Одну з найпопулярніших щедрівок «Щедрий вечір, добрий вечір», напевно, знають всі українці. Вже кілька тисячоліть ця щедрівка наснажує краян на добро, на здоров’я духовне і тілесне.
Маланки . Фото-Колаж. Автор Вікторія Желєзна.
Щедрівки – це українські ритуальні пісні, які співають переважно дівчата після заходу сонця в день вшанування Маланки, або ж преподобної Меланії. Важлива відмінність щедрівки від колядки, це те, що щедрівки не належать до «богогласників», а є суто світськими піснями. Тож якщо у ритуальній пісні присутній релігійний зміст – це колядки, а якщо ж в ритуальних піснях існує лише побажання гарного врожаю, здоров’я та добробуту усім членам родини і відсутнє релігійне спрямування, тоді це – щедрівки. Ще в дохристиянській Україні за язичницькими звичаями українці в переддень нового року вшановували Маланку, яка згідно давньої легенди була викрадена змієм і ув’язнена у темниці. Врятував з полону Маланку богатир Васильчик. Тож з тих пір дівчата щедрують на День Маланки, а хлопці посівають на наступний день – день Василя. [3.].
Обряд засівання. фото Pexels
Цих двох, поєднували не лише язичники, а і з приходом християнства на землі могутньої Русі ці дні пов’язали з іменами двох святих: черницею і меценаткою преподобною Меланією та визначним церковним діячем Василем Великим. Меланія згідно християнських догм всіляко допомагала нужденним і піклувалася про хворих у часи занепаду Римської імперії. А Василь Великий був одним із отців Церкви та архієпископом Кесарії Каппадокійської в Малій Азії, також саме йому приписують винахід іконостасу.
Існує іще одне пояснення, адже у стародавніх фольклорних піснях ми можемо почути тексти, присвячені Великому князю Володимиру та його матері Малуші. Як стверджують українські етнографи: «Парні образи Володимира (у хрещенні — Василя) і його матері Малки представлені в українських обрядових піснях новорічного циклу, де відобразилися у фольклорних фігурах Василя і Маланки (Меланки, Миланки). У церковному календарі день святої Меланії римлянки завершує річне коло, день святого Василя Великого його починає. Ця календарна обставина зблизила в народній уяві святого Василія і преподобну Меланію, перетворивши їх у стійку фольклорну пару, зберігши не тільки згадки про реальних історичних персонажів (Володимира і Малушу), а й низку деталей, які відбивають правові норми Х століття і характеризують тодішній побут.» [4.].
Маланкування з виконанням цілої низки пісень-щедрівок у кожному регіоні має свої традиції і свої відмінності. В кожному українському селі Маланку водять за звичаями, характерними саме для цього села. Тож одна українська традиція має сотні або тисячі відмінностей.У більшості випадків маланкування відбувається театралізовано. Головний персонаж «Маланка», як правило, є переодягнений парубок, а всіх інших персонажів грають дівчата. У ватазі маланкарів можуть бути «коза», «корова», «кінь», «баба», «дід», «циган», «чорт», «жандарм» та «ведмеді». Чим креативніше ватага маланкарів, тим більше розмаїття персонажів серед них. На сучасних маланкарях можна зустріти окрім вище зазначених масок ще й маски «солдата», «лікаря», «поліцейського», «перукаря», «фотографа», «шоумена» та ін. Маланкування попри будь-які негаразди з кожним роком набуває все більшої популярності.
А в Чернівцях маланкування набуло міжнародного розголосу і за ініціативи очільниці ГО «Палітра Буковини» Оксана Лелюк переросло у великий Міжнародний фестиваль маланок «Маланка-фест». У Чернівцях від 2011 року на площі Філармонії відбувається конкурс кращих маланкарів. Кращу «маланку» визначають глядачі шляхом голосування на офіційному сайті фестивалю. Призовий фонд фестивалю — 100 тисяч гривень, які розподіляють між 1, 2 і 3 місцем по 50, 30 та 20 тисяч гривень відповідно. [1.].
Буковинська Маланка. Фото Степан Карачко.
Кількість учасників Міжнародного фестивалю маланок «Маланка-фест» з кожним роком збільшується. Так, якщо 2017 року серед учасників фестивалю ми могли побачити і почути 49 колективів, у тому числі з Румунії та Молдови, то вже 2018 року на фестивалі взяли участь 52 колективи, серед яких колективи маланкарів з Молдови, Румунії та Білорусі, а 2020 року – до фестивалю приєднались ще й маланкарі зі Словенії. Кожен із маланкарів звичайно ж знає щедрівочку «Щедрий вечір, добрий вечір», що вже не одне тисячоліття звучить на подвір’ях та в хатах українських:
«Ой сивая та і зозулечка.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Усі сади та і облітала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!» [2.].
Ми впевнені, що іще з десяток інших щедрівок шанувальники української культури співатимуть разом із нами. Саме завдяки природньої популярності святкування щедрого вечора серед краян Міністерство культури та інформаційної політики України у грудні 2023 року внесло «Традиції Щедрого вечора України» до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини нашої держави.
Окрім українських народних щедрівок існують також авторські щедрівки українських поетів Тетяни Винник та Ярослави Садовської, Марії Деленко та Наталі Карпенко, Тетяни Строкач, Миколи Петренка та ін.. Так, наприклад, знаний український поет Микола Петренко у своїй поетичній збірці «Нема переводу» розмістив вірш «Щедрин вечір у Роздолі». Дана поезія легко кладеться на музику і виспівується на радість людям:
«Щедрий вечір у Роздолі!
Загула хуртеча в полі,
Лиш зоря на видноколі
То далека, то близька.
Там чекає хресна мати,
Виглядає сина з хати:
Щось нема її дитяти,
Чи в хуртечі не блука?..
Що за постать на стежині?
Чи не страшно йти хлопчині,
Щоб засіяти родині,
Побажати всім добра?
Побажати щастя-долі
У веселому Роздолі! —
Хай росте, як жито в полі,
Сили-вроди набира.» [5.].
Українська поетеса Тетяна Строкач у своїй щедрівці «Маланки та Василя» в поетичній формі веде оповідь з читачем про передноворічне та новорічне свята і їхні особливості:
«…В вечір щедрий і багатий
Ждуть сватів наші дівчата.
Незаміжніх не спинити —
Будуть знову ворожити...
Дівочі ворожіння на Щедрий вечір. Фото УНІАН
А на ранок, на Василя,
Хлопці вже ідуть в подвір'я!
Житом щедро посівають,
Пшеницею посипають,
Вам здоров'ячка бажають,
Всіх гараздів і врожаю!» [6.]
А ми до сказаного можемо лише додати, що на день Маланки українці помітили певні прикмети, які обов’язково справджуються, серед яких зазначено:
- якщо на день Маланки буде хуртовина, тоді в цьому році буде багато ягід;
- якщо багато інію – до медоносного літа;
- якщо на Маланки та Василя відлига, літо буде дощовим;
- якщо зранку світить високо сонце, то весь рік буде щасливим. А садовий врожай вродить найкраще;
- якщо зоряне небо, то добре нестимуться кури в наступному році;
- коли ж на день Маланки тепло й без снігу — погана прикмета, що передбачає неврожай і хвороби;
- якщо сніг на День святого Василя – до багатого врожаю зерна. [4.].
Та іще чимало прикмет живе серед українців і пов’язано саме з Маланкою та Василем. Але найголовніша прикмета, якщо напередодні нового року краяни співають щедрівки, то українська нація житиме вічно. «Щедрик» - це своєрідне нагадування про боротьбу української культури, яка почалася вже понад 156 років тому і триває досі.
Дідух в руках українського військового. Фото Анна Срогий
Джерела:
- Буковинська Маланка[Електронний ресурс] :[текст]// Вікіпедія: [сайт] . — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0#:~:text=%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%E2%80%94%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%20%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA,%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%B3%D1%83%D1%80%D1%82%D1%96%D0%B2%2D%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0 . — Назва з екрана. — Дата публікації: 7.12.2024. — Дата звернення: 28.12.2024.
- Демилюк В. Щедрий Вечір та свято Маланки[Електронний ресурс] :[текст]// Всеосвіта: [сайт] . — Режим доступу: https://vseosvita.ua/blogs/shchedryi-vechir-ta-sviato-malanky-13-sichnia-tradytsii-prykmety-51280.html. — Назва з екрана. — Дата публікації: 12.01.2022. — Дата звернення: 28.12.2024.
- Котубей-Геруцька О. Щедрий вечір, або Маланка віднині 31 грудня…[Електронний ресурс] :[текст]// Суспільне.Культура: [сайт] . — Режим доступу: https://suspilne.media/culture/648406-sedrij-vecir-abo-malanka-vidnini-31-grudna-pro-ukrainski-tradicii-svata/ . — Назва з екрана. — Дата публікації: 29.12.2023. — Дата звернення: 28.12.2024.
- Лозко Г. Українське народознавство. — Київ: АртЕК, 2004. — 470 с.
- Петренко М. Нема переводу[Електронний ресурс] :[текст]// Мала сторінка: [сайт] . — Режим доступу:: https://mala.storinka.org/%D0%BC%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0-%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA-%D1%82%D0%B0-%D1%89%D0%B5%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BE%D0%BA.html . — Назва з екрана. — Дата публікації: 20.12.2023. — Дата звернення: 28.12.2024.
- Щедрівки для дітей[Електронний ресурс] :[текст]// Мала сторінка: [сайт] . — Режим доступу: https://mala.storinka.org/%D1%89%D0%B5%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B8-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9.html . — Назва з екрана. — Дата публікації: 25.12.2023. — Дата звернення: 28.12.2024.
