me/synegubov
Пріорітети відновлення освітньої інфраструктури
Для забезпечення навчання офлайн потрібно враховувати потреби громад для відновлення освітньої інфраструктури за пріоритетністю:
— забезпечити якомога ширший доступ до середньої освіти.
Для регіонів, де можливе очне та змішане навчання, – це спорудження та ремонт укриттів у школах, а також облаштування освітніх просторів в укриттях, екстрений ремонт шкільних будівель, облаштування модульних шкіл, шкільні автобуси, генератори та доступ до інтернету, гаджети для навчання. Для регіонів і громад, де можливе лише дистанційне навчання, – це генератори, доступ до інтернету, гаджети для учнів та вчителів.
Підземна школа у Харкові. Фото: Суспільне Харків
— відновити освітню інфраструктуру для повернення до очного навчання.
Це ремонт шкіл із серйозними пошкодженнями, переоблаштування під школи інших приміщень у власності громад, які не постраждали під час бойових дій. Також це відтворення освітнього середовища (меблі, навчальне обладнання, техніка, господарська частина) у школах, що зазнали пошкоджень.
Укриття для учнів (м.Тернопіль). Фото: Діана Ярошенко/Суспільне
— забезпечити універсальний доступ до якісної освіти.
Створення освітнього середовища, що відповідає вимогам шкільної реформи та державним стандартам (будівельно-архітектурним, гігієнічним тощо) у всіх школах. Також освітяни потребують знань і навичок з таких тем: взаємодія з міжнародними та благодійними організаціями, фандрайзинг та грантовий менеджмент і психологічна допомога учням та самим собі.
Дані про руйнування та пошкодження закладів освіти
Міністерство освіти та науки України регулярно оновлює дані про руйнування та пошкодження закладів освіти. За наведеними даними, від початку повномасштабного вторгнення 3 793 заклади освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів, а 365 із них – зруйновані вщент. Найбільше пошкоджених та зруйнованих закладів освіти зареєстровано в Донецькій області. Також значних втрат зазнала Харківська, Дніпропетровська, Запорізька та Херсонська області.
Зруйновані школи Херсонщини. Фото ХОВА
У Херсонській громаді російська армія пошкодила 86% закладів освіти. До повномасштабного вторгнення у міській громаді працював 151 заклад середньої, дошкільної, позашкільної та профтехосвіти. З моменту деокупації міста внаслідок російських обстрілів пошкоджені 130 навчальних закладів, повністю знищені – дві школи і два дитячих садочки, 26 закладів освіти мають критичний рівень руйнувань.
Згорілі приміщення гімназії № 20 у Херсоні. Фото: Суспільне Херсон
За даними міського управління освіти, у Херсоні працює 51 заклад загальної та середньої освіти, в яких навчаються 24 320 учнів, та 74 дитячих садки, в яких – 4500 вихованців. Всі вони через безпекову ситуацію працюють дистанційно. Наразі у місті – 600 педагогічних працівників. Начальниця управління освіти Херсонської міськради Наталя Журженко говорить, що всіх батьків і учнів під'єднали до єдиної системи. Навчання проходить на різних платформах.
Навчання у прифронтових регіонах. Фото:Unicef
"Ми використовуємо різні дистанційні системи, й діти мають можливість навчатись повноцінно. Педагоги зараз слідкують, щоб діти наздогнали теми, які не змогли опрацювати через ковід чи якісь складні ситуації. Також у нас працюють інклюзивні ресурсні центри. В нас їх у місті два, і вони забезпечують освіту для діток з особливими освітніми потребами. Також у нас забезпечують психологічний супровід 72 психологи, які тільки за цей рік дали більше ніж 600 консультацій дітям і батькам, як діяти в складних ситуаціях, з якими вони стикаються під час війни", – розповіла Журженко.
Всього на Херсонщині зараз працюють 180 закладів загальної середньої освіти, там навчаються 63 тисячі учнів. Усі освітні заклади працюють дистанційно, оскільки деокуповані території через постійні російські обстріли перебувають в «червоній зоні». Можливість офлайн-навчання залежить від безпекової ситуації на Херсонщині. Зараз проводяться ремонтні роботи в укриттях закладів освіти. У 2023 році за кошти державного та місцевого бюджетів в деяких закладах встановлені укриття. Щодо підземних шкіл, поки що ніяких планів не було. Відкриття закладів освіти в очному або змішаному форматі буде з огляду на ситуацію в районі.
Відповідно до дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2023-2024 навчальному році Державної служби якості освіти, цьогоріч більшості шкіл вдалося повернутися до очного навчання: офлайн працювало 53% із них. Ще 19%, ураховуючи безпекову ситуацію, були змушені продовжити працювати дистанційно, а 28% обрали змішаний формат роботи. Дистанційно навчаються переважно школярі зі Сходу та Півдня. На Заході України очно мають змогу навчатися 88% учнів початкової й 78% базової та старшої школи. У центральних та північних регіонах: 83% та 63% – молодших школярів й 79% та 50% – старшокласників. Очно навчається більше учнів початкової школи, ніж інших ланок. І цьому є просте пояснення: дітлахів дуже складно вчити онлайн, натомість підлітки вже мають потрібні навички.
Перший урок в укритті. Фото: EPA/UPG
Загалом дані щодо результатів навчання дітей, на жаль, не надто оптимістичні. Так, учителі говорять про погіршення результатів навчання, і це стосується практично всіх предметів, але найскладніша ситуація з української мови, української літератури та фізики. І це свідчить про потребу зміни підходів до освітнього процесу. Про це свідчить також той факт, що 63% опитаних учнів зазначили, що вони не розуміють, чому та для чого взагалі навчаються.
Сьогодні понад 600 тисяч дітей в Україні навчаються дистанційно. Крім того, 390 тисяч дітей за кордоном мають подвійне навантаження, навчаючись у закордонній та українській школі одночасно.
Міністерство освіти та науки спільно з Міністерством цифрової трансформації розробило комплексну стратегію «Школа офлайн», метою якої є повернення учнів до безпечного очного навчання та підвищення якості дистанційного.
Комплексна політика «Школи офлайн» містить п'ять основних компонентів, які покриватимуть потреби різних категорій учнів та вчителів.
1. Інфраструктурні рішення
На будівництво укриттів у прифронтових областях цього року держава виділяє субвенцію 2,5 млрд грн. Станом на кінець липня фінансування отримали 57 проєктів, ще треба побудувати 165 укриттів у 8 прифронтових та прикордонних областях.
Якщо побудувати укриття неможливо, для підвозу дітей до безпечних шкіл громади закуповуватимуть автобуси. На ці потреби уряд виділив 1 млрд грн.
Гаджети для учнів та вчителів, які залишаться на «дистанційці».
2. Навчання за місцем перебування дитини
Якщо ж школа за місцем проживання не має укриття чи вільних місць, то діти можуть продовжити навчатися дистанційно у своїй школі.
Учні, які навчаються за сімейною формою, продовжать навчання у цьому ж форматі.
3. Перегляд мережі дистанційних шкіл
Мінімальна наповнюваність – 20 учнів у класі.
Наявність щонайменше одного класу для всіх років навчання: з 1 до 9 або з 5 до 11 класу (або з 8 до 11 для ліцеїв).
Навчання має відбуватися синхронно з використанням цифрових інструментів.
4. Навчання на тимчасово окупованих територіях
Індивідуальний план навчання (педагогічний патронаж).
Подальше навчання в дистанційному класі своєї школи, якщо вона відповідає вимогам для дистанційних класів, перерахованих вище.
Також пропонується перехід дитини разом із вчителем до іншого класу, якщо їхня школа тимчасово припиняє роботу.
5. Рішення для дітей за кордоном
Два роки діти за кордоном вимушені вчитися у двох школах одночасно: очно – у місцевих, дистанційно – в українських онлайн.
Щоби прибрати подвійне навантаження, впроваджується українознавчий компонент. Це скорочена освітня програма, яка дозволяє дистанційно вчити українознавчі предмети: українську мову та літературу, історію України, захист України, географію тощо.
Інші предмети з іноземних шкіл перезараховуватимуть.
План політики «Школа офлайн» Міністерство освіти і науки оприлюднило 29 липня. Але цій події передувала інша: раніше на ресурсах міністерства зʼявилися посилання на проєкт наказу №850 від 13 червня 2024 року «Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні». Проєкт наказу був украй негативно сприйнятий як батьками, так і викладачами та юристами, які працюють в системі шкільної освіти.
8 липня на сайті Електронних петицій Кабінету Міністрів України оприлюднили петицію щодо скасування наказу №850. На думку авторів петиції, проєкт наказу містить численні порушення Конституції України та інших законів: статей 1, 8, 21, 52 Конституції України, статті 55 Закону України «Про освіту», статей 4, 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Зокрема, Порядок запроваджує нерівні, дискримінаційні умови для отримання освіти та обмеження прав дітей зі статусом ВПО на освіту. МОН відкликало резонансний наказ та опрацьовує пропозиції і зауваження, що надійшли від обласних військових адміністрацій, Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України», професійних спілок працівників освіти і науки, закладів освіти тощо.
Неможливо точно сказати, яким буде навчальний рік 2024-2025 в Україні. У міністерстві наголошують, у будь-якому разі безпека дітей залишається пріоритетом.
Відкрита гаряча урядова лінія, де Міністерство освіти і науки проводитиме розʼяснювальну роботу про необхідність впровадження державного проєкту «Школа офлайн». «Гаряча лінія» працює з понеділка по четвер з 9:00 до 17:00, у п'ятницю з 9:00 до 16:00. Щоб скористатись послугою, необхідно зателефонувати на номер 1545 з мобільного або стаціонарного телефона, у голосовому меню натиснути кнопку 5, під'єднатись до оператора та озвучити свій запит. Для дзвінків з-за кордону можна скористатись номером +38(044) 284-19-15 (оплата за тарифами відповідного оператора звʼязку).
Інтелект нації не підлягає руйнації, розуміння цього гостро стає саме в такий нелегкий час. Освіта й виховання не можуть чекати. Учнівство швидко зростає, а у вчительства немає часу чекати. Працюють тут і зараз, за будь яких умов, з вірою у перемогу України.
Використані джерела
Інтернет-ресурси:
Відеоресурси:
